Ухвала суду № 94332964, 18.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12842/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Гаврилової О.В.,

за участю секретаря Передрій І.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд», про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальний збиток у розмірі 85 531,62 грн.

Вимоги позиву обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 11 серпня 2016 року, приблизно

о 13 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Geely», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м.Київ, по бульвару Перова не вибрав безпечної швидкості руху, повертаючи ліворуч, не переконався, що це буде безпечно, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить позивачу. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення відповідач порушив п. 16.6,

п. 2.3.Б ПДР України, внаслідок чого завдав позивачу матеріальних збитків. Наразі у Дніпровському районному суді м.Києва розглядається справа №755/12985/16-п про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Позивачу не відомо чи була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача. Відповідно до звіту №503 від 14 вересня

2016 року вартість матеріального збитку становить 85 531,62 грн. Крім того, позивач поніс витрати на проведення дослідження по оцінці матеріального збитку в розмірі 2000,00 грн. (а.с.42-44)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

24 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 направив на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с.83-92).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд» (а.с.104-105).

В підготовче засідання призначене на 18 лютого 2020 року, 18 березня 2020 року, 22 квітня 2020 року, 27 травня 2020 року, 20 липня 2020 року, 25 серпня 2020 року, 27 жовтня 2020 року та 18 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, періодично подавав заяви про перенесення засідання.

Інші учасники справи в підготовче засідання 18 січня 21 року не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом положень ч.3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Судом встановлено, що 14 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перенесення засідання, яке має відбутися 18 лютого 2020 року, у зв?язку з тим, що «засідання апеляційного суду, яке перетинається з моєю справою не відбулося 02 лютого 2020 року і перенесено на 25 лютого 2020 року» (а.с.135), будь-яких доказів на підтвердження поважності причини неявки позивача в підготовче засідання, призначене 18 лютого 2020 року долучено не було.

17 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перенесення засідання, яке має відбутися 18 березня 2020 року, у зв?язку з тим, що «засідання апеляційного суду, яке перетинається з моєю справою не відбулося 10 березня 2020 року і перенесено на 13 квітня 2020 року» (а.с.143), будь-яких доказів на підтвердження поважності причини неявки позивача в підготовче засідання, призначене 18 березня 2020 року також долучено не було.

20 липня 2020 року та 25 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяви аналогічного змісту, про перенесення засідань у зв`язку з хворобою адвоката та його знаходження в лікарні (а.с.161, 167), разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначеного позивачем надано не було.

Крім того, в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом та/або орден адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 .

В підготовче засідання, призначене на 27 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи (а.с.175), заяв чи клопотань до суду не направив.

13 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перенесення засідання у зв`язку з тим, що до сина позивача подано цивільний позов ОСОБА_3 та через очікування виклику з Печерського районного суду м.Києва (а.с.182).

Оскільки подання до суду позовної заяви, сторонами якої особи, які не є учасниками даного судового розгляду, не впливає на проведення судового засідання в даній справі, суд приходить до висновку, що причини неявки в судове засідання позивача є неповажними.

Отже, позивач не з`явився в підготовче засідання 18 лютого 2020 року, 18 березня 2020 року, 22 квітня 2020 року, 27 травня 2020 року, 20 липня 2020 року, 25 серпня 2020 року, 27 жовтня 2020 року та 18 січня 2021року, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, доказів, які мали б підтвердити поважні причини неявки позивача в судове засідання суду надано не було, причини позивача в підготовче засідання судом визнано не поважними. При цьому позивач не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, свого представника до суду не направив, в той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд», про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки позивач являючись ініціатором даного судового провадження, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи повторно не з`явилась в підготовче засідання, повідомлені позивачем причини неявки визнані судом неповажними, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, а також факт зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами та систематичного невиконання процесуальних обов`язків, з урахуванням предмету спору та суб`єктивного складу сторін проведення судового розгляду справи у відсутності позивача суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись 44, 131, 223, 257, 258-261, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд», про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: