Рішення № 94332314, 11.01.2021, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/510/20

Провадження № 2/698/74/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 р. смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника служби у справах дітей Філоненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Катеринопіль справу за позовом Органу опіки та піклування Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача лужба у справах дітей Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач орган опіки та піклування Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в обґрунтування якого зазначив, що відповідачі не виконують батьківських обов`язків щодо своїх дітей. На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надають, не піклуються про їхній фізичний і духовний розвиток, не забезпечують дітей необхідним медичним забезпеченням, тобто ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, при цьому зазначила, що діти на даний час проживають разом із тіткою, ОСОБА_6 , яка висловила бажання бути опікуном дітей.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, попередньо надали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають повністю, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06.09.2012 року вбачається, що згідно актового запису № 1 від 06.09.2012 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Радчиха, Катеринопільського району, Черкаської області, батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02.11.2012 року вбачається, що згідно актового запису № 21 від 12.05.2010 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Катеринопіль, Черкаської області, батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

З висновку органу опіки та піклування Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області вбачається, що вказаним органом прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через невиконання ними батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перевіркою соціально-побутових умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що для дітей не створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку.

Дослідженими письмовими матеріалами справи встановлено, що на даний час діти проживають разом із тіткою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 має позитивну характеристику за місцем проживання та має задовільний стан здоров`я. В сім`ї створені всі необхідні умови для проживання підопічних.

За приписами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності до роз`яснення, що міститься в п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У висновку органу опіки та піклування Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області висловлена позиція з приводу даного спору. Так, орган опіки та піклування зробив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів щодо своїх дітей.

Дане рішення мотивоване тим, що відповідачі свідомо та протягом тривалого часу ухиляються від виконання батьківських обов`язків, не піклуються про стан здоров`я дітей, їхній фізичний, духовний та моральний розвиток.

З таким висновком погоджується і суд з огляду на наступне.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Наразі суд дійшов висновку, що відповідачі безвідповідально ставляться до питання виховання своїх дітей.

Відповідачі свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено безпосередньо у судовому засіданні: не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкуються з дітьми в обсязі необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не виявляють інтересу до їхнього внутрішнього світу.

Заходи впливу на відповідачів виявились безрезультатними, оскільки протягом розгляду справи відповідачі для себе належних висновків не зробили, подальших намірів щодо виховання та утримання дітей не виявили, жодних реальних кроків на це спрямованих не вчинили.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні відповідачами їхніх дітей судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що відповідачами виконувались вищезазначені батьківські обов`язки.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо дітей не зашкодить інтересам останніх, їхньому подальшому вихованню та утриманню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦК України. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Згідно з ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

До суду позивачем надано висновок про доцільність призначення опікуна, з якого вбачається, що ОСОБА_6 може виконувати обов`язки піклувальника над дітьми та не заперечує проти призначення її опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи, що тітка малолітніх - ОСОБА_6 належним чином піклується про дітей, які на даний час проживають разом з нею, підстав для передачі дітей під опіку держави суд не вбачає, а тому вважає за доцільне призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 піклувальником над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачам, що вони не позбавлені у подальшому права вирішувати питання про поновлення іх у батьківських правах щодо дітей в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Як передбачено ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»), аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи наведене, суд ухвалює про стягнення з кожного із відповідачів аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає солідарному стягненню судовий збір, від сплати якого позивача звільнено відповідно до закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 150, 164-166, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 60, 63 ЦК України, ст.ст. 8, 11, 12, Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь Управління Державної казначейської служби України у Катеринопільському районі Черкаської області (код ЄДРПОУ 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за немайновими та майновими вимогами від сплати яких позивача звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1362 грн.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Управління Державної казначейської служби України у Катеринопільському районі Черкаської області (код ЄДРПОУ 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за немайновими та майновими вимогами від сплати яких позивача звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1362 грн.

Призначити ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що згідно ч.ч. 1,3 ст. 169 СК України мати і батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав до досягнення дитиною повноліття.

Головуючий Баранов О.І.

Довідка : після набрання рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 20.01.2021 року.