Рішення № 94322557, 22.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22 січня 2021 року Справа №160/13673/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника позивача про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у адміністративній справі №160/13673/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби UA110240/2020/000008/2 від 22.09.2020р.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00028, оформлену 22.09.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Будівельна, буд. 71/8, код ЄДРПОУ 19273338) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн. та в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4000грн., в іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/13673/20 відмовлено.

29.12.2020 року представник позивача Пузій О.В., звернувся із заявою, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що в судовому засіданні 22.12.2020 року ним було заявлено про подання доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Так, за участь у судовому засіданні, що відбулось 22.12.2020 року позивачем згідно договору про надання правничої допомоги було сплачено 3000 грн., що підтверджується відповідними доказами. Таким чином, розмір витрат позивача додатково понесених за надану йому професійну правничу допомогу по справі №160/13673/20 становить 3000 гривень. Просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу на дану адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича у розмірі 3000 гривень.

11.01.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було призначено вищезазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 19.01.2021 року об 15 годині 20 хвилин.

В судове засідання представник позивача, представник відповідача не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, звернулись до суду з клопотанням про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Представником відповідача було подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначає, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу вже були розглянуті судом, про що зазначено у рішенні суду. При цьому, надані до суду документи разом з клопотанням, представник позивача мав можливість надати до суду завчасно, до початку судового засідання яке відбулось 22.12.2020 року, однак не зробив цього, без поважних причин. Крім того, розмір витрат є завищеним та не є співмірним зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (послугами), просив суд зменшити заявлені позивачем витрати з огляду на наведені у клопотанні обставини та недотримання вимог КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням належного повідомлення представника позивача, представника відповідача, про дату час і місце розгляду заяви, наявності клопотань від представника позивача та представника відповідача про розгляд заяви за їх відсутності, суд ухвалив здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши дану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача - адвокатом Пузій О.В. в судовому засіданні під час розгляду справи №160/13673/20, що відбулось 22 грудня 2020 року, було заявлено про подання додаткових доказів на підтвердження понесених позивачем додаткових витрат на професійну правничу допомогу, спричинених участю адвоката у судовому засіданні, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що відображено в протоколі судового засідання.

Таким чином, суд зазначає про помилковість доводів представника відповідача щодо порушення порядку подання доказів на підтвердження додаткових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача після ухвалення судом рішення у справі.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених представником позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. п. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «ТАРА» у справі №160/13673/20 здійснював адвокат Пузій Олексій Вікторович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №981 від 05.07.2012 року та є адвокатом Адвокатського бюро «Пузія Олексія Вікторовича».

Як було встановлено в рішенні суду у даній справі, між Адвокатським бюро «Пузія Олексія Вікторовича» та ТОВ «ТАРА» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 19.10.2020 року.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору розмір винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному договору визначена сторонами наступним чином:

- підготовка позовної заяви - 5000,00 грн.;

- представництво інтересів в судових засіданнях в Дніпропетровському окружному адміністративному суді - 3000,00 грн. (за один судо/день);

- підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 2500,00 грн. за один документ.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що безпосереднє представництво інтересів позивача по від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Пузій Олексій Вікторович.

Адвокат Пузій О.В. був присутній в судовому засіданні, що відбулось 22 грудня 2020 року, в якості представника позивача.

Відповідно до рахунку на оплату №214 від 16.11.2020 року вартість представництва інтересів в судовому засіданні в Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі №160/13673/20 складає 3000 грн., згідно платіжного доручення №996 від 17.11.2020 року були сплачені ТОВ "ТАРА" на рахунок Адвокатського бюро "Пузія Олексія Вікторовича".

Вказана послуга була прийнята позивачем за актом про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 23.12.2020 року, що підтверджується відповідною копією наявною в матеріалах справи.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, у акті про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 23.12.2020 року, не зазначено кількості витраченого часу адвокатом на виконання робіт з представництва позивача в судовому засіданні, так само і не зазначено вартості цих робіт погодинно, що за приписами ч.5 ст. 134 КАС України є складовою для оцінки співмірності розміру витрат на правничу допомогу, але лише визначено загальну вартість даної послуги за 1 (один) судодень і вартість за судодень.

Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги у справі №160/13514/20 були розглянуті судом в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачений для справ незначної складності.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що рішенням суду від 22.12.2020 року у даній справі стягнено на користь позивача з відповідача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 4000 грн., враховуючи складність справи, ціну позову, суд дійшов висновку, що вартість заявлених представником позивача послуг на правничу допомогу за участь у судовому засіданні у розмірі 3000,00 грн., не відповідають критерію співмірності розміру витрат з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, тому суд вважає їх надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13673/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Відмовити представнику позивача у задоволенні вимог про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець