Ухвала суду № 94322369, 20.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2021 року Справа №160/7828/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 160/7828/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

12.01.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 160/7828/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Дана заява мотивована тим, що на підставі рішення від 10.01.2020 р. в справі № 160/7828/19 Дніпропетровський окруж ний адміністративний суд видав виконавчий лист від 05.03.2020 р. № 160/7828/19 про стяг нення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 802,80 грн. за рахунок бюджетних асигну вань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» встановлено наступне: «Утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.»

Абзацом 4 пункту 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 встановлено наступне: «Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності;»

Відповідно до пункту 15 Положення про Державну податкову службу України, затвер дженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «ДПС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства і банках», а відповідно до пункту 7 цього ж Положення (урахуванням змін, внесених згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 27.07.2020) «ДПС здійснює повно важення безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи».

Наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 р. № 14 (зміненим наказом Державної податкової служби України від 29.07.2020 р. № 372) затверджене Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідно до пункту 16 «ГУ ДПС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображення Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, власні бланки, рахунки в органах казначейства і банках», а абзацом 3 п.1 цього ж Положення встановлено наступне: «ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у відповідних сферах діяльності».

Таким чином, позивач вважає, що оскільки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у зв`язку із реорганізацією Державної фіскальної служби України вибуло як боржник виконавчого провадження, то позивач, як стягувач просить суд замінити у виконавчому провадженні у справі № 160/7828/19 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 39394856) на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 43145015).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2021 року о 08:15.

Сторони про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшли клопотання про відкладення розгляду заяви.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони у виконавчому листі без участі заявника та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/7828/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року адміністративний позов задоволено. А також, ухвалено стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 802 грн. 80 коп.

Рішення набрало законної сили 17.02.2020 року.

Згідно матеріалів справи, виконавчий лист видано 05.03.2020 року.

Вирішуючи питання, щодо заміни сторони у виконавчому листі, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Згідно з частинами 2, 3статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Крім того, підставами для процесуального правонаступництва є: 1) перехід суб`єктивних матеріальних прав і обов`язків в результаті: смерті громадянина (окрім спорів, пов`язаних з особою); припинення діяльності юридичної особи (реорганізації); уступки вимог; переведення боргу; 2) наявність порушеного процесу до моменту настання фактів, вказаних вище; 3) вибуття з процесу певних суб`єктів: сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Вибуття інших суб`єктів не приводить до виникнення процесуального правонаступництва.

Враховуючи положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд звертає увагу, що здійснення заміни відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником може відбуватися у зв`язку з припиненням діяльності або реорганізацією такої особи та до винесення рішення по справі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016№ 1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до положень статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», утворено як юридичну особу публічного права - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).

Наказом Державної податкової служби України № 14 від 12.07.2019 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» затверджено положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з п. 6 Порядку, здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу.

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 17 від 03.09.2019, розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області покладених на нього Положенням про ГУ ДПС функцій і повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що припиняються.

Таким чином, правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

Відповідно до частини 1, 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи, суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї норми застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, з метою усунення перешкод у примусовому виконанні судового рішення, суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та необхідність заміни сторони боржника у виконавчому листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/7828/19.

Керуючись статтями 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 160/7828/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Замінити боржника - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) у виконавчому листі №160/7828/19 на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська