Ухвала суду № 94329579, 21.01.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8644/20 Провадження № 2/0274/148/21

УХВАЛА

21.01.2021 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Обгрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що він є власником вказаної квартири, що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.10.2020 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у якій з 06.02.2004 зареєстрований відповідач. Водночас, останній не проживає у квартирі більше п`яти років, його речей у квартирі немає, він не несе будь-яких витрат на утримання квартити та сплати житлово-комунальних послуг.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

З матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що позивач є власником 1/3 частки квартири, право втрати користування якою просить визнати. Відтак, квартира перебуває у спільній частковій власності. Власниками інших часток є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

При цьому, позивачем не вирішено питання про залучення до участі в справі інших власників квартири, права і обов`язки яких можуть бути порушені судовим рішення, у якості третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У разі вирішення питання про залучення до участі у справі третіх осіб, відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує на те, що відповідач протягом п`яти років не проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , однак будь-яких доказів в підтвердження даної обставини до матеріалів справи не додано.

Крім того, за вимогами ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем долучено до матеріалів справи посвідчення учасника бойових дій.

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків.

Із позову вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Даний позов не пов`язаний з порушенням права саме учасника бойових дій.

Вирішуючи питання про сплату судового збору або підстави звільнення від сплати судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд враховує предмет та підстави позову; перевіряє чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 п. 13 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що заявлені вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з його соціальним захистом як учасника бойових дій, то він не звільняється від сплати судового збору за подання до суду позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», який діє на дату звернення із позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру у розмірі 840,80 грн та надати суду оригінал квитанції.

Судовий збір має бути сплачено за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA588999980313121206000006825, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185,260,261,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б.Большакова