Ухвала суду № 94332111, 22.01.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/346/21

Провадження № 2/645/895/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинова О.М. вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

21.01.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «АЛАНД», треті особи: ПН ЖМНО Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В., у якій він просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 41916, виданий 08.09.2020 року ПН ЖМНО Горай О.С., про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 15 299,01 грн. Одночасно із вказаною позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.

21.01.2021 року вказана цивільна справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Мартинової О.М.

Вважаю за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Самовідвід мотивований тим, що адвокат Бражніков Григорій Геннадійнович, який брав участь у підготуванні матеріалів даної позовної заяви та робив адвокатські запити з метою збирання доказів, надавав правову допомогу з особистих питань головуючому по справі, був її представником у судовому засіданні.

Враховуючи, вищевикладене для усунення сумнівів в об`єктивності та неупередженості заявлено самовідвід.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про самовідвід судді заявлена до відкриття провадження у справі, тому відповідає вимогам ст. 39 ЦПК України.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно п. 1.1. «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року), суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Такий же обов`язок на суддю покладено також ч.1 ст. 36 ЦПК України.

Главою 1 ЦПК України, зокрема у ч. 1 ст. 10 цього Кодексу, визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розгляді заяв про відвід судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Білуха проти України», в якому зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя неупередженість або безсторонність у даній справі.

За об`єктивним критерієм - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Жодний факт, яким виявляється навіть підозра в упередженості або необ`єктивності судді у розгляді справи, не повинен мати місця.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що вказані обставини не впливають на неупереджений розгляд справи, але можуть викликати сумніви у об`єктивності судді, тому з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості судді при розгляді даної справи заяву про самовідвід необхідно задовольнити, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.36, 39, 40, 259, 260 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву про самовідід судді Мартинової Оксани Михайлівни, як головуючого у справі, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя – О. М. Мартинова