Рішення № 94322401, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/16106/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати дії головного управління ПФУ у Дніпропетровській області у відмові в нарахуванні пільгової пенсії, незалежно від віку у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неправомірними.

- винести постанову про зобов`язання головного управління ПФУ у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію з 01.06.2020 року, тобто з моменту звернення до Першотравенського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ПФУ із заявою про призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані всі необхідні підтверджуючі стаж роботи документи, проте, відповідачем відмовлено у призначені пільгової пенсії.

Відповідачем при винесені рішення про відмову у призначенні пенсії не було надано позивачу обґрунтованого рішення про відмову у призначені пільгової пенсії, тому останній не знає чи було відповідачем враховано період навчання в Стахановському технікумі, чи враховано відповідачем кратність за роки праці на провідній професії машиніста гірничих виїмкових машин та чи про ведено зменшення пенсійного віку за кожний відпрацьований рік на провідних професіях.

На думку позивача, оскаржувані дії є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача 04 січня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що для підтвердження стажу роботи позивачем надана трудова книжка серії НОМЕР_2 , трудова книжка серії НОМЕР_3 , пільгова довідка від 01.06.2020 року № 92, видана ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», пільгова довідка від 06.02.2020 року № 23, видана філією «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

Періоди роботи відповідно до довідок від 01.06.2020 року № 92 та 06.02.2020 року № 23 та згідно з записами трудових книжок серії НОМЕР_2 та серії АХ № 755006 зараховані до загального стажу роботи позивача, однак оскільки позивач відпрацював повних 9 років на посаді учня машиніста гірничих виймальних машин та машиністом гірничих виймальних машин, то цього є недостатньо для застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 ьа зарахувати їх з урахуванням кратності.

При зверненні до головного управління з заявою про призначення пенсії позивачем диплом молодшого спеціаліста не надавався, питання щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу роботи не розглядалось, отже вимога про зарахування періоду навчання, на думку відповідача, є передчасною.

Крім того, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 відсутні відомості, що визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах (характер виконуваною роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи). Пільгові довідки за періоди роботи з 07.06.1994 по 20.08.1994 року, з 25.01.1995 року по 20.04.1996 року, з 09.08.1995 року по 26.09.1996 до головного управління не надавались, будь-які запит, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з території, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню, отже зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу не має підстав.

У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянин України, що підтверджується паспортом серії 19760131 – 03559.

01.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах та надав документи на призначення за віком за списком № 1.

До заяви про призначення пенсії позивачем було надано:

- довідка із ОСОБА_2 про заробітну плату з 01.07.200 року по день звернення ;

- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера;

- довідка про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637;

- заява про призначення пенсії;

- заява про спосіб виплати пенсії; (для виплати через банк);

- інший документ (КПР);

- паспорт/довідка;

- трудова книжка ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ).

25.06.2020 року відділом з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства головного управління Дніпропетровської області надано відповідь, оформлену листом № 98205, в якій зазначено, що стаж роботи позивача становить 25 років 2 місяці 28 днів, в тому числі пільговий стаж згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 23 роки 5 місяців 13 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. (пункт 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно з відомостей, які мітяться в трудовій книжці НОМЕР_2 та вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 позивач працював :

- 07.06.1994 року - 22.07.1994 року - учень електрослюсаря 1 розряду підземним з повним робочим днем у шахті.

- 22.07.1994 року - 20.08.1994 року - електрослюсар 3 розряду підземний з повним робочим днем у шахті;

- 01.09.1994 року-23.06.1995року- навчання в Стахановськомугірничому технікумі;

- 25.01.1995 року - 20.04.1995 року - електрослюсар 3 розряду підземний з повним робочим днем у шахті;

09.08.1995 року - 04.04.1996 року - електрослюсар 3 розряду підземний з повним робочим днем у шахті;

04.04.1995 року - 26.04.1996 року - електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем у шахті;

Шахта «Ювілейна» ДХК «Павлоградвугілля»

- 03.10.1996 року - 07.05.2003 року - електрослюсар підземний 4 розряду з повним робочим днем у шахті;

- 07.05.2003 року - 24.06.2003 року - учень машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;

- 24.06.2003 року - 01.11.2004 року - машиніст гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті;

- 01.11.2004 року - 24.02.2005року - замісник механіка підземного з повним робочим днем у шахті;

- 24.02.2004 року - 02.08.2005 року - гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті;

- 02.08.2005 року - 12.12.2007 року - замісник механіка підземного з повним робочим днем у шахті;

- 12.12.2007 року - 30.08.2012 року - електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;

- 03.09.2012 року - 03.01.2020 року - машиніст гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті;

- з 04.01.2020 року - ВСП Шахтоуправління «Першотравенське» ПраТ ДТЕК «Павлоградвугілля» до теперішнього часу - машиніст гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

Зауважень стосовно виправлень бо недоліків трудової книжки та вкладиша до трудової книжки позивача відповідачем не зазначено.

Згідно з відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , позивач проходив навчання в Стахановському гірничому технікумі, не включений відповідачем до пільгового стажу:

- 01.09.1994 року-23.06.1995року- навчання в Стахановському гірничому технікумі (гр. 4 диплом ЗК № 015367).

Судом встановлено, що підставою для не зарахування вказаного періоду до пільгового стажу є те, що позивачем при зверненні до пенсійного органу не надано копію диплома про проходження навчання.

Суд зазначає, що коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку.

Крім того, приймаючи документи, орган, який призначає пенсію перевіряє:

- правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж;

- зміст і належне оформлення наданих документів;

- копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 638/18467/15-а.

В даному випадку, Пенсійний фонд не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження пільгового стажу позивача.

З огляду на те, що у позивача, у відповідача відсутні підстави для не зарахування періоду навчання в Стахановському гірничому технікумі з 01.09.1994 року по 23.06.1995 року, оскільки відомості до трудової книжки позивача внесені на підставі диплома ЗК № 015367, копію якого відповідач мав витребувати від позивача для належного оформлення наданих документів.

Стосовно не врахування до пільгового стажу роботи періоди з 07.06.1994 року по 20.08.1994 рік, з 25.01.1995 року по 20.04.1996 року, з 09.08.1995 року по 26.09.1996 рік з підстав не надання пільгових довідок, з підприємств з територій, які знаходяться на не підконтрольні українській владі не підлягають реєстрації та виконанню, то суд зазначає, що відсутність у останнього можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.04.2019 року по справі № 428/1695/17., від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 , від 31 січня 2019 року у справі № 423/1450/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а , що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до положень статі 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-VI суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене, Суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи («Намібійські винятки»), в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 по справі № 344/16404/16-а.

Таким чином, за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих) підстав, тому періоди роботи позивача з 07.06.1994 року по 20.08.1994 рік, з 25.01.1995 року по 20.04.1996 року, з 09.08.1995 року по 26.09.1996 рік підлягають до зарахування до пільгового стажу позивача.

Стосовно зарахування повних 8 років на провідній професії до пільгового стажу у кратності 1 повний рік за 1 рік 3 місяці відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, слід зазначити наступне.

Відповідно до роз`яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8, працівники зайняті на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземного та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного року роботи на провідних професіях (машиністи гірничих виймальних машин) - за 1 рік 3 місяці роботи.

Враховуючи зазначене, для застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та зарахування до стажу роботи необхідно відпрацювати 10 років на провідних професіях (ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058 робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень).

Оскільки судом зараховано до пільгового стажу період навчання позивача в Стахановському гірничому технікумі з 01.09.1994 року по 23.06.1995 року, періоди роботи позивача з 07.06.1994 року по 20.08.1994 рік, з 25.01.1995 року по 20.04.1996 року, з 09.08.1995 року по 26.09.1996 рік на підземних роботах з повним робочим днем у шахті, то пільговий стаж роботи позивача становить не менше 10 років, і повинен зарахуватись до пільгового стажу позивача з урахуванням кратності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

З огляду на викладене, відповідачем не доведено правомірності свого рішення, а отже, суд зробив висновок, що дії відповідача є неправомірними у відмові у призначені пільгової пенсії ОСОБА_1 незалежно від віку у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання головного управління ПФУ у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію з 01.06.2020 року, тобто з моменту звернення до Першотравенського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, то суд вважає, що позивач обрав не належний спосіб захисту порушеного права.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень.

Відтак, позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки належним захистом позивача буде визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 25.06.2020 року № 98205 та зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 01.06.2020 року з врахуванням позиції суду позиції суду у рішенні.

Підсумовуючи усе вищеперелічене, суд зробив висновок, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (чч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подання позовної заяви до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 840, 40 грн.

У зв`язку з задоволенням основної вимоги позивача, підлягає стягненню судові витрати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволити частково.

Визнати неправомірними дії головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у відмові в нарахуванні пільгової пенсії, незалежно від віку у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 25.06.2020 року № 98205.

Зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 01.06.2020 року з врахуванням позиції суду позиції суду у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук