Рішення № 94322494, 21.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Справа № 160/16809/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № ФД 104742 Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.11.2020 року, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № ФД 104742 Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.11.2020 року в розмірі 86% відсотків грошового забезпечення, яке складається з:

- посадовий оклад 4930,00 грн.;

- оклад за військовим званням 1340,00 грн.;

- надбавка за вислугу років 3135,00 грн.;

- надбавка за особливості проходження служби 6113,25 грн.;

- премія 1725,50 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 09.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.11.2020 року з основним розміром грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплати, підвищень) та премій станом на 05.03.2019 року. Листом відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Позивач вважає таку відмову протиправною та зазначає, що не проведений перерахунок пенсії з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/16809/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

15.01.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що пунктом 2 Порядку № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Згідно із п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Відповідач вказує на те, що від позивача не надходило на адресу Головного управління заяви, складеної за формою встановленою Порядком № 3-1 для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивачу за результатами розгляду його заяви. Надані позивачем до позовної заяви документи, а саме: «лист позивача від 09.12.2020» та «відповідь Головного управління №22025- 22533/А-02/8-0400/20», а саме: «лист позивача від 09.12.2020» не проходив реєстрацію та відсутній в Головному управлінні, що в свою чергу підтверджується відсутністю реєстраційного номера Головного управління на наданій позивачем копії листа, «відповідь Головного управління за № 22025-22533/А-02/8-0400/20» дійсно обліковується в електронному документообігу Пенсійного фонду, натомість дата цієї відповіді 10.11.2020 року та адресована зовсім іншому пенсіонеру ОСОБА_2 . Тобто, лист було відправлено іншому громадянину ще до подання позивачем заяви до Головного управління. Крім того "відповідь Головного управління за № 22025-22533/А-02/8-0400/20", яку надано позивачем до суду, не містить обов`язкового реквізиту документу створеного за допомогою програмного комплексу Електронного документообігу, як-то, QR-код електронного підпису та особистого підпису посадової особи Головного управління. Отже, відповідач зазначає, що позивач не звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та позивачу не надавалось відповіді.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , має посвідчення інваліда війни 3 групи серії НОМЕР_2 та статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 .

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Судом встановлено, що з 01 січня 2018 року грошове забезпечення ОСОБА_1 складалось з: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років.

05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Таким чином, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

10.11.2020 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за посадою інспектора-ревізора фінансово-економічної служби корпусу протиповітряної оборони (аналогічна посада позивача перед звільненням), яка складається з: посадовий оклад - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років - 3135,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 6113,25 грн., премія - 1725,50 грн.

До матеріалів позовної заяви додано заяву ОСОБА_1 з питання перерахунку пенсії від 09.12.2020 року, подану до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Аналізуючи подану заяву, судом не встановлено доказів направлення її відповідачу. Також, заява не містить штампу вхідної кореспонденції про отримання відповідачем.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано лист №22025-22533/А-02/8-0400/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким позивачу повідомлено, що у перерахунку пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відмовлено у зв`язку з тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року №160/8690/20 зобов`язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати оновлену довідку, проте вказаним рішенням не було зобов`язано Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії для перерахунку пенсії на підставі наданої довідки.

Аналізуючи вказаний лист, судом встановлено, що він не містить дату, яка є обов`язковим реквізитом сформованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів, а також не має електронного цифрового підпису заступника начальника управління обслуговування громадян – начальника відділу розгляду звернень Лень Т.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено відповідь Головного управління за № 22025-22533/А-02/8-0400/20, яка дійсно обліковується в електронному документообігу Пенсійного фонду, натомість дата цієї відповіді 10.11.2020 року та адресована іншому пенсіонеру ОСОБА_2 . Тобто, лист було відправлено іншому громадянину ще до подання позивачем заяви до Головного управління.

Суд вважає за необхідне зауважити, що правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року № 852-IV.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

За приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Судом встановлено, що наданий відповідачем лист за № 22025-22533/А-02/8-0400/20 від 10.11.2020 року, адресований пенсіонеру ОСОБА_2 , скріплений електронним цифровим підписом заступника начальника управління обслуговування громадян – начальника відділу розгляду звернень Лень Т. на відміну від відповіді без дати № 22025-22533/А-02/8-0400/20, наданої позивачем.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з ч.1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Частиною 2 ст. 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 2 ст. 44 КАС України та ч. 1 ст. 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем надано суду недостовірні та недопустимі докази на підтвердження звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Суд не визнає належним доказом порушення прав позивача відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом за № 22025-22533/А-02/8-0400/20, оскільки відповідачем доведено, що ОСОБА_1 вказана відповідь не надавалась, а отже станом на час розгляду справи судом, порушення прав позивача не відбулось.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку судом не встановлено порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту, а тому позовні вимоги заявлені передчасно та не підлягають задоволенню судом.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги не підлягають задоволенню не через відсутність права позивача на перерахунок пенсії, а через відсутність доказів порушення права позивача на перерахунок пенсії відповідачем, оскільки позивач із заявою про перерахунок пенсії не звертався, відповідач у задоволенні такої заяви не відмовляв.

Питання наявності підстав перерахунку пенсії не розглядалось судом у межах вирішення цього спору.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову та позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова