Рішення № 94323815, 21.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12964/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів UА500490/2020/500018/2 від 06.10.2020;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2020/00053 від 06.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.10.2020 року з метою здійснення митного оформлення товару, декларантом товариством з обмеженою відповідальністю "СІТНЕЙ ЛТД" до Одеської митниці Держмитслужби подана митна декларація № UA500490/2020/503442, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Відповідач склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00053 від 06.10.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500018/2 від 06.10.2020 року.

Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 30.11.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

15.01.2021 р. за вх.1920/21 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтовання якого зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме, не подано виписки з бухгалтерських документів, висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру митної декларації.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1.2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею Держмитслужби була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби у повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

06.07.2019 року між ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» та компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай) укладено зовнішньоекономічний договір № 0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного Договору підприємство-нерезидент відправник «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» партію товарів.

З метою здійснення митного оформлення товару, 05.10.2020 року декларантом товариством з обмеженою відповідальністю "СІТНЕЙ ЛТД" для митного оформлення товару подано до митного органу митну декларацію № UA500490/2020/503442, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу подано наступні документи:

- пакувальний лист (Packing list) №J25420-394 PL від 30.07.2020 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25420-394 від 30.07.2020 року;

- коносамент (Bill of lading) № MEDUN8502423 від 07.08.2020 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1106 від 29.09.2020 року;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С207996495390119 від 22.09.2020 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. угода № 1 від 06.07.2020 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. угода № 4 від 10.08.2020 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 0607/1 від 06.07.2019 року;

- некласифікований внутрішній договір (контракт) № б/н від 05.03.2018 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 1609/20 від 16.09.2020 року;

- акт зважування №118037 від 29.09.2020 року;

- переклад митної декларації країни відправлення від 21.09.2020 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 310120200517929064 від 31.07.2020 року.

За результатами перевірки митної декларації від 05.10.2020 року №UA500490/2020/503442 Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500490/2020/500018/2 від 06.10.2020 та на підставі вказаного рішення митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2020/00053 від 06.10.2020 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з бази даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДПС України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17).

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень.

Першою підставою коригування митної вартості, визначено: «.. .відповідно п.4.3 додаткової угоди від 10,08.2020 № 4, «оплата може здійснюватися як на умовах предоплати, та і на умовах відстрочення платежу», проте у наданому інвойсі від 30.07.2020 № J25420 -394 умови передоплати не зазначені. Слід зазначати, що у наданому інвойсі 30.07.2020 № J25420-394 взагалі не зазначені умови оплати за товари».

Суд вважає таке твердження необгрунтованим.

У п. 1.1. додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до Контракту № 0607/1 від 06.07.2019, вказано: «...B порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту...».

До митного оформлення разом із МД Декларантом було надано інвойс від 30.07.2020 року № J25420-394- який і с специфікацією у відповідності до п. 1.1 Контракту.

В той же час відповідно о п. 4.3. контракту № 0607/1 від 06.07.2019 року оплата може здійснюватися (тобто передбачено можливість, а не обов`язок) як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3.1. контракту - оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків.

В той же час, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду року у постанові по справі №815/329/17 від 17.04.2018 року зазначив: «...Довід позивача, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені)...».

Друга підстава: «…у товаросупровідних документах не конкретизовані відомості про виробника товарів - у пакувальному листі від 30.07.2020 № J25420-394-PL відомості про виробника товарів наведені наступним чином: YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР.CO., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD), тобто є незрозумілим яка саме особа заявляє про себе як про виробника товарів...».

Проте, як встановлено судом позивачем до декларування було надано копію угоди про спільну діяльність YT WU JIAYU ІМР.&ЕХР.CO, LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD. від 05.03.2018 року.

Також позивачем було надано переклад Покупця зазначеної угоди, з якого вбачається, що YI WU JIAYTJ ІМР.&ЕХР CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD разом (спільними зусиллями) виробляють певні товари.

Відповідно до змісту зазначеної угоди, вона була укладена 05.03.2018 року юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законів Китаю від імені, директора корпорації PENGWEI HUANG, із штаб-квартирою JIA YU TOY TRADE СО. в Лейн 1 Лінг, місто Ченхай, ПК Guandong 515800, Китай та YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO., LIMITED (Китай), юридична особа, зареєстрована відповідно до законів Китаю від імені директора LIU HUI ZHAO з головним місцем реєстрації в номері 903, міжнар. Північна дорога Plaza Chouzhou 999.

Метою зазначеної угоди є спільне виробництво іграшок та супутніх товарів зусиллями та потужностями Сторін Угоди.

Виробником імпортованого товару згідно з товаросупровідними документами є саме YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР.CO., LTD при цьому відповідачем не конкретизовано, з урахуванням положень угоди про спільну діяльність YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD. від 05.03.2018 року, як факт того, що дві компанії нерезидента спільними потужностями виробляють та продають товар впливає на визначення митним органом митної вартості задекларованого товару за першим методом - ціною договору.

Третя підстава коригування - «...у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту: MEDUN8502423 (відповідно до коносаменту від 07.08.2020 № MEDUN8502423), 177XNMNMN1T468A (відповідно до митної декларації країни відправлення від 31.07.2020 №310120200517929064). Слід зазначити, що коносамент № 177XNMNMN1T468A, відомості про який наведені у митній декларації країни відправлення від 31.07.2020 №310120200517929064 до митного оформлення не надавався...».

Суд вважає таку підставу необгрунтованою з огляду на наступне.

При оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

Відправником був оформлений лінійний коносамент під номером 177XNMNMN1T468A щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент від 07.08.2020 року № MEDUN8502423.

Тобто, обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення.

На час оформлення митної декларації країни відправлення, у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту 177XNMNMN1T468A, які й були зазначені останнім.

При цьому, назва контейнеру та його номер повністю співпадає із відповідними відомостями в експортній декларації, інвойсі та автотранспортній накладній.

Також, Відповідач ніяк у оскаржуваному рішенні про коригування не вказав та не аргументував, як зазначена розбіжність впливає на рівень митної вартості товару.

Питання розбіжностей у номерах коносаментів у митних деклараціях країни відправлення, як окрема підстава коригування митної вартості, вже досліджувалось, у тому числі, судами вищої ланки правосуддя адміністративної юрисдикції та не прийнято вказані розбіжності до уваги (Постанова Верховного у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі №821/289/18, якою було залишено в силі Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року).

Четверта підстава коригування - «...У наданому інвойсі від 30.07.2020 року №J25420-394 відомості про торговельну марку товарів відсутні...».

Рахунок-фактура (специфікація відповідно до п.1.1. додаткової угоди від 10.08.2020 №4 до Контракту № 0607/1 від 06.07.2019) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.

Затвердженої форми рахунку-фактури, рахунку-проформи чи специфікації, як у даному випадку, та вимог щодо їх заповнення законодавством України - не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України (далі - Кодекс) за органом доходів і зборів, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості..

Відповідно до частини другої статті 52 Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Комерційні документи - документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі.

Рахунок-фактура (специфікація) (англ, invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку- фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Таким чином, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що рахунок - фактуру (специфікацію) можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Враховуючи все вищенаведене, наявність чи відсутність у інвойсі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження декларантом митної вартості товарів, натомість відомості щодо торговельних марок (якщо такі є) та артикулів товару містяться у графі 31 МД.

Окрім того, до митного оформлення було надано сертифікат Китайської ради розвитку міжнародної торгівлі про походження товару (із перекладом) №203300130/007811, в якому відомості про торгівельні марки відсутні, також як відсутні ці відомості у митній декларації країни-відправлення та у інших товаросупровідних документах.

П`ята підстава коригування - «.. .відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів...».

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі, митної декларації' поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO, LTD» - не передбачалось.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колеш суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12,2019 року (справа №160/8775/18).

Шоста підстава - «...відповідно до пункту 5 спільної угоди б/н від 05.03.2018 між YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO, LTD та JIA YU TOY TRADE CO, LTD «основне обладнання, споруди та всі інші ресурси будуть представленні у додатку А», проте жодних доповнень до зазначеного контракту до митного оформлення не надавались...».

Із такою підставою коригування митної вартості не можна погодитись у цілому, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч, 2, 3 ст. 53 МК Украйни, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/а бо бухгалтерські, документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Копія угоди про спільну діяльність YJ. WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO.,LTD. від 05.03.2018 року була надана Відповідачу на момент декларування із метою усунення аби-яких розбіжностей щодо виробника товарів.

Сьома підстава - «...у поданому до митного оформлення інвойсі від 30.07.2020 №J25420- 394 відсутні банківські реквізити сторін зовнішньоекономічної угоди, у той же час згідно п.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 № 0607/1 покупець здійснює купівлю товарів відповідно до інвойсів, що є невід`ємною частиною контракту....».

Банківські реквізити сторін визначені у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 06.07.2019 № 0607/1.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів UА500490/2020/500018/2 від 06.10.2020 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UА500490/2020/00053 від 06.10.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Щодо стягнення коштів на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Судом встановлено, що 25.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» в особі директора ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Лоялті» укладено угоду №25/09/19 про надання правової допомоги.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до угоди про надання правової допомоги №25/09/19, ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» надано послуги по справі №420/12964/20 на суму 58523,82 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг - відповідно до Угоди про надання правової допомоги №25/09/19 віл 25 вересня 2019 року та Додаткової угоди № 1 від 17 листопада 2020 року по судовій справі № 420/12964/20, загальна вартість послуг склала - 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Як вбачається зі Звіту №3 від 25.12.2020 року щодо обсягу та вартості витраченого ефективного часу Адвокатського об`єднання «Лоялті», згідно Угоди про надання правової допомоги №25/09/19 віл 25 вересня 2019 року та Додаткової угоди № 1 від 17 листопада 2020 року по судовій справі № 420/12964/20, адвокатським об`єднанням надані наступні послуги:

- правовий аналіз рішення про коригування митної вартості товарів - 500 грн.;

- підготовка правової позиції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови в прийнятті митної декларації - 500 грн.;

- підготовка позовної заяви до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; підготовка додатків до позовної заяви - 2000 грн.;

- супровід справи в Одеському окружному адміністративному суді і П`ятому апеляційному адміністративному суді - 1000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Угоди про надання правової допомоги №25/09/19 віл 25 вересня 2019 року та Додаткової угоди № 1 від 17 листопада 2020 року, ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп на користь Адвокатського об`єднання «Лоялті», за надання правової допомоги по справі № 420/12964/20, сплачено грошові кошти в сумі 20000 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи відповідним платіжним дорученням №394 від 08.12.2020 року.

Суд вважає передчасним включення до судових витрат, які підлягають відшкодуванню витрати за супровід справи в П`ятому апеляційному адміністративному суді, оскільки таких витрат можливо і не буде понесено.

Оскільки, вартість виконаних послуг за відповідною Угодою підтверджена, суд доходить висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3500 грн.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" у загальній сумі 4204,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення №358 від 17.11.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів UА500490/2020/500018/2 від 06.10.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500490/2020/00053 від 06.10.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири гривні) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" (адреса: 67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Суворова, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 43096074)

Одеська митниця Держмитслужби (адреса: 65078, м.Одеса, вул .Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459, телефон (048) 749-82-96, od@customs.sfs.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В

.