Рішення № 94322718, 19.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 р. Справа№200/10458/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та просить суд:

Визнати протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 , у здійсненні перерахунку стажу роботи на посаді судді, викладеної у листі (відповіді) від 05.10.2020 № 0567-02-8/9301.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , з моменту призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 2015 року, перерахунок стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до нього періоди служби в армії (строкової військової служби) з 05.05.1974 по 12.05.1976, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського з 01.09.1976 по 01.07.1980, роботи в органах прокуратури Донецької області з 04.08.1980 по 20.05.1985.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно не зараховано до стажу його роботи періоду перебування на військовій службі в армії (2 роки 0 місяців 07 днів), половину періоду навчання на денному відділені у вищому юридичному навчальному закладі - у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (1 рік 11 місяців 00 днів), а також періоду роботи в органах прокуратури Донецької області (04 роки 09 місяців 16 днів). Вказану бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 13 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що Позивач звернувся до Управління із заявою на проведення перерахунку довічного грошового утримання судді з зарахуванням до стажу роботи суддею періодів служби в Радянській армії , половини строку навчання за денною формою у юридичному ВНЗ, строку роботи в органах прокуратури. Згідно статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді суддів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Відповідно до ч. 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Постанови КМУ від 03.09.2005 № 865 та від 11.06.2008 № 545 втратили чинність на підставі постанови КМУ від 01.12.2010 № 1097, Указ Президента України від 25.11.2002 № 1061/2002 втратив чинність на підставі Указу Президента України від 20.03.2008 № 248/2008. В Указі Президента України від 10.07.1995 № 584/95 в редакції від 01.03.2008 немає посилки на зарахування стажу роботи на посаді судді. Також в Законі України від 07.07.2010 № 2453-VІ та в пункті 11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ в редакції до 25.03.2015 до стажу судді не зараховуються період служби в армії, половину строку за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота в органах прокуратури.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд установив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VІІІ та наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області позивача звільнено з посади судді Калінінського районного суду м. Донецька у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 23.11.2015 №163-к позивача було відраховано зі штату суду.

Позивач перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, призначене на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. Є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.04.2018 №0000506423.

Згідно з довідкою про стаж роботи суддею, наданої ТУ ДСА в Донецькій області , усього стаж роботи станом на 16.09.2020 становить 39 років 02 місяця 26 днів, з яких:

- з 01.09.1976 по 01.07.1980 студент Харківського юридичного інституту імені Дзержинського за денною формою навчання (половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі становить 1 рік 11 місяців 00 днів);

- з 04.08.1980 по 20.08.1981 стажист прокуратури Калінінського району м. Донецька (стаж 01 рік 00 місяців 16 днів);

- з 20.08.1981 по 20.05.1985 помічник прокурора Калінінського району м. Донецька, (стаж 03 роки 09 місяців 00 днів);

- з 20.05.1985 по 23.11.2015 суддя Калінінського районного суду м. Донецька (стаж 30 років 06 місяців 03 дні).

16 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача - Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок стажу роботи на посаді судді, який було враховано при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до нього періоди служби в армії (02 роки 00 місяців 07 днів), половини строку навчання на денному відділенні у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського (01 рік 11 місяців 00 днів) та роботи в органах прокуратури Донецької області (04 роки 09 місяців 16 днів), а всього 08 років 08 місяців 23 дні., а також просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 та довідки ТУ ДСА України в Донецькій області про суддівську винагороду судді, працюючого на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16.09.2020 №04/605.

08 жовтня 2020 року відповідачем надіслано відповідь від 05.10.2020 № 0567-02-8/9301, якою відмовлено у перерахунку стажу роботи на посаді судді, відповідно, у зарахуванні до нього вказаних вище періодів. Причиною відмови, відповідач обґрунтував втратою чинності нормативних актів, які надавали йому таке право.

Позивач вважає, що не зарахування відповідачем зазначених періодів до суддівського стажу впливає на розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в тому числі і у разі зміни законодавства у подальшому, а отже вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ (далі - Закон №2453).

Згідно з вимогами ст.131 Закону №2453, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів

України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу

України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його

складу. До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Відповідно до п.11 Перехідних положень Закону №2453 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання

чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону №2453 зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІ «Про статус суддів» (далі - Закон №2862) .

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

На час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, а також на посадах прокурорів.

З військового квитка НОМЕР_1 вбачається, що позивач з 05.05.1974 по 12.05.1976 проходив строкову військову службу (стаж 02 роки 00 місяців 07 днів).

З трудової книжки позивача, копія якої додана до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 :

- з 01.09.1976 по 01.07.1980 студент Харківського юридичного інституту імені Дзержинського за денною формою навчання.;

- з 04.08.1980 по 20.08.1981 стажист прокуратури Калінінського району м. Донецька;

- з 20.08.1981 по 20.05.1985 помічник прокурора Калінінського району м. Донецька;

- з 20.05.1985 по 23.11.2015 суддя Калінінського районного суду м. Донецька.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії, а також роботу в прокуратурі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу, у здійсненні перерахунку стажу роботи на посаді судді, викладеної у листі (відповіді) від 05.10.2020 № 0567-02-8/9301, та відповідно позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити, з моменту призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахунок стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до нього періоди служби в армії (строкової військової служби) з 05.05.1974 по 12.05.1976, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського з 01.09.1976 по 01.07.1980, роботи в органах прокуратури Донецької області з 04.08.1980 по 20.05.1985.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання до суду в установлений судом термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, враховуючи особливості покладення обов`язків згідно цього рішення, суд вважає, що зазначена вимога позивача є передчасною, а у випадку невиконання рішення відповідачем в подальшому по цій справі, позивач не позбавлений права на звернення до суду для контролю за виконанням рішення в порядку статті 287 КАС України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач сплатив судовий збір за подання позову до суду у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

З огляду на викладене вище, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, б. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 , у здійсненні перерахунку стажу роботи на посаді судді, викладеної у листі (відповіді) від 05.10.2020 № 0567-02-8/9301.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , з моменту призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахунок стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до нього періоди служби в армії (строкової військової служби) з 05.05.1974 по 12.05.1976, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського з 01.09.1976 по 01.07.1980, роботи в органах прокуратури Донецької області з 04.08.1980 по 20.05.1985 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 19 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.В. Шинкарьова