Рішення № 94324302, 21.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Справа №480/5908/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5908/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-11404/16-20- СГ від 18.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9435/16-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9561/16-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9407/16-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області видати наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовною площею 2,0 га.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваним наказом відповідач відмовив їй у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, посилаючись на те, що бажана до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку на яку виданий наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" учаснику АТО. Проте така підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України. Окрім того зазначає, що вона в 2012 році звернулась до Сумської районної державної адміністрації з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації від 07.12.2012 № 695-ОД їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення із земель запасу на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, орієнтовною площею 2,0 га. Після отримання зазначеного розпорядження голови районної державної адміністрації, вона разом з особами, яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність уклала договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області з приватною фірмою «Геоцентр». Проте, в процесі виготовлення технічної документації було встановлено відсутність заяви позивача на ім`я голови Сумської державної районної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що стало підставою для призупинення виготовлення проекту землеустрою. Таким чином, позивач вважає, що на даний час діє розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 07.12.2012 № 695-ОД, яким їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га.

Позивач зазначає, що вона фактично користується виділеною земельною ділянкою у встановлених межах, але не має змоги отримати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку із втратою заяви 2012 року на ім`я голови Сумської райдержадміністрації.

Щодо оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9435/16-20-СГ, 18-9561/16-20-СГ та № 18-9407/16-20-СГ, позивач зазначає, що вказані накази є протиправними, у зв`язку з тим, що ними наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою для передачі земельної ділянки у власність, яка знаходиться у фактичному користуванні інших осіб, без вилучення земельних ділянок у фактичних землекористувачів, без погодження з землекористувачами, що порушує вимоги ст. ст. 122, 123 Земельного кодексу України. У зв`язку з викладеним, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що наказом №18-11404/16-20- СГ від 18.03.2020 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки на земельну ділянку, яку бажає отримати у власність позивач, раніше було надано дозвіл іншій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, тому відсутні підстави для надання дозволу для розробки проекту землеустрою. Також представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у формі зобов`язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень.

21.10.2020 позивачем надано суду відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 додатково зазначила, що їй в 2012 році вже був наданий відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою. Окрім того вказує, що вона фактично користується відповідною земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 23.11.2020 було залучено до участі у розгляді даної справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

11.12.2020 та 28.12.2020 судом отримано пояснення від третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , у яких вказані особи заперечують проти задоволення позовних вимог та зазначають, що спірна земельна ділянка є вільною та право власності на неї на момент звернення не зареєстроване. Окрім того вказують про безпідставність посилання позивача на розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 07.12.2012 № 695-ОД, оскільки відповідно до його змісту, термін його дії один рік.

11.01.2021 судом від позивача отримано відповідь на пояснення третіх осіб, у яких позивач зазначає, що відповідно до рішення дев`ятої сесії двадцять першого скликання Яструбинської сільської ради народних депутатів від 18.03.1992 «Про надання земельних ділянок згідно поданих заяв громадян», земельна ділянка з кадастровим номером №5924789800:03:006:0034 не є вільною.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

14.02.2020 позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 18-11404/16-20-СГ від 18.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажана до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку на яку виданий наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" учаснику АТО (а.с.19).

Не погоджуючись з таким наказом, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Отже законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

Так, згідно з ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 ЗК України.

Так, частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області приймаючи наказ № 18-11404/16-20- СГ від 18.03.2020 виходило з того, що бажана до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку на яку виданий наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою учаснику АТО.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9435/16-20-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 (а.с.16).

Також, наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9561/16-20-СГ, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 (а.с.17).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2020 № 18-9407/16-20-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 (а.с.18).

У той же час, відповідно до інформаційної довідки відповідача від 05.03.2020 №933/415-20, земельна ділянка, яка планується для надання ОСОБА_1 , відноситься до земель сільськогосподарського призначення, форма власності - державна; земельна ділянка, яка планується для надання у власність для ведення особистого селянського господарства не відноситься до зарезервованих земельних ділянок для передачі у власність учасникам АТО; земельна ділянка, яка планується для відведення, не надана у власність чи користування; земельна ділянка складає частину раніше сформованої ділянки 5924789800:03:006:0034 площею 37,3975 га.

Тобто, бажана для позивача земельна ділянка є вільною.

Крім того, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17.

Таким чином, відповідачем, при розгляді заяви позивача, не надана оцінка вищевказаним обставинам на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Отже, заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Що стосується вимоги позивача про скасування наказів від 05.03.2020 №18-9435/16-20-СГ, №18-9561/16-20-СГ та №18-9407/16-20-СГ про надання третім особам дозволів на розробку проектів землеустрою, суд зазначає, що на час видання вказаних наказів позивач не була власником чи законним користувачем спірної земельної ділянки. Тому, вказані накази винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений законом.

Отже, в задоволенні позовної вимоги в цій частині необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-11404/16-20-СГ від 18.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Зважаючи на те, що Головним управлінням Держгеокадастру було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, та за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 18.03.2020 № 18-11404/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько