Рішення № 94322047, 12.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 р. м. Вінниця Справа № 120/6035/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача Ліханової О.В.

представника відповідача: Вербицької Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, управління, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 16.10.2020 р. №354-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка в 2017 році призначена на посаду начальника відділу у Бершадському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, тоді як її рідна тітка перебувала в цей час на посаді заступника начальника цього відділу. Про цю обставину було повідомлено при прийнятті на роботу.

Під час призначення позивачки на посаду, тобто станом на червень 2017 року, стаття 1 Закону України "Про запобігання корупції" (в чинній на той час редакції) чітко визначала перелік "близьких осіб", до яких належали особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта, При цьому, рідна тітка відсутня в даному переліку.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" від 02.10.2019 року №140-ІХ було внесені зміни до статті 1 ЗУ "Про запобігання корупції", якими вже було доповнено, що тітка належить до близьких осіб. З метою уникнення порушення вимог ЗУ "Про запобігання корупції" щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, зокрема п.2 ч. 1 ст.28, позивачка листом від 23.10.2019 року 797/404-19-0.27 повідомила керівника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Козака Ю.В про роботу близької особи (тітки) - ОСОБА_4 в одній і тій же установі разом з позивачкою, що стало наслідком переведення першої на іншу посаду.

Отже, на думку позивачки, нею не допущено жодних порушень.

Окремо позивачка вказала, що при притягненні її до дисциплінарної відповідальності порушена і сама процедура, яка передбачена Законом України "Про державну службу" та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039, зокрема, щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, які на час прийняття оскаржуваного рішення закінчено.

Відтак, на думку позивачки, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 02.11.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження на 30.11.2020 р.

23.11.2020 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що на підставі доповідної записки сектору запобігання та виявлення корупції було відкрито дисциплінарне провадження в ході якого виявлено порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" щодо не повідомлення про потенційний конфлікт інтересів. Зазначене стало підставою для застування дисциплінарного стягнення, що узгоджується з приписами чинного законодавства.

26.11.2020 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка вкотре наголосила на тому, що повідомляла про конфлікт інтересів безпосереднього керівника при прийнятті на роботу, хоча в цілому, в силу закону діючого на момент призначення на посаду, тітка не вважалась близькою особою.

30.11.2020 р. протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 15.12.2020 р

07.12.2020 р. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що позивачка не повідомляла про конфлікт інтересів безпосереднього керівника при прийнятті на роботу.

15.12.2020 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 12.01.2021 р.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти заявлених вимог з підстав вказаних у відзиві.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, встановив наступне.

20.06.2017 р. наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №309 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу у Бершадському районні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

04.08.2020 р. проведено перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог ЗУ "Про запобігання корупції", за наслідком якої складено довідку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 порушила ч. 1 ст. 28 Закону, а саме, не повідомила про конфлікт інтересів, який мав місце у сфері службових повноважень, адже у її підпорядкуванні на посаді заступника начальника відділу працювала ОСОБА_4 , яка за родинними стосунками є тіткою першій.

05.08.2020 р. направлено доповідну записку на адресу першого заступника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 .

12.08.2020 р. наказом керівника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №246-к відкрито дисциплінарне провадження.

07.10.2020 р. дисциплінарною комісією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області складено подання, у якому вказано, що мало місце неповідомлення ОСОБА_1 про наявність потенційного конфлікту інтересів в період з червня 2017 р. по 23.10.2019 р., у чому вбачається порушення пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції». Проте, у зв`язку із закінченням строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна комісія внесла пропозицією щодо закриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .

На підставі цього подання та відповідно до пункту 5 частини другої статті 65, частини третьої статті 66, частини першої статті 77 Закону України «Про державну службу», статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», 16 жовтня 2020 року наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 354-к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани з підстав неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів та доручень (наказу Держгеокадастру від 17.05.2019 № 134 "Про внесення змін до Звіту за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності Держгеокадастру та затвердження змін до Антикорупційної програми Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019-2020 роки", доручень Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.07.2017 № 0-2-014-8666/2-17 "Про своєчасне повідомлення та врегулювання конфліктів інтересів", від 27.08.2019 № 0-2-0.14-9722/2-19 "Про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів" та від 21.10.2019 № 0-2-0.14-11568/2-19 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції") - неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивачка звернулась з позовом до суду.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного наказу, суд керується та виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі -Закон № 889-VIII) .

Відповідно до статті 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями статті 65 № 889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Із процитованого видно, що невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень є дисциплінарним проступком, за вчинення якого державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Проте, у будь-якому випадку, притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе лише за умов дотримання строків. Так, особа не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку або якщо минув один рік після його вчинення.

Більш детально, процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, визначається Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою КМУ від 4 грудня 2019 р. № 1039 (далі -Порядок №1039).

Пунктами 34 -36 Порядку №1039 передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

- у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

- у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, викладеної у поданні дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Отже, керівник державної служби рішення щодо дисциплінарного стягнення приймає за наслідком розгляду відповідного подання дисциплінарної комісії.

Як зазначалось вище, підставою для прийняття спірного наказу стало не повідомлення позивачкою про потенційний конфлікт інтересів починаючи з червня 2017 р.

Так, як свідчить подання дисциплінарної комісії від 7.10.2020 р. та не заперечується сторонами, 7.06.2017 р. ОСОБА_4 призначена на посаду заступника начальника відділу у Бершадському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу у Бершадському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з 21.06.2017 р. При цьому, остання є племінницею ОСОБА_4 .

За змістом пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», який застосовує відповідач як одну із підстав для застосування дисциплінарного стягнення, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

При цьому, як цитувалось вище, ані племінники, ані тітки, в розумінні статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (станом на день призначення на посаду позивачки) не вважались близькими особами, а тому обов`язок відповідного повідомлення, в силу закону, у позивачки був відсутній. Зазначене не дає правових підстав для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення на підстави пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», порушення якого ставиться їй в провину.

Водночас, суд звертає увагу, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався також пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, відповідно до якого дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Проте, суд акцентує увагу на тому, що у поданні дисциплінарної комісії жодним чином не йдеться про порушення позивачкою наведених у процитованій вище нормі обов`язків, норм, наказів тощо. Хоча, за вимогами вище процитованих пунктів 34 -36 Порядку №1039, у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку у резолютивні частині подання обов`язково зазначається висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону.

Таким чином суд доходить висновку, що за відсутності встановленого дисциплінарною комісією порушення позивачкою пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», відсутні й правові підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності з визначених у ньому підстав.

Окремо слід окреслити і строки застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема як зазначено вище, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку або якщо минув один рік після його вчинення.

Так, на думку відповідача, в силу Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 зобов`язана була повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, тобто ще в червні 2017 р. при прийнятті на посаду.

Отже, якщо були б підстави вважати, що позивачкою порушено вимоги частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції, то обчислення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності у цьому випадку починався би саме з 22.06.2017 р (наступний день після прийняття на роботу). Відповідно, саме із цієї дати, у разі неповідомлення, вважалось би, що проступок є вчиненим. Проте, на момент притягнення в жовтні 2020 р. ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності минув більше ніж один рік після його вчинення. Також і минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався про вчинення дисциплінарного проступку, адже ОСОБА_1 письмово повідомила про конфлікт інтересів керівника листом 797/404-19-0.27 від 23.2019 р.

А отже оскаржуване рішення прийнято ще й з порушенням встановлених законом строків.

При вирішенні даного спору, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

За сукупністю наведених вище обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення не ґрунтується на нормах закону, є протиправним, відповідно, підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 840, 80 грн. судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.10.2020 року № 354-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 22.01.21 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна