Рішення № 94324206, 22.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2020 року м. Рівне №460/8114/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доУправління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови №215957 від 13.10.2020 про застосування адміністративно - господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 06.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справи; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 01.12.2020 розгляд справи відкладено на 22.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було проведено зважування транспортного засобу DAF, хр.н. НОМЕР_1 , та напівпричіпу JANMIL NW-1S, д.р.н. НОМЕР_2 , на підставі чого було видано талон зважування від 21.08.2020. Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області 13.10.2020 було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 215957, якою за порушення статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000. Однак, позивач зазначає, що у складенених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області довідці № 034909 від 21.08.2020 та актах від 21.08.2020 № 034788 та № 227699 відсутні посилання на зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами управління Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, а в довідці відсутній час проведення зважування обладнання. Тобто, вказані документи не містять ідентифікуючої інформації щодо використання вимірювального та зважувального обладнання, а також посилання щодо того, чи проходило таке обладнання періодичну повірку та коли саме вона була здійснена. Позивач вважає, що вищевказані документи не можуть за відсутності відомостей про справність вагів та їх повірку вказувати на факт перевищення вагових параметрів. В розрахунку взагалі не вказано ні номеру акту, ні дати його складання, ні пройденого маршруту, та жодних інших ідентифікуючих ознак, що могли б вказати відносно чого даний розрахунок було складено, зокрема не було вказано й номер машини та пройдений маршрут. У талоні зважування відсутня інформація про причеп і його номерний знак. Талон зважування не підписаний жодним оператором вагового контролю, а також відсутній підпис водія транспортного засобу, зокрема відсутні відомості про оператора, який проводив зважування, на ньому відсутнє посилання на зважувальне обладнання, на якому проводилося зважування, та пункт вагового контролю, де саме проводилося зважування. Позивач зазначає, що факту затримання транспортного засобу не відбулося й транспортний засіб було скеровано для продовження руху по маршруту. Транспортний засіб DAF CF 85.460, д.р.н. НОМЕР_1 обладнаний внутрішнім обладнанням, що вимірює навантаження на осі транспортного засобу. При навантаженні транспортного засобу, водієм ведеться перевірка відповідного навантаження на першу та другу осі автомобіля шляхом відстеження внутрішніх вимірів транспортного засобу. Про відсутність перенавантаження на вісь також свідчить документація перевізника та фіксація внутрішніх вимірів осьового навантаження транспортного засобу в момент загрузки автомобіля. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що 21.08.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на а/д Н-25 137 км Городище-Рівне-Старокостянтинів проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, в межах якої здійснювався габаритно-ваговий контроль вантажних транспортних засобів. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки (з причепом) DAF, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на одиничну вісь склало 12,250 т при нормативно допустимому- 11т, про що свідчить відповідний талон. Зважування проводилося вагами пересувними автомобільними типу CHEKLOD FREEWEIGH. На засіб вимірювальної техніки видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 26.05.2020 № 34-00/1108 з терміном дії до 26.05.2021. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 “Весы для статического взвешивания. Общие технические требования”. Також, на даний ваговий комплекс видано сертифікат про відповідність від 23.08.201 7 № РТ-025/2017. На підставі талону про зважування від 21.08.2020, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.08.2020 № 034909. У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, також, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 034788 від 21.08.2020. Відсутність дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень відображено в акті проведення перевірки від 21.08.2020 № 227699. Водій ОСОБА_2 ознайомився із складеними матеріалами, отримав копію довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, однак підписати акт проведення перевірки чи надати пояснення відмовився. Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт була розглянута заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області 13.10.2020 без участі ФОП ОСОБА_1 чи його представника, хоча перевізник був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідач вказує, що форми документів затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 422, наказом Мінінфраструктури та МВС №1007/1207 та постановою кабінету Міністрів України № 1567. Вимог щодо зазначення у цих документах будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання припроведенні габаритно-вагового контролю, не передбачено. Відповідач зазначає, що водій і перевізник також несуть відповідальність за те, щоб вантаж не зміщувався під час руху. В іншому випадку, водій не повинен був приймати вантаж до перевезення. На думку Управління, обставини можливого зміщення вантажу, оскільки він є сипучим, що перевозився, є об`єктивною стороною вчиненого позивачем правопорушення, втім ці обставини не спростовують та не можуть спростовувати самого факту його вчинення. Затримання транспортного засобу є лише можливим наслідком порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів і відсутність такого затримання не може свідчити про відсутність самого порушення. Також відповідач вказує, що про наявність пристрою, що вимірює навантаження на осі і про його показники водій ОСОБА_2 , мав можливість заявити в день перевірки 21.08.2020, написавши пояснення про причини порушення чи вказавши відовідні заперечення у акті. Однак, водієм не було нього зроблено, а відтак, ідентифікувати, що додані до позовної заяви зображення відображають навантаження транспортного засобу позивача 21.08.2020 не є можливим. З доданих фотокопій не можливо встановити дату та часу їх виготовлення. Враховуючи викладене, відповідач вважає спірні постанови правомірними.

З урахуванням частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

17.08.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на підставі направлення на перевірку від 14.08.2020 №009101 (а.с.603), на а/д 137 км Городище-Рівне-Старокостянтинів проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, зокрема, транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , з напівпричепом "JANMIL NW-1S", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 (а.с.11).

Перевіркою встановлено порушення: внутрішні перевезення вантажу згідно з ТТН КЛ-133679 від 21.08.2020 виконувалися з перевищенням встановлених вагових норм: осьове навантаження на одиничну вісь 12,25т. Порушено вимоги п.22.5 Правил дорожнього руху. Відсутні дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень. Порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 15 частини першої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" – перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно з довідкою про результати габаритно-вагового контролю від 21.08.2020 №034909, зафіксовано такі результати вагового контролю: навантаження на осі, тон: 1) 6,50; 2) 12,25; 3) 6,5; 4) 6,30; 5) 6,20,, повна маса транспортного засобу 37,75 тон (а.с.16).

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 21.08.2020, час зважування 15:32 год. (а.с.57).

Результати перевірки оформлено актами від 21.08.2020 №227699 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та №034788 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів (а.с.15, 18).

Водій від підписання акта перевірки відмовився.

Листом від 02.10.2020 №76493/34/24-20 ФОП ОСОБА_1 було запрошено прибути 13.10.2020 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист отриманий позивачем 03.10.2020 (а.с.55).

Листом від 02.10.2020 №76493/34/24-20 ФОП ОСОБА_1 було запрошено прибути 13.10.2020 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист отриманий позивачем 03.10.2020 (а.с.55).

Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.10.2020 №215957, якою на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, накладено на позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. (а.с.54).

Позивач при розгляді справи присутній не був, прийняте рішення надіслано йому поштою.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ), з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 33 Закон №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі- Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

За підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - це процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 5-1 пункту 2 Порядку №879, документальний габаритно-ваговий контроль - це визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно з пунктами 3, 6 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з абзацом 15 частини першої статті 60 Закону №2344-IIІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що фактично спірною постановою до позивача засновано штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. При цьому, висновки про порушення чинного законодавства зроблено на підставі документального габаритно-вагового контролю.

В ході проведення посадовими особами Укртрансбезпеки 21.08.2020 габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, хр.н. НОМЕР_1 , та напівпричіпу JANMIL NW-1S, д.р.н. НОМЕР_2 було встановлено, що фактичне навантаження на одиничну вісь становить 12,25 т, при нормативно допустимому – 11 т.

Зазначені обставини встановлено відповідачем та зафіксовано у відповідних документах (довідка №034909 від 21.08.2020, акт №034788 від 21.08.2020, акт проведення перевірки № 227699 від 21.08.2020).

Загальна маса транспортного засобу не перевищує нормативно допустимої (вага склала 37,75 т при нормативно допустимій масі - 40 т), однак судом встановлено, що позивачем допущено інше порушення, а саме осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Так, положення п. 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлюють заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Таким чином, рух транспортного засобу із перевищенням лише одного нормативного допустимого вагового параметру, такого як навантаження на вісь транспортного засобу, свідчить про необхідність отримання спеціального дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

Таким чином, за результатами проведення габаритно-вагового контролю працівниками відповідача встановлено, транспортний засіб позивача здійсню рух із перевищенням навантаження на одиничну вісь.

Відповідно до пункту 3 Правил №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, суд зазначає, що підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 4 Правил № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

При цьому визначення вантажу як подільного передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на вісі.

Суд зазначає, що здійснюючи перевезення сипучого вантажу (вданому випадку щебнево-піщаної суміші, а.с. 59), перевізником повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.2014 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до пунктів 8.14 та 8.15 зазначених Правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 зазначених Правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20 зазначених Правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до п. 8.21 зазначених правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 23 та 24 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Таким чином, під час фіксації транспортного засобу з перевищенням вагових параметрів перевізник або його уповноважена особа мають право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто це право перевізника і саме перевізник має бути зацікавлений у дотриманні всіх норм перевезення вантажу.

Суд зазначає, що маючи в наявності пристрій, що вимірює навантаження на осі, водій ОСОБА_2 мав можливість в день перевірки 21.08.2020 заявити про його показники, написавши відповідні пояснення чи заперечення в акті перевірки. Разом з тим, водій від надання пояснень відмовився.

Додані позивачем фото з пристрою, що вимірює навантаження на осі не є належним доказом в даній справі, з них не можливо встановити чи вони відображають навантаження транспортного засобу позивача саме 21.08.2020 (а.с.26).

Позивач зазначає, що зважування автомобіля проведено неналежним обладнанням, а акт та довідка не містить характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання (якими вагами проводилось зважування, який відсоток похибки та інформації щодо проведеної перевірки/метрологічної атестації), за відсутності методики зважування сипучих вантажів; при встановленні порушення посадові особи відповідача не заборонили рух транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог Порядку №879.

Оцінюючи аргументи позивача суд зазначає, що відповідач документально підтвердив, що зважування транспортного засобу здійснювалось автоматичним приладом для зважування транспортних засобів в русі, тип засобу вимірювальної техніки «Ваги пересувні автоматичні CHEKLODE FREEWEIGH». На зазначений засіб вимірювальної техніки виданий сертифікат №РТ-025/2017 від 23.08.2017 (а.с. 62). Згаданий засіб вимірювальної техніки пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується копією свідоцтва №34-00/1108 від 26.05.2020, свідоцтво чинне до 26.05.2021 (а.с.63). Отже, станом на 21.08.2020 (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв`язку із чим є придатним до застосування.

Щодо посилання позивача на те, що матеріали перевірки не містять інформації про засіб вимірювальної техніки, яким проводилось зважування суд зазначає, що реквізити Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом затверджені додатком №3 до Порядку №1567; Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю затверджені додатком №1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207. Зазначені документи є встановленої форму, затверджені реквізити яких не передбачаються внесення інформації щодо засобу вимірювальної техніки.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті постанови від 13.10.2020 №215957 про застосування штрафу в розмірі 17000 грн діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на наведене, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 слід відмовити.

Підстави для застосуванні положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39816845, вулиця Небесної Сотні, 34, місто Рівне, 33013) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.10.2020 №215957 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 22 грудня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко