Рішення № 94324212, 11.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2021 року м. Рівне №817/1329/16Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , відповідача: представник Прищепа О.М., третьої особи відповідача: представник Прищепа О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОфісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна прокуратура, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Гломба Ю.О. від 12.09.2016 відкрито провадження у справі №817/1329/16 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Прокуратура Рівненської області, про скасування наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №16дк від 27.07.2016 в частині звільнення; поновлення на роботі на посаді заступника прокурора Рівненської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У зв`язку із закінченням строку повноважень судді Гломба Ю.О. та за результатами повторного автоматизованого розподілу, справа №817/1329/16 ухвалою від 22.05.2017 прийнята до провадження судді Друзенко Н.В. і призначена до розгляду на 16.06.2017.

У зв`язку з неприбуттям представника позивача в судове засідання та неможливістю провести засідання за участю позивача у режимі відеоконференції, розгляд справи відкладено на 11.07.2017.

У зв`язку з тим, що суд визнав поважними причини неприбуття позивача і його представника в судове засідання 11.07.2017, розгляд справи відкладено на 27.07.2017.

В судовому засіданні 27.07.2017 заслухано пояснення сторін, винесено ухвалу про витребування у Генеральної прокуратури оригіналів матеріалів службового розслідування, на підставі яких був складений висновок від 22.07.2016 та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 , після чого оголошено перерву до 15.09.2017.

У зв`язку з неприбуттям позивача в судове засідання 15.09.2017 розгляд справи відкладено на 03.10.2017.

В судовому засіданні 03.10.2017 досліджено письмові докази, в тому числі, оригінали матеріалів службового розслідування, після чого оголошено перерву до 20.10.2017.

В судовому засіданні 20.10.2017 після задоволення відповідного клопотання представника позивача, було заслухано пояснення свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , після чого оголошено перерву до 21.11.2017

Ухвалою від 21.11.2017 провадження у справі №817/1329/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №753/10381/17 (провадження №1-кп/464/361/17) по обвинуваченню, в тому числі, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.28, ч.3 ст.240, ч.2 ст.28, ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 21.11.2017 – без змін.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 26.09.2019 про поновлення провадження у справі №817/1329/16.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 27.09.2019 – без змін.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 26.09.2019 про поновлення провадження у справі №817/1329/16.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції від 09.10.2020.

04.12.2020 ОСОБА_1 знову звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі №817/1329/16.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 провадження у справі №817/1329/16 поновлено. Судовий розгляд призначено на 29.12.2020.

Ухвалою від 28.12.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 , - замінено відповідача у справі: Генеральну прокуратуру України її правонаступником - Офісом Генерального прокурора; замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Прокуратуру Рівненської області її правонаступником - Рівненською обласною прокуратурою.

Судове засідання з 29.12.2020 відкладено на 11.01.2021 для надання можливості представнику відповідача підтвердити свої повноваження.

Ухвалою від 11.02.2021 Офісу Генерального прокурора та Рівненській обласній прокуратурі відмовлено в клопотанні про зупинення провадження в адміністративній справі №817/1329/16 до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №753/10381/17.

В судовому засіданні 11.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями позивача в судовому засіданні, вимоги ґрунтуються на тому, що наказ Генерального прокурора України №16 дк від 27.07.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким його звільнено з органів прокуратури, є протиправним, а висновки службового розслідування щодо порушення позивачем вимог Присяги працівника прокуратури, на підставі якого винесено даний наказ, - безпідставними, передчасними та упередженими. Зокрема, в наказі про звільнення зазначено про встановлення того, що « ОСОБА_1 будучи службовою особою органів прокуратури України, на території Рівненської області за попередньою змовою зі співробітниками правоохоронних органів та фізичними особами створив та керував злочинною організацією з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів». Позивач доводив, що дане твердження Генерального прокурора України не підтверджено у встановленому законом порядку, а є виключно припущеннями слідчого, які викладені ним у повідомленні про підозру, які в свою чергу у встановленому законом порядку не доведені та не підтверджені обвинувальним вироком суду. Позивач покликався на статтю 62 Конституції України та на частину другу статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, якими закріплено презумпцію невинуватості особи, допоки її вину не буде встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили та вказував, що Генеральний прокурор України вийшов за межі своїх повноважень, перебрав на себе функції судової гілки влади, позаяк заздалегідь визнав винним позивача у інкримінованих йому кримінальних право-порушеннях. Також позивач наголошував на тому, що звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли працівник скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. В свою чергу, працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Таким чином, припинення служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності прокурора, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Відповідно до Дисциплінарного Статуту прокуратури України, передумовою звільнення працівника прокуратури за порушення присяги, мають бути насамперед порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. В даному конкретному випадку, підставою для проведення службового розслідування слугувало лише оголошення підозри слідчим Генеральної прокуратури України заступнику прокурора Рівненської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.28, ч.3 ст.240, ч.2 ст.28, ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України. На час проведення службового розслідування матеріали кримінального провадження, в якому ОСОБА_1 підозрювався у вчиненні низки кримінальних правопорушень, знаходилися на стадії досудового розслідування, як наслідок, вирок суду яким би встановлювалась вина ОСОБА_1 не виносився, а відтак рішення щодо звільнення позивача саме за порушення Присяги є абсолютно необґрунтованим та безпідставним. Крім цього, позивач стверджував вже понад чотири з половиною роки йому так ніхто не роз`яснив суті пред`явленого обвинувачення. Він категорично заперечував свою причетність до організації незаконного видобутку бурштину – сирцю та одержання неправомірної вигоди за невжиття заходів реагування з протидії нелегального його видобутку стосовно окремих осіб на території Рівненської області і доводив, що про кожну операцію, яка стосується протидії нелегальному видобуванню бурштину він повідомляв прокурора області ОСОБА_2 , а кожний факт вилучення бурштину було не тільки задокументовано відповідним чином, а й оприлюднено у періодичних інтернет і друкованих виданнях. Відповідно до цього, позивач стверджував, що усі висунуті проти нього обвинувачення є абсолютно безпідставними. Що стосується так званого «негативного суспільного резонансу», до якого нібито призвів сам факт вручення заступнику прокурора області повідомлення про підозру, то позивач ствердив, що фактично саме відповідач повідомив про обвинувачення ОСОБА_1 на усю країну, чим штучно і створив такий резонанс, а потім за те, що настав резонанс звільнив його з посади та з органів прокуратури. За усього наведеного вище, позивач просив скасувати наказ №16 дк від 27.07.2016, як протиправний, та поновити його на відповідній або рівнозначній посаді в Рівненській обласній прокуратурі. Свою позицію підкріпив покликаннями на рішення Європейського суду з прав людини, а саме у справах: Лавентс проти Латвії, Аллене де Рібемон проти Франції, Кузьмін проти Росії, Шагін проти України, Грабарчук проти України.

Згідно з відзивом на позовну заяву та наданими у судовому засіданні поясненнями представника відповідача, яка одночасно представляла також інтереси третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Офіс Генерального прокурора позовних вимог не визнав. В обґрунтування заперечень покликався на те, що виданню наказу Генерального прокурора України №16дк від 27.07.2016 передувало проведення службового розслідування за фактом причетності окремих працівників органів прокуратури Рівненської області до незаконного видобутку та реалізації бурштину. Підставою для проведення службового розслідування стало викриття Генеральною прокуратурою України спільно з Службою безпеки України в Рівненській області учасників організованого злочинного угрупування, до складу якого входили працівники органів прокуратури Рівненської області, що займались незаконним видобутком та реалізацією бурштину. За фактом розслідування, яке проводилось в рамках кримінального провадження №42016000000001053 було становлено, що починаючи з січня 2016 року на території Рівненської області заступником прокурора Рівненської області ОСОБА_1 спільно з працівником УСБУ в Рівненській області створено злочинну організацію, до складу якої входили колишні співробітники райвідділів Національної поліції в Рівненській області та інші особи, які за попередньою змовою організували незаконне видобування бурштину - сирцю та систематичне одержання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах за невжиття заходів реагування з протидії нелегального видобутку. За вказаним фактом, з урахуванням достатніх доказів та обґрунтованості, 15.07.2016 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст. 368, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 240 КК України. Голосіївським районним судом м. Києва 06.07.2016 до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із альтернативою внесення застави у розмірі 9646000 грн. У подальшому, Голосіївським районним судом м. Києва 14.07.2016 підозрюваному змінено запобіжний захід на тримання під вартою без забезпечення застави строком на 60 днів, а у подальшому - продовжено до 29.10.2016. Сторона відповідача наголошувала, що судом при обранні зазначених запобіжних заходів проводилася оцінка обґрунтованості підозри ОСОБА_1 . Також сторона відповідача вказувала, що зазначена подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури України. Що стосується службового розслідування, то під час його проведення, без доведення вини у вчиненні злочину (що покладено КПК України на сторону обвинувачення у кримінальному провадженні) було встановлено позаслужбові стосунки ОСОБА_1 з метою одержання неправомірної вигоди, грубе порушення ним Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і є несумісним з подальшим перебуванням на посаді та на роботі в органах прокуратури. При цьому сторона відповідача відкидала доводи позивача про те, що його звільнення було можливе лише за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, покликаючись на те, що відсутність кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним застосуванню дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які дискредитують звання працівника прокуратури. Також сторона відповідача доводила, що зазначені в оскаржуваному наказі підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, а це пункти 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», передбачають відповідальність за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, і вказала, що це було враховано при наданні оцінки діям ОСОБА_1 та при вирішенні питання про застосування до нього дисциплінарного стягнення. За сукупністю наведеного вказувала, що наказ про звільнення позивача з посади заступника прокурора Рівненської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції» видано відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідженими у справі доказами судом встановлено таке.

На посаду заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 був призначений наказом в.о. Генерального прокурора України № 820к від 22.05.2014 (а.с.31 том 4).

За матеріалами особової справи ОСОБА_1 в органах прокуратури працював з грудня 2006 року, обіймаючи посади: помічника, старшого помічника прокурора Рівненського району та міста Рівного Рівненської області; старшого прокурора організаційно-контрольного відділу, старшого помічника прокурора Рівненської області з питань захисту прав громадян та інтересів держави при застосуванні законів про адміністративні правопорушення, начальника відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави, начальника організаційно-контрольного відділу прокуратури Рівненської області (а.с.19 том 4). Присягу працівника прокуратури прийняв 31.01.2011. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури ознайомлений 11.12.2012. Останній класний чин «старший радник юстиції» ОСОБА_1 присвоєно наказом Генерального прокурора України № 846к від 22.05.2014 За час роботи в органах прокуратури України нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» III ступеня, 2012 рік (а.с.6-7 том 4).

ОСОБА_1 має також 36 різноманітних відзнак та нагород від громадських об`єднань, асоціацій, спілок, колегій, а також від МВС України, СБУ України, ДПС України, УСБУ в Рівненській області, УДПСУ в Рівненській області, УМНС в Рівненській області, Рівненської ОДА (а.с.89-127 том 1).

Наказом Генерального прокурора України ОСОБА_5 «Про проведення службового розслідування» №236 від 07.07.2016, з покликанням на те, що Генеральною прокуратурою України спільно зі Службою безпеки України 4 липня 2016 року в Рівненській області викрито організоване злочинне угруповання, до складу якого входили працівники органів прокуратури Рівненської області, що займалося незаконним видобутком та реалізацією бурштину, велено призначити службове розслідування з метою встановлення можливої причетності окремих працівників органів прокуратури Рівненської області до незаконного видобутку і реалізації бурштину, причин та умов, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення. Для проведення службового розслідування наказано створити комісію у складі: начальника відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури (голова комісії ) – Гарбузи Н.В., прокурора відділу запобігання правопоруше-нням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури (з місцем дислокації у прокуратурі Рівненської області) – Бондаренка С.О., прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури – ОСОБА_6 , прокурора відділу штатів, обліку кадрів та дисциплінарної практики Департаменту кадрової роботи та державної служби – Криницького О.В., прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розсліду-ванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури – Гоменюка В.С. На час проведення службового розслідування велено відсторонити від виконання обов`язків прокурора Рівненської області ОСОБА_2 та його заступника ОСОБА_1 (а.с.3-4 том 4).

План проведення службового розслідування передбачав проведення таких дій: 1.Витребувати із Головної військової прокуратури документи та інформацію по кримінальному провадженню №42016000000001053 від 18.04.2016, які підтверджують (спростовують) причетність заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 та інших працівників органів прокуратури України до незаконного видобутку і реалізації бурштину; 2.Опитати ОСОБА_1 ; 3.Опитати ОСОБА_2 ; 4. З урахуванням отриманих від Головної військової прокуратури документів та інформації визначитись з необхідністю опитування інших фігурантів вказаного вище кримінального провадження; 5.Опитати керівників місцевих прокуратур Рівненської області на території яких здійснювався незаконний видобуток та реалізація бурштину; 6. Переглянути в приміщенні прокуратури Рівненької області відеокамери щодо встановлення відвідувачів (учасників організованого злочинного угрупування), які приходили до ОСОБА_1 , інших працівників прокуратури, а також журнал відвідувачів в прокуратуру; 7. Опитати водія та секретаря ОСОБА_1 ; 8. Встановити чи надходили до прокуратури Рівненської області (канцелярії) звернення та інформація від інших фігурантів кримінального провадження, що стосуються незаконного видобутку та реалізації бурштину, результати їх розгляду. 9.Встановити чи перебувають в прокуратурі Рівненської області, а також в інших правоохоронних органах області кримінальні провадження, які стосується незаконного видобутку та реалізації бурштину. Якщо перебувають в провадженні, то опитати відповідних службових осіб з питань чи надавав ОСОБА_1 будь-які незаконні вказівки по них. З`ясувати, де зберігається вилучений по цих провадженнях бурштин, чи проводили службові особи прокуратури його інвентаризацію (долучити відповідні акти); 10.Зібрати характеризуючи дані на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 11.Провести інші необхідні дії для завершення службового розслідування (а.с.5 том 4).

07.07.2016 Голова комісії з проведення службового розслідування - начальник відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управліннях внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури ОСОБА_7 звернулася із письмовим запитом №25-1172вн-16 до Заступника Головного військового прокурора про надання копій документів, а саме: витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42016000000001053 від 18.04.2016 та процесуальних документів – протоколу допиту заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 , повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу, відсторонення від посади, протоколи обшуків, а також інформацію, копії документів та джерела їх отримання, що підтверджують (спростовують) причетність ОСОБА_1 та інших працівників органів прокуратури України до незаконного видобутку та реалізації бурштину (а.с.50 том 4).

11.07.2016 прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Головної військової прокуратури у відповідь на запит повідомив, що другим слідчим відділом слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001053 від 18.04.2016, за підозрою ОСОБА_1 , заступника прокурора Рівненської області у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255; ч. 4 ст.28 ч.4 ст. 368; ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 240 КК України, а саме: у створенні та керівництві спільно з ОСОБА_3 на території Рівненської області за попередньою змовою з співробітниками правоохоронних органів та фізичними особами злочинної організації з метою вчинення тяжких, особливо тяжких та інших злочинів, а саме щодо організації незаконного видобутку бурштину - сирцю, одержання повторно неправомірної вигоди в особливо великих розмірах за невжиття заходів реагування з протидії нелегального видобутку стосовно окремих осіб на території Рівненської області. Ним же повідомлено, що обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: рапортом ГУ БКОЗ СБ України від 18.04.2016 №14/1/5-3705; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за справою контррозвідувальної перевірки від 13.06.2016 №14/1/5-6318; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за справою контррозвідувальної перевірки від 13.06.2016 №14/1/5-6317; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за справою контррозвідувальної перевірки від 13.06.2016 14/1/5-6316; протоколом за результатами проведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №14/1/5-6585 (розмова за СМС); протоколом за результатами проведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №14/1/5-6584 (вказує на обставини, щодо усунення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 осіб, які здійснюють незаконне видобування бурштину-сирцю без їх дозволу); протоколом за результатами проведення НСРД від 16.06.2016 №14/1/5-6582 (вказує на обставини координації між учасниками злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дій по виїзду старателів з метою незаконного добування бурштину-сирцю); протоколом за результатами доведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №14/1/5-6581 (вказує на обставини координації дії між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 щодо виїзду старателів для здійснення законного видобування бурштину-сирцю); протоколом за результатами проведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №14/1/5-6580 (вказує на обставини участі у злочинній організації ОСОБА_8 щодо організації «кришування» незаконного видобування бурштину-сирцю, в т.ч. здійснення діяльності по незаконному видобуванню та сплати за незаконний видобуток 650 доларів США); протоколом за результатами проведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №14/1/5-6579 (вказує на обставини скупки та перепродажу ОСОБА_11 за узгодженням із ОСОБА_3 бурштину); протоколом за результатами проведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №14/1/5-6577 (вказує на обставини отримання дозволів ОСОБА_12 від ОСОБА_8 на здійснення діяльності по незаконному видобутку бурштину- сирця, та здійснення оплати за «кришування» незаконної діяльності, усунення конкурентів); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо та відео контроль особи від 16.06.2016 №6576 (вказує на обставини злочинної діяльності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 по узгодженню дій по організації незаконної діяльності по видобуванню бурштину-сирцю); протоколом за результатами проведення НСРД, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.06.2016 №6825 (вказує на обставини надання ОСОБА_8 дозволу на виїзд старателів для здійснення незаконного видобування бурштину-сирцю, в т.ч. з посиланням на ОСОБА_3 ); протоколом за результатами проведення НСРД обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 04.07.2016 №39/158 та додатком до нього (в автомобілі «Мітсубісі Паджеро», який належить ОСОБА_14 встановлено наявність пояснювальної записки із вказівкою сум розподілення членам злочинної організації незаконної винагороди та грошових коштів у сумі 10750 доларів США, номера купюр переписані); схемою розподілення незаконної грошової винагороди між учасниками злочинної організації, вилученої за місцем проживання ОСОБА_1 ; протоколом обшуку від 04.07.2016 за місцем проживання ОСОБА_1 , у ході якого вилучено грошові кошти у розмірі 22410 доларів США.; протоколом огляду грошових коштів, вилучених у ОСОБА_1 у розмірі 22410 доларів США, згідно якого деякі купюри співпадають за номерами купюр, виявлених у ході НСРД у автомобілі ОСОБА_14 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності (а.с.51-53 том 4).

Одночасно з повідомленням Головною військовою прокуратурою надіслано для Комісії з проведення службового розслідування наступні копії документів: витяг з ЄРДР; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; повідомлення про підозру; клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва про обрання запобіжного заходу; протокол обшуку від 04.07.2016, і усі вони в повному обсязі були долучені до матеріалів службового розслідування (а.с.53-112 том 4).

Також 07.07.2016 член комісії з проведення службового розслідування – прокурор відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури (з місцем дислокації у прокуратурі Рівненської області) – ОСОБА_15 з покликанням на проведення службової перевірки звернувся до виконувача обов`язки прокурора Рівненської області із запитом №25-19 вих 16 про надання завірених належним чином: копій сторінок Журналу відвідувачів прокуратури області; витягів відеозапису з камер відеоспостереження прокуратури області; перелік кримінальних проваджень щодо незаконного видобутку та реалізації бурштину, які протягом минулого періоду поточного року розслідувалися (розслідуються станом на 01.07.2016) прокуратурою та інших правоохоронними органами області, з відображенням результатів їх розслідування; довідок-об`єктивок щодо роботи в минулому на ОСОБА_1 , а також керівників Структурних підрозділів регіональної прокуратури та Сарненської місцевої прокуратури (в тому числі відділів), які станом на 05.07.2016 їх очолювали, та відповідно до наказів прокурора Рівненської області від 15.12.2015 №143 «Про закріплення місцевих прокуратур за керівництвом регіональної прокуратури Рівненської області» та від 14.04.2016 року №58 «Про розподіл обов`язків між керівництвом прокуратури рівненської області» мали безпосереднє відношення до відповідного заступника прокурора області у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків. Також просив поінформувати: чи надходили на розгляд до органів прокуратури області протягом минулого періоду поточного року звернення чи інформація від громадянина ОСОБА_16 , або інших громадян, а також органів, установ та організацій щодо незаконного видобутку та реалізації бурштину, в тому числі в межах розслідуваних слідчими прокуратури кримінальних проваджень, розгляд яких доручався заступнику прокурора області ОСОБА_1 (перший виконавець), вказавши кінцевих виконавців; чи перебуває на збереженні вилучений в ході розслідування бурштин, за яким провадженням, в якій кількості, де саме зберігається, чи проводилась його інвентаризація і ким саме (надати копії відповідних актів) (а.с.150-151 том 4).

У відповідь, Прокуратурою Рівненської області за №11/1-517вих-16 від 13.07.2016 надано: завірені копії сторінок Журналу відвідувачів прокуратури області за І півріччя 2016 року, відповідно до яких громадянин ОСОБА_3 відвідував прокуратуру Рівненської області 10 разів, а саме: 27.01.16 з 11:10 до 11:18; 29.01.16 з 09:22 до 09:25; 10.02.16 з 17:37 до 17:40; 23.03.16 з 13:27 до 14:00; 29.03.16 3 14:10 до 15:00; 04.04.16 з 17:45 до 18:15; 06.04.16 з 11:17 до 11:34; 14.06.16з 15:50 до 16:00; 21.06.16 з 11:00 до 11:40; 24.06.16 з 13:45 до 14:10; перелік кримінальних проваджень щодо незаконного видобутку та реалізації бурштину, які протягом минулого періоду поточного року розслідувалися (розслідуються станом на 01.07.2016) прокуратурою та іншими правоохоронними органами області; довідки-об`єктивки на окремих працівників органів прокуратури області (заступника прокурора області ОСОБА_1 , керівників структурних підрозділів Сарненської місцевої прокуратури та прокуратури Рівненської області, які станом на 05.07.2016 їх очолювали та згідно наказів про розподіл обов`язків були закріплені за відповідним заступником прокурора області) (а.с.210-235 том 4). Додатково повідомлено про можливість і параметри перегляду останнього запису відеореєстратора регіональної прокуратури.

Додатково до попередньої відповіді Прокуратурою Рівненської області за №11/1-531вих-16 від 20.07.2016 надано інформацію щодо збереження бурштину, вилученого у ході розслідування кримінальних проваджень з розбивкою по місцевих прокуратурах і місцях зберігання (а.с.86-138 том 5).

Ще додатково до попередньої відповіді Прокуратурою Рівненської області за №11/1-538вих-16 від 21.07.2016 надано інформацію по кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку бурштину (а.с.154-156 том 5).

Також 08.07.2016 член комісії з проведення службового розслідування – прокурор відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури (з місцем дислокації у прокуратурі Рівненської області) – ОСОБА_15 з покликанням на проведення службової перевірки звернувся до Управління СБУ у Рівненській області з проханням надати інформацію у відношенні вказаної особи: чи є ОСОБА_3 працівником СБУ, якщо так, то на якій саме посаді; чи входять до кола його обов`язків питання пов`язанні із запобіганням, протидією, виявленням та документуванням фактів незаконного видобування бурштину; чи перебували на розгляді або виконанні ОСОБА_3 скарги, доручення, завдання з питань незаконного видобутку бурштину; чи відносяться до кола його обов`язків напрямок організації взаємодії з органами прокуратури, якщо так то з яких саме питань; чи отримував ОСОБА_3 доручення слідчого або оперативного характеру, загальної або індивідуальної дії, відповідно до яких він повинен працювати у взаємодії із підрозділами прокуратури Рівненської області. Якщо так, то з якими саме?(а.с.153 том 4).

У відповідь т.в.о начальника Управління листом №10/4253 від 13.07.2016 повідомив, що підполковник ОСОБА_3 проходить військову службу в Управлінні СБУ в Рівненській області з 31.12.2001, на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу контррозвідки УСБУ в Рівненській області з 22.06.2015. До функціональних обов`язків ОСОБА_3 не входять питання, пов`язані із запобіганням, виявленням та документуванням фактів незаконного видобування бурштину, а також напрямок організації взаємодії з органами прокуратури. На розгляді або виконанні у ОСОБА_3 не перебували скарги, доручення, завдання з питань незаконного видобутку бурштину. ОСОБА_3 не отримував доручень слідчого та оперативного характеру, загальної або індивідуальної дії, відповідно до яких він повинен працювати у взаємодії із підрозділами прокуратури Рівненської області (а.с.154 том 4).

Також 11.07.2016 член комісії з проведення службового розслідування – прокурор відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури (з місцем дислокації у прокуратурі Рівненської області) – ОСОБА_15 з покликанням на проведення службової перевірки звернувся до в.о. прокурора Рівненської області з проханням надання: інформації щодо кількості проведених протягом травня 2015 року - червня 2016 року оперативних нарад під головування керівника регіональної прокуратури та окремо його заступників щодо запобігання скоєнню ганебних вчинків та дотримання виконавської дисципліни, з відображенням дати проведення, рівень учасників (апарат регіональної прокуратури, працівники місцевих прокуратур) та порядку денного; відомостей щодо кількості виїздів керівника регіональної прокуратури та окремо його заступників до місцевих прокуратур або їх відділів з питань пов`язаних із запобіганням скоєнню ганебних вчинків та дотриманням виконавської дисципліни (а.с.155 том 4).

У відповідь на вказаний запит повідомлено, що протягом травня 2015 - червня 2016 років прокурором Рівненської області проведено 4 оперативних наради, на яких розглядались питання запобігання вчиненню працівниками прокуратури ганебних вчинків та дотримання виконавської дисципліни. Разом з тим проінформовано, що у вказаний період керівником регіональної прокуратури не здійснювались виїзди до місцевих прокуратур з вищевказаних питань (а.с.157-159 том 4).

Також Прокуратурою Рівненської області надано копії наказів про розподіл обов`язків між керівництвом прокуратури області та про закріплення місцевих прокуратур за керівництвом регіональної прокуратури області (а.с.160-164 том 4).

З огляду на те, що 13.07.2016 ОСОБА_1 вручено ще одне повідомлення про підозру, а саме про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч.4 ст. 368 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016000000001783 від 10.07.2016 (а.с.115-128 том 4), і за постановою начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 13.07.2016 матеріали кримінальних проваджень №42016000000001053 від 18.04.2016 та №42016000000001783 від 10.07.2016 об`єднано в одному провадженні з присвоєнням такому провадженню номеру – 42016000000001053 (а.с.147-148 том 1), копія такого повідомлення про підозру разом з копією клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та копією ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду від 14.07.2016 у справі №752/10818/16-к про зміну запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_1 з триманням під вартою з визначенням застави в розмірі 7000 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 9646000 гривень на тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, долучені до матеріалів службового розслідування (а.с.129-149 том 4).

З огляду на те, що до ОСОБА_1 ще з 06.07.2016 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, Голова комісії з проведення службового розслідування - начальник відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управліннях внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури ОСОБА_7 неодноразово зверталася до Заступника Головного військового прокурора з проханнями надати дозвіл прокурору відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури – ОСОБА_6 на опитування ОСОБА_1 в рамках службового розслідування (а.с.50 том 4, а.с.141 том 5).

Такий дозвіл було надано (а.с.145 том 5), і 22.07.2016 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 письмові пояснення, які були долучені до матеріалів службового розслідування (а.с.143-144 том 5).

У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що із ОСОБА_17 він знайомий близько семи років, і останній є працівником УСБУ в Рівненській області. Вказана особа довгий час працювала в Дубровицькому РВ УСБУ і добре володіє оперативною інформацією по незаконному видобутку бурштину в північних районах області. Усі розмови, які він вів із ОСОБА_18 особисто та по телефону стосувалися виключно розслідування кримінальних проваджень. ОСОБА_18 неодноразово заходив до його робочого кабінету, де вони спілкувалися по особистих та робочих питаннях, оскільки вид діяльності ОСОБА_18 пересікався з його роботою Жодних коштів, тобто неправомірну вигоду за будь-які операції з бурштином він від нього не отримував. ОСОБА_19 бачив у житті 5-6 разів, коли той працював начальником Дубровицького РВ УМВС України в Рівненській області. Жодного разу він не спілкувався із ОСОБА_20 по телефону. Будь-яких розмов із ним він не вів та взаємовідносин не мав. ОСОБА_8 перший раз побачив 04.07.2016 під час поміщення до слідчого ізолятора. До цього, взагалі ніколи вказану особу не бачив та з ним не розмовляв. ОСОБА_21 взагалі невідома йому особа. Також ствердив, що грошові кошти, вилучені за місцем його проживання у сумі 22410 доларів США він ніколи не бачив. Вважає, що вказані гроші були підкинуті працівниками, які проводили обшук разом зі знайденими у нього бланками (таблицею). Вказував, що жодних незаконних вказівок щодо видобутку та реалізації бурштину підпорядкованим прокурорам та іншим працівникам правоохоронних органів він ніколи не надавав. Також коштів за вказані дії не давав та не отримував. Хто із працівників прокуратури займається незаконним видобутком бурштину йому не відомо.

Також в рамках службового розслідування було опитано ОСОБА_22 , яка працювала в приймальні заступника прокурора області ОСОБА_1 та відповідно до покладених обов`язків надавала заступнику прокурора області на розпис пошту з подальшою передачею до відділу документального забезпечення, в період його відсутності фіксувала осіб, які йому телефонують, а також здійснювала організацію його відвідування. В своїх поясненнях ОСОБА_22 вказувала, що про надання будь-яких вказівок, що стосувалися б фактів незаконного видобутку бурштину, документування цих фактів або вилучення бурштину працівникам органів прокуратури Рівненської області, або представникам інших правоохоронних органів їй нічого не відомо. Жодного разу вона не була присутня при розмовах відвідувачів та ОСОБА_1 в його службовому кабінеті. Як їй відомо, ОСОБА_1 виїжджав до північних регіонів Рівненської області, а саме до Сарненської місцевої прокуратури та її відділів, для здійснення особистого прийому громадян. Про виїзди для виявлення та документування фактів незаконного видобутку бурштину вона нічого не знає. За час її роботи відвідувачі ОСОБА_1 до його кабінету мішків з важкими предметами не приносили. Перебуваючи в кабінеті, вона не бачила будь-яких мішків або речей схожих на них. Також ОСОБА_22 повідомила, що особи на прізвище ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 їй не відомі. Вона знає лише ОСОБА_26 , який є працівником Управління СБУ в Рівненській області та який інколи приходив до ОСОБА_1 , однак, з яких саме питань вона не знає (а.с.57-61 том 5).

В рамках службового розслідування був опитаний керівник Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 , який пояснював, що заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_1 був закріплений куратором за Сарненською місцевою прокуратурою, а тому здійснював загальний контроль за станом законності на території, яка входить до меж обслуговування місцевої прокуратури: м. Кузнецовськ, Сарненський, Дубровицький, Зарічненський, Березнівський, Рокитнівський та Володимирецький райони. Стверджував, що за період перебування ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області будь-яких незаконних вказівок, у тому числі про необхідність прийняття (неприйняття) певного рішення, вирішення (не вирішення) певної проблеми у сфері службової та позаслужбової діяльності особисто йому не надавав та наскільки відомо підлеглим - також. Після подій, які відбулися 04.07.2016 в прокуратурі області, ним 06.07.2016 ініційовано нараду усіх працівників, на якій він поцікавився, чи надходили незаконні вказівки від будь-кого з керівництва прокуратури області, в тому числі ОСОБА_1 та його заступників з приводу закріплених обов`язків. Усі присутні працівники повідомили, що таких вказівок вони не отримували. Будь-яка інформація щодо можливого надання ОСОБА_1 незаконних вказівок іншим працівникам прокуратури йому не відома (а.с.165-170 том 4).

Аналогічні пояснення надали керівники та начальники відділів Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 (а.с.178-182 том 4, а.с.10-40, а.с.49-53 том 5).

Що стосується ОСОБА_4 , то в рамках кримінального провадження №42016000000001053 від 18.04.2016 проводився обшук його автомобіля та житла (а.с.171-177 том 4). В рамках цього ж кримінального провадження проводився і обшук житлових і нежитлових приміщень ОСОБА_29 (а.с.183-209 том 4).

Також в матеріалах службового розслідування наявні пояснення начальника слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_35 , роботу якого курував ОСОБА_1 . За змістом таких пояснень, ОСОБА_1 безпосередньо йому вказівок незаконного характеру не давав, і як на його погляд, цього не могло бути тому, що він знав про принципове ставлення ОСОБА_1 щодо дотримання вимог КПК України та галузевих наказів. З приводу можливого надання вказівок його підлеглим про вчинення певних дій, які могли суперечити або виходити за межі повноважень, визначених законом йому нічого не відомо. Серед іншого по роботі в деяких випадках ОСОБА_1 при проведенні певних заходів, в тому числі пов`язаних з реєстрацією в ЄРДР окремих правопорушень міг особисто, без його повідомлення, викликати до себе слідчих, які нетривалий час працюють у відділі і вже з ними вирішувати будь-які службові питання. Про їх зміст він не знає і про візит до нього він забороняв підлеглим йому доповідати. Про наявність або відсутність фактів надання незаконних вказівок іншим працівникам прокуратури Рівненської області йому нічого не відомо (а.с.81-85 том 5).

Аналогічні пояснення надані працівниками прокуратури Рівненської області: ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 (а.с.41-48, 62-80 том 5).

22 липня 2016 року комісія у складі: начальника відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захист} працівників прокуратури ОСОБА_7 (голова комісії), прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури ОСОБА_6 , прокурора відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури (з місцем дислокації у прокуратурі Рівненської області) Бондаренка С.О., прокурора відділу штатів, обліку кадрів та дисциплінарної практики Департаменту кадрової роботи та державної служби Криницького О.В., прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури ОСОБА_42 склала Висновок службового розслідування за фактом причетності окремих працівників органів прокуратури Рівненської області до незаконного видобутку та реалізації бурштину (а.с.146-152 том 5). Висновок того ж числа був затверджений Генеральним прокурором України.

У Висновку стисло, але повно відображено усю зібрану під час службового розслідування інформацію, яка наявна в матеріалах службового розслідування, і яка була надана суду.

Аналізуючи зібрані у ході службового розслідування докази та встановлені фактичні дані, Комісія зробила висновок, що факт грубого порушення заступником прокурора Рівненської області ОСОБА_1 вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури знайшов своє підтвердження.

Також Комісія вважала, що за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури ОСОБА_1 підлягає звільненню з посади заступника прокурора Рівненської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції».

Крім цього, комісія підсумувала, що за відсутність контролю за роботою підлеглих та не вжиття достатніх заходів профілактично-виховного характеру підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності прокурор Рівненської області ОСОБА_2 , однак, слід врахувати, що наказом Генерального прокурора України від 6 липня 2016 року № 117к він звільнений з займаної посади та з органів прокуратури. Причетність інших працівників органів прокуратури Рівненської області до незаконного видобутку і реалізації бурштину комісія не встановила.

З висновком Комісії ОСОБА_1 ознайомився 28.07.2016 (а.с.76 том 1).

Наказом Генерального прокурора України №16дк від 27.07.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» велено: за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури звільнити ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 22.05.2014 № 846к (а.с.61-62, 145-146 том 1, а.с.153 том 5).

Наказ мотивовано пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, абзацом першим частини другої статті 46-2 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991, частиною 1 статті 8, пунктом 6 статті 9, статтями 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України та пунктом 10 Положення про класні чини працівників прокуратури України.

В наказі зазначено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України у ході досудового розслідування кримінального правопорушення №420160000 00001053 від 18.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 426-1, ч.3 ст. 240, ст. 198, ч. 5 ст. 191 КК України, викрито заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 . Установлено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою органів прокуратури України, із січня 2016 року по 4 липня 2016 року на території Рівненської області спільно з працівником Управління Служби безпеки України в Рівненській області створили та керували за попередньою змовою зі співробітниками правоохоронних органів та фізичними особами злочинну організацію з метою вчинення тяжких, особливо тяжких та інших злочинів, а саме щодо організації незаконного видобутку бурштину-сирцю, одержання повторно неправомірної вигоди в особливо великих розмірах за невжиття заходів реагування з протидії нелегальному видобутку бурштину-сирцю стосовно окремих осіб на території Рівненської області. Під час слідчих дій у ОСОБА_1 вилучено частину неправомірної вигоди. ОСОБА_1 04.07.2016 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 05.07.2016 на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 240 КК України. Указана подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури України. Проведеним за вказаним фактом службовим розслідуванням встановлено позаслужбові стосунки заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 з метою одержання неправомірної вигоди. Таким чином підсумовано, що своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Закону України «Про прокуратуру», правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури.

З наказом №16дк від 27.07.2016 ОСОБА_1 ознайомився та його копію отримав 28.07.2016 (а.с.63 том 1).

У зв`язку з тим, що на час видання наказу про звільнення ОСОБА_1 утримувався під вартою, а відтак не міг знаходитися на робочому місці, Прокуратурою Рівненської області направлено йому письмове повідомлення про необхідність прибути для отримання копії наказу та трудової книжки, а також для здачі посвідчення (а.с.58-59 том 1).

Слід зазначити, що строк тримання ОСОБА_1 під вартою було продовжено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 31.08.2016 по справі №752/13372/16-к до 29.10.2016 включно (а.с.159-163 том 1).

За повідомленням Відділу роботи з кадрами прокуратури Рівненської області, трудова книжка отримана ОСОБА_1 лише 30.08.2017, про що вказує його підпис у Книзі обліку видачі трудових книжок (а.с.176 -179).

Допитаний в судовому засіданні 20.10.2017 свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він до 06.07.2016 обіймав посаду прокурора Рівненської області і ОСОБА_1 в 2016 році був його заступником. Жодних нарікань до його роботи він не мав. Вказав, що ОСОБА_1 характеризувався позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Стверджував, що ОСОБА_1 завжди доповідав йому по усіх матеріалах, які стосувалися викриття осіб, які незаконно видобувають бурштин і усі операції з вилучення бурштину належним чином документувалися і оформлялися. Повідомив, що співробітника УСБУ ОСОБА_3 він знає, але вважає, що ОСОБА_1 не мав з ним позаслужбових стосунків. Що стосується дисциплінарного провадження, пояснив, що після звільнення з посади прокурора області він переїхав на постійне проживання в м.Кременчук, звідки його для дачі пояснень не викликали.

Допитаний в судовому засіданні 20.10.2017 свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є співробітником Управління СБУ в Рівненській області, і по роду своєї служби періодично отримував оперативну інформацію про місця і осіб, які незаконно видобувають бурштин. Цією інформацією він ділився з ОСОБА_1 , і вони спільно планували заходи по вилученню такого бурштину і затриманню причетних до цього осіб. Стверджував, що СБУ не проводить заходи по боротьбі з незаконним видобутком бурштину і не наділене такою компетенцією, але йому була дана усна вказівка від керівництва Управління в області щодо сприяння обласній прокуратурі в проведенні таких заходів. Також пояснював, що він відвідував ОСОБА_1 в Прокуратурі Рівненської області в 2016 році і це було пов`язано якраз із заходами по вилученню з незаконного обігу бурштину та обладнання для його видобутку. Стверджував, що усі такі заходи офіційно обговорювались і планувались, і про них доповідалося прокурору області.

Допитаний в судовому засіданні 20.10.2017 свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що в 2016 році він обіймав посаду керівника Сарненської місцевої прокуратури, яка територіально знаходиться в тих районах, де систематично виявляються факти незаконного видобутку бурштину. Стверджував, що ОСОБА_1 курував зазначену прокуратуру і завжди чесно виконував вказівки Генеральної прокуратури України щодо викорінення незаконного видобутку бурштину. Також стверджував, що про всі операції з викриття осіб, які займаються незаконним видобутком і про всі факти вилучення бурштину доповідалось керівництву прокуратури області. Жодних незаконних вказівок ОСОБА_1 ніколи не давав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За вимогами частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (в редакції, що діяла на час існування спірних правовідносин і в чинній редакції), діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: 1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

А в силу вимог частин третьої, четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом. Прокурор зобов`язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

На час існування спірних правовідносин (2016 рік) діяв Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердження наказом Генеральної прокуратури України №123 від 28.11.2012 та схвалений Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28.11.2012.

Статтею 15 вказаного Кодексу було встановлено, що при виконанні службових обов`язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури. Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність. Працівник прокуратури повинен використовувати ввірене йому службове майно бережливо та лише за призначенням.

Статтею 18 цього Кодексу були визначені правила щодо недопущення поведінки, що може зашкодити репутації. Зокрема, визначалося, що працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він повинен вживати усіх можливих передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності. Працівнику прокуратури велено уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури. Також приписано не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою наказано поводити себе коректно і пристойно, а при з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури, з метою ухилення від відповідальності.

Крім цього, на час існування спірних правовідносин (2016 рік) і на даний час діє затверджений постановою Верховної Ради України №1796-XII від 06.11.1991 Дисциплінарний статут прокуратури України.

За вимогами статті 2 Дисциплінарного статуту, працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.

В свою чергу, за правилами частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (в редакції яка діяла на час існування відповідних правовідносин) прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3)розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

А відповідно до частини другої цієї ж статті, притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Що стосується статей 44-50 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, якими встановлені правила здійснення дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, то вони згідно з розділом XII «Прикінцеві положення» набирали чинності лише з 15 квітня 2017 року, тобто на час існування спірних правовідносин не діяли.

В силу вимог частини першої статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України (у відповідній редакції), за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить працівника прокуратури, щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5)звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

А згідно з положеннями частини першої статті 10, Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

В силу вимог статті 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

А правилами ж статті 12, дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення. Прокурор або слідчий, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.

Також на час існування спірних правовідносин діяла Інструкція про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затверджена наказом Генеральної прокуратури України №104 від 24.09.2014.

Вказана Інструкція визначала, що службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров`я та майно, загибелі та в інших випадках, передбачених цією Інструкцією. Метою службових розслідувань є швидке, всебічне, повне та неупереджене з`ясування обставин, за яких скоєно ганебні вчинки, допущено неправомірне втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягання на їх життя, здоров`я та майно, виявлення причин та умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження правопорушень серед особового складу.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено жодних процедурних порушень під проведення службової перевірки, призначеної наказом Генерального прокурора України №236 від 07.07.2016, і за результатами якої 22.07.2016 складено Висновок службового розслідування за фактом причетності окремих працівників органів прокуратури Рівненської області до незаконного видобутку та реалізації бурштину.

Комісія, що проводила службове розслідування, оцінивши зібрані нею матеріали дійшла висновку про те, що заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_1 вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури.

При цьому, суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача про те, що Комісією у висновку, і в подальшому Генеральним прокурором України у оскаржуваному наказі, його фактично було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за відсутності відповідного обвинувального вироку суду.

Так, дійсно у висновку службового розслідування від 22.07.2016 наведено інформацію про те, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України у ході досудового розслідування кримінального правопорушення №42016000000001053 від 18.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 426-1, ч.3 ст. 240, ст. 198, ч. 5 ст. 191 КК України, викрито заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 , який будучи службовою особою органів прокуратури України, із січня 2016 року по 4 липня 2016 року на території Рівненської області спільно з працівником Управління СБУ в Рівненській області ОСОБА_3 створили та керували за попередньою змовою зі співробітниками правоохоронних органів та фізичними особами злочинну організацію з метою вчинення тяжких, особливо тяжких та інших злочинів, а саме щодо організації незаконного видобутку бурштину-сирцю, одержання повторно неправомірної вигоди в особливо великих розмірах за невжиття заходів реагування з протидії нелегальному видобутку бурштину-сирцю стосовно окремих осіб на території Рівненської області. Також наведено інформацію про те, що на підставі зібраних доказів ОСОБА_1 05.07.2016 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень і про те, що йому обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Але разом з тим Комісія вказувала, що в даній справі триває досудове розслідування, і у Висновку службового розслідування немає як такого вирішення питання щодо обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах кримінального провадження.

В матеріалах дисциплінарного провадження відсутні матеріали кримінального провадження, зібрані на досудовому слідстві, і відповідно жодної оцінки їм Комісія не надавала.

Що стосується кримінального провадження №42016000000001053 від 18.04.2016, то у Висновку службового розслідування наведена лише та інформація, яка письмово повідомлена прокурором у відділу Головної військової прокуратури у відповідь на запит голови Комісії, яким, в свою чергу, були перелічені матеріали кримінального провадження, які на його думку підтверджують обставини, що давали підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Комісії було надано лише витяги з ЄРДР, копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, копії повідомлень про підозру, копії ухвал суду про обрання запобіжного заходу та відповідні клопотання з цього приводу та копія протоколу обшуку від 04.07.2016. Разом з тим, інформація зазначена у таких документах жодним чином Комісією не аналізувалась, і відповідно, жодних висновків з приводу того, чи свідчить вона про винність або невинність позивача у вчиненні кримінально карних діянь, не робилось.

Оцінюючи аргументи позивача про те, що відповідач не мав права притягувати його до дисциплінарної відповідальності за відсутності відповідного судового рішення про встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, а також з цих підстав не міг використовувати висновок службового розслідування, в основу якого покладено інформацію, що міститься у кримінальному провадженні, то суд зазначає, що встановлені в ході службового розслідування факти та обставини мали значення тільки для прийняття рішення про дисциплінарну відповідальність та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria») чи таке провадження було закрите (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom»). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway»). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічна позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.06.2019 у справі №9901/699/18, від 22.01.2019 та від 29.01.2019 у справах № 800/454/17 та 9901/728/18, відповідно.

Беручи до уваги наведене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що певні матеріали кримінального провадження не могли бути предметом доказу в дисциплінарному провадженні.

Крім того, Комісія, вказуючи з одного боку про те, що триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001053 від 18.04.2016, тобто про те, що позивач у встановленому порядку не визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, з другого боку чітко вказала, що проведеним службовим розслідуванням нею встановлені позапроцесуальні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.14 том 1).

Так, у висновку наведено встановлену саме в ході службового розслідування інформацію про те, що відповідно до журналу відвідувачів прокуратури Рівненської області у 2016 році підполковник Управління СБУ в Рівненській області ОСОБА_3 відвідував заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 10 разів.

Дана інформація не заперечувалась в ході судового розгляду даної справи і позивачем і свідком ОСОБА_3 . При цьому зазначені особи доводили, що такі візити були пов`язані із спільними операціями СБУ та Прокуратури області по протидії нелегальному видобутку бурштину на території Рівненської області.

Разом з тим, зібраними у ході службового розслідування матеріалами підтверджено, що до функціональних обов`язків ОСОБА_3 не входили питання пов`язані із запобіганням, виявленням та документуванням фактів незаконного видобування бурштину, як і напрямок взаємодії з органами прокуратури. Також на розгляді або виконанні у ОСОБА_3 не перебували скарги, доручення, завдання з питань незаконного видобутку бурштину і він не отримував доручень слідчого та оперативного характеру, загальної або індивідуальної дії, відповідно до яких він повинен працювати у взаємодії із підрозділами прокуратури Рівненської області.

В рамках службового розслідування були відібрані пояснення у працівників місцевих прокуратур Рівненської області на території яких здійснюється незаконний видобуток та реалізація бурштину, а також у працівників Рівненської обласної прокуратури. Надав в рамках службового розслідування свої письмові пояснення і ОСОБА_1 .

Частиною таких пояснень підтверджені факти таких взаємовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які стосуються викриття осіб, що займаються нелегальним видобутком бурштину-сирцю на території Рівненської області.

Оскільки ж Комісією встановлено, що за родом своєї службової діяльності ОСОБА_3 не мав відповідних повноважень, то нею цілком слушно зроблено висновки про наявність позапроцесуальних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Як вже зазначалося судом, статтею 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури (чинного на час існування спірних правовідносин), заборонено працівникам прокуратури використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Також велено уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури.

Оскільки використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, кваліфікуються як протиправні позаслужбові стосунки, і вони можуть бути віднесені до дій, що порочать звання прокурора, так як можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, то Комісія на переконання суду зробила цілком слушні висновки про те, що мало місце грубе порушення правил прокурорської етики.

З огляду на те, що на статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, на прокурора покладено обов`язок додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, то Комісія на переконання суду підставно вказала і про те, що за результатами службового розслідування знайшов своє підствердження факт грубого порушення заступником прокурора Рівненської області ОСОБА_1 вимог Закону України «Про прокуратуру».

Також суд зауважує на тому, що є загальновідомим той факт, що затримання заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_1 , взяття його під варту та вручення підозри про вчинення злочину набуло неабиякого розголосу, як і обставини результатів проведеного у його помешканні обшуку.

Це, в свою чергу, підірвало не лише авторитет позивача, як особи, що займав відповідний високий пост, а й органів прокуратури і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні свої повноважень представляють державу. Такі дії мали своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади. Природньо, що вказана резонансна подія, викликала негативну суспільну реакцію.

Відповідно до цього, Комісія мала підстави стверджувати, що неетична поведінка позивача, який мав би бути взірцем добропорядності, законослухняності, є неприпустимою, і не тільки порочить звання прокурора, а й завдає непоправної шкоди авторитету органів прокуратури.

Слід зауважити, що в ході судового розгляду позивач доводив, що саме відповідач повідомив на усю країну про обвинувачення позивача в тяжких злочинах, чим штучно створив так званий «негативний суспільний резонанс», за який потім і звільнив позивача з посади та з органів прокуратури. На підтвердження цього, позивачем до матеріалів справи долучено копію своєї позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації, поданої до Шевченківського районного суду м.Києва (а.с.228-233 том 5).

Разом з тим, зміст вказаної заяви свідчить, що ОСОБА_1 позивався не до Генеральної прокуратури України, а до Служби безпеки України, вимагаючи спростувати недостовірну інформацію, поширену саме на офіційному сайті СБУ.

Крім цього, за даними ЄДРСР судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 04.10.2017 позовна заява ОСОБА_1 до Служби безпеки України про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,- визнана неподаною та повернута позивачу (а.с.186 том 7).

Аналогічним чином, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації, повернуто заявнику (а.с.187 том 7).

Наявності в провадженні судів справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, або регіональної прокуратури, про спростування недостовірної інформації та захист честі і гідності за даними ЄДРСР судом не встановлено.

Відповідно до цього вказані доводи позивача суд відхиляє, як безпідставні.

Також суд зауважує, що спростовуючи свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів, позивач долучив до матеріалів адміністративної справи копії протоколів за результатами проведення негласних розшукових заходів щодо зняття інформації з телекомунікаційних мереж, де відображений, в тому числі, зміст його розмов з ОСОБА_3 (а.с.243-250 том 5, а.с.1-26 том 6) та інформацію з інтернет ресурсів за відповідні дати, де міститься інформація, оприлюднена прес-службою прокуратури Рівненської області, а також інша інформація ЗМІ щодо викриття осіб причетних до незаконного видобутку бурштину та щодо вилучення бурштину (а.с.27-46 том 6). При цьому, позивач доводив, що співставлення такої інформації свідчить на користь того, що усі його розмови з працівником УСБУ ОСОБА_3 стосувалися якраз питання вилучення незаконно видобутого бурштину, тобто розкриття відповідних злочинів, а не їх приховування.

Оскільки такі докази не були предметом дисциплінарного провадження, суд не може їх прийняти і оцінити. Більше того, вказані докази підлягають відповідній оцінці і перевірці виключно в рамках кримінального провадження, а суд адміністративної юрисдикції не уповноважений давати їм будь-яку самостійну оцінку.

Підсумовуючи усе викладене вище суд констатує, що Генеральний прокурор України на підставі висновку службового розслідування та у межах своїх повноважень вирішив питання щодо вчинення ОСОБА_1 такого дисциплінарного проступку, як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, тобто встановив наявність у діях прокурора ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру». Зважаючи ж на те, що вчинений дисциплінарний проступок на його переконання є несумісним з подальшим зайняттям прокурором будь-якої посади в органах прокуратури, - визначив відсутність підстав для накладення більш м`якого стягнення ніж звільнення з посади та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції».

При цьому, суд зауважує, повноваження Генерального прокурора України по обранню заходів дисциплінарного стягнення та по оцінці тяжкості відповідних проступків є дискеційними.

В той же час, суду не надано жодного доказу, який би свідчив на користь того, що при обранні виду дисциплінарного стягнення ним не були враховані характер проступку та/або його наслідки, а також особа прокурора, його характеристика, ступінь вини, та інші обставини, які що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Генерального прокурора України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №16дк від 27.07.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції» прийнято обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Оскаржуваний наказ є вмотивованим, містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену законом, а саме грубе порушення правил прокурорської етики та вчинення дій, що порочать звання прокурора, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Оскаржуваний наказ в повній мірі відповідає визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а відтак суд не має правових підстав для його скасування.

З огляду на вказане, не підлягають до задоволення, як позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу №16дк від 27.07.2016 в частині його звільнення, так і відповідні похідні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відсутні правові підстави і для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в позові до Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, вул.Різницька, 13/15, м. Київ, 01011), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910077, вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, Рівненська обл., 33028) про скасування наказу №16дк від 27.07.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення з посади заступника прокурора Рівненської області, про поновлення на посаді заступника прокурора Рівненської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 21 січня 2021 року.

Суддя Н.В. Друзенко