Рішення № 94324088, 22.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6625/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дій ТУДСА України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди в період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та провести перерахунок суддівської винагороди з 18.04.2020 по 27.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

- зобов`язання ДСА України провести судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 виплату суддівської винагороди судді на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням надбавки за вислугу років, з урахуванням виплаченої їй суддівської винагороди у зменшеному розмірі, починаючи з 18.04.2020 по 27.08.2020 шляхом списання коштів з бюджетної програми "Виконання рішень на користь суддів" у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою КМУ від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників".

Позов обґрунтований тим, що позивач працює на посаді судді Київського районного суду м. Полтави та за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 їй нарахований розмір суддівської винагороди, який не відповідає розміру, установленому положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Норма Закону України №553-ІХ від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", якою доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 та встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, не відповідає Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому законодавче обмеження не може бути застосовано під час визначення позивачу розміру суддівської винагороди за спірний період.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6625/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області.

При цьому, вказаною ухвалою, зважаючи на те, що станом на момент звернення позивача до суду рішенням Конституційного Суду № 13-р/2020 від 27.10.2020 стаття 50 Закону України "Про запобігання корупції", у примітці до якої наведені службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позовну заяву ТУДСА України в Полтавській області з відповідними додатками надійшов до суду 14.12.2020. За змістом вказаного відзиву Законом України №553-ІХ від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29, якою встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. У рішенні Ради суддів України №22 від 24.04.2020 зазначено, що обмеження, встановлені Законом України №553-ІХ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих з 18.04.2020, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів. З огляду на те, що положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України №553-ІХ від 13.04.2020 на момент виникнення спірних правовідносин були чинні, ТУДСА України в Полтавській області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мало правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків Державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом №553-ІХ від 13.04.2020 /а.с. 20-24/.

17.12.2020 до суду надійшов відзив ДСА України /а.с. 58-61/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що 13.04.2020 прийнято Закон України №553-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29, якою встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Зазначає, що у рішенні Ради суддів України №22 від 24.04.2020 зазначено, що обмеження, встановлені Законом України №553-ІХ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих з 18.04.2020, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів. З огляду на те, що положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України №553-ІХ від 13.04.2020 на момент виникнення спірних правовідносин були чинні, були відсутні підстави для його невиконання. Крім того, у відзиві представник відповідача, серед іншого, зауважив на доцільність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, однак у визначений строк відповідної заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження на виконання вимог частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності належно оформлених та своєчасно поданих клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Київського районного суду м. Полтави від 28.03.2013 №3-о.с. "Про зарахування на посаду судді ОСОБА_1 " наказано: - зарахувати ОСОБА_1 на посаду судді Київського районного суду м. Полтави за переведенням з Карлівського районного суду Полтавської області з 28.03.2013 з посадовим окладом згідно штатного розпису; - встановити судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу з 28.03.2013 в зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 28.03.2013 7 років 14 днів /а.с. 49/.

Наказом Київського районного суду м. Полтави від 15.11.2018 №22-о.с. "Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років у зв`язку з перерахунком стажу ОСОБА_1 " вирішено зарахувати ОСОБА_1 , судді Київського районного суду м. Полтави, стаж роботи в галузі права три роки до стажу роботи на посаді судді та встановити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу з 05.08.2018 у зв`язку з наявністю стажу роботи 15 років 04 місяці 22 днів станом на 05.08.2018 /а.с. 50/.

Наказом ТУДСА України в Полтавській області "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" №35/аг від 30.04.2020 /а.с. 46/ відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-ІХ від 13.04.2020, рішення Ради суддів України від 24.04.2020 №22, листа Державної судової адміністрації України №10-8610/20 від 29.04.2020 наказано:

1. З 18.04.2020 та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

2. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, обмежуючи максимальним розміром 47230,00 грн. на місяць згідно роз`яснень Мінекономіки №3502-06/26135-01 від 23.04.2020;

3. Не враховуються у максимальному розмірі заробітної плати суми: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги на оздоровлення при наявності щорічної відпустки (грошової допомоги державним службовцям відповідно до статті 57 Закону України “Про державну службу”); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; оплати щорічної відпустки; компенсаційні виплати при звільнення, вихідна допомога.

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки визначаються згідно з чинним законодавством без врахування зазначеного обмеження.

4. Враховуються у максимальному розмірі заробітної плати: оплата часу відпусток, що не належить до щорічних; оплата часу службових відряджень; сума індексації заробітної плати; доплати за додатковий обсяг роботи (за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт); інші компенсаційні та стимулюючі виплати (надбавки, доплати, премії).

Відповідно до наказів Київського районного суду м. Полтави від 14.04.2020 №15-в, від 10.06.2020 №28-в, від 07.07.2020 №36-в та від 17.08.2020 №49-в позивач перебувала у відпустках з 04.05.2020 по 18.05.2020, з 22.06.2020 по 26.06.2020, з 20.07.2020 по 03.08.2020, з 04.08.2020 по 06.08.2020 та 19.08.2020 /а.с. 51, 53-55/.

Поряд з цим, наказом Київського районного суду м. Полтави від 14.04.2020 №09-о.с. ОСОБА_1 була надана допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 69366,00 грн, обмеження до якої не застосовувалося /а.с. 52/.

Згідно з письмовими поясненнями ТУДСА України в Полтавській області, розрахунковими листами за квітень-серпень 2020 року та табелями обліку робочого часу /а.с. 33-43/, у квітні 2020 року до нарахованої суми суддівської винагороди застосовано обмеження, встановлене Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-ІХ у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, тобто 47230,00 грн за місяць.

У квітні 2020 року згідно Табеля обліку робочого часу позивачем відпрацьовано повний місяць - 21 робочий день, за які їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження 47230,00 грн.

Обмеження за квітень 2020 року становило 49882,40 грн.

У травні 2020 року відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 29.04.2020 №10-8619/20 позивачу було проведено перерахунок суддівської винагороди за квітень 2020 року та здійснено доплату суддівської винагороди за відпрацьовані у квітні робочі дні у розмірі 30879,58 грн та суддівська винагорода за дні відпустки у розмірі 26253,91 грн.

Обмеження за період з 18.04.2020 по 30.04.2020 становить 19002,82 грн.

У травні 2020 року згідно Табеля обліку використання робочого часу позивач відпрацювала 9 робочих днів із 19 запланованих, за які їй була нарахована та виплачена суддівська винагорода із застосуванням обмеження та пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 22372,11 грн.

Обмеження за травень 2020 року становить 23628,50 грн.

У червні 2020 року згідно Табеля обліку використання робочого часу позивач відпрацювала 15 робочих днів із 20 робочих днів запланованих, за які їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження та пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 35422,50 грн.

Обмеження за червень 2020 року становить 37411,80 грн.

У липні 2020 року згідно Табеля обліку використання робочого часу позивач відпрацювала 13 робочих днів із 23 запланованих, за які їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження та пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 26695,22 грн.

Обмеження за липень 2020 року становило 28194,40 грн.

У серпні 2020 року згідно Табеля обліку використання робочого часу ОСОБА_1 відпрацювала 15 робочих днів із 20 запланованих, за які їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження та пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 35422,50 грн.

Обмеження за серпень 2020 року становило 37411,80 грн.

Наказом ТУДСА України в Полтавській області "Про перерахунок суддівської винагороди суддям, заробітної плати працівникам ТУ ДСА України в Полтавській області та апаратів місцевих загальних судів" №82/аг від 01.09.2020 /а.с. 48/ наказано:

1. Вважати таким, що з 28.08.2020 втратив чинність наказ "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" від 30.04.2020 №35/аг.

2. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, заробітної плати працівникам ТУ ДСА України в Полтавській області та апаратів місцевих загальних судів без обмеження максимального розміру 47230,00 гривень на місяць з 28.08.2020.

У вересні 2020 року відповідно до наказу ТУДСА України в Полтавській області від 01.09.2020 №82/аг був проведений перерахунок суддівської винагороди за серпень без обмеження максимального розміру 47230,00 грн на місяць з 28.08.2020, у зв`язку з чим, позивачу була донарахована суддівська винагорода з 28.08.2020 по 31.08.2020 в сумі 4988,24 грн.

З огляду на це, обмеження суддівської винагороди ОСОБА_1 за серпень 2020 року становить 32423,56грн.

Не погоджуючись з діями щодо нарахування та виплати судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з обмеженням суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (надалі – Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

А частиною четвертою статті 135 Закону 1402-VIII встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Згідно з частинами п`ятою - восьмою статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

18.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-IX від 13.04.2020, яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 наступного змісту:

"Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)".

У рішенні від 11.03.2020 №4-р/2020 у справі №1-304/2019 (7155/19), в якій розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 №193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII, Конституційний Суд висловив позицію, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Тобто Закон України "Про судоустрій і статус суддів" є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до встановлення розміру суддівської винагороди. При наявності розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-IX від 13.04.2020 не скасовано норму Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 щодо розміру суддівської винагороди, при визначенні розміру суддівської винагороди відповідач повинен був керуватись вимогами статті 135 Закону №1402-VIII, а не статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-IX від 13.04.2020), застосування якої прямо суперечить нормі статті 130 Конституції України.

Твердження ТУДСА України в Полтавській області про те, що територіальне управління може проводити нарахування і виплати лише в рамках законодавства України в межах видатків Державного бюджету, є слушним, однак воно не нівелює висновок суду про необхідність застосування при нарахуванні і виплаті суддівської винагороди спеціального Закону №1402-VIII.

При цьому суд зауважує, що за приписами статті 148 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Жодних належних та допустимих доказів того, що розмір бюджетних видатків на суддівську винагороду не дозволив ТУДСА України в Полтавській області виплатити суддівську винагороду в повному обсязі, останнє суду не надало.

Варто також зазначити, що обмеження розміру суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII, а також юридичній позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, зумовило ситуацію, з огляду на яку відповідач, який є розпорядком бюджетних коштів, вчинив дії, що порушують права та гарантії судді.

З огляду на викладене та той факт, що у квітні 2020 року позивач відпрацювала 8 робочих днів, у травні 2020 року 9 робочих днів, у червні 2020 року 15 робочих днів, у липні 2020 року 13 робочих днів та у серпні 2020 року 13 робочих днів, до яких були застосовані обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", суд доходить висновку про протиправність дій ТУДСА України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 суддівської винагороди за 8 робочих днів квітня 2020 року, 9 робочих днів травня 2020 року, 15 робочих днів червня 2020року, 13 робочих днів липня 2020 року та 13 робочих днів серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі вимог до ТУДСА України в Полтавській області та задовольнити їх шляхом: - визнання протиправними дій ТУДСА України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 суддівської винагороди за 8 робочих днів квітня 2020 року, 9 робочих днів травня 2020 року, 15 робочих днів червня 2020 року, 13 робочих днів липня 2020 року та 13 робочих днів серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; - зобов`язання ТУДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Київського районного суду м. Полтави Миронець О.К. за 8 робочих днів квітня 2020 року, 9 робочих днів травня 2020 року, 15 робочих днів червня 2020 року, 13 робочих днів липня 2020 року та 13 робочих днів серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог до ТУДСА України в Полтавській області підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача в частині зобов`язання ДСА України провести судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 виплату суддівської винагороди судді на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням надбавки за вислугу років, з урахуванням виплаченої їй суддівської винагороди у зменшеному розмірі, починаючи з 18.04.2020 по 27.08.2020 шляхом списання коштів з бюджетної програми "Виконання рішень на користь суддів" у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою КМУ від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників", то суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на те, що нарахування та виплата суддівської винагороди за спірний період ОСОБА_1 здійснювалася саме ТУДСА України в Полтавській області як розпорядником бюджетних коштів щодо місцевих судів, при цьому, взаємовідносин щодо виплати суддівської винагороди з ДСА України позивач не мала.

Щодо клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, у силу пункту 1 частини першої якої негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи ту обставину, що судом питання про стягнення суддівської винагороди не вирішувалося, натомість, в якості належного способу відновлення порушеного права визначено зобов`язанням відповідача провести перерахунок та виплату суддівської винагороди, тому відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення в частині перерахунку та виплати суддівської винагороди за один місяць.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 26255795), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, Полтавська область, 36032, ідентифікаційний код 26304855) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 суддівської винагороди за 8 робочих днів квітня 2020 року, 9 робочих днів травня 2020 року, 15 робочих днів червня 2020 року, 13 робочих днів липня 2020 року та 13 робочих днів серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за 8 робочих днів квітня 2020 року, 9 робочих днів травня 2020 року, 15 робочих днів червня 2020 року, 13 робочих днів липня 2020 року та 13 робочих днів серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава