Ухвала суду № 94328936, 21.01.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9830/17

Провадження № 2-п/161/7/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Олексюка А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Самсонюк Ю.Л.,

заявника – ОСОБА_1

представника позивача ДКП «Луцьктепло» - Носенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справуза заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2018 року в справі за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2018 року в справі за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2018 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ДКП «Луцьктепло» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 січня 2013 року по березень 2017 року, інфляційні втрати та 3 % річних за цей же період. При цьому судом взято за основу розрахунок заборгованості, який був представлений позивачем. Заявник вказує, що вона не оскаржувала вищевказане рішення суду у зв`язку із фінансовими труднощами, а також в зв`язку з тим, що вона не довіряє суддям апеляційної інстанції. Як нововиявлену обставину заявник зазначає позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року в справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19), відповідно до якої задля гарантування юридичної визначеності та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики зауважує таке: 1) подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною; 2) оскільки індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, то якщо сума боргу сплачується з 16 до останнього дня включно, розрахунок інфляційних втрат починається з наступного за цим місяцем і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу; 3) щодо 3 % річних, то початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.

З огляду на наведене ОСОБА_1 просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2018 року в справі №161/9830/17 та прийняти нове рішення за результатами розгляду справи.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримала, просить її задовольнити.

Представник позивача ДКП «Луцьктепло» Носенко О.С. в судовому засіданні заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечила, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2018 року позов ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ДКП «Луцьктепло» суму заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 28 953,54 грн., інфляційні нарахування в розмірі 7297,36 грн, три відсотки річних в розмірі 1310,11 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 в користь ДКП «Луцьктепло» 1600 грн. понесених витрат по сплаті судового збору (201-204).

Вищевказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. При цьому матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 особисто отримала копію рішення 27 серпня 2018 року (а.с. 206).

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесенні законом до нововиявлених обставин.

Тобто, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що судом при ухваленні рішення в цій справі не враховано її заяву про застосування строку позовної давності та здійснено неправильний, на її думку, розрахунок заборгованості.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, оскільки наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справа «Праведная проти Росії» (CASE «PRAVEDNAYA v. RUSSIA», рішення від 18 листопада 2004 року).

Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Таким чином, зазначенні заявником доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами свідчать про її незгоду з рішенням суду, переоцінку доказів, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2018 року в справі за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк