Рішення № 94322485, 21.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Справа № 160/16730/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанову від 28.10.2020р. про відкриття виконавчого провадження №63429317 та постанову від 06.11.2020р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №63429317, винесені приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною при примусовому виконанні виконавчого напису №27019, виданого 08.09.2020р. приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2020р. ВП №63429317 прийнята з порушенням вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. не взято до уваги що позивач, як боржник у відповідному виконавчому провадженні, зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і жодного майна на території м. Києва не має, ніколи там не проживав та не працював. Крім того, позивачем зауважено, що Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження, при цьому, згідно з ч.3 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Таким чином, за твердженням позивача, оскільки місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клітченко О.А. веде діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, то відсутні законні підстави для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи, яка проживає та отримує доходи у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Зважаючи на наведене, позивач просив скасувати спірні постанови відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 840,80 грн.; завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документа, що посвідчує особу позивача) для відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 21 грудня 2020 року позивачем 30.12.2020р. усунуті означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/16730/20 за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 та призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні на 19.01.2021р. о 14:30год.

Також вказаною ухвалою суду від 11 січня 2021 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни завірену належним чином копію матеріалів виконавчого провадження №63429317.

19.01.2021р. відповідачем надано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що 27 жовтня 2020 року до приватного виконавця звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» із заявою №20077073 від 30 вересня 2020 року про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 27019 від 08.09.2020р., виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 16446,42 гривень. При цьому, у виконавчому написі №27019 від 08.09.2020р., виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Більш того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформація, яка вказана у виконавчому написі, а саме, що фактичним місцем проживання боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . При прийнятті виконавчого документа до виконання приватним виконавцем було перевірено виконавчий напис на відповідність вимог, передбачених ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», в результаті чого прийнято його до виконання і відповідно до вимог ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 28 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №63429317, яка є законною та скасуванню не підлягає. Також відповідачем наголошено, що зазначення у виконавчому написі №27019 від 08.09.2020р., виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., серед іншого, місця проживання чи перебування фізичної особи - боржника відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» є обов`язковою вимогою до виконавчого документа. Водночас, на час вирішення даного судового спору виконавчий напис №27019 від 08.09.2020р. є чинним та таким, що позивачем не оскаржується. Разом з цим, жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (зі змінами), не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані па перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, на думку відповідача, оскільки до приватного виконавця надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №27019 від 08.09.2020р., виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., в якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, тобто, в даному випадку, на думку відповідача, приватним виконавцем жодним чином не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст.24 цього Закону. Крім того, відповідачем зауважено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи незалежно від місця реєстрації останнього, а отже, відмітка про реєстрацію місця проживання боржника не може слугувати основним доказом того, що особа проживає за вказаною адресою, адже чинні норми зобов`язують громадян України реєструватися за будь-якою адресою без перевірки на те проживання осіб. Таким чином, на думку відповідача, його дії щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідають нормам чинного законодавства, а твердження позивача (боржника) є безпідставними, які в свою чергу дають підставу суду відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Також 19.01.2021р. відповідачем надано на електронну адресу суду витребувані ухвалою суду від 11.01.2021р. копії матеріалів виконавчого провадження №63429317.

Крім того, 19.01.2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, в яких останній просив суд при вирішенні даної справи по суті врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09 грудня 2020 року у справі №460/3537/20, яка є аналогічною справі, що розглядається.

Сторони у судове засідання 19.01.2021р. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Зважаючи на приписи ч.9 ст.205, ч.4 ст.287 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки відсутня потреба заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 08.09.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №27019, про звернення стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – с. Привовчанське, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 006-03309-270813 від 27 серпня 2013 року, укладеним з Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 34047020, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 340/К від 23 березня 2018 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АЛАНД", ідентифікаційний код юридичної особи 42642578 місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, реквізити: НОМЕР_2 у АТ "ОТП БАНК", МФО 300528, далі – Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 006-03309-270813 від 27 серпня 2013 року. Строк платежу за Кредитним договором 006-03309-270813 від 27 серпня 2013 року настав, Боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, сума заборгованості складає 15946,42 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 42 копійки), в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 13163,41 (тринадцять тисяч сто шістдесят три гривні 41копійка); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2783,01 (дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні 01 копійка). Загальна сума, що підлягає стягненню - 16446,42 (шістнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень 42 копійки).

27.10.2020р. (вх. №25359) представник за довіреністю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни з заявою про примусове виконання рішення, в якій просив:

- відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, за №27019 від 08.09.2020р. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 16446,42 (шістнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень 42 копійки);

- у випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

До вказаної заяви стягувачем, зокрема, додано оригінал виконавчого напису №27019 від 08.09.2020р.

Також стягувачем надано заява (Кредитний договір) №006-03309-270813 від 27 серпня 2013 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , з відповідними, погодженими сторонами загальними умовами кредитної лінії.

28.10.2020р. за вищевказаною заявою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63429317 з виконання виконавчого напису №27019, виданого 08.09.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , на користь стягувача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості у розмірі 16446,42 (шістнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень 42 копійки).

Крім того, як слідує з матеріалів виконавчого провадження ВП №63429317, 28.10.2020р. приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, а також постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 06.11.2020р.

Не погодившись з постановою від 28.10.2020р. про відкриття виконавчого провадження №63429317 та постановою від 06.11.2020р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №63429317, винесеними приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. (далі – Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIIІ визначено вимоги до виконавчого документа, а саме, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIIІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (далі - Закон № 1403-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частинами першою, другою статті 25 Закону № 1403-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Положеннями статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) установлено, що “місце перебування” - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; “місце проживання” - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; “реєстрація” - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку”.

Частиною другою статті 2 Закону № 1382-IV визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802) (далі - Інструкція № 512/5), у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

Абзацом 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

За змістом пункту 13 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Глави 12 розділу І Порядку № 296/5 захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

Згідно з підпунктами 2.1., 2.2. пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб).

Відповідно до підпунктів 7.1, 7.6 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №804/6996/17, від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19.

Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/ перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.

За змістом приписів частини першої статті 4 Закону № 1404-VIIІ у виконавчому документі обов`язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Варто зауважити, що законодавець, визначаючи місце виконання рішення, вживає поняття “місце проживання” та “місце перебування”, під якими розуміються відповідно адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, та житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Оскільки за приписами частини другої статті 2 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, то законодавець розрізняє поняття “місце проживання”, “місце перебування” і “місце реєстрації”.

Отже, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/перебування боржника-фізичної особи, а не місце його реєстрації, а також місцезнаходження майна боржника.

На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Виходячи із системного тлумачення частини першої статті 4, частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ у виконавчому документі має бути зазначено адресу місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться у межах виконавчого округу приватного виконавця. Саме за зазначеною у виконавчому документі адресою приватний виконавець в силу положень частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ зобов`язаний надіслати, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, положення статті 28 Закону № 1404-VIIІ встановлюють імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Такий висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 520/9978/18 (пункти 52-53), від 08 квітня 2020 року у справі №804/6996/17 (пункт 39).

Отже, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIIІ, зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.

Якщо ж виконавчий документ пред`явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов`язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).

Таким чином, ураховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним.

Якщо ж адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, приватний виконавець зобов`язаний повернути такий виконавчий документ.

У випадку пред`явлення виконавчого документа не за місцем проживання або місцем перебування боржника (фізичної особи), а за місцезнаходженням майна боржника, на стягувача покладено обов`язок надати документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Судом під час розгляду справи встановлено, що у виконавчому написі №27019 від 08.09.2020 року, який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вказано адресу адреса реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , та місце його проживання: АДРЕСА_4 .

Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника.

Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис.

Позивачем не надано суду доказів визнання виконавчого напису №27019 від 08.09.2020 року таким, що не підлягає виконанню або доказів того, що у виконавчому написі адреса проживання позивача: АДРЕСА_4 , приватним нотаріусом вказана помилкова.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями на перевірку правильності дій приватного нотаріуса стосовно складання виконавчого напису, оскільки приватний нотаріус не є суб`єктом владних повноважень; такими повноваженнями наділений місцевий загальний суд у порядку ЦПК України.

Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини друга, четверта статті 13, частина сьома статті 26, стаття 36, частина восьма статті 48 Закону № 1404).

Таким чином, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №27019 від 08.09.2020 року, в якому було вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_4 , що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни були всі визначені законом підстави для його відкриття.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 року у справі № 460/3537/20.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що винесена відповідачем постанова від 28.10.2020р. про відкриття виконавчого провадження №63429317 є законною та скасуванню не підлягає.

Зважаючи на те, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 06.11.2020р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №63429317 були обґрунтовані виключно незгодою з постановою про відкриття цього виконавчого провадження, законність винесення якої встановлено судом за наслідками розгляду цієї справи, вказані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 06.11.2020р. також задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ч.4 ст.287 КАС України - не пізніше закінчення строків розгляду справи, а саме: адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни (місцезнаходження: вул. Окіпної Раїси, буд.4А, офіс 35А, м. Київ, 02002) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частинною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 21.01.2021 року.

Суддя О.М. Турова