Ухвала суду № 94324895, 20.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8915/20

УХВАЛА

іменем України

20 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву фермерського господарства "Тернопільських" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Тернопільських" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1439451/42849624 від 15.01.2020, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фермерського господарства "Тернопільських" №3 від 11.12.2019 року.

Ухвалою від 30 грудня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву фермерського господарства "Тернопільських" залишив без руху. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання документально обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1439451/42849624 від 15.01.2020, або заяви про поновлення цього строку.

На виконання ухвали від 30 грудня 2020 року позивач надіслав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому вказує, що у податкових спорах застосовуються положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, де строк позовної давності щодо оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. Крім того, зазначає, що існували інші обставини, які не залежали від позивача що могли вплинути на звернення в межах строків з 20.01.2020 по 20.07.2020 року з вказаною позовною заявою, а саме, встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" карантину, що неодноразово продовжувався. Вказує, що 02 квітня 2020 року набрав чинності закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнений пунктом 3, а саме, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом карантинні обмеження продовжують діяти на території всієї України, що призвело до продовження строків звернення з вказаним позовом станом і на грудень 2020 року.

Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку, суд враховує таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У поданому до суду позові позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1439451/42849624 від 15.01.2020. До суду з цим позовом позивач звернувся в грудні 2020, з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилання позивача на статтю 102 Податкового кодексу України, якою передбачений строк давності 1095 днів, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі -ПК України), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку

Суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання у розумінні статті 102 ПК України, яким встановлюється право та строк оскарження рішень про визначення грошових зобов`язань, а відтак на оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної не поширюються правила статті 102 ПК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №440/3000/19, вказано, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18. Від вказаного вище правового висновку Верховний Суд не відходив.

Отже, з урахуванням наведеного, строк оскарження рішення про зупинення реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності її оскарження у адміністративному порядку становить шість місяців у відповідності до вимог частини 2 статті 122 КАС України.

За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що існували інші обставини, які не залежали від позивача та вплинули на звернення в межах строків з 20.01.2020 по 20.07.2020 року з вказаною позовною заявою до суду, а саме, встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" карантину, що неодноразово продовжувався.

Зазначені обставини, якими позивачка обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними, враховуючи таке.

Карантин установлений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 11.03.2020.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1439451/42849624 від 15.01.2020.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на ознайомлення ним з оскаржуваним рішенням саме 20.02.2020 року, та відповідно дати з якої починається процесуальний строк звернення до суду, оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.

Законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

В позовній заяві позивач не заперечує факт отримання оскаржуваного рішення в електронному вигляді 15.01.2020 року.

Отже, з дня коли позивач дізнався про оскаржуване рішення (15.01.2020), до дня встановлення карантину минуло 1 місяць 25 днів.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцевих Положень КАС України (в редакції чинній до 18 червня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду продовжився на строк дії карантину.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX (далі Закон №731-IX) пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладений в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчились 07.08.2020 року.

Отже, з дня закінчення процесуальних строків, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до дня звернення позивача до суду з цим позовом, 29.12.2020 року (дата реєстрації позовної заяви), минуло 4 місяць 22 дні.

Підсумовуючи увесь період (з 15.01.2020 по 11.03.2020 (1 місяць 25 днів) та з 07.08.2020 по 29.12.2020 року (4 місяці 22 дні) в який позивач мав можливість звернутись до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1439451/42849624 від 15.01.2020, крайнім строком звернення є 14.12.2020 року, натомість позивач звернувся до суду лише 29.12.2020, пропустивши встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані фермерським господарством "Тернопільських" підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Позовну заяву фермерського господарства "Тернопільських" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук