Рішення № 94329765, 09.11.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8746/16-ц

2/296/349/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого – судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря - Туровської К.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання знести самовільно побудовану перегородку, -

встановив:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач) в жовтні 2016 року звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до ОСОБА_2 (надалі також – відповідач), в якому просила зобов`язати останнього демонтувати за власний рахунок самовільно збудовану перегородку між стіною квартири АДРЕСА_1 та стіною прибудови до квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 20.10.2016 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 11.05.2017, за клопотанням позивача у справі, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Житомирському відділенню Київського науково – дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

14.08.2017 до суду від Житомирського відділення Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення за № 452/17-25/1023-17 від 21.07.2017 про залишення вказаної вище ухвали без виконання у зв`язку з відсутністю додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою судді від 18.09.2017 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.11.2017 провадження у справі зупинено для продовження проведення судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 11.05.2017.

03.10.2019 з Житомирського відділення науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта Березович Жанни Володимирівни №265/18-25 від 26 вересня 2019 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою судді від 15.10.2019 відновлено провадження у справі.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримала та просили його задовольнити. Позивач зазначила, що між її частиною будинку та будинком відповідача (який є її сусідом) існувала відстань близько 1 метра, яка слугувала для обслуговування зовнішніх стін їхніх будинків. Проте відповідач протиправно, без погодження з нею, приватизував разом із своєю частиною земельної ділянки і цю частину ділянки, яка проходить по стіні її власного будинку, та встановив перегородку із піноблоку. Будівля стара, на внутрішній стороні стіни з`являється пліснява, однак позивач позбавлена можливості обслуговувати зовнішню стіну своєї частини будинку, наслідком чого є псування її майна.

Відповідач та його представник заперечили проти позову та просили повністю відмовити в його задоволенні. Зокрема відповідач пояснив, що добудована стіна не створює будь-яких перешкод, а навпаки, накриття, яке він побудував над нею, захищає стіни сусідніх будинків від опадів та підтікань.

Експерт ОСОБА_3 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що проведеним експертним дослідженням встановлено, що спірні надбудова та прибудова є самовільними, виконані без відповідних дозвільних документів. Самовільне влаштування поперечної стіни між

стіною квартири АДРЕСА_1 та стіною прибудови до квартири АДРЕСА_2 ) перешкоджають проведенню ремонту та обслуговуванню стіни та карнизу покрівлі будинку АДРЕСА_3 , до якої здійснено самовільну прибудову, що згодом призведе до її пошкодження, а, отже, і погіршення стану усієї будівлі. При цьому зазначила, що у прибудованому приміщенні здійснено ремонт, тому на час проведення експертного дослідження неможливо було встановити, чи спричинено внаслідок прибудови псування майна.

Суд заслухав думку сторін та їх представників, пояснення експерта, дослідив матеріали справи та приходить до висновку, що позов є обгрунтованим і підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 є власницею частки житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 та користується земельною ділянкою площею 0,0181 га, яку має намір приватизувати.

Приводом звернення до суду стало те, що під час оформлення вказаної земельної ділянки позивачці стало відомо, що її сусід, відповідач ОСОБА_2 , приватизував належну йому частину земельної ділянки так, що її межа проходить по стіні частини будинку, належному позивачеві. При цьому ніяких погоджень по землекористуванню між сторонами не укладено, у протоколі погодження меж земельної ділянки суміжними користувачами зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (колишній начальник КВЖРЕП-16). Вказаний протокол було винесено 19.09.2006, а у 2010 році відповідач, з порушенням прав позивача, приватизував свою частину земельної ділянки, тому числі і ту частину, яка передбачалася для обслуговування будинку позивача та проведення ремонту. Згодом ОСОБА_2 зробив над спірною частиною ділянки перекриття з піноблоку, тому у позивача відсутній доступ для проведення ремонту стіни її помешкання, що створює їй перешкоди у користуванні її власністю.

Згідно ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Питання самочинного будівництва та його наслідків регулює стаття 376 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

В силу статтей 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Таким чином, за позовом фізичної особи, рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.

Ухвалою суду від 11.05.2017, за клопотанням позивача у справі, призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено ряд питань (а.с. 46-47).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно – технічної експертизи від 26.09.2019 №265/18-25, по кожному з питань встановлено:

1. Влаштування поперечної стіни між стіною квартири АДРЕСА_1 та стіною прибудови до квартири АДРЕСА_2

та утворення прибудованого приміщення між вказаними стінами не відповідає вимогам п.3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Влаштування надбудови та прибудови, а також прибудованого приміщення, що утворено внаслідок влаштування поперечної стіни між прибудовою квартири АДРЕСА_2 , зовнішніми стінами будинку АДРЕСА_5 та квартири АДРЕСА_1 , є самовільним, що порушує статтю 376 Цивільного кодексу України, п.п. 4.3, 5.5 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», п. 1.4.1 «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, ст. 14 Закону України «Про облік і технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна».

2. На момент проведення дослідження в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , до зовнішньої стіни якого улаштоване прибудоване приміщення між будинками №13 (зовнішня стіна квартири АДРЕСА_2 ) та АДРЕСА_4 , проведено ремонт, тому визначити, чи спричинило влаштування прибудованого приміщення між стінами будинків №№13,15/1 псування майна не вбачається за можливе.

3. Прибудоване приміщення між зовнішньою стіною квартири АДРЕСА_1 та стіною прибудови до квартири АДРЕСА_2 , стіною квартири АДРЕСА_6 перешкоджає проведенню ремонту та обслуговуванню стіни та карнизу покрівлі будинку АДРЕСА_3 , до якої здійснено прибудову.

4. З огляду на те, що влаштоване приміщення між стінами будинків АДРЕСА_7 , в тому числі стіною прибудови квартири АДРЕСА_6 , перешкоджає проведенню ремонту та обслуговуванню стіни будинку АДРЕСА_3 , до якої здійснено прибудову, стан даної стіни з плином часу буде погіршуватись. Як наслідок, буде погіршуватись стан всієї будівлі, оскільки зазначена стіна будинку АДРЕСА_3 є конструктивним елементом конструкції будинку, яка забезпечує міцність, жорсткість та стійкість житлового будинку.

Згідно 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Разом з тим, власник на підставі статей 391,376 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності, в тому числі і знесення самочинного об`єкту нерухомості при доведеності факту порушення його прав таким будівництвом.

Таким чином під час розгляду цивільної справи встановлено, що збудована перегородка між

стіною квартири АДРЕСА_1 та стіною прибудови до квартири АДРЕСА_2 є самовільною, здійснена без дозвільних документів і перешкоджає проведенню ремонту та обслуговуванню стіни та карнизу покрівлі будинку АДРЕСА_3 , до якої здійснено цю прибудову, та з плином часу стан даної стіни буде погіршуватися, тому суд приходить до висновку про доведеність факту порушення прав позивача щодо користування та розпорядження своїм майном, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 10, 11, 12, 81, 258, 263, 265ЦПК України, суд , -

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати за власний рахунок самовільно збудовану перегородку між стіною квартири АДРЕСА_8 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 понесені судові витрати із сплати судового збору в сумі 551,20 грн..

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.11.2020.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_9 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_10