Рішення № 94323817, 12.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7784/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., учасники справи - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі територіального підрозділу Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі її територіального підрозділу Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому відповідно до заяви від 06.11.2020 року просить: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №206664 від 09.06.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8 500 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що як вбачається з акту перевірки №224025 від 28.04.2020 року та постанови №206664 від 09.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивачем було порушено вимоги ст.60 частини 1 абзацу 14 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, за що до позивача застосовано штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Автомобіль позивача перевозив кукурудзу, яка відповідно до ДСТУ 4525:2006 є сипучим вантажем.

Позивач вказав, що в даному випадку, слід враховувати властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль - вантаж постійно переміщується по всім осям транспортного засобу над час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосного заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформуєтеся під дією мінімальних сил.

Отже, позивачем перевозився сипучий вантаж - кукурудза, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. За своєю природою сипучий вантаж міг бути розподілений нерівномірно та як наслідок перевантаження на вісь не могло бути допущено. Таким чином, при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який здійснює перевезення сипучих вантажів необхідно брати до уваги лиже фактичну повну його масу, без врахування осьового навантаження.

Позивач зазначив, що ТОВ «Греїн-Експорт» перевозився саме подільний вантаж, оскільки кукурудзу можна розподілити на частки будь-якої ваги та перевозити їх окремими транспортними засобами. При цьому чинним законодавством не передбачено можливості надання дозволу великоваговим транспортним засобам для перевезення подільних вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Також позивач посилався на ту обставину, що відповідачем не здійснено заміри відстаней між осями, що унеможливлює визначення транспортного засобу як ТЗ із строєними осями.

Ухвалою від 28.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 27 жовтня 2020 року о 10:00 год.

Ухвалою від 27.10.2020 року суд встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви щодо порушення правил об`єднання позовних вимог - до 06.11.2020 року. Відкладено підготовче засідання на 11.11.2020 року на 10:00 год.

На виконання ухвали суду 06.11.2020 року позивач надав позов у новій редакції, згідно якої позивачем заявлено лише вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №206664 від 09.06.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою від 11.11.2020 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на а/м RENAULT д/н НОМЕР_1 на напівпричіп ZASLAW д/н НОМЕР_2 . Продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 16 грудня 2020 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.12.2020 року продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позов до 16.11.2020 року та прийнято до справи поданий відповідачем відзив від 16.11.2020 року вхідний № ЕП/21175/20. Замінено відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті в особі її територіального підрозділу Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на Державну служби України з безпеки на транспорті в особі її територіального підрозділу Південне міжрегіональне Управління Укртранспезпеки. Оголошено перерву у справі до 12 січня 2021 року до 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 11.01.2021 року задоволено заяву представника позивача про його участь у судовому засіданні 12.01.2021 року о 12.00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання, призначене на 12 січня 2021 року на 12:00 годину, учасники справи не з`явилися.

12.01.2021 року електронною поштою представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача через неможливість з технічних причин взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12.01.2021 року електронною поштою представник відповідача подав заяву про відкладення слухання справи через карантинні обмеження, а у разі відсутності такої можливості просив про розгляд справи без участі відповідача у порядку письмового провадження.

16.11.2020 року електронною поштою представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що станом на 29.04.2020 року не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Проте за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", ст.3 Закону України "Про автомобільні дороги України", визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаратних транспортних засобів визначено Порядком, затвердженим Постановою КМ України № 879 від 27.06.2007 року. Тому саме Порядком № 879 і керуватися працівники Укртрансбезпеки у Черкаській області під час габаритно-вагового контролю 29.04.2020 року Також наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних відносин, а саме: скасування п.19 Порядку № 879 Постановою КМ України від 30.08.2017 року № 671 без визначення необхідності застосування затвердженого Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Стосовно відповідного дозволу на перевезення вантажу, відповідач вказав, що позивач невірно трактує законодавство щодо перевезення сипучого вантажу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" (ідентифікаційний код 33202904) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.02.2005 року за № 1 544 102 0000 000425. Основним видам економічної діяльності підприємства є "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин" (КВЕД 46.21). Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-17).

28.04.2020 року працівниками Укртрансбезпеки на 450 км + 500 м автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля Renault реєстра ційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом ZASLAW реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив кукурудзу насипом. Факт перевезення сипучого вантажу підтверджується наданою позивачем товарно-транспортною накладною № 559615 від 27.04.2020 року, відомості щодо якої відображено в Акті перевірки (а.с.25, 34).

Даний транспортний засіб належить на праві власності ТОВ "Греїн-Експорт", що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.150).

За результатами габаритно-вагового контролю складено наступні документи: талон за результатами зважування від 28.04.2020 р.; довідку №039751 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.04.2020 р.; акт №030511 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.04.2020 р.; акт №224025 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів авто мобільним транспортом від 28.04.2020 р.; розрахунок б/н від 28.04.2020 р. плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.04.2020 р. №030511 (а.с. 25-26, 124-126).

Відповідно до талону від 28.04.2020 року з результатами зважування, довідки №039751 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.04.2020 р., акту №030511 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.04.2020 р. повна маса транспортного засобу позивача склала 39,53 тонн при нормативно допустимій 40,8 тонн.

Згідно акту №224025 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2020 року під час перевірки виявлено порушення: під час надання послуг перевезень вантажів (згідно ТТН №559615 від 27.04.2020 року) з перевищенням вагових обмежень (навантаження на строєну вісь 23,32 т при допустимих 22,44 т), перевізник не забезпечив водія оформленим дозволом, за що передбачена відповідальність статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду вищевказаних документів Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області 09.06.2020 року прийнято постанову №206664 про застосування до ТОВ "Греїн-Експорт" на підставі абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с. 25 зворотній бік).

Не погоджуючись з прийнятою Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області постановою №206664 від 09.06.2020 року, позич подав скаргу до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (а.с. 27-30).

24.07.2020 року Державна служба України з безпеки на транспорті прийняла рішення №5680/03/15-20 «Щодо скарги на постанову», яким постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.06.2020 року №206664 залишила без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 31-33).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, маса транспортного засобу складала 39,53 т, при нормативно допустимій - 40,8 т, про що зазначено в Акті № 030511.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 27.04.2020 року №556615 (а.с. 34), позивачем перевозилася кукурудза, яка є сипучим вантажем та може легко переміщуватися по контейнеру під час зміни швидкості транспортного засобу, зокрема, під час зміни швидкості руху та нахилу поверхні, якою рухається автомобіль.

Таким чином, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норм, встановлених Правилами дорожнього руху.

Суд зазначає, що перевищення норми навантаження на строєну вісь було незначним. З акта про перевищення транспортним засобом габаритно-вагових параметрів №030511 від 28.04.2020 року вбачається, що навантаження на строєну вісь складає 23,32 т (7,78 т + 7,79 т + 7,75 т) при допустимому навантаженні 22,44 т, тобто перевантаження складає 0,88 т (а.с. 124).

Властивістю сипучих вантажів є те, що такий вантаж може вільно переміщуватися під час зміни швидкості руху транспортним засобом, під час руху по поверхні, що має певний кут нахилу. При цьому змінюється навантаження на осі транспортного засобу.

За таких обставин, враховуючи властивості сипучих вантажів, водієм ТЗ міг бути здійснений перерозподіл вантажу у бік одиночної осі автомобіля, навантаження на яку було менше гранично допустимого на 1,86 т. Проте, всупереч приписів пунктів 23, 24 Порядку № 879 позивачу не було надано можливість перерозподілити вантаж та пройти повторне зважування.

Також суд звертає увагу на те, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.

Разом з тим суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.

При цьому існування такої методики і її використання під час зважування автомобіля позивача відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що виключення пункту 19 Порядку №879, на думку суду, свідчить лише про те, що Кабінетом Міністрів України усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні взагалі будь-якої методики при здійсненні габаритно-вагового контролю.

За викладених обставин, враховуючи перевезення позивачем сипучого вантажу, неперевищення загальної маси транспортного засобу гранично допустимої, що встановлена п.22.5 Правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, а тому вона підлягає скасуванню.

При цьому суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачем не було встановлено наявність у ТЗ позивача строєної осі. Цей довод спростовується Довідкою № 039751 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у пункті 5 якої (тип транспортного засобу) наявна позначка у графі 12, де автомобіль має дві одиночні вісі та одну строєну вісь.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач, в свою чергу, не довів суду правомірність оскаржуваної постанови, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" підлягає повному задоволенню, а оскаржувана постанова № 206664 від 09.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки відповідач не є самостійною юридичною особою, а є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті, судові витрати належить стягнути з останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" (адреса: проспект Миру, 2/2-н, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 33202904) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі її територіального підрозділу Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 206664 від 09.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Греїн-Експорт" (адреса: проспект Миру, 2/2-н, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 33202904) судові витрати в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 січня 2021 року.

Суддя В.В. Андрухів