Рішення № 94324376, 06.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року Справа №480/3868/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М,,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача - Кісіль А.В., Архипенка О.І.,

представника відповідача - Ломаки Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії та стягнення грошового забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що рішенням суду від 27.05.2020 його було поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі зорганізованою злочинністю УМВС України в сумській області з 03.02.2015. Судом допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

28.05.2020 письмово звернувся до відповідача та просив повідомити час та місце для ознайомлення з наказом про поновлення на посаді, та час допуску до виконання службових обов`язків. Також надав реквізити карткового рахунку для зарахування грошового забезпечення. Вважає, що вжив усіх необхідних заходів та сприяв відповідачу у виконанні рішення суду.

03.06.2020 отримав лист відповідача від 29.05.2020 яким було повідомлено про видання відповідачем наказу № 1 о/с від 28.05.2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді та про звільнення його з органів внутрішніх справ у запас за віком наказом від 29.05.2020 № 2 о/с.

04.06.2020 в приміщенні ГУНП в Сумській області був ознайомлений з наказами та надав свою трудову книжку для внесення до неї відповідних записів. Записи були зроблені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників: не були скріплені підписами уповноваженої особи та печатками.

Звільнення відбулось без подання ним рапорту, без виплати розрахункових коштів, без фактичного поновлення на службі за рішенням суду, оскільки відповідачем не створено належних умов праці та не допущено до виконання службових обов`язків. Вважає наказ № 2о/с від 29.05.2020 протиправним.

Звільнення позивача на підставі п. 64 “а” “положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ порушує право позивача на працю та на доступ до державної служби, позбавляє його права працевлаштування в органах Національної поліції. Відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень до закону України “Про Національну поліцію”працівники міліції які виявили бажання проходити службу у поліції, за умови відповідності їх вимогам до поліцейських, можуть бути упродовж трьох місяців з дня опублікування закону прийняті на службу до поліції. 27.05.2020 Сумським окружним адміністративним судом при розгляді справи встановлено факт протиправного звільнення позивача наказом МВС України від 30.01.2015 та УМВС України в Сумській області від 02.02.2015. На момент набрання чинності законом України “Про Національну поліцію” право позивача були протиправно обмежені, він не мав можливості надати згоду на прийняття на службу до органів поліції. Рішенням суду позивача поновлено на посаді, з якої він був протиправно звільнений.

Ні законом України “Про національну поліцію” ні Постановою КМУ “Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” не передбачається відмова держави від виконання завдань та функцій, які виконувались органами міліції. Фактично мала місце реорганізація правоохоронного органу у Національну поліцію. Ліквідація чи реорганізація державної установи з одночасним утворенням іншої, на яку покладається виконання функції особи, що ліквідується, не виключає обов`язку роботодавця працевлаштувати працівників ліквідованої установи. Вважає, що у зв`язку з поновленням рішенням суду на посаді в УМВС України в Сумській області мав право бути прийнятим на службу до Національної поліції шляхом видання наказу про призначення, або за результатами проходження конкурсу. Виданням наказу про звільнення відповідач позбавив позивача такого права. Видавши наказ про звільнення на наступний день після видання наказу про поновлення, з яким навіть не ознайомив, позбавив позивача можливості реалізувати намір проходити службу в поліції.

Наказ про звільнення від 29.05.2020 видано відповідачем до фактичного виконання рішення суду про поновлення. Видавши такий наказ відповідач поставив позивача у нерівне становище з іншими працівниками міліції, застосував механізм відмінний від інших працівників. Відповідач не запропонував іншої посади у новоствореному органі, не дослідив можливості використання на службі у поліції, не встановив неможливості бути прийнятим до поліції, не врахував, що граничним віком перебування на службі полковника поліції є 60 років.

Відповідачем не враховано, що ОСОБА_1 має пільги як учасник бойових дій. У тому числі право на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Крім того, вважає, що голова ліквідаційної комісії видав наказ про звільнення не маючи на те повноважень. Порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ врегульовано відповідним положенням, затвердженим Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114. У відповідності до п. 70 Положення звільнення осіб у званні полковника міліції здійснюється начальниками головних управлінь, Управлінь МВС в областях і рівним їм начальникам, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ. Наказ про звільнення позивача підписано особою, якій таке право Міністром внутрішніх справ не надавалось. Посилання відповідача на Постанову КМУ № 1074 від 20.10.2011 безпідставні, оскільки цим нормативним актом визначається порядок утворення, ліквідації, реорганізації органів влади, але на надаються голові ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області від імені Міністра внутрішніх справ повноваження на звільнення осіб старшого начальницького складу.

Відповідно до п. 7 Положення граничним віком перебування на службі полковника міліції є 50 років. Особи середнього, старшого та вищого начальницького складу, які досягли встановленого віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку. Пунктом 8 Положення передбачена можливість залишення на службі на строк до п`яти років після досягнення граничного віку. Відповідачем взагалі не розглядалась можливість залишення позивача на службі. Через порушення процедури поновлення на службі та повторного незаконного звільнення був позбавлений можливості подати рапорт про продовження строку служби. Позивачу не було надано можливості пройти перед звільненням військово-лікарську комісію. За наявності більше однієї підстави для звільнення має вказуватися та з них, що надає більше пільг, гарантій, компенсацій і переваг.

Крім того, відповідач фактично до роботи позивача не допустив, а тому, керуючись висновками Верховного Суду, вважає, що рішення суду про поновлення його на посаді відповідачем фактично виконане не було. Видавши наказ про звільнення, відповідач не виконав вимоги Кодексу законів про працю та у день звільнення не видав належним чином оформлену трудову книжку та не провів повного розрахунку. Зроблені у трудовій книжці записи не скріплені підписом уповноваженої особи та печаткою.

Вважає, що наказ № 2 о/с від 29.05.2020 суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача. Просить визнати його протиправним та скасувати. Зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на службі на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС Україні в Сумській області з 30 травня 2020 року. Стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що рішенням суду від 27.05.2020 визнано протиправними та скасовано накази МВС України та ГУ УМВС України в Сумській області про звільнення ОСОБА_1 зі служби. Поновлено його на службі на посаді начальника Управління про боротьбі з організованою злочинністю, стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення позивача та виплати грошового забезпечення за один місяць. Вступна та резолютивна частина рішення отримана представником відповідача 27.05.2020. Наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді на виконання рішення суду видано 28.05.2020. У цей же день адвокату позивача телефоном повідомлено про видання наказу. Крім того, листом повідомлено позивачу про необхідність прибути до ліквідаційної комісії з трудовою книжкою 29.05.2020.

У зв`язку з досягненням позивачем граничного віку перебування на службі 29.05.2020 головою ліквідаційної комісії видано наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби у запас за п. 64 “а”. Позивач з`явився лише 04.06.2020. Був ознайомлений з наказами. Членом ліквідаційної комісії внесені записи до його трудової книжки. Оформлення трудової книжки не було завершено, у зв`язку з відсутністю у цей момент голови ліквідаційної комісії але позивач відмовився чекати. Вважає, що наказ про звільнення позивача виданий правомірно.

Постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 передбачено утворення органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів МВС України. Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1388 ліквідовано усі штатні посади УМВС України в Сумській області. 07.11.2015 тратив чинність закону України “Паро міліцію”. Голова ліквідаційної комісії виконав рішення суду про поновлення ОСОБА_1 шляхом видання наказу № 1 о/с від 28.05.2020. До трудової книжки позивача внесено відповідний запис. Голова ліквідаційної комісії не наділений повноваженнями надавати робоче місце, організовувати фактичне проходження служби позивачем, оскільки на момент видання наказу про його поновлення УМВС України в Сумській області перебувало у стані ліквідації. Усі штати скасовані. Відсутнє майно та матеріально-технічне забезпечення юридичної особи.

Крім того, 10.04.2020 набрав чинності закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ”, яким було ліквідовано Управління по боротьбі з організованою злочинністю, а його функції були закріплені за іншими підрозділами.

Вимога позивача про надання йому можливості проходити службу у Національній поліції є безпідставною. Відповідно до вимог закону України “Про національну поліцію” працівники міліції могли бути прийнятими на службу в поліції протягом трьох місяців з дня опублікування закону. Такий строк закінчився 07.11.2015. Іншого порядку (строку) переходу на службу у поліції законом не встановлено. Законом не передбачено поновлення на посаді та в установі у якій особа не працювала до звільнення. У зв`язку з втратою чинності законом України “Про міліцію” припинилися правовідносини з проходження служби працівниками міліції в органах внутрішніх справ. Відбулась ліквідація органів внутрішніх справ зі скороченням посад працівників міліції. Працевлаштування до Національної поліції колишніх працівників міліції не належить до повноважень УМВС України в Сумській області .

Наказ про звільнення позивача був виданий у зв`язку з досягненням ним граничного віку перебування на службі. Для полковника міліції — 50 років. Пунктом 8 “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” визначає яким саме чином має діяти суб`єкт владних повноважень у випадку досягнення особою граничного віку перебування на службі. Зазначено, що така особа підлягає звільненню. Посилання позивача на передбачену Положенням можливість залишення на службі за наявності такої необхідності є безпідставним. У зв`язку з ліквідацією УМВС України в Сумській області відсутні будь-які посади та не здійснюється ніякої діяльності. Відсутня необхідність подальшого перебування на службі будь-якої особи.

Повноваження голови ліквідаційної комісії визначаються “Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011. Ліквідаційна комісія не здійснює у повному обсязі функції УМВС України в Сумській області, а лише виконує дії, пов`язані з його ліквідацією. Кабінетом Міністрів України не видавався акт, що визначив би орган виконавчої влади, якому передано обов`язки УМВС України в Сумській області. Новостворена юридична особа ГУНП в Сумській області не є його правонаступником. Вважає, що відповідачем при виданні наказу № 2/ос від 29.05.2020 про звільнення позивача дотримано встановлену процедуру. Наказ є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засідання позивач та представники позивача позов підтримали із зазначених підстав. Додатково пояснили, що “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” залишається чинним. Продовжує діяти його норма щодо порядку звільнення полковника міліції, а саме здійснення такого звільнення начальниками обласних УМВС, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ. Як було встановлено, голові ліквідаційної комісії таке право не надавалось. Позивача у 2015 році було звільнено наказом Міністра внутрішніх справ, а наказ УМВС України видавався на виконання цього наказу. Рішенням суду визнано протиправними зазначені накази. Вважає, що позивач мав бути поновлений наказом МВС України. Відповідач же поновив позивача своїм наказом та навіть не ознайомивши його з наказом наступного дня звільнив не отримавши на це повноваження. Про протиправність таких дій свідчить той факт, що наказом Міністра внутрішніх справ від 16.06.2020 позивач був поновлений на посаді на виконання рішення суду.

Представник відповідача у судовому засідання заперечення підтримав із зазначеним підстав. Зазначив, що позивачем в обгрунтування позову наводяться суперечливі між собою підстави. Позивач одночасно вказує на те, що рішення суду про його поновлення фактично виконане не було. Одночасно вказує на порушення процедури його звільнення. Тим самим визнає факт поновлення на посаді, оскільки без цього нове звільнення не було б можливим. Додатково пояснив, що ліквідаційна комісія вчиняє дії, пов`язані з ліквідацією УМВС України в Сумській області. У тому числі звільняє працівників. Не наділена повноваженнями працевлаштовувати в органах поліції та пропонувати для цього посади, як стверджує позивач. Законом було встановлено строк у три місяці протягом якого працівники міліції мали можливість перейти на службу в поліцію. Цей строк закінчився у 2015 році і дія закону в цій частині не може бути поновлена для позивача. Перед звільненням позивач не був направлений для проходження військово-лікарської комісії у зв`язку з відсутністю у його особовій справі підстав для цього. Рапорт же про це позивач не подавав. Для звільнення за віком не потребується згоди особи, яка досягла граничного віку перебування на службі, оскільки Положення про проходження служби передбачає звільнення таких осіб. Наказ МВС України, яким передбачалось призначення на посаду начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області та звільнення з цієї посади наказом міністра скасований. У зв`язку з цим спеціальне уповноваження для голови ліквідаційної комісії УМВС України у Сумській області на звільнення позивача не потребується. Міністр втратив повноваження призначати на цю посаду та звільняти з неї. Вважає, що наказ про звільнення позивача від 29.05.2020 є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ на різних посадах. Наказом МВС України від 30.01.2015 № 119-о/с звільнений з посади начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області. Мав спеціальне звання полковника міліції. На підставі цього наказу відповідачем видано наказ № 34 о/с від 02.02.2015 про звільнення ОСОБА_1 . Ці обставини сторонами не оспорюються.

Також сторонами визнається, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 “Про утворення органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” передбачено ліквідацію як юридичної особи публічного права УМВС України у Сумській області. Постановою Кабінету Міністрів України № 834 від 13.10.2015 встановлено перелік деяких територіальних огарів Міністерства внутрішніх справ, що ліквідуються. На момент розгляду справи судом УМВС України у Сумській області перебуває в стані припинення, створено ліквідаційну комісію, але ліквідація не завершена (а.с. 66-68).

Наказом МВС України від 06.11.2015 визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України, у тому числі УМВС України у Сумській області (а.с. 69-70).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі № 818/716/15 визнано протиправними та скасовано накази МВС України № 110-о/с від 30.01.2015 та УМВС України у Сумській області № 34 о/с від 02.02.2015. Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області з 03.02.2015, стягнуто на його користь грошове забезпечення за ас вимушеного прогулу. В частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення за один місяць допущено негайне виконання рішення (а.с. 23-30).

Головою ліквідаційної комісії УМВС України у Сумській області 28.05.2020 видано наказ № 1 о/с про поновлення позивача на службі на виконання рішення суду, про що 29.05.2020 на адресу позивача направлено повідомлення. З наказом ОСОБА_1 ознайомився 04.06.2020 (а.с. 32-34).

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Сумській області № 2 о/с від 29.05.2020 ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справу запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п. 64 “а” (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. З наказом позивач також ознайомлений 04.06.2020 (а.с. 35).

УМВС України у Сумській області є територіальним органом МВС України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 затверджено “Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади”. Відповідно до п. 17-19 цього Порядку голова комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їх голів та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. До комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі — комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу. Право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Для здійснення своїх повноважень голова комісії видає накази,використовуючи бланки органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється. У відповідності до вимог п. 21 п.п. 4 Порядку Голова комісії забезпечує дотримання порядку звільнення працівників, зокрема тих, що є членами комісії, у тому числі письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці до звільнення,повідомляє державну службу зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільняє працівників і забезпечує своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видає відповідні накази та підписує необхідні документи.

З наведеного вбачається, що голова комісії зобов`язаний забезпечити дотримання порядку звільнення працівників. На момент звільнення позивача у 2015 році призначення на посаду начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області та звільнення з неї здійснювалось за наказом Міністра внутрішніх справ. За повідомленням МВС України наказ від 30.06.2011 № 378, яким затверджувалась номенклатура посад, втратив чинність. У зв`язку з цим не потребується погодження з МВС України для звільнення позивача (а.с. 151).

З такою позицією суд погодитись не може. Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 затверджено “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, яке незважаючи на втрату чинності законом України “Про міліцію”, залишається чинним на момент розгляду справи судом. (далі Положення). Позивач має спеціальне звання полковника міліції. Відповідно до п. 70 Положення звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.

З наведеного вбачається, що порядок звільнення осіб у звані полковника міліції врегульовано не наказом МВС України, а Постановою Кабінету Міністрів України. Будь-яке виключення з наведеного порядку у випадку ліквідації територіального органу влади не передбачено. Як було зазначено, голова комісії з припинення зобов`язаний забезпечити дотримання порядку звільнення працівників. Суд вважає, що звільнення позивача мало здійснюватися у порядку, встановленому Положенням. Відповідачем не подано будь-яких доказів надання голові ліквідаційної комісії повноважень на звільнення осіб у званні полковника міліції.

Крім того, позивач був звільнений з посади наказом МВС України. Рішенням суду було визнано протиправним та скасовано накази МВС України № 110-о/с від 30.01.2015 про звільнення позивача та похідний від нього наказ УМВС України у Сумській області № 34 о/с від 02.02.2015. ОСОБА_1 поновлений на посаді, яку він обіймав до звільнення. Відповідачем видано накази про поновлення позивача та звільнення без прийняття наказу про поновлення МВС України.

Суд не може погодитись з твердженням відповідача про те, що у зв`язку зі скасуванням Наказу МВС України, яким встановлювалась номенклатура посад, Міністр внутрішніх справ не має повноважень видавати накази про поновлення позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 28.10.2015 затверджено “Положення про Міністерство внутрішніх справ України” відповідно до вимог якого Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС з метою організації своєї діяльності серед іншого контролює діяльність територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС; організовує планово-фінансову роботу в територіальних органах, закладах, установах і на підприємствах, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; здійснює функцію головного розпорядника бюджетних коштів, забезпечує її ефективне і цільове використання. МВС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, а також заклади та установи. МВС очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем`єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Таким чином, Міністр внутрішніх справ очолює МВС України, є вищою по відношенню до відповідача, як територіального підрозділу міністерства, службовою особою. Його накази є обов`язковими для виконання відповідачем. З пояснень, що надані МВС України, вбачається, що ця особа не лише була зобов`язана поновити позивача на виконання рішення суду, а й мала для цього повноваження та вчинила відповідні дії шляхом видання наказу (а.с. 147-148).

Наказом МВС України від 16.06.2020 № 455 о/с ОСОБА_1 поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області з 03.02.2015 на виконання рішення суду у справі 818/716/15 (а.с.153). Відповідачем не подано ніяких доказів того, що цей наказ був скасований, змінений, визнаний недійсним чи його дія була припинена у будь-який інший спосіб.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що видання МВС України наказу не вплинуло на правове становище позивача і він залишається звільненим за наказом УМВС України в Сумській області від 29.05.2020 3 2о/с. Наказ від 16.06.2020 № 455 о/с видано вищою, по відношенню до відповідача особою та пізніше за часом від видання наказу відповідачем. Суд вважає, що такі дії МВС України свідчать про відсутність у відповідача повноважень самостійно видавати накази про поновлення ОСОБА_1 без попереднього наказу МВС України.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що наказ про звільнення позивача № 2 о/с від 29.05.2020 видано відповідачем з порушенням встановленого законодавством порядку, протиправно, а тому він підлягає скасуванню. Також суд приходить до переконання, що у зв`язку з виданням МВС України наказу від 16.06.2020 № 455 о/с, який є чинним на момент розгляду справи судом, ОСОБА_1 не перебуває у стані вимушеного прогулу, а тому вимоги про зобов`язання відповідача поновити його на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії та стягнення грошового забезпечення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 2о/с від 29 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за віком.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.01.2021.

Суддя О.В. Соп`яненко

О.В. Соп`яненко