Рішення № 94322950, 21.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2021 року Справа № 280/7942/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168; код ЄДРПОУ 37941997) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області (далі – третя особа), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не складення та не направлення подання до третьої особи про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 5300 грн. (п`ять тисяч триста);

- зобов`язати відповідача сформувати подання та направити подання до третьої особи про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 5300 (п`ять тисяч триста) гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . При укладенні договору позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5300,00 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» сплатив такий збір безпідставно. На заяву про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 5300,00 грн., позивачем отримано необґрунтовану відмову поверненні коштів. Позивач вважає такі дії відповідача порушують її право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.

Ухвалою суду від 09.11.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.

02.12.2020 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7942/20.

Ухвалою суду від 21.01.2021 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168; код ЄДРПОУ 38025409) на належну третю особу - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168; код ЄДРПОУ 37941997).

Відповідач позовні вимоги не визнав, 30.12.2020 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№64135), в якому зазначено, що при придбанні нерухомого майна у власність на підставі договорів купівлі-продажу всі покупці мають сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, окрім громадян, які перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Позивач на підтвердження факту придбання житла вперше, не надав жодного належного доказу, який би підтверджував це. Також, зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, проте зазначені реєстри не містять вичерпний перелік власників нерухомого майна, відповідно витяги з цих реєстрів не доводять факту придбання покупцем житла вперше. З урахуванням вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.06.2020 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Продавці) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір купівлі-продажу від 18.06.2020 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Якіб`юк Ю.А. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2074.

Відповідно до пункту 2.2 договору купівлі-продажу квартири ціна квартири встановлена в розмірі 530000,00 грн.

Так, позивачем під час укладання договору сплачено 5300,00 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією від 18.06.2020 № 0017285.

24.06.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Листом №0800-0503-8/31375 від 02.07.2020 позивачу надано відповідь, в якій зазначено, що на сьогодні в Україні право власності на нерухомість підтверджується записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проте, зазначений реєстр не містить вичерпний перелік власників нерухомого майна, відповідно витяги з нього не доводять факту придбання покупцем нерухомого майна вперше. Таким чином, підстави для повернення збору відсутні.

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку № 1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Проаналізувавши вказані норми Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії передбачено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17) та від 31.01.2018 (справа №819/1667/17), від 28.11.2018 (справа № 813/1126/17), від 01.11.2018 (справа № 819/1353/17), від 31.10.2018 (справа № 819/595/17), від 03.07.2018 (справа № 819/33/17), від 20.03.3018 (справа № 819/1249/17), від 19.06.2018 ( справа № 819/1554/16), від 14.05.2019 (справа №813/1514/17).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даній справі відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинення дій. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Разом з тим суд зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою від 24.06.2020, у якій ставила питання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 5300,00 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем перераховано збір не на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду, а на рахунок Управління Державної казначейської служби та відповідно до Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Листом від 02.07.2020 №0800-0503-8/31375 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що нею не зазначено законодавчо обґрунтованих підстав для повернення збору.

Отже, в даному випадку відсутня бездіяльність відповідача щодо відмови повернути позивачу збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 5300,00 грн. Позивача лише було повідомлено про відсутність підстав для повернення збору, оскільки орган Пенсійного фонду не повертає збір, а формує та направляє подання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. З вимогою щодо направлення подання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби про повернення збору, позивач до відповідача не звертався.

Таким чином, в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не складення та не направлення подання до третьої особи про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 5300 грн. (п`ять тисяч триста).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відтак на користь позивача слід стягнути частину сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168; код ЄДРПОУ 37941997) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 18.06.2020 у розмірі 5300,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 18.06.2020 № 0017285.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста сорок гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.01.2021.

Суддя М.С. Лазаренко