Рішення № 94322301, 18.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Справа № 160/6501/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання відмови протиправною та стягнення майнової шкоди,–

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить:

- звільнити ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровський області, дата видачі 24.02.1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови та стягнення завданої майнової шкоди на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- визнати протиправною відмову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у виплаті ОСОБА_1 , гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №77510 від 11.02.2015 року;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що у зв`язку з безпідставним невключенням ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО), ним було ініційоване звернення до суду із відповідним позовом, з метою захисту його порушених прав шляхом включення його до Повного реєстру вкладників, які мають право на відкодування коштів з вкладами та подальшу виплату йому вкладу на підставі судового рішення. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17 було зобов`язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» внести доповнення та включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 , за рахунок коштів ФГВФО за Договором банківського вкладу №77510 від 11.02.2015 та № 77171 від 09.02.2015, а також подати до ФГВФО інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів ФГВФО за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Стандарт». Проте, всупереч законодавчим нормам Закону щодо обов`язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили, Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ Стандарт» Караченцевим А.Ю. були проігноровані усі заяви про виконання рішення суду та відповідні запити направлені на його адресу. Вищевказані протиправні дії призвели до того, що з 25.04.2018 по теперішній час ОСОБА_1 не може отримати свій вклад, оскільки Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_3 зловживаючи своїми повноваженнями не виконав рішення суду, яке набрало законної сили шляхом включенням ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, а ФГВФО не здійснив виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Попри включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, ФГВФО фактично відмовив ОСОБА_1 у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом. Такою відмовою порушено права ОСОБА_1 як вкладника за договором та споживача фінансової послуги, а також права та гарантії, надані у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У зв`язку з вищевикладеним, з метою захисту порушених прав, ОСОБА_1 звертається до суду з вимогами про визнання протиправною відмови ФГВФО у виплаті йому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок коштів ФГВФО та стягнення майнової суми у розмірі суми вкладу 40 000,00 грн. При цьому, така майнова шкода завдана через несвоєчасне виконання уповноваженою особою ФГВФО судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

22.07.2020 на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду уточнений адміністративний позову з ідентичними позовними вимогами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в адміністративній справі.

05.08.2020 від позивача надійшов адміністративний позов з уточненим третім пунктом прохальної частини позову викладеного в наступній редакції:

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (дані паспорта НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровський області, дата видачі 24.02.1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 ), гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу №77510 від 11 лютого 2015 року у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи викладене та стадію розгляду справи, судом прийнято вказані зміни.

Розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 25.09.2020 року за правилами ст. 262 КАС України.

Станом на 25.09.2020 року в матеріалах справи наявна розписка від відповідача про отримання 16.09.2020 року ухвали суду від 27.07.2020 року про відкриття провадження у даній справі, (відповідачем) разом з копією позовної заяви, строк встановлений ухвалою суду від 27.07.2020 року на надання відзиву не сплив. Також до суду не надходили витребувані ухвалою від 27.07.2020 року докази. Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання ухвали суду від 27.07.2020 року позивачем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 15.10.2020 о 13:15 год.

28.09.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що повноваження ФГВФО як ліквідатора Банку ПАТ «КБ Стандарт» припинено, а відповідно і повноваження Уповноваженої особи, які були делеговані ФГВФО, також припинено у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Інформація про припинення ліквідації Банку була розміщена на офіційному сайті ФГВФО 15.08.2019 року, є доступною та загальновідомою. Правовідносини між Позивачем та Банком ґрунтуються на договорі, а між ФГВФО та Позивачем на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, ФГВФО проводить відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків ніяк інше, як у спосіб, встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На підставі чинного законодавства виконавча дирекція ФГВФО затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. Як зазначає Позивач і підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення по справі №804/8268/17 набуло законної сили 10.01.2019. Вказаним судовим рішенням суд зобов`язав Уповноважену особу внести доповнення до переліку вкладників та подати їх до ФГВФО. Вказане судове рішення було виконано Уповноваженою особою Фонду, про що зазначає і сам Позивач та відповідно на підставі наданої додаткової інформації Фондом були затверджені зміни до Загального реєстру вкладників, про що Позивача було повідомлено. Тобто, рішення по справі №804/8268/17 було виконано Уповноваженою особою та Фондом гарантування. Позивач вказує у позові, що не отримавши свої кошти в відділенні банку-агенту Фондом порушено його права, однак таке твердження є безпідставним і необґрунтованим та таким, що суперечить приписам чинного законодавства. ФГВФО не може виплатити кошти безпосередньо вкладнику на реквізити, які ним будуть вказані у зверненні або в рішенні суду, оскільки не є фінансовою установою і існує спеціальний порядок для здійснення таких виплат. Крім того, Законом встановлено мораторій на стягнення коштів ФГВФО, а виплата коштів можлива лише відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач вказує, що не отримав свої кошти в приміщенні банку-агенту, однак жодної причини відмови у виплаті коштів Позивач не наводить, обґрунтовуючи це лише тим, що зі сторони Фонду було вчинено протиправні дії по відношенню до нього, що суперечить матеріалам справи. Таке твердження Позивача є безпідставним, оскільки Фонд відповідно до покладених на нього Законом обов`язків виконав рішення суду та затвердив зміни до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Стандарт» шляхом включення до загального реєстру інформації про Позивача та передав дану інформацію банку-агенту для здійснення виплати коштів. З яких саме причин Позивач не зміг отримати кошти останній не зазначає та не надає жодного доказу, а тому у даному випадку жодного порушення прав зі сторони Фонду гарантування не відбулося, оскільки Фонду забезпечив виплату гарантованого відшкодування Позивачу, Фонд не несе відповідальність за діючий банк-агент, який здійснює виплати вкладникам неплатоспроможних банків. Відповідач звертає увагу, що судовим рішенням по справі №804/8268/17 також не було зобов`язано Фонд вчиняти дій щодо Позивача, але Фонд виконав вказане судове рішення.

Відповідач зауважує, що Позивачем не доведено факту порушення своїх прав внаслідок законних дій ФГВФО, який діяв в межах наданих законом повноважень, оскільки Фонд не відмовляв Позивачу в отриманні гарантованого відшкодування, а навпаки вчинив всі дії, щоб Позивач отримав свої кошти. Підстав для задоволення позову немає, так як звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відповідач вважає необґрунтованими вимоги про стягнення майнової шкоди з Фонду гарантування, оскільки Банк несе відповідальність за договором, а Фонд гарантування – за Законом. З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що ФГВФО не є надавачем фінансових послуг та не є правонаступником Банку, що ліквідується. Крім того, Відповідач вважає, що позивачем порушені строки звернення до суду із позовом.

15.10.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що на 15.10.2020 позивач не отримував від відповідача відзиву на позовну заяву, що унеможливлює складання відповіді на відзив та належної підготовки до судового засідання.

15.10.2020 сторони в підготовче судове засідання не прибули, про дату, час та місце повідомленні належним чином, клопотання позивача задоволено та відкладено підготовче судове засідання до 29.10.2020 о 15:00 год.

29.10.2020 в підготовче судове засідання прибув представник позивача, відповідач не прибув, про дату, час та місце повідомлений належним чином, в підготовчому судовому засідання оголошено перерву до 09.11.2020 о 14:00 год. для забезпечення права позивача на отримання відзиву на позовну заяву та надання відповіді на відзив.

09.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

09.11.2020 сторони в підготовче судове засідання не прибули, про дату, час та місце повідомленні належним чином, клопотання позивача задоволено та відкладено підготовче судове засідання до 19.11.2020 о 16:30 год.

19.11.2020 в підготовче судове засідання прибув представник позивача, відповідач не прибув, про дату, час та місце повідомлений належним чином, представник позивача підтримав раніше обрану правову позицію, зазначив, що в матеріалах наявні всі докази по справі, та надав клопотання про подальший розгляд справи за правилами письмового провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

09.02.2015 року між ПАТ «КБ «Стандарт» (Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) №77171 за умовами п.1.1, якого позивачем було внесено, а Банком прийнято від позивача кошти у розмірі 300 доларів США (еквівалент у гривнях – 7 486,86), що підтверджується копією договору та копією квитанції про внесення коштів від 09.02.2015 року №4772. Вказані кошти зараховані на депозитний рахунок позивача, відкритий у банку № НОМЕР_4 .

Також, 11.02.2015 року між ПАТ КБ «Стандарт» (Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) укладено договір банківського вкладу №77510, відповідно до якого Вкладник вніс, а Банк прийняв на депозитний рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 40000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3569 від 11.02.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 №116 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.02.2015 року прийнято рішення №38 про запровадження з 20.02.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК» СТАНДАРТ».

18 травня 2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів прийняла рішення №101 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» до 18 червня 2015 року.

Відповідно до вказаної постанови Правління Національного банку України від 18.06.2015 №385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.06.2015 №120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ СТАНДАРТ та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19 червня 2015 р. до 18 червня 2016 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 208 від 12 листопада 2015 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ КБ «СТАНДАРТ», згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «СТАНДАРТ» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16 листопада 2015 р.

Листом ФГВФО від 06.05.2016 вих.№02-036-22153/16 позивачеві було повідомлено, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок коштів Фонду, що складається уповноваженою особою Фонду, інформація стосовно ОСОБА_1 відсутня. У разі внесення доповнень до Переліку ПАТ «КБ «Стандарт», можливо буде здійснити грошовий переказ коштів при умові надходження до ФГВФО заяви вкладника, копії документа про присвоєння РНОКПП (ідентифікаційний номер) та копії паспортного документа. На зазначену у зверненні вкладника адресу буде направлено повідомлення про період виплат за цим переказом і назву банку-агента, що буде здійснювати відшкодування.

У зв`язку з не включенням ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО ним було ініційоване звернення до суду з відповідним позовом, з метою захисту його порушених прав шляхом включення його до Повного реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом та подальшу виплату йому вкладу на підставі судового рішення.

02 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів прийняла рішення №903, яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» на два роки до 18 червня 2018 року включно.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнко Юрія Петровича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнко Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 , до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №77510 від 11.02.2015 р. та №77171 від 09.02.2015 року;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнко Юрія Петровича внести доповнення та включити ОСОБА_1 , до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №77510 від 11.02.2015р. та № 77171 від 09.02.2015 року;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнко Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ КБ « Стандарт».

12.03.2018 р. дирекцією ФГВФО було прийнято рішення № 684 про заміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ КБ «СТАНДАРТ».

Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ КБ «СТАНДАРТ» визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному економісту відділу припинення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ОСОБА_3 з 13 березня 2018 року.

Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Караченцев Артем Юрійович подав апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №804/8268/17 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Караченцева Артема Юрійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 804/8268/17 повернуто скаржнику.

08.05.2018 представником ОСОБА_1 – Дундук В.М. на адреси Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Караченцева А.Ю. та ФГВФО були направлено заяви про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17.

22.05.2018 Директору-розпоряднику ФГВФО Ворушиліну К.М. представником позивача – Дундук В.М. було направлено заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами згідно договорів від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171, розміщеними у ПАТ «КБ «Стандарт».

Крім того, 07 червня 2018 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів рішенням №1585 продовжила строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» строком на один рік з 19 червня 2018 року до 18 червня 2019 року включно.

21.09.2018 представник ОСОБА_1 – Дундук В.М. засобами поштового зв`язку на адресу Директора-розпорядника ФГВФО Ворушиліна К.М. направив заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами згідно договорів від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171, розміщеними у ПАТ «КБ «Стандарт». Крім того заявник просив повторно направити лист ФГВФО від 07.06.2018 на його адресу (який повернутий на адресу ФГВФО 10.07.2018).

Крім того, представник ОСОБА_1 – Дундук В.М. звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Караченцева А.Ю. із запитом від 21.11.2018 про надання інформації: про результат розгляду заяви про виконання рішення суду; про виконання Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17, яке набрало законної сили 25.04.2018; про внесення Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» доповнень та включення Позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 згідно договорів від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171; про подачу Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» до ФГВФО інформації щодо Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 .

21.11.2018 представник ОСОБА_1 – Дундук В.М. засобами поштового зв`язку на адресу Директора-розпорядника ФГВФО Ворушиліна К.М. направив заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами згідно договорів від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171, розміщеними у ПАТ «КБ «Стандарт». Крім того заявник просив повторно направити лист ФГВФО від 07.06.2018 на його адресу (який повернутий на адресу ФГВФО 10.07.2018), а також відповідь на заяву від 21.09.2018.

Листом від 21.12.2018 за вих.№34-036-25215/18 за результатами звернення, яке зареєстроване у Фонді 26.11.2018 за №Д-7394/18, ОСОБА_4 повідомлено про те, що Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 25.04.2018 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17 повернуто з причин не усунення недоліків в строк. Зазначену ухвалу оскаржено до суду касаційної інстанції та отримано 20.08.2018 рішення про відмову у відкритті касаційного провадження. Згідно інформації, наданої уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт», 02.10.2018 подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 поновлено строки апеляційного оскарження за заявою уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» та відкрито апеляційне провадження. Враховуючи вищезазначене, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» інформацію про рахунки Позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладниками ПАТ КБ «Стандарт» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, та, відповідно, Фонд не має підстав щодо включення Позивача до Загального реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та здійснити виплату. Крім того, ФГВФО було надіслано копії попередніх відповідей на звернення, зареєстровані у Фонді 10.05.2018 за №Д-3906/18, 24.05.2018 за №Д-4252/18 та 24.09.2018 за №Д-6481/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом від 07.06.2018 вих.№34-036-1207/18 за результатами розгляду звернень, які зареєстровані у Фонді 10.05.2018 за №Д-3906/18 та 24.05.2018 за №Д-4252/18, ОСОБА_4 повідомлено, що за інформацією, отриманою від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт», до Верховного Суду подана касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 разом із заявою про зупинення дії рішення суду апеляційної інстанції. Отже, додаткова інформація про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити відшкодування за договором банківського вкладу, уповноваженою особою ПАТ «КБ «Стандарт» до Фонду не подавалась.

Лист ФГВФО від 24.10.2018 №34-036-21140/18 за результатами розгляду звернення, яке зареєстроване у Фонді 24.09.2018 за №Д-6481/18, за змістом повністю антологічний вищенаведеному листу від 21.12.2018 за вих.№34-036-25215/18.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі №804/8268/17 поновлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнку Юрію Петровичу строк апеляційного оскарження постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 в адміністративній справі №804/8268/17 та відкрити апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

10.01.2019 Третім апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 р. у справі № 804/8268/17, а Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 р. у справі № 804/8268/17 – залишено без змін.

13.02.2019 представником ОСОБА_1 – Дундук В.М. на адресу Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Караченцева А.Ю. було направлено заяву про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17, яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 та набрало законної сили.

Окрім того, 13.02.2019 представник ОСОБА_1 – Дундук В.М. засобами поштового зв`язку на адресу Директора-розпорядника ФГВФО Ворушиліна К.М. направив заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами згідно договорів від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171, розміщеними у ПАТ «КБ «Стандарт».

04.04.2019 Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №743 «Про затвердження змін та доповнень до загального Реєстру вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ», яким затверджено зміни та доповнення до загального Реєстру вкладників ПАТ «КБ «СТАНДАРТ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до якого до Загального Реєстру включено інформацію про виплату ОСОБА_1 40 000,00 грн (48222,17 грн (загальна сума) – 8222.17 грн (виплачено)).

10.04.2019 представник ОСОБА_1 – Дундук В.М. звернувся до Директора-розпорядника ФГВФО Ворушиліна К.М. із скаргою на бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Караченцева А.Ю. та невиконання покладених на нього повноважень в частині невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17, яке набрало законної сили 10.01.2019.

За наслідками розгляду звернення (скарги), яке надійшло до Фонду 15.04.2019 та зареєстроване за №Д-1505/19, ФГВФО листом від 24.04.2019 за вих.№34-036-7490/19 повідомив представнику позивача, що у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» відповідні зміни до Переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду інформацію щодо ОСОБА_1 включено до Загального реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та направлено інформацію банкам-агентам для здійснення виплат. Заявникові також повідомлено, що для отримання відшкодування ОСОБА_1 необхідно звернутись з паспортом та документом органу про присвоєння РНОКПП до будь-якого з відділень банків-агентів Фонду, а саме станом на надання відповіді: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ІДЕЯ БАНК», АТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», АТ «АЛЬФА-БАНК», АТ «КРЕДОБАНК», АТ АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ТАСКОМБАНК», ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «ОЩАДБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Представник позивача – Чередник І.О. звернулась до Директора-розпорядника ФГВФО Рекрут С.В. із запитом про надання публічної інформації від 23.08.2019, у якому просила надати документи, складені за результатом проведення ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт», а також інформацію про виплату ОСОБА_1 вкладу, згідно договорів від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171.

Листом від 26.09.2019 за вих.№34-036-16777/19 ФГВФО було розглянуто звернення представника позивача – Чередник І.О., яке надійшло до Фонду та зареєстроване 27.08.2019 за №Ч-3606/19, та повідомлено, що кошти, які обліковувались на рахунках ОСОБА_1 станом на день початку виведення Фонду ПАТ «КБ «Стандарт» з ринку відповідно до договорів банківського вкладу від 11.02.2015 №77510 та від 09.02.2015 №77171, були включені до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відкритими ПАТ «КБ «Стандарт». За звітністю Фонду, гарантована сума відшкодування коштів у розмірі 8 222,17 грн (договір банківського владу №77171 від 09.02.2015) отримано 22.05.2015 через установу банка-агенту Фонду АТ «УКРЕКСІМБАНК». Крім цього, заявника повідомлено про неможливість надання запитуваних документів через передачу їх для зберігання до Національного банку України.

З 16.05.2019 повноваження уповноваженої особи ФГВФО припиненні, а в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10711110032025385 про державу реєстрацію припинення ПАТ «КБ «Стандарт» як юридичної особи.

Станом на день розгляду справи ОСОБА_1 не отримав відшкодування коштів за вкладом згідно договору банківського вкладу від 11.02.2015 №77510 в ПАТ «КБ «Стандарт» у розмірі 40 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду.

Позивач зазначає, що після повідомлення представнику ОСОБА_1 про можливість отримання відшкодування вкладу у відділеннях банків-агентів Фонду, у відділенні банку-агенту Фонду ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість отримання вкладу.

При цьому, позивач не зазначає, до якого саме банку-агенту Фонду звертався, не зазначає дату такого звернення та причини відмови в отриманні вкладу, а також ОСОБА_1 до суду не було надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Вважаючи, що ФГВФО протиправно відмовлено у виплаті гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу (депозиту) №77510 від 11.02.2015 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі – Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» або Закону №4452-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Перелік функцій, що їх виконує Фонд, наведений у частині другій статті 4 Закону№4452-VI , згідно з якою Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

Отже, Фонд створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі № 498/496/17.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки позивачем заявлено вимогу до Фонду про визнання протиправною відмови ФГВФО у виплаті йому гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів ФГВФО, а вимога про стягнення завданої майнової шкоди в сумі 40 000,00 грн. є похідною, то суд приходить до висновку, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки пов`язаний з виконанням ФГВФО владної управлінської функції з організації виплати цього гарантованого державою відшкодування для вкладників.

Так, у своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України (ч.5 ст.3 Закону №4452-VI).

Метою Закону №4452-VI є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Вклад – це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п.3 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI).

Вкладник – це фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI).

Уповноважена особа Фонду – працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п.17 ч.1 ст.2 Закону № 4452-VI).

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція (ч.8 ст.3 Закону №4452-VI).

Відповідно до пунктів 2-4 частини 3 статті 12 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду.

До повноважень виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку належить затвердження ліквідаційного балансу та звіту уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури (п.15 ч.5 ст.12 Закону №4452-VI).

Частиною 1 статті 26 Закону №4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів (ч.2 ст.26 Закону №4452-VI).

Відтак, одним із основних завдань (функцій) Фонду є відшкодування вкладникам коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, сума якого не може бути меншою 200000 гривень.

Окрім того, Фонд виконує функцію виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, та, зокрема, вирішує питання про задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку за рахунок майна такого банку.

За наведених положень законодавства, з урахуванням фактичних обставин справи судом встановлено, що позивач, як клієнт банку, який уклав договір банківського рахунку в ПАТ «КБ «Стандарт» і якій банк відкрив поточний рахунок, в розумінні Закону №4452-VI є вкладником, а кошти на її банківському рахунку в сумі 40 000,00 грн. згідно договору банківського вкладу від 11.02.2015 року №77510 є вкладом, на який поширюються основні завдання (функцій) Фонду щодо забезпечення такого вкладу державною гарантією у вигляді граничного розміру відшкодування коштів за таким вкладом.

При цьому, Закон №4452-VI диференціює правовідносини, що: 1) виникають між вкладником банку та Фондом щодо відшкодування коштів за вкладами у межах граничної суми виплати за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку боржника та регулюються положеннями розділу V Гарантії Фонду та відшкодування коштів за вкладами цього Закону; 2) виникають між вкладником та банком, від імені якого діє уповноважена особа Фонду під час його ліквідації, щодо вимог кредиторів, задоволення яких здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку та регулюються положеннями розділу VІІІ Ліквідація банків цього Закону.

Правовідносини щодо отримання вкладником гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми складаються між Фондом та вкладником без участі банку-боржника, та у таких правовідносинах Фонд виконує функції з організації виплати гарантованого державою відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна), і у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду.

Разом з тим, у правовідносинах щодо задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку за рахунок майна такого банку, котрі складаються за участі кредиторів неплатоспроможного банку та самого банку, Фонд виконує функції з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом, зокрема, його ліквідації, із дотримання встановленого законом порядку ліквідації банків, та у вказаних відносинах майнові вимоги у кредиторів банку виникають до банку-боржника, що ліквідується. При цьому, такі вимоги кредиторів банку задовольняються в порядку та черговості, що визначені статтею 52 Закону, і у разі їх незадоволення через недостатність майна банку такі вимоги вважаються погашеними.

Відповідно до частини 4 статті 53 Закону №4452-VI у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Отже, суб`єктом, відповідальним за забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та відшкодування кожному вкладнику банку гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, є Фонд, котрий виконує власні спеціальні функції та завдання безпосередньо та/або делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора та ліквідатора неплатоспроможного банку уповноваженій особі Фонду - працівнику Фонду, який діє від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, підзвітний Фонду та несе відповідальність перед Фондом, та за дії якого відповідальність несе Фонд.

Судом на підставі положень частини 4 статті 78 КАС України враховує, що право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів ФГВФО, підтверджено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №804/8268/17, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 та відповідно набрала законної сили 10.01.2019.

За правилами ч. 3 ст. 12 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затвердження реєстрів відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду належить до повноважень Виконавчої дирекції Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 27 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

За правилами ст. 28 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Наведені правові норми кореспондуються із приписами Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14, п.п. 2-7 та 9 Розділу ІІІ якого передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Виплати здійснюються через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

Формування інформації для банків-агентів здійснюється Фондом у програмному комплексі Фонду або у Системі з урахуванням таких особливостей, зокрема, при формуванні інформації у програмному комплексі Фонду: виплата сум відшкодування особам, які внаслідок їх неявки або з інших причин (вкладники, реквізити яких у Загальному реєстрі відмінні від реквізитів їх документів, спадкоємці тощо) не одержали кошти протягом строку виплат за частиною Загального реєстру, здійснюється за Реєстром переказів, сформованим за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду, надісланих (поданих) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи;

Фонд на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду здійснює передачу банку-агенту частин Загального реєстру, інформації з Реєстру переказів, сформованого за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду, надісланих (поданих) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Для отримання коштів за результатами розгляду індивідуального звернення до Фонду вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що не перевищує трьох місяців. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що процедурі виплати гарантованої суми вкладу передує: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

Відшкодування коштів триває з моменту прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і завершується в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі № 804/8268/17, уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» надано до ФГВФО зміни до Переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, до яких включено інформацію про Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок коштів Фонду, в сумі 40 000,00 грн. згідно договору банківського вкладу від 11.02.2015 року №77510.

Виконавчою дирекцією ФГВФО рішення від 04.04.2019 №743 інформацію щодо ОСОБА_1 включено до Загального реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Отже, відповідачем включено позивача до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду.

Тобто, ФГВФО виконано передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обов`язок по включенню ОСОБА_1 до Загального Реєстру вкладників після отримання інформації від уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт».

Щодо посилань позивача про повідомлення у банку-агенті Фонду про неможливість отримання вкладу, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів звернення до будь-якого банку-агенту Фонду в визначеному порядку щодо отримання вкладу.

Отже, під час судового розгляду справи судом не встановлено, що ФГВФО після надходження від уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» інформації про Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, в сумі 40 000,00 грн. згідно договору банківського вкладу від 11.02.2015 року №77510, було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті гарантованої суми за вкладом.

Враховуючи викладені обстави, суд вважає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку діяли правомірно та в межах повноважень, а тому бездіяльність в діях відповідача щодо несвоєчасної виплати позивачу коштів також відсутня.

Таким чином, доводи позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності (не вжиття необхідних засобів для виконання судового рішення у справі №804/8268/17), що призвела до не виплати гарантованої суми коштів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Водночас, суд враховує, що за положеннями ч.ч. 3 та 5 статті 34 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Частиною 1 статті 35 Закону №4452-VI передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Оплата праці уповноваженої особи Фонду здійснюється Фондом у межах затвердженого штатного розпису (ч.6 ст.35 Закону №4452-VI).

Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку Закону №4452-VI (ч.8 ст.35 Закону №4452-VI).

Проаналізувавши процедуру визначення уповноваженої особи Фонду, обсяг її повноважень, порядок оплати праці, суд дійшов висновку, що уповноважена особа Фонду за своїм правовим статусом є представником Фонду, який діє у межах повноважень, наданих Фондом, отримує визначену Фондом оплату, несе відповідальність перед Фондом. Уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає як представник Фонду у межах делегованих ним повноважень. За дії/ бездіяльність такої особи перед іншими суб`єктами правовідносин відповідальність несе Фонд.

Вказане відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 757/56680/16-ц.

Так, підставою для звернення із цим позовом стало несвоєчасне виконання Уповноваженою особою Фонду обов`язку, встановленого судовим рішенням у справі №804/8268/17, яке набрало законної сили, щодо включення ОСОБА_5 до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок ФГВФО з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду.

Проте, забезпечення належного виконання судового рішення передбачене положеннями ст.ст. 382, 383 КАС України. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15.

Тобто, питання, які виникають у зв`язку з виконанням судового рішення в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.

Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, щодо строків звернення до суду, суд звертає увагу, що про неможливість отримати кошти за вкладом позивачем могло стати відомо лише після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення ПАТ «КБ «Стандарт» та розміщення на сайті ФГВФО відповідного оголошення.

Проте, навіть після розміщення на сайті ФГВФО оголошення про завершення ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» не можна стверджувати, що позивачеві стало достеменно відомо про завершення ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та відповідно неможливість отримати гарантовану суму відшкодування за вкладом, оскільки хоча й офіційний сайт ФГВФО і є загальнодоступним, але Позивач не зобов`язаний постійно відслідковувати розміщені на ньому новини.

Крім того, позивачем зазначено, що враховуючи отримання листа від ФГВФО від 26.09.2019 року в грудні 2019 року, яким було повідомлено про завершення процедури ліквідації ПАТ КБ «Стандарт» та припинення повноважень уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт», а також запроваджений на території України карантин з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року, внаслідок якого, строки, встановлені ст. 122 КАС України вважаються продовженими, у звязку з чим, даний позов був поданий до суду з пропуском процесуального строку з поважних причин.

Судом враховано, що Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантинні обмеження, які в подальшому неодноразово продовжувались.

Пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених положеннями статті 123 КАС України. Отже, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) про визнання відмови протиправною та стягнення майнової шкоди – відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно