Рішення № 94325209, 12.01.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1480/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кучерявої А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Станкевича М.С.,

представника відповідача Мазурок Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Станкевич Максим Сергійович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Станкевич Максим Сергійович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області у вигляді незарахування переплати ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску станом на 24 вересня 2019 року у сумі 14913,98 грн;

2) зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області здійснити перерахунок зобов`язань по сплаті єдиного соціального внеску ОСОБА_1 шляхом зарахування переплати, здійсненої ОСОБА_1 24.09.2019 року на суму 14913,98 грн, в рахунок майбутніх платежів, а саме :

- суму єдиного соціального внеску в розмірі 8988,72 грн зарахувати як суму оплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску станом на кінець третього кварталу 2020 року;

- суму єдиного соціального внеску в розмірі 5924,28 грн зарахувати як суму майбутніх платежів ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску.

3) стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області суму заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1200000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року №824/1357/19-а було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення №0118025607, прийняте 10.10.2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у Чернівецькій області, щодо застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та пені на загальну суму 19216,59 грн.

В частині позовних вимог щодо повернення суми надмірно сплаченого єдиного соціального внеску у розмірі 14913,98 грн суд відмовив у задоволенні позову у зв`язку з тим, що на момент розгляду справи ОСОБА_1 не звертався до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області з заявою про повернення надмірно сплаченої суми ЄСВ у розмірі 14913 грн.

16.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області із заявою про зарахування переплати по єдиному соціальному внеску. Згідно поданої заяви ОСОБА_1 просив відповідача суму переплати по зобов`язанню сплати єдиного соціального внеску в розмірі 14913,00 грн зарахувати в рахунок зобов`язань ОСОБА_1 по сплаті ЄСВ: за 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн та за 1 квартал 2020 року – 3117,18 грн; іншу частину переплати по ЄСВ в сумі 9041,64 грн зарахувати у рахунок майбутніх платежів ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 просив у своїй заяві відобразити стан розрахунку з бюджетом у вигляді переплати по зобов`язанням сплати єдиного соціального внеску станом на день подання даної заяви у відповідній системі обліку та в базі даних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області.

27.05.2020 року ОСОБА_1 на свою заяву від 16.04.2020 року отримав відповідь від ГУ ДПС України в Чернівецькій області. Однак вважає, що фактично, на вище вказану заяву ОСОБА_1 від 16.04.2020 року ГУ ДПС України в Чернівецькій області відповідь не надало. Так, зокрема, позивач у своїй заяві ставив питання про зарахування суми переплати ЄСВ в розмірі 14913,00 грн. Однак ГУ ДПС України в Чернівецькій області надало відповідь зовсім по іншій сумі - 19216,59 грн, яке вже було вирішено судом та додаткового вирішення з боку податкової служби не потребувало.

04.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Державної податкової служби України з скаргою на бездіяльність ГУ ДПС України в Чернівецькій області, але відповіді від Державної податкової служби України ОСОБА_1 так і не отримав.

Таким чином, на думку позивача, відповідач ігнорує наявність переплати з боку ОСОБА_1 сум по його зобов`язаннях зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 14913,00 грн, що порушує права останнього, як платника єдиного соціального внеску.

Станом на момент подачі даного позову з врахуванням зобов`язань ОСОБА_1 по сплаті ЄСВ за 4 квартал 2019 року та три квартали 2020 року залишок переплати ОСОБА_1 по ЄСВ складає – 5924,28 грн. Однак станом на вересень 2020 року відповідач відображає заборгованість ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ.

Крім того, позивач вважає, що своєю бездіяльністю у вигляді ігнорування здійснення перерахунку зобов`язань ОСОБА_1 по ЄСВ відповідач заподіяв йому моральну шкоду. Заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди полягає в тому, що на протязі 2019-2020 років відповідач відображав та відображає інформацію про позивача на офіційному Інтернет-ресурсі ДПС України та інтегрованій картці платника податку - як про боржника по сплаті єдиного соціального внеску.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав аналогічних викладеним у заяві про закриття провадження у справі від 16.10.2020 року. Так, представник відповідач зазначив, що Головне управління ДПС у Чернівецькій області було здійснено перерахунок та враховано надміру сплачену суму ЄСВ позивачем та, відповідно, відсутня бездіяльність ГУ ДПС у Чернівецькій області у вигляді незарахування переплати ОСОБА_1 з ЄСВ станом на 24.09.2020 року в сумі 14913,98 грн, яку оскаржує у даній адміністративні справі позивач.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 29.10.2020 року.

Підготовче судове засіданні призначене на 29.10.2020 року відкладено на 26.11.2020 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження в адміністративній справі №600/1480/20-а закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.12.2020 року.

Судове засіданні призначене на 10.12.2020 року відкладене на 12.01.2021 року, за клопотанням представника відповідача.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований 08.09.2008 року, як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків 09.09.2008 року.

24.09.2019 року позивачем сплачено суму єдиного соціального внеску в розмірі 29000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5 від 24.09.2019 року (а.с. 30).

12.11.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- стягнути з відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, на його, ОСОБА_1 , користь суму надмірно єдиного соціального внеску у розмірі 14913,98 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0118025607 прийняте 10.10.2019 р. Головним управління Державної податкової служби у Чернівецькій області щодо застосування до нього, ОСОБА_1 , штрафних санкцій та пені на загальну суму 12107,02 грн;

- зобов`язати відповідача, Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, утриматись від подальшого нарахування єдиного соціального внеску у подвійному розмірі відносно нього, ОСОБА_1 .

За результатами розгляду вказаного позову, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року №824/1357/19-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області №0118025607 від 10.10.2019 року на суму штрафу 7109,57 та пені 12107,02 грн за період з 20.01.2018 року до 24.09.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 10-24).

16.04.2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Чернівецькій області із заявою про зарахування переплати по єдиному соціальному внеску в якій просив:

1. Суму переплати по зобов`язанню сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 в розмірі 14913,00 грн зарахувати в рахунок його зобов`язань по сплаті ЄСВ : - за 4 квартал 2019 року – 2754,18 грн та за 1 квартал 2020 року – 3117, 18 грн; - іншу частину переплати по ЄСВ в сумі 9041,64 грн зарахувати у рахунок майбутніх платежів.

2. В системі обліку та в базі даних Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області щодо ОСОБА_1 відобразити стан розрахунку з бюджетом у вигляді переплати по зобов`язанням сплати єдиного соціального внеску станом на день подання даної заяви (а.с. 25-26).

У відповідь на заяву від 16.04.2020 року відповідач листом від 19.05.2020 року №2904/ФОП/24-13-56-07 повідомив позивача, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року №824/1357/19-а у картці особового рахунку позивача проведено коригування та відповідно зменшено нарахування по єдиному соціальному внеску на загальну суму 19216,59 грн визначеного рішенням від 10.10.2019 року №0118025607 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску (а.с.32-33).

04.06.2020 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою в якій просив: 1. Визнати дії працівників Головного управління ДПС України у Чернівецькій області щодо надання йому, ОСОБА_1 , відповіді від 19.05.2020 року № 2904/ФОП/24-13-56-07 - протиправними в частині відсутності відповіді по суті питань, викладених у заяві ОСОБА_1 від 16.04.2020 року; 2. Притягнути винних працівників Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області до відповідальності; 3. Задовольнити заяву ОСОБА_1 від 16.04.2020 року та прийняти рішення про зарахування переплати по єдиному соціальному внеску у розмірі 14913,00 грн (а.с. 34-37).

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 переплати з єдиного соціального внеску станом на 24.09.2019 року у сумі 14913,98 грн, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Судом досліджено облікову картку з ЄСВ платника податків ОСОБА_1 за період з 31.12.2018 року по 31.07.2020 року та встановлено, що на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №824/1357/19-а від 27.01.2020 року, було здійснено коригування ЄСВ, а саме зменшено нараховану суму ЄСВ на 19216,59 грн, включаючи пеню (а.с. 76-79).

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ (Закон України №2464),

Так, відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України №2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області у вигляді незарахування його переплати з єдиного соціального внеску станом на 24 вересня 2019 року у сумі 14913,98 грн та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок зобов`язань по сплаті єдиного соціального внеску позивача шляхом зарахування переплати, здійсненої ним 24.09.2019 року на суму 14913,98 грн, в рахунок майбутніх платежів, а саме: - суму єдиного соціального внеску в розмірі 8988,72 грн зарахувати як суму оплати єдиного соціального внеску станом на кінець третього кварталу 2020 року; - суму єдиного соціального внеску в розмірі 5924,28 грн зарахувати як суму майбутніх платежів по єдиному соціальному внеску.

З облікової картки з ЄСВ платника податків ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Станом на 31.12.2018 року у ОСОБА_1 рахується заборгованість з ЄСВ у розмірі 31279,44 грн; станом на 25.04.2019 року відбулось зарахування сплаченої ОСОБА_1 суми ЄСВ у розмірі 12524,02 грн; станом на 30.06.2019 року відбулось збільшення нарахування з ЄСВ всього на суму 7668,54 грн.

Таким чином, враховуючи нарахування з ЄСВ 7668,54 грн, наявну попередню заборгованість в сумі 31279,44 грн та суму сплачених коштів 12524,02 грн станом на 30.06.2019 року рахувалась заборгованість у сумі 26423,96 грн.

19.07.2019 року відбулось нарахування ЄСВ у розмірі 2754,18 грн, станом на 24.09.2019 року зарахована оплати з ЄСВ в сумі 29000,00 грн.

Станом на 24.09.2019 року, враховуючи суму нарахування ЄСВ (7668,54 грн + 2754,18 грн = 10422,72грн), заборгованість 29178,14 грн (26423,96 грн + 2754,18грн) та здійснену оплату у сумі 29000,00 грн заборгованість склала 178,14 грн.

Станом на 30.09.2019 року у позивача рахується нарахування ЄСВ на загальну суму 10422,72 грн, здійснена оплата ЄСВ на загальну суму 41524,02 грн (29000,00 грн + 12524,02грн) та рахується заборгованість у сумі 178,14 грн.

Заборгованість станом на 31.12.2018 року 31274,44 грн + нарахування ЄСВ з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року у сумі 10422,72 грн = 41702,16 грн.

Сплачено позивачем 25.04.2019 року суму 12524,02 грн та 24.09.2019 року суму 29000 грн, а всього 41524,02 грн.

Таким чином, станом на 30.09.2019 року була наявна заборгованість на суму 178,14 грн (41702,16 грн - сплачені 41524,02 грн).

В подальшому, впродовж 2019 року позивачу нараховано ЄСВ, станом на 27.10.2019 року донараховано ЄСВ у сумі 9863,75 грн. Таким чином, всього за 2019 рік донараховано ЄСВ у сумі 20286,47 грн (10422,72 + 9863,75 грн), що відповідає останній графі облікової картки ЄСВ за 2019 рік.

Станом на 27.10.2019 року донараховано ЄСВ у сумі 9863,75 грн, що змінило розмір заборгованості з ЄСВ - 178,14 + 9863,75 = 10041,89 грн.

Таким чином, станом на 27.10.2019 року, враховуючи нарахування ЄСВ, у позивача була наявна заборгованість у розмірі 10041,89 грн.

Оплата ЄСВ в період з 30.09.2019 року по 27.10.2019 року не відбувалось.

Надалі була нарахована пеня у розмірі 12107,02 грн, яка в подальшому була предметом оскарження у справі Чернівецького окружного адміністративного суду №824/1357/19-а.

Таким чином, станом на 31.10.2019 року розмір заборгованості з ЄСВ зріс на 12107,02 грн і склав 22148,91 грн (10041,89 грн + 12107,02 грн = 22148,91).

