Рішення № 94323852, 22.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7127/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського загону морської охорони Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ізмаїльського загону морської охорони Державної прикордонної служби України, в якій просив: визнати протиправним та скасувати Наказ командира Ізмаїльського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 146-АГ від 24.06.2020 року про підсумки службового розслідування в частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «звільнення зі служби за службовою невідповідністю»; визнати протиправним та скасувати Наказ командира 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 151-ОС від 25.06.2020 року в частині припинення (розірвання) контракту, звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у запас Збройних Сил України; визнати протиправним та скасувати Наказ командира 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 172-ОС від 14.07.2020 року в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та усіх видів забезпечення; зобов`язати Ізмаїльський загін морської охорони Державної прикордонної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді командира малого катера морської охорони проекту 09104 «Калкан» (подвійного екіпажу) (ВG-08) відділення малих катерів 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України; стягнути з Ізмаїльського загону морської охорони Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 25.06.2020 року до моменту поновлення на посаді.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. З 21.11.2019 року позивач проходив військову службу за контрактом на посаді командира малого катера морської охорони проекту 09104 «Калкан» (подвійного екіпажу) (ВG-08) відділення малих катерів 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України. 18.06.2020 року приблизно о 05:00 годині посадовими особами відповідача позивач буф виявлено в стані алкогольного сп`яніння при виконанні завдань по охороні Державного кордону України, чим було порушено абз.13.14 підпункту 11 пункту 2 розділу II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 року «Про затвердження Інструкції про служби прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, тобто було вчинено адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-18 КУпАП. В той же самий час позивач в стані алкогольного сп`яніння перебував на борту катера морської охорони «ВG 107» на 22 кілометрі річки Дунай, чим порушив ст.ст.13, 16, 49 Статуту внутрішньої служби України Збройних сил України, тобто вчинив адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП. Оскільки ним було вчинено фактично два адміністративних правопорушення, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, то на підставі складених Протоколів про адміністративні правопорушення Кілійським районним судом Одеської області його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме: згідно Постанови Кілійського районного суду Одеської області по справі № 502/1029/20 від 25.06.2020 року позивача визнано винним у скоєнні адміністративно правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3655 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.; згідно Постанови Кілійського районного суду Одеської області по справі № 502/1030/20 від 25.06.2020 року позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2465 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Вказані постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності позивач не оскаржував, оскільки в судовому засіданні повністю визнав свою провину та 02.07.2020 року повністю сплатив вказані штрафи та судовий збір, що підтверджується банківськими квитанціями. За вказаними фактами вчинення адміністративних правопорушень керівництвом відповідача було проведено службове розслідування, згідно висновків якого було рекомендовано звільнити позивача з військової служби. 03.07.2020 року в відділі кадрів відповідача позивачу надали для ознайомлення Наказ командира Ізмаїльського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 146-АГ від 24.06.2020 року про підсумки службового розслідування згідно якого позивачу оголошено дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби за службовою невідповідністю» за порушення вимог статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. На підставі цього було винесено Наказ командира 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 151-ОС від 25.06.2020 року про припинення (розірвання) контракту, звільнення позивача з військової служби за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в запас Збройних Сил України. Позивач вважає, що вказаний Наказ командира 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 151-ОС від 25.06.2020 року в частині припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» суперечить вимогам діючого законодавства та є протиправним.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського загону морської охорони Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 приймалось виключно на підставах і в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами України. Наказом командира Ізмаїльського загону морської № 151-ОС від 25.06.2020 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за статтею 26 частиною 5 пунктом «д» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25 березня 1992 року. Наказом командира Ізмаїльського загону морської охорони № 172-ОС від 14.07.2020 позивач був виключений зі списків особового складу Ізмаїльського загону морської охорони. Наказом командира Ізмаїльського загону морської охорони № 146-АГ від 24.06.2020 «Про підсумки службового розслідування» позивачу було оголошено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність». Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного правопорушення, а саме: порушення вимог статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 2 та 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Обтяжуючим фактором вчинення даного дисциплінарного правопорушення є вчинення його під час виконання завдань з охорони державного кордону України. Обставини дисциплінарного правопорушення встановлені службовим розслідуванням, матеріали якого надані позивачем до суду. Слід зазначити, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення свідчать про його зухвалий характер та несумісність з подальшим проходженням військової служби. У зв`язку з тим, що позивач під час вчинення правопорушення, виконував завдання з охорони державного кордону України (на підставі наказу командира загону № 11 (гриф), від 02.06.2020) із завданням щодо забезпечення територіальної цілісності України, недопущення порушення державного кордону України, протидії проникненням на територію України диверсійно-розвідувальних груп та ін., з використанням штатного озброєння та бойової техніки, факт вживання позивачем спиртних напоїв під час виконання завдань з охорони державного кордону, який був кваліфікований судом як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 КУпАП, міг призвести до тяжких наслідків, зокрема до загибелі військовослужбовців чи цивільних осіб, втрати чи пошкодження зброї та бойової техніки (кораблів та катерів морської охорони). Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» за вживання спиртних напоїв під час виконання завдань з охорони державного кордону та подальша реалізація цього стягнення, шляхом звільнення з військової служби та виключення зі списків військової частини є законним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що належних доказів правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення відповідач у відзиві на позовну заяву не навів. Аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву фактично нікчемні та ніяким чином не спростовують позовні вимоги. Відповідно до п.п.26-27 Положення - Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Інших частин статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як підстав для припинення контракту Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 не передбачено.

В запереченнях відповідач вказує, що оскільки позивач проходив військову службу за контрактом, то застосуванню підлягає частина 5 статті 26, як до військовослужбовця, який проходив військову службу за контрактом, а саме: частина 2 - під час дії особливого періоду, оскільки в Україні діє особливий період. Підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» стало вчинення дисциплінарного правопорушення, яке за своїм характером, в повній мірі відповідало накладеному стягненню. Дисциплінарне правопорушення полягало в вживанні спиртних напоїв під час виконання обов`язків військової служби, а саме 18.06.2020 під час виконання обов`язків з охорони державного кордону України на малому катері морської охорони «UMC 1000» BG-17 Ізмаїльського загону морської охорони, відповідно до службового завдання № 22/187 від 09.06.2020. Факт вживання спиртних напоїв під час виконання обов`язків військової служби доведено в рамках службового розслідування, а саме: визнається позивачем в наданих поясненнях від 19 червня 2020 року, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4 від 18.06.2020 та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2020. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду від 18.06.2020 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. За своїм характером вживання спиртних напоїв під час виконання обов`язків військової служби створює небезпеку для життя і здоров`я персоналу Державної прикордонної служби України, цивільних осіб, створює передумови до втрати озброєння і техніки, підриває обороноздатність держави.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_1 проходив службу за контрактом в Ізмаїльському загоні морської охорони Державної прикордонної служби України на посаді командира малого катера морської охорони проекту 09104 «Калкан» BG-08.

Наказом командира Ізмаїльського загону морської охорони викладеному в Службовому завданні № 22/187 від 09.06.2020 року позивач ОСОБА_1 був відряджений з 12.06.2020 року по 19.06.2020 року для виконання завдань з охорони Державного кордону України на малому катері морської охорони «UMC» 1000 BG-17.

18.06.2020 року до Ізмаїльського загону морської охорони Державної прикордонної служби України надійшов лист від 18.06.2020 року № 16/81 від Відділу внутрішньої та власної безпеки по Ізмаїльському прикордонному загону, в якому зазначено про отримання даних щодо виникнення передумов до можливих негативних явищ, пов`язаних із вживанням спиртних напоїв під час виконання службових обов`язків окремими посадовими особами Ізмаїльського загону морської охорони.

18.06.2020 року відділом в ході перевірки організації несення служби групою КаМО Ізмаїльського ЗМО, які перебували на бойовому чергуванні в загоні Базарчук, виявлено, що командир малого катера морської охорони проекту 09104 «Калкан» (подвійного екіпажу) (BG-08) відділення малих катерів гол. ст-на ОСОБА_2 , старший радіометрист катера морської охорони І рангу проекту 1400М «Гриф» № 516 ст. матрос ОСОБА_3 та кок - навідник кулеметник катера морської охорони І рангу проекту 1400М «Гриф» № 511 ст. м-с ОСОБА_4 вжили спиртні напої в розважальних закладах м. Вилкове та на момент перевірки станом на 05:00 перебували на бойових кораблях проекту «Гриф» бортовий номер НОМЕР_1 та UMS 1000 бортовий номер НОМЕР_3 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено протоколами медичного огляду ЦРЛ м. Вилкове, а саме: гол. ст-на ОСОБА_2 - 1,71 проміле, ст. м-с ОСОБА_3 - 0,47 проміле, ст. м-с Савін Сергій - 1,38 проміле.

Таким чином, гол. ст-на ОСОБА_2 , ст. матрос ОСОБА_3 та ст. м-с ОСОБА_4 можливо вчинили адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено статтями 172-18 та 172-20 КУпАП.

Наказом Ізмаїльського загону морської охорони від 18.06.2020 року № 137-АГ по факту виявлення 18.06.20 офіцером ВВБ на борту катера морської охорони 1 рангу проекту 1400М «Гриф» ВО-107 та малого катера морської охорони проекту «УМС-1000» ВG-16 військовослужбовців з ознаками вживання спиртних напоїв: головного старшину ОСОБА_1 , старшого матроса ОСОБА_5 , старшого матроса ОСОБА_6 , було призначене службове розслідування.

За результатами проведення службового розслідування було складено висновок, в якому встановлено факт вживання спиртних напоїв під час несення служби по охороні державного кордону 18.06.2020 року з боку головного старшини ОСОБА_2 , старшого мотроса ОСОБА_7 та старшого матроса ОСОБА_6 , що повністю підтвердився.

У діях головного старшини ОСОБА_2 , старшого матроса ОСОБА_7 та старшого матроса ОСОБА_6 наявні ознаки військового адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 3 статті 172-20 «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів» та частиною 2 статті 172-18 «Допущення правил несення прикордонної служби» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відносно головного старшини ОСОБА_1 , старшого матроса ОСОБА_7 , старшого матроса ОСОБА_6 , 22.06.2020 року було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів» та статтею 172-18 «Порушення правил несення прикордонної служби» Кодексу України про адміністративні правопорушення які направлено до суду для розгляду по суті.

Порушення з боку головного старшини ОСОБА_1 полягають у тому, що він неналежно віднісся до покладених на нього службових обов`язків та завдань визначених командиром, допустив вживання спиртних напоїв під час виконання завдань з охорони державного кордону України, що призвело до втрати пильності, створило загрозу життю та здоров`ю персоналу та безпеці державного кордону, завдано шкоди іміджу Морської охорони Державної прикордонної служби України.

Обтяжуючою обставиною порушення військової дисципліни з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є вчинення дисциплінарному проступку та під час дії особливого періоду.

Дисциплінарне правопорушення вчинене головним старшиною ОСОБА_2 , старшим матросом ОСОБА_9 та старшим матросом ОСОБА_10 з умисною формою вини.

Причинами та умовами неналежного виконання вищезазначених приписів з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є особиста недисциплінованість.

Заперечень, заяв, клопотань від під час проведення службового розслідування від ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не надходило, військовослужбовці визнають вину та усвідомлюють тяжкість вчиненого проступку.

Відповідно до висновку службового розслідування за порушення вимог статті 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 2, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України командира малого катера морської охорони проекту 09104 «Калкан» (BG-08) головного старшину ОСОБА_1 запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності правами командира загону морської охорони.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області по справі № 502/1029/20 від 25.06.2020 року позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3655 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області по справі № 502/1030/20 від 25.06.2020 року позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушенні передбаченого ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2465 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.

Вказані постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності позивач не оскаржував, оскільки в судовому засіданні повністю визнав свою провину та повністю сплатив вказані штрафи та судовий збір, що підтверджується банківськими квитанціями.

Наказом командира Ізмаїльського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України № 146-АГ від 24.06.2020 року «Про підсумки службового розслідування» ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби за службовою невідповідністю» за порушення вимог статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.

На підставі наказу № 146-АГ від 24.06.2020 року «Про підсумки службового розслідування» було винесено Наказ командира 18 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної Служби України № 151-ОС від 25.06.2020 року «Про особовий склад», яким припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби за підпунктом «д» (через службову невідповідність) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в запас Збройних Сил України командира малого катера морської охорони проекту 09104 «Калкан» (BG-08) головного старшину ОСОБА_1 без права носіння військової форми одягу.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. До видів військової служби відноситься військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Згідно з пп. «д» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) через службову невідповідність.

Відповідно до ч.9 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/2009 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.

Згідно з п.26 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/2009, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п.292 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/2009, наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби видається відповідною посадовою особою. Перебування військовослужбовця у відпустці чи його тимчасова непрацездатність не є підставою для затримки видання такого наказу. Після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

З урахуванням зазначеного, накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю - є підставою для звільнення з військової служби через службову невідповідність.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до положень ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з положеннями ст.2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Відповідно до положень ст.3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Згідно з положеннями ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до положень ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Згідно з положеннями ст.84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Відповідно до положень ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції. У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, службове розслідування в обов`язковому порядку проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, що загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільних осіб або заподіяло їм матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на орган Державної прикордонної служби завдань; у разі поранення або смерті, що сталися внаслідок застосування військовослужбовцем фізичного впливу і спеціальних засобів, а також у разі застосування зброї до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення порядку та правил несення служби в прикордонному наряді; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення.

Відповідно до п.5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з п.18 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, за результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов`язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення; які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців; обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення; інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли; дата складання висновку.

Відповідно до п.24 та п.27 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, начальник (командир), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування. Якщо розслідування проведено повно, всебічно й об`єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) затверджує його. Якщо розслідування проведено неповно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, не відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) продовжує термін розслідування, але при цьому загальний термін його проведення не може перевищувати двох місяців, починаючи з дня його призначення. Якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто на висновку службового розслідування.

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку службового розслідування слідує, що під час раптової перевірки 18.06.2020 року о 04:50 на катері морської охорони 1 рангу проекту 1400М «Гриф» НОМЕР_1 та малому катері морської охорони проекту «УМС-1000» BG-17 були виявлені військовослужбовці з явними ознаками вживання алкогольних напоїв.

Для підтвердження вживання алкогольних напоїв офіцером ВВБ майором ОСОБА_11 трьом військовослужбовцям було запропоновано пройти медичне обстеження, яке було проведено в ЦРЛ м. Вилкове. За висновками протоколів медичного огляду від 18.06.20 р. № 4, 5, 6 та висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння проведених у Вилковській міської лікарні для встановлення факту стану сп`яніння, було встановлено, крім інших, у головного старшини ОСОБА_1 алкогольне сп`яніння 1,71 проміле.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що за наявності вказаних встановлених обставин відповідач в ході службового розслідування обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діянні позивача складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно полягало з посиланням на відповідні докази.

Відповідно до п.3 гл.1 розділу І Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року № 1261, прикордонним нарядом є одна або кілька озброєних чи спеціально екіпірованих уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або здійснюють інші повноваження у випадках, передбачених Законом України «Про Державну прикордонну службу України».

Згідно з п.11 гл.2 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року № 1261, прикордонним нарядам забороняється вживати алкогольні напої, наркотичні, психотропні та токсичні речовини; учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, відволікатися від несення служби.

Таким чином, перебування позивача під час проходження військової служби в нетверезому стані свідчить про порушення ним військової дисципліни та вимог військових статутів в частині недотримання морально-етичних норм поведінки військовослужбовця.

Відповідно до положень ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 року, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно з положеннями ст.13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Відповідно до положень ст.49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому

Згідно з положеннями ст.241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

За таких обставин, висновок відповідача за наслідками службового розслідування про допущене військовослужбовцем порушення військової дисципліни, яке полягало у перебуванні в нетверезому стані під час проходження військової служби в прикордонному наряді, є повністю обґрунтованим.

Відповідно до положень ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом. Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Згідно з п.29 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, накладення на військовослужбовців дисциплінарних стягнень: «попередження про неповну службову відповідність», «пониження в посаді», «пониження у військовому званні на один ступінь», «пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду», «позбавлення сержантського (старшинського) звання», «позбавлення військового звання», «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» без проведення службового розслідування забороняється.

Відповідно до п.30 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються: характер та обставини вчинення правопорушення; його наслідки; попередня поведінка військовослужбовця; тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно з п.31 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за № 261/10541, дисциплінарне стягнення має бути накладене на військовослужбовця протягом місяця від дня закінчення службового розслідування. У цей період видається відповідний наказ начальника (командира) органу Державної прикордонної служби України про прийняте ним рішення.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, при визначенні виду дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, відповідач врахував, що порушення військової дисципліни було допущене військовослужбовцем, який проходить службу в умовах особливого періоду, що дискредитує Державну прикордонну службу України і підриває її імідж, негативно впливає на рівень особистої дисципліни військовослужбовців, особливо в час загострення суспільно-політичної ситуації в державі.

Вказані обставини дають підстави для висновку про обґрунтованість наказів в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення позивача з військової служби, а також виключення його зі списків особового складу і всіх видів забезпечення, які видані уповноваженою особою в порядку та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Посилання позивача, що він вже був покараний за результатом розгляду справи за правопорушення передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, а відтак відсутні підстави для застосування до нього дисциплінарної відповідальності, суд вважає помилковими, оскільки один і той самий проступок може бути підставою для різних видів юридичної відповідальності, однією з яких і є дисциплінарна.

Суд зазначає, що поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а й обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Військової присяги.

Таким чином, оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ізмаїльського загону морської охорони Державної прикордонної служби України (вул. Портова, 1, м. Кілія, Кілійський р-н., Одеська обл., 68300, ідентифікаційний код 43331273) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко