Ухвала суду № 94331228, 11.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.11.2020 Справа № 554/4810/20

У Х В А Л А

11 листопада 2020 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Микитенка В.М.,

з участю: секретаря – Шмигло І.А.,

прокурора - Шандиби О.І.,

захисника - Костенка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, українки, громадянки України, із вищою освітою, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2020 року до Октябрського районного суду м. Полтави на розгляд надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020170000000142 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 07 квітня 2020 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де між нею та її дідом ОСОБА_2 на побутовому ґрунті виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 , умисно нанесла численні удари сокирою по голові, тулубу та верхнім кінцівкам ОСОБА_2 , спричинивши останньому комбіновану черепно-мозкову травму з складним переломом кісток склепіння та основи черепу справа сполучним з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, розвитком набряку-набухання, ознаками дислокації мозкових структур, від яких останній помер на місці.

Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, по своєму характеру та механізму утворення можливо поділити на три умовні групи:

І група тілесних ушкоджень – комбінована черепно-мозкова травма з складним вдавлено-зірчастим переломом кісток склепіння та основи черепа справа, крововиливом під оболонки та речовину головного мозку з еквівалентом забою кори, утворенням внутрішньо-мозкової гематоми; сліпі непроникаючі зяючі лінійної форми рани голови в кількості трьох з відносно рівними кровонапливними незначно осадженими краями та гострими кутами в правій тім`яно-скроневій та завушній ділянці з надривом вушної раковини, що по своєму характеру та механізму утворення являються рубано-розсіченими; лінійної форми рана в проекції перелому кісток черепа правої тім`яної ділянки голови, в центрі лівої тім`яної ділянки та лобу справа в кількості двох з нерівними значно осадженими та розім`ятими кровонапливними бугристими краями, гостро кутовими надірваними кінцями, глибиною до кісток черепу, що по своєму характеру та механізму утворення являються забійно-розсіченими; садна у формі «метелика» з перифокальними крововиливами, що розповсюджуються від зазначених ран, стосовно живої особи кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні в момент нанесення, так і по своїм наслідкам, а в даному випадку спричинивши смерть потерпілого.

ІІ група тілесних ушкоджень – чисельні лінійні, осаджено-лоскітні та забійно-розсічені рани тильної поверхні правої та лівої кисті, правого передпліччя з хаотичним розташуванням в кількості 4-х та 2-х відповідно, з нерівними краями, надривами шкіри та утворенням рівновеликих тканих лоскотів, що вивернуті на зовні з розім`ятими осадженими кровонапливними краями, тканинними перетинками в середині, гострокутними або заокругленими кінцями з мілкими внутрішніми надривами шкіри; в проекції правого ліктя по зовнішній поверхні трикутної форми забитого характеру з масивною перифокальною гематомою; довгасті садна та синці обличчя, шиї та верхніх кінцівок, стосовно до живої особи, як окремо так і в своїй сукупності кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

ІІІ група тілесних ушкоджень – косо-поперечні переломи 5-12-го ребер справа з ознаками механізму непрямої дії сили, що розповсюджуються від середнє-ключичної до середньо-пахвинної лінії з наявними крововиливами в міжреберні м`язи; крововилив в м`які тканини по передній, задній поверхні тулуба рівня кута правої лопатки з розповсюдженням на міжреберні м`язи в ділянках поперечних переломів 5-7-го ребер справа по лопатковій лінії з ознаками механізму прямої дії сили, правої сідниці, що стосовно до живої особи кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку – КП «Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. Мальцева Полтавської обласної ради», мотивуючи, що остання страждає на психічне захворювання та її стан здоров`я суттєво погіршився.

Захисник Костенко В.О. не заперечував проти задоволення клопотання.

Згідно із п. 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи, що наразі карантин в Україні не скасований, а суддя колегії суддів Савченко А.Г. відсутній та не може прийняти участь у розгляді справи, розгляд клопотання здійснюється головуючим суддею.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, вчинила злочин пов`язаний із позбавленням життя потерпілого. Крім того, на даний час судове слідство не проведено, не допитані потерпілі та свідки, колегія суддів вважає, що до цього часу наявні ризики переховування обвинуваченої від суду та впливу на потерпілу та свідків.

Водночас, відповідно до витребуваної на підставі ухвали суду завіреної копії медичної картки № 402 від 10.04.2020 року, у ОСОБА_1 22.07.2020 року встановлено діагноз шизофренічний розлад, параноїчний синдром, остання потребує обстеження та лікування в умовах психіатричного стаціонару.

Указаний діагноз обвинувачена підтвердила, зазначивши, що відповідне обстеження в Полтавському слідчому ізоляторі проходила.

Відповідно до ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин та для забезпечення оперативності судового провадження. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

У відповідності ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок її психічного стану для самої себе, інших осіб, а також можливість спричинення нею іншої істотної шкоди, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення клопотання, щодо продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричної лікарні в умовах, що виключають її небезпечну поведінку та проведення наступного судового засідання дистанційно в режимі відеоконференції, доручивши КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради» здійснити вивід ОСОБА_1 та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Керуючись ст. ст. 42, 138, 177, 178, 183, 194, 195, 331, 336, 369, 372, 508 КПК України, п. 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку на строк 2 місяці – до 11 січня 2021 року.

Виконання ухвали в частині запобіжного заходу покласти на КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради».

Доручити КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради» здійснити вивід ОСОБА_1 для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання, яке відбудеться о 13 годині 15 хвилин 08 грудня 2020 року.

Суддя: В. М. Микитенко