Ухвала суду № 94331221, 25.09.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.09.2020 Справа № 554/5889/20

У Х В А Л А

25 вересня 2020 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - Січиокно Т.О.,

суддів – Савченка А.Г., Бугрія В.М.,

за участі секретаря - Хмельницької М.Ю..,

прокурора – Шандиби О.І.,

захисника - Кончукова П.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

потерпіла - ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні, у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170000000038 від 07.02.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, громадянки України,

заміжньої,освіта повна середня, не працюючої, зареєстрованої

за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 ще на 2 місяці, яке мотивоване тим, що на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені в ч.1 ст.177 КПК України, оскільки та може ухилитися від суду, так як не працює, не має міцних соціальних зв`язків, зможе впливати на свідків та потерпілого в цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити її належної процесуальної поведінки.

Обвинувачена ОСОБА_1 та захисник Кончуков П.В. заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити в його задоволенні, оскільки органом досудового розслідування не встановлено мотив вчинених дій обвинуваченою.

Суд, заслухавши міркування учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Виходячи з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою можу бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої поваги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наслідком чого є смерть людини, непрацевлаштована, не має міцних соціальних зв`язків, схильна до вчинення кримінальних правопорушень, а тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити її належної процесуальної поведінки, що вказує на наявність ризиків для продовження нею злочинної діяльності та ухилення від суду.

При тому сам факт перебування обвинуваченої в умовах ізоляції, на думку суду, не може відмінити або змінити наявність ризиків настільки, щоб зникла суспільна небезпечність вчиненого ним суспільно – небезпечного діянь і особи обвинуваченої.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, продовживши стосовно обвинуваченої строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.

Керуючись ст. ст.177,178,183, 315 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 на 2 місяці, а саме по 24 листопада 2020 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Судді :

Т.О. Січиокно А.Г. Савченко В.М.Бугрій

Повен текст ухвали виготовлено та проголошено судом о 15 год.50 год. 25 вересня 2020 року.