Отже, станом на 31.10.2019 року розмір заборгованості з ЄСВ, враховуючи всі нарахування та оплати, становив 22148,91 грн.

Згідно облікової картки позивача з ЄСВ за 2020 рік, станом на 30.04.2020 року відбулось нарахування ЄСВ у розмірі 4832,30 грн, таким чином розмір заборгованості з ЄСВ змінився та становив 22148,91 грн + 4832,30 грн = 26981,21 грн.

Таким чином, станом на 30.04.2020 року у позивача була наявна заборгованість з ЄСВ у розмірі 26981,21 грн.

На підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №824/1357/19-а від 27.01.2020 року, яке набрало законної сили, відповідачем було здійснено коригування, а саме зменшено нараховану суму ЄСВ на 19216,59 грн, включаючи пеню.

Так, 19.05.2020 року зменшено розмір нарахування на суму 19216,59 грн. Враховуючи наявну заборгованість у розмірі 26981,21 грн та суму зменшення, згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №824/1357/19-а від 27.01.2020 року на суму 19216,59 грн, заборгованість станом на 19.05.2020 року склала 7764,62 грн (26981,21грн - 19216,59грн = 7764,62 грн).

Таким чином, переплата, здійснена позивачем з ЄСВ 24.09.2019 року у розмірі 29000,00 грн не покрила повністю зобов`язань, оскільки, станом на 24.09.2019 року, існувала заборгованість у розмірі 29178,14 грн. Як свідчать встановлені у справі обставини, в подальшому здійснювались нарахування ЄСВ відповідно до законодавства та, враховуючи зменшення суми ЄСВ за рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду №824/1357/19-а від 27.01.2020 року, у позивача залишився наявний борг з ЄСВ, оскільки у позивача існувала заборгованість ще станом на 31.12.2018 року у сумі 31279,44 грн.

Судом встановлено, що суму переплати, що була надмірно сплачена та яка була включена в суму 29000,00 грн відповідачем було враховано в рахунок погашення наявної заборгованості в порядку черговості та майбутніх платежів. Враховуючи наявність у позивача заборгованості з ЄСВ, врахування зайво сплаченої суми було враховано в рахунок погашення наявної заборгованості в порядку черговості, як це передбачено ч. 6 ст. 25 Закону України №2464.

Таким чином, на виконання вимог ч. 6 ст. 25 Закону України №2464, погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, надміру сплачена позивачем сума була правомірно зарахована відповідачем в рахунок погашення його заборгованості з ЄСВ в порядку черговості.

Отже, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було здійснено зарахування переплати, сплаченої ОСОБА_1 з ЄСВ в сумі 14913,98 грн, а також здійснено перерахунок зобов`язань по сплаті ЄСВ ОСОБА_1 шляхом зарахування суми 14913,98 грн в рахунок погашення його заборгованості з ЄСВ в порядку черговості.

Суд вважає, що ГУ ДПС у Чернівецькій області у відповідності до ст. 25 Закону України №2464 правомірно було здійснено перерахунок та враховано надміру сплачену позивачем суму ЄСВ, у зв`язку з чим, в межах спірних правовідносин, бездіяльність відповідача відсутня та відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії по зарахуванню переплати ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску станом на 24.09.2019 року у сумі 14913,98 грн.

Таким чином, враховуючи предмет спору та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Чернівецькій області та зобов`язання вчинити дії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області суму заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1200000,00 грн, суд зазначає, що відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчиненню суб`єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на захист прав та інтересів людини.

Зважаючи на висновок суду про відсутність в діях Головного управління ДПС у Чернівецькій області протиправності, суд також приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області суму на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідач, як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Доводи позивача, з огляду на вищевикладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимогах відмовлено повністю, в силу приписів статті 139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Станкевич Максим Сергійович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 );

Представник позивача – Станкевич Максим Сергійович (вул. Винниченка, 9, офіс 223, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018);

Відповідач – Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013).

Суддя В.О. Григораш

Повний текст рішення складено 22 січня 2021 року.