Рішення № 94329589, 21.01.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3683/20 Провадження № 2/0274/374/21

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.21 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомвиконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Кожухаря Вадима Васильовича в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської областідоОСОБА_1 простягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухар Вадим Васильович (далі – Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 996,30 грн.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок допущення ОСОБА_1 під час керування колісним трактором порушень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі – ПДР), сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої тілесні ушкодження отримала ОСОБА_2 , у зв`язку з чим остання перебувала на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, витрати цього закладу на лікування склали 996,30 грн., вони підлягають відшкодуванню на підставі статті 1206 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 своєї позиції щодо позову у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Судом з`ясовано, що вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.02.2020 р. у справі № 274/3066/19, який згідно бази даних програми "Д-3" набрав законної сили 30.03.2020 р., було, зокрема, ОСОБА_1 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, та на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням протягом 2 років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки (а. с. 8 – 14).

У зазначеному вироку встановлено, що, зокрема, 23.03.2019 р. близько 11:30 ОСОБА_1 , керуючи технічно справним колісним трактором "МТЗ-892", д.н.з. НОМЕР_1 , у складі з причіпною сівалкою марки "СЗТ – 5.4", який належить Фермерському господарству "Лада-2005", згідно зі свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим Бердичівською інспекцією 13.09.07 р., рухався по проїзній частині по вул. Огурцова в напрямку вул. Дж. Конрада в с. Терехове Бердичівського району Житомирської області. Наближаючись до будівлі № 8 по вул. Огурцова у с. Терехове Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_1 проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог пунктів 2.3 "б", 13.1, 13.3 ПДР, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, яка полягала лише у чіткому виконанні вказаних пунктів, для чого перешкод технічного характеру не вбачалось, правим колесом причіпної сівалки марки "СЗТ – 5.4" скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась в попутному напрямку колісного трактора "МТЗ-892", д.н.з. НОМЕР_1 , у складі з причіпною сівалкою марки "СЗТ – 5.4", праворуч по краю проїзної частини. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, гострої субдуральної гематоми правої потиличної ділянки, субарахноідального крововиливу, геморологічного забою лівої потиличної долі, забою головного мозку важкого ступеня, закритих переломів 3-4 плюсневих кісток лівої ступні зі зміщенням, перелому основи черепа, закритого перелому лівої скулової дуги, гематоми повік лівого ока, субкон`юктивального крововиливу ліворуч, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, як небезпечні для життя в момент спричинення.

23.03.2019 р. ОСОБА_2 була доставлена в травмпункт Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, та у подальшому перебувала у цьому закладі на стаціонарному лікуванні у Відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 23.03.2019 р. по 25.03.2019 р. з діагнозом "закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, лінійний перелом потиличної кістки справа, субдуральна пласка гематома правої скроневої та потиличної", вартість всього лікування становить 996,30 грн., що підтверджується листом від 21.05.2020 р. № 857 та довідкою-розрахунком від 18.05.2020 р. цього закладу (а. с. 6, 7).

Відповідно до частин першої та третьої статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545 (далі – Порядок), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Абзацами першим та третім пункту 3 Порядку передбачено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , яке проводилось Комунальним некомерційним підприємством "Центральна районна лікарня Бердичівського району" Бердичівської районної ради.

Доказів, які спростовували обставини, наведені у попередньому абзаці, ОСОБА_1 не подав.

Звернення ж Прокурора з позовом ґрунтується на законодавстві України, з огляду на таке.

Частиною третьою статті 56 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Абзацами першим та другим статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У позовній заяві Прокурор обґрунтував наявність у нього статусу позивача не зверненням Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області та Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради з позовом про стягнення з особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого від цього кримінального правопорушення, та необхідністю захисту інтересів держави, які полягають у належному забезпеченні фінансування закладу охорони здоров`я з метою виконання останнім покладених на нього обов`язків з надання медичної допомоги.

З урахуванням наведеного Суд вважає, що Прокурор звернувся з позовною заявою у відповідності до вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України

У Х В А Л И В:

1. Позов виконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухаря Вадима Васильовича (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька, 23, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 02313453) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за даними позовної заяви проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП (за даними позовної заяви) НОМЕР_3 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради витрати, пов`язані зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 996,30 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут