Рішення № 94324022, 22.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10598/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови 11.08.2020 року у проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці УСБУ в Одеській області від 23.07.2020 року №20, а також у здійсненні відповідних виплат з урахуванням вже виплачених сум; зобов`язання відповідача на підставі наданих додаткових документів, нової довідки щодо розміру грошового забезпечення №20 від 23.07.2020 року провести позивачу з 01.04.2019 року (першого числі місяця, що йде за місяцем в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та провести виплату перерахованої пенсії, з урахуванням вже виплачених сум; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05.03.2019 року з урахуванням 100% підвищення пенсії та зобов`язати відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.04.2019 року по день, з якого починається виплата пенсій з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, однією сумою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління служби безпеки України в Одеській області, на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19, складено та направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №20 від 23.07.2020 року. Водночас, відповідач вищезазначену довідку до уваги не прийняв та перерахунок пенсії з 01.04.2019 року не здійснив. При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №6882-6765/Х-02/8-1500/20 від 11.08.2020 року повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки після визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося.

Також позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу проведено перерахунок пенсії та здійснено її виплату починаючи з 01.01.2018 року.

Разом з тим, при проведенні вищенаведеного перерахунку пенсії відповідач протиправно виплачував лише 75 % у 2019 році від розміру підвищення пенсії, чим на думку позивача, відповідач фактично змінив умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, передбачені Законом України №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, чим порушив вимоги ст.1-1 цього Закону

Такі дії щодо відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки, а також здійснення з 05.03.2019 року виплати підвищення до пенсії у розмірі лише 75%, на переконання позивача, є протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальних захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення, а тому ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

22.10.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача від 23.07.2020 року №20 надана пенсійному органу з порушенням вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, а тому відсутні законні підстави для здійснення такого перерахунку пенсії.

Також відповідачем зазначено, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, передбачено виплату перерахованих пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії. За таких умов, відповідач вважає, що його дії відносно виплати пенсії з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 75% суми, визначеної станом на 01 березня 2018 року є правомірними.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою суду від 18.11.2020 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в строк для надання відзиву надати до суду належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 .

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, суд вказує на те що суддя ОСОБА_2 з 11.01.2021 року перебував у відпустці в зв`язку з чим справу розглянуто в перший день після виходу з відпустки.

Дослідивши адміністративний позов, відзив ГУ ПФУ в Одеській області інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером СБУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

23.07.2020р. Управлінням Служби безпеки України в Одеській області видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення №20 станом на 05.03.2019р., відповідно до якої розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивач займав на день звільнення зі служби становить 17 247,00 грн. (а.с.8-9).

В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №20 від 23.07.2020р., виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області (а.с.10), однак Листом від 11.08.2020р. №6882-6765/Х-02/8-1500/20 відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, посилаючись на те, що у відповідача немає правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а тому Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказану довідку повернуто до Управління Служби безпеки України в Одеській області для перевірки законності її видачі (а.с.11).

Також судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, підвищення пенсії позивача до попереднього розміру пенсії складає 4957,39 гривень.

З них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно – 2478,70 гривень (50% від розміру підвищення пенсії); з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно – 3718,04 гривень (75% від розміру підвищення пенсії); з 01.01.2020 року щомісячно – 4957,39 гривень (100% підвищення пенсії).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом – Закон №2262-ХІІ).

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до абз.12 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (далі за текстом – Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі – списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі – державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі – уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі – довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.

В матеріалах справи наявна копія довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №20 від 23.07.2020р встановленої форми.

Таким чином, суд наголошує на тому, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. №103 (далі за текстом – Постанова №103).

Пунктом 1 Постанови №103 постановлювалося перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05.03.2019 р., тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.

Разом з тим, порядок дій, які повинні вчинити, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Управління Служби безпеки України в Одеській області, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Судом встановлено, що Управлінням Служби безпеки України в Одеській області видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення №20 від 23.07.2020р., до якої включено посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; надбавки за роботу в умовах режимних обмежень; надбавки за особливості проходження служби; премію.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі №553/3619/16-а.

При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.

Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області після одержання довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення №20 від 23.07.2020р. зобов`язане перерахувати пенсію позивачу, починаючи з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103.

З приводу вимог позивача в частині щодо зобов`язання відповідача виплачувати 100% суми підвищення пенсії позивача починаючи з 05.03.2019 року з врахуванням проведених раніше виплат, суд зазначає наступне.

Так, частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже законодавцем визначена підстава для перерахунку пенсій, а саме: підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій покладено на Кабінет Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі – Порядок №45).

Відповідно до п.1 наведеного вище Порядку №45, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, пенсії призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103).

Згідно пункту 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

При цьому пунктом 2 Постанови №103 зазначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії підтверджується, що починаючи з 1 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по дату подання позову до суду - 75 відсотків від суми підвищення пенсії.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.63 Закону №2262-XII, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати умови і порядок перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення та їх розмір. Право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок виплати перерахованих пенсій, як це вказано в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, наведеним та іншими Законами України не визначене та не передбачене.

Згідно з ч.3 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч.3 ст.7 КАС України).

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2018 року - 1373 гривні.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує, що вимогами частини третьої статті 52 Закону №2262-XII встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відповідно до ст.55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Суд зазначає, що жодною нормою Закону №2262-XII, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.

При цьому норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, які не повинні суперечити положенням Закону.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 в частині умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися як такі, що не відповідають ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналогічний правовий висновок було зроблено і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року ухваленій у зразковій справі №160/3586/19, який в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність у Кабінету Міністрів України права «встановлювати порядок перерахунку пенсії» не є тотожним та не визначає «право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії», тобто змінювати часові межі виплати.

Крім того судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, визнано протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №45 від 13 лютого 2008 року.

Зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, набрало законної сили 05 березня 2019 року, та було залишено в силі постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року 2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ч.1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

За обставинами справи, виплата вказаної пенсії позивачу здійснюється з урахуванням приписів п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, а саме: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно - 50 % від підвищення; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно - 75 % від підвищення; з 01.01.2020 року - 100 % від підвищення.

Разом з тим після втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України №103, тобто з 05.03.2019 року, суб`єкт владних повноважень не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії, та повинен здійснити її виплату у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у зразковій справі № 160/3586/19, від 19.02.2020 року у зразковій справі № 240/6263/18 та постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №640/19928/18.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається з урахуванням принципів адміністративного судочинства та змісту ст.ст. 2, 5, 245 КАС України.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області які виразились у не здійсненні виплати з 05.03.2019 року перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

На підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Щодо позовних вимог позивача в частині здійснення виплат недорахованих сум пенсій однією сумою, суд зазначає, що дана вимога є передчасною та зайвою, так як рішення суду після набрання ним законної сили підлягає виконанню в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, та виплата заборгованості по пенсії виплачується за рішенням суду в межах строків встановлених Законом на його добровільне виконання та може проводитися шляхом неодноразового платежу в межах встановленої суми.

За таких умов суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні цієї частини позовних вимог.

З приводу вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.04.2019 року по день, з якого починається виплата пенсій з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, то суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що право на отримання такої різниці при здійсненні перерахунку на підставі нової довідки №20 від 23.07.2020 року, а саме виплати позивачу буде порушене відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Щодо клопотання позивача допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.

Так відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3)поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1)у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

З аналізу наведених норм вбачається, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Разом з тим, положеннями КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, стаття 371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно. Так, негайному виконанню підлягає, зокрема, судове рішення, яким присуджено виплату пенсії, тобто задоволено вимогу позивача про стягнення конкретно визначеної суми пенсії, з якої і виокремлюється сума стягнення за один місяць.

Таким чином, при вирішенні питання, чи є підстави допустити негайне виконання рішення, суду необхідно встановити, яких саме спірних правовідносин стосується предмет спору та який саме обрано спосіб захисту порушених прав особи.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити відповідний перерахунок та провести виплату на підставі нової довідки, а також зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та за результатами їх розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Отже, судове рішення у цій справі має зобов`язальний характер (без конкретно визначених сум) і не відноситься до судових рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Що стосується клопотання позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про те, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» як особу, яка має 2 групу інвалідності, доказів понесення інших судових витрат по справі сторонами не надано, отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсіного фонду України в Одеській області щодо відмови 11.08.2020 року у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці УСБУ в Одеській області від 23.07.2020 року №20, а також у не здійсненні відповідних виплат з урахуванням вже виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі наданих додаткових документів, нової довідки щодо розміру грошового забезпечення №20 від 23.07.2020 року провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 року (першого числі місяця, що йде за місяцем в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та провести виплату перерахованої пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області які виразились у не здійсненні виплати з 05.03.2019 року перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.