Рішення № 94322982, 12.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 січня 2021 року (16 год. 07 хв.) Справа № 280/8134/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Туяк О.К.,

представників сторін:

позивача – Волтер О.В.,

відповідача – Прокоф`єв С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997)

до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935)

про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (далі – позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000257/2 від 10.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності безпідставними.

22.12.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 16.11.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 22.12.2020 відкладено підготовче засідання на 12.01.2021.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2021 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив позов задовольнити.

Під час судового розгляду представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив в задоволенні позову відмовити.

У відкритому судовому засіданні 12.01.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, встановив такі обставини.

09.11.2020 декларантом ТОВ «Технохімреагент» до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку електронну митну декларацію (далі - ЕМД) з довідковим номером 1816, режим ІМ 40 ДЕ, якій було присвоєно № UA110230/2020/024677, на товари (що зазначені в гр. 31 ЕМД):

№ 1 «НЕРР (Hydroxy Ethylidene-1,1 -Diphosphonic Acid)90%/ І-гідроксіетіліден-1,1- діфосфонова кислота) 90%...»;

№ 2 «AA/AMPS 43%: Copolymer of acrylic acid and 2- aciylamido-2- methylpropane Sulfonic Acid сополшер акрилової кислоти і 2-акріламідо-2-метілпропан сульфонової кислоти АК/АМПС 43%_.... »;

№ 3 «2-Phosphonobutane-1,2,4-Tricar boxy lie Acid (PBTCA) 50% - 5000кг, (2- Фосфонобутан-1,2,4- Трікарбоксилова кислота)50%, ...».

Декларантом також зазначено «Виробник: Shandong Taihe Water Treatment Technologies Co.,Ltd. Країна виробництва CN (Китай). Торгівельна марка:THWATER.»

До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД було надіслано скановані копії наступних документів: сертифікати аналізу від 26.08.2020 б/н, від 02.09.2020 б/н на товари HEDP, AA/AMPS, РВТСА; пакувальний лист від 01.09.2020 б/н; проформа інвойс від 20.08.2020 № SC320082022; комерційний інвойс від 01.09.2020 № F20090109; коносамент (bill of lading) від 16.09.2020 № ZIMUQIN5205409; автомобільна транспортна накладна CMR від 06.11.2020 № 452097; платіжний банківський документ від 07.10.2020 № TF08683AE0201007; рахунок на оплату за морський фрахт від 04.11.2020 № 44134; Акт надання послуг від 04.11.2020 № 2295; прайс-лист від 15.08.2020 б/н; калькуляції від 19.08.2020 б/н, від 10.07.2020 б/н, від 11.08.2020 б/н на товари; замовлення від 19.08.2020 № 200892; комерційна пропозиція від 15.08.2020 б/н; контракт від 05.09.2020 № 18363/ІМ; додаткова угода від 21.10.2020 № 1; додаток від 19.08.2020 № 9; договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 24.12.2019 № 29/01-20; додаткова угода від 24.12.2019 № 22439; договір на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом від 02.01.2020 № 0201/20; технічні описи від 26.08.2020, від 02.09.2020 на товари; лист від 03.11.2020 щодо експортної декларації країни відправлення; копія митної декларації країни відправлення від 06.09.2020 № 421720200000006327.

Згодом декларантом засобами електронного зв`язку було додатково надіслано до митниці лист від 09.11.2020 № 795/01 -20.

При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної

вартості товарів, виявлено наступне:

1. Відповідно до п.3 контракту від 05.09.2018 № 18363/IM в вартість товару включені витрати на тару, пакування та маркування. Проте калькуляції від 19.08.2020 не містять витрат на тару;

2. Наданий до митного оформлення рахунок від 01.09.2020 №F20090109 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

3. В копії митної декларації країни відправлення від 06.09.2020 №2421720200000006327 не зазначено географічній пункт, згідно умов поставки FOB. Також відповідно до ст.254 МКУ декларант забезпечує переклад копії МД країни відправлення(КНР).

Митним органом надіслано Позивачу електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

Декларантом 10.11.2020 засобами електронного зв`язку було надіслано до митниці повідомлення та додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: Переклад декларації країни відправлення від 06.09.2020 № 421720200000006327.

В повідомленні декларантом було зазначено: «Від надання додаткових документів у строк визначений ст. 53 МКУ ВІДМОВЛЯЮСЬ, оскільки їх не існує та ВІДМОВЛЯЮСЬ від консультації по методам, крім першого. Вимагаю завершення митного оформлення декларації №UA 110230/2020/024677 від 09.11.2020». Проставлено ПІБ декларанта, підпис, печатку підприємства.

Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № №UA110230/2020/000257/2 від 10.11.2020 із застосуванням другорядних методів № 2а та № 2б (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). Рішення обґрунтовано тим, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, і що наявна в митниці інформація щодо раніше (визнаних)визначених митних вартостей за митними деклараціями UA110230/2020/016291, UA110230/2020/017882, UA110230/2020/003607.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.4 та 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо доводів відповідача, що відповідно до п.3 контракту від 05.09.2018 № 18363/IM в вартість товару включені витрати на тару, пакування та маркування. Проте калькуляції від 19.08.2020 не містять витрат на тару, суд вважає за необхідне зазначити, що калькуляція від 19.08.2020 не визначена частиною другою статті 53 Митного кодексу України документом, який підтверджує митну вартість товарів. Розбіжності у додаткових документах не можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів і відмови у визначенні ціни товару за ціною договору.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що у наданих до митного оформлення рахунку від 01.09.2020 №F20090109 відсутні печатки і штампи уповноважених органів країни відправлення, то суд зазначає наступне.

Позивач не може здійснювати вплив на правильність митного оформлення (проставлення печаток та штампів) уповноваженими органами країни відправлення комерційний інвойсів та декларації країни відправлення; числові значення у митній декларації країни відправлення та інвойсах не містить числових розбіжностей.

За вказаних обставин суд відхиляє даний довод відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що в копії митної декларації країни відправлення від 06.09.2020 №2421720200000006327 не зазначено географічній пункт, згідно умов поставки FOB, суд зазначає наступне.

Відповідно до правил Інкотермс умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

При цьому, суд звертає увагу на те, що правила Інкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документі.

За вказаних обставин судом відхиляється даний довод відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що декларантом не зроблено переклад декларації країни відправлення від 06.09.2020 №2421720200000006327, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України декларацію країни відправлення не міститься у переліку документів, які повинен надавати декларант на підтвердження митної вартості товарів.

У відповідності до вимог статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Митна декларація країни відправлення містить у собі числові значення вартості, ваги, кількості товарів, які підтверджують суму, яка була сплачена позивачем за контрактом.

За вказаних обставин судом відхиляється даний довод відповідача.

Таким чином, суд вважає, що подані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно положень ст.58 МК України.

Частиною 2 ст.53 МК України передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості.

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган, серед іншого, послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до наведених приписів МК України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч. 4 та 5 ст.58 МК України.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Водночас, відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів. Таким чином, суд доходить висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товару відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством

Згідно з частиною 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935)– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000257/2 від 10.11.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 22.01.2021.

Суддя О.В. Конишева