Ухвала суду № 94331731, 12.01.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/406/20

провадження №1-кп/619/84/21

УХВАЛА

іменем України

12 січня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю: секретаря судового засідання - Мєщан І.С.

прокурора - Івахненка І.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№12019220280001659 від 17.12.2019) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джетигора Кустанайської області, Казахстан, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично без постійного місця проживання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2020 року було оголошено розшук обвинуваченого у зв`язку з ухиленням від суду та провадження було зупинено до його розшуку.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12 січня 2021 року відновлено судове провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики, що він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , який є приміщенням для безпритульних.

Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як передбачено ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд вбачає наявність розумної підозри відносно обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 скоїв злочин, і, знаходячись на свободі, може негативно вплинути на хід судового розслідування та встановлення істини у справі. Крім того, ОСОБА_1 отримано копію клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в якому зазначено певні докази, і, без застосування запобіжного заходу, остання буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні (п.3 ч. 1 ст.177 КПК України). Крім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ним скоєно умисний злочини, що віднесений до категорії злочинів, за вчинення якого передбачена максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Крім того, у судові засідання 03 листопада 2020 року, 08 грудня 2020 року, 18 грудня 2020 року обвинувачений не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим ухвалою від 18.12.2020 останній був оголошений у розшук.

Разом з цим, факт відсутності у підозрюваного ОСОБА_1 постійних джерел доходів (пенсії, заробітної плати), неодноразового притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, в черговий раз підтверджують обґрунтованість наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Крім того, обвинувачений не має постійного місця проживання, проживає в приміщенні для безпритульних.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним протиправних дій.

Також, матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування даного обвинуваченого під вартою та в судове засідання суду надані не були.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Як встановлено ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України та тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі 45400 гривень (20х2270=45400) та вважає, що вона буде достатньою для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України.

У разі внесення зазначеної застави на обвинуваченого покласти обов`язки, які передбачені п.п. 2, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 331, 372, 395 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити повністю.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Про взяття ОСОБА_1 під варту, а також про місце його перебування має бути негайно повідомлено його близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором обвинуваченого в порядку, передбаченому КПК України.

Виконання ухвали покласти на начальника відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття під варту.

Обвинувачений ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави у розмірі 45400 гривень, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачений ОСОБА_1 , негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави у розмірі 45400 гривень на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

4) носити електронний засіб контролю.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі невиконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, та суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 11 березня 2021 року включно.

Суддя Н. Ю. Кононихіна