Ухвала суду № 94325314, 22.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/302/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Андрушко І.М.,

представника заявника Торбєєва М.О.,

представників відповідача Богуш П.А.,

Бакуменко Т.В.,

Кравченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чернігівської обласної ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Чернігівської обласної ради, в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати процедурне рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про припинення повноважень лічильної комісії з проведення таємного голосування по виборах голови обласної ради у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків, затягування часу та блокування роботи лічильної комісії, обраної для проведення таємного голосування у складі 8 депутатів по виборах голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради», оформлене протоколом пленарного засідання першої сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання від 03.12.2020;

- визнати протиправним та скасувати процедурне рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про затвердження загального складу лічильної комісії з проведення таємного голосування по виборах голови обласної, першого заступника, заступника голови обласної ради у складі депутатів Чернігівської обласної ради Гайдая С.А., Ткаченка Г.М., Халімон О.А., Кузьменка О.В., ОСОБА_5 », оформлене протоколом пленарного засідання першої сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання від 03.12.2020;

- визнати протиправним та скасувати процедурне рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про затвердження персонального складу лічильної комісії по виборах голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради у складі депутатів Чернігівської обласної ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 », оформлене протоколом пленарного засідання першої сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання від 03.12.2020;

- визнати протиправними дії Чернігівської обласної ради восьмого скликання, що виразилися у проведенні процедури таємного голосування з виборів голови Чернігівської обласної ради восьмого скликання 03.12.2020 з порушенням вимог частини третьої статті 59 та пункту першого частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також статті 58 Регламенту Чернігівської обласної ради сьомого скликання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання голови обласної ради» від 03.12.2020 № 1-1/VIII;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання першого заступника голови обласної ради» від 03.12.2020 № 2-1/ VIII;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання заступника голови обласної ради» від 03.12.2020 № 3-1/VIII»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про утворення та обрання постійних комісій Чернігівської обласної ради восьмого скликання з керівним складом» від 03.12.2020 № 4-1/VIII.

Разом з позовною заявою представником позивачів подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання голови обласної ради» від 03.12.2020 № 1-1/VIII; зупинення дії рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання першого заступника голови обласної ради» від 03.12.2020 № 2-1/ VIII; зупинення дії рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання заступника голови обласної ради» від 03.12.2020 № 3-1/ VIII»; зупинення дії рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про утворення та обрання постійних комісій Чернігівської обласної ради восьмого скликання з керівним складом» від 03.12.2020 № 4-1/VІІІ.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що системність та значна кількість порушень, що мали місце при прийняті оскаржуваних рішень, прямо вплинули на можливість роботи Чернігівської обласної ради та безпосередньо позивачів як депутатів Ради. До цього часу робота Чернігівської обласної ради заблокована через відсутність кворуму депутатів, що підтверджується загальнодоступними джерелами - освітлення даної ситуації у засобах масової інформації. Підстави для вжиття вказаних заходів забезпечення позову додатково обумовлюються і тим, що подальшим ускладненням ефективного захисту порушених прав позивачів як депутатів Чернігівської обласної ради, керівництво якої обрано з грубими порушеннями вимог Закону, оскільки обраний таким чином керівний склад Ради здійснює функцію адміністрування роботи самої Ради та її апарату, а також розпорядчі функції по відношенню до депутатів Ради щодо організації їх участі в чергових сесіях. Керівний склад Чернігівської обласної ради, обраний з порушенням процедури, передбаченої спеціальним законодавством, ставить під сумнів легітимність роботи всієї Ради, в тому числі сесійної та її депутатів, завдає репутаційних втрат Чернігівській обласній раді, як колегіальному органу у складі депутатів - представників спільних інтересів громад Чернігівщини. Тому для ефективного захисту порушеного права позивачів як депутатів Чернігівської обласної ради у формі його поновлення можливе за рахунок зупинення дії оскаржуваних рішень. Зупинення оскаржуваних рішень жодним чином не вплине на дієздатність роботи Чернігівської обласної ради як колегіального органу.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (адміністративне провадження №К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Доводи представника заявника ґрунтуються виключно на припущеннях щодо обставин, які ймовірно можуть мати місце у майбутньому, при цьому настання останніх не матиме невідворотних наслідків для позивачів.

Також суд не приймає до уваги доводи представника заявника щодо очевидної протиправності оскаржуваних рішень, оскільки вказаним обставинам правова оцінка буде надана судом під час судового розгляду адміністративної справи.

Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивачів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чернігівської обласної ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.Є. Ткаченко