Рішення № 94324037, 21.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6371/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Сендецькій В.О.,

представника відповідача – Бондаренко Ю.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187055 від 02 вересня 2020 року,

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187056 від 02 вересня 2020 року.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що порушень встановлених в ході перевірки не допускав. Стверджував, що враховуючи технічний стан транспортного засобу перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не мало місце. Вказував, що відповідачем порушено процедуру розгляду матеріалів про притягнення позивача до відповідальності, а також не враховано надані письмові пояснення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

25 листопада 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідачів на позов. У відзиві представник відповідачів наполягав на правомірності оскаржуваних постанов, вказуючи на порушення ФОП ОСОБА_1 . Закону України "Про автомобільний транспорт". Так під час перевірки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме навантаження на одиничну вісь - 13,17 тон при допустимих 11 тон. Крім того, встановлено, що транспортний засіб який перевірявся обладнаний цифровим тахографом, однак водієм не надано картку чи роздруків даних роботи тахографа (а.с. 31-40).

27 листопада 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 86).

02 листопада 2020 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 101).

02 грудня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді позивач наполягав на правомірності своїх вимог. Вказував, що транспортний засіб, яким здійснювалося транспортування вантажу не є великогабаритним, а тому не вимагає отримання дозволу для здійснення перевезень. Крім того, зазначив, що хоча транспортний засіб обладнано цифровим тахографом, однак перевезення вантажу здійснювалось в межах України (а.с. 102-105).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року витребувано у справі додаткові докази та відкладено розгляд справи.

Розгляд справи призначений на 17 грудня 2020 року у зв`язку із відсутністю доказів повідомлення позивача про розгляд справи відкладено на 29 грудня 2020 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 29 грудня 2020 року оголошено перерву до 21 січня 2021 року.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

14 червня 2019 року між ТОВ "Полтавський м`ясокомбінат" (поклажодавець) та ФОП ОСОБА_1 (зберігач) укладено договір зберігання № 158, за умовами якого зберігач приймає з правом користування на зберігання майно поклажодавця, а саме транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач-E, марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску 2005 року (а.с. 10-13).

02 липня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, відповідно до направлення на рейдову перевірку № 011620 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів (а.с. 47, 55).

У ході рейдової перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на одиничну вісь 13,17 тон, при допустимих 11 тон.

За наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку № 0011450 від 02 липня 2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 038631 від 02 липня 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 228971 від 02 липня 2020 року (а.с. 53, 54, 76).

Вищевказані документи підписані водієм без зауважень, згідно пояснень до Акту № 228971 наявний запис - "ознайомлений".

На підставі документів складених в ході вагового контролю сформований розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с. 52).

Крім того, 02 липня 2020 року інспекторами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 228991 (а.с. 42).

За змістом акту № 228991 проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та встановлено надання послуг з перевезення вантажів транспортним засобом, який обладнаний тахографом без заповнення тахокард за 02 липня 2020 року.

Водій з актом ознайомився під підпис.

У подальшому Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області направлено до ТОВ "Полтавський м`ясокомбінат" повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 43).

Листом від 21 серпня 2020 року ТОВ "Полтавський м`ясокомбінат" повідомило, що транспортний засіб вантажний сідловий тягач-E, марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску 2005 року переданий ФОП ОСОБА_1 (а.с. 60).

Беручи до уваги вищевикладене Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області направлено ОСОБА_1 повідомлення, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначено на 01 вересня 2020 року (а.с. 44).

31 серпня 2020 року ФОП ОСОБА_1 направлено до Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області лист за вих № 116, у якому останній висловив свою незгоду із встановленими під час перевірки порушеннями та просив врахувати врахувати дані пояснення при вирішенні справи по суті (а.с. 65-67).

02 вересня 2020 року за результатами розгляду справи про порушення позивачем Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями), відповідач прийняв постанову № 187055 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн (абзац 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт") (а.с. 75).

02 вересня 2020 року за результатами розгляду справи, на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 грн (а.с. 41).

Не погоджуючись із постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 01 лютого 2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, відповідно до пункту 3 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862- IV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пункту 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один - з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок).

Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункти 3, 4, 6 Порядку).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку).

Відповідно до пункту 12 Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно пункту 13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

На підтвердження відповідності приладу на якому проведено ваговий контроль транспортного засобу марки вантажний сідловий тягач-E, марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 вимогам пункту 12 та 13 Порядку, відповідачем надано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки видане - Державним підприємство "Київоблстандартметрологія", зі строком дії з 22 квітня 2020 року по 22 квітня 2021 року (а.с. 49-50).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної № ФМ-0019424 від 29 червня 2020 року здійснювалося перевезення - м`яса, загальною вагою 19 992 кг (а.с. 74).

Після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу вантажний сідловий тягач-E, марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , було встановлено, що навантаження на одиничну вісь перевищує нормативно-встановлені параметри 13,17 тон, замість встановленої 11 тон, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02 липня 2020 року № 0011450 та талоном № 5054, сформованим ваговим комплексом (а.с. 51, 53).

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків

В даному випадку перевищення на одиночну вісь становить 2,17 тони, що більше нормативно допустимого.

Згідно із абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Стосовно тверджень позивача, що технічні характеристики автомобіля МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з причепом без завантаження складають 14 150 кг, при цьому під час поставки товару було завантажено 19 992 кг, що підтверджується відповідною ТТН та спростовує встановлене порушення, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи в ході здійснення зважування транспортного засобу встановлено перевищення навантаження на одиночну вісь, а не перевищення фактичної маси.

Твердження представника позивача щодо того, що перегруз на одиночну вісь відбувся у зв`язку із тим, що доставка товару здійснювалася кінцевому отримувачу, а при відвантаженні товару неможливо було рівномірно розподілити вагу, не заслуговують на увагу з огляду на те, що згідно чинного законодавства та жодними вітчизняними чи міжнародними нормативними документами не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної № ФМ-0019424 від 29 червня 2020 року вантажоодержувачем товару є виключно Військова частина 3078.

Варто також зазначити, що згідно талону зважування загальна вага складала 32 980 кг, виключаючи вагу автомобіля (7 250 кг) та напівпричепа (6 900 кг) вага вантажу становила 18 830 кг (32 980 кг - (7250 кг + 6900 кг).

Вищевикладене спростовує доводи представника позивача про залишкову вагу товару на рівні декількох тон, що вплинуло на навантаження на одиночну вісь.

Суд звертає увагу позивача, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 тон, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспорного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення, наприклад, заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними параметрами.

Таким чином перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу, в даному випадку, на одиночну вісь.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Стосовно посилань позивача на ненадання водію права привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність до вимог правил та не проведення повторного габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

За пунктами 23-24 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

З вищевикладеного випливає, що саме власник транспортного засобу / уповноважена ним особа наділені правом привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність нормативам, при цьому приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами кореспондує обов`язок сплатити за здійснений проїзд.

ФОП ОСОБА_1 у відповіді на відзив, крім іншого, вказує на не вручення / надсилання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, посилаючись на підпункт 4 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури У країни № 1007/1207 від 10 грудня 2013 року.

При цьому суд зазначає, що Порядок № 1007/1207 від 10 грудня 2013 року визначає процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку, під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час проїзду автомобільними дорогами загального користування.

Згідно із підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 1007/1207 від 10 грудня 2013 року посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1).

Судом встановлено, що на виконання вищевказаного підпункту Порядку № 1007/1207 від 10 грудня 2013 року видано Довідку № 0011450 від 02 липня 2020 року, яка відповідає затвердженій формі та змісту, підписана посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу.

Беручи до уваги, що позивач в даному випадку виступає як перевізник, який здійснив 02 липня 2020 року перевезення вантажів автомобілем, та під час перевірки встановлено перевищення на одиночній осі на 2,17 тон, що більше нормативно допустимого, то у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу.

Стосовно тверджень позивача про відсутність доказів направлення повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 листом від 31 серпня 2020 року надано пояснення щодо обставин встановлених під час перевірки транспортного засобу та зазначено про врахування даних пояснень при вирішенні справи по суті.

Крім того, на підтвердження направлення ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем надано копію фіскального чека від 26 червня 2020 року та копію витягу з реєстру поштових відправлень, згідно якого повідомлення позивачем отримано 28 серпня 2020 року (а.с. 130-131).

З вищевикладеного випливає, що позивач був обізнаний про розгляд Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо тверджень позивача, що розгляд справи було призначено на 01 вересня 2020 року в той час, як постанову складено 02 вересня 2020 року, суд зазначає, що Порядком № 1567 врегульованого процедуру розгляду справи про порушення (пункт 26) та строки направлення постанови після її винесення (пункт 29).

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187055 від 02 вересня 2020 року.

Надаючи правову оцінку постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187056 від 02 вересня 2020 року, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

До таких згідно із пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року №385, відносяться протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, передбаченому ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Такі документи повинні мати при собі водії транспортних засобів, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 3,5 тонн.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

На підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340.

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (п.1.1).

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п.1.2).

Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб (далі - ТЗ) для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 02 липня 2020 року інспекторами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 228991.

За змістом акту № 228991 проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ, модель 54326, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та встановлено надання послуг з перевезення вантажів транспортним засобом, який обладнаний тахографом без заповнення тахокард за 02 липня 2020 року.

Однак, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.4 Положення №340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров`я України;

для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров`я України;

сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 травня 2020 року між Військовою частиною 3078 Національної гвардії України (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (учасник) укладено договір № 31/1333-2020, за умовами якого учасник зобов`язується у визначені договором строки поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, а замовник прийняти і оплатити такі товари. Доставка товару на склад замовника, проводиться за рахунок коштів учасника (або транспортом учасника) на умовах DDP (а.с. 114-122).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, яким затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна (абзац 27 глава 1, пункт 11.1 Правил).

Згідно товарно-транспортної накладної № ФМ-0019424 від 29 червня 2020 року (а.с. 74), автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 , за замовленням ФОП ОСОБА_3 , вантажовідправник - ФОП ОСОБА_3 , здійснювалося перевезення вантажу - м`ясо, вантажоодержувач - Військова частина 3078 Національної гвардії України (а.с. 14).

Таким чином позивачем, як перевізником, здійснювалось транспортування вантажу для потреб Міністерства внутрішніх справ України, що виключає застосування вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340.

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187056 від 02 вересня 2020 року.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187056 від 02 вересня 2020 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 січня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко