Ухвала суду № 94324592, 20.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20.01.2021 № 520/13699/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Максимовського С.О.,

представник відповідача - не прибув,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про закриття провадження в частині позовних вимог по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати Розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 05 серпня 2019 року № 365 яким затверджено «Детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ( АДРЕСА_1 );

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 23.09.2020 №334 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 ".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що будівництво автомобільних мийок порушує права мешканців сусідніх земельних ділянок, оскільки дана частина сел. Мала Данилівка не має централізованого водопостачання та водовідведення. Таким чином, в разі побудови автомийки, токсична речовина - вода із агресивними миючими засобами та мастилом, бензином, бітумом, іншими токсичними речовинами, буде скидатись у водоносний шар грунту.

Ухвалою судді від 23.10.2020 було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження та призначено підготовче засідання.

Під час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 23.09.2020 №334 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 " у зв`язку з не належністю розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні проти закриття провадження частині позовних вимог заперечував, зазначив, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №685/1346/15-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним та скасування Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 23.09.2020 №334 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 ", цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на ділянку для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

При цьому позовні вимоги обґрунтовано необхідністю захисту права ОСОБА_1 як суміжного землекористувача (згідно з Державним актом від 29.10.1996 №1023).

Як зазначено позивачем та підтверджується матеріалами справи, третя особа, ОСОБА_2 , є власником суміжної земельної ділянки, яка належать йому на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.05.2008, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2019, індексний номер витягу 191889021, номер запису про право власності 34505438, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1980032763220, цільове призначення якої було змінене оскаржуваним рішенням.

Відповідно до статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 фактично направлені на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності третьої особи, тобто стосується права власності на земельну ділянку, суд приходить до висновку про наявність спору приватноправного характеру.

Окрім того суд зазначає, що позивач не є суб`єктом звернення та стороною у публічно-правових відносинах щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що належить третій особі на праві власності.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що спірні правовідносини пов`язані із захистом порушеного, на думку позивача, його права як суміжного землекористувача, а також те, що третьою особою вже зареєстровано право власності на земельну ділянку, суд дійшов висновку, що даний спір в частині визнання незаконним та скасування Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 23.09.2020 №334 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 " пов`язаний із захистом порушених цивільних прав та інтересів позивача, виник у сфері приватноправових відносин, не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на нього не поширюється. Справа за цим позовом має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та від 27.02.2019 у справі №344/11630/17,

Та обставина, що відповідачем у справі визначено орган виконавчої влади, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір в цій частині публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 23.09.2020 №334 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 " у даній справі та на підставі ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 9, 229, 238, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі №520/13699/2020 за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 23.09.2020 №334 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 ".

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 22 січня 2021 року.

Суддя Д.А. Волошин