Рішення № 94321754, 22.01.2021, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2077/20

Провадження №2/718/595/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021 року Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Нерушка Т.І.

секретаря - Пентелюк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів», третьої особи - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіцманського району Чернівецької області від 15.01.2021р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів», третьої особи - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовлено.

Для вирішення питання про судові витрати призначено судове засідання та надано представнику відповідача - Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» подати докази щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, тобто до 20.01.2021р.

Представником відповідача - ДП «Неполоковецький КХП» 20.01.2021р. подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, до якої додано: копію Договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги № 81 від 03.11.2020р., укладеного між Адвокатським об`єднанням «Арбітрум Ліберум» в особі керуючого партнера Запаскіна Максима Романовича та державним підприємством «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» в особі в.о. директора ОСОБА_2 ; Додаткову угоду № 1 до Договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги № 81 від 16.2020р.; Акт № 20/81/01-09 від 24.12.2020р. витрати з надання послуг професійної правничої допомоги по договору № 81 від 16.11.2020р.; рахунок № 20/81/01-08 від 24.12.2020р. та платіжне доручення № 126 від 30.12.2020р.

Від представника позивача ОСОБА_3 21.01.2021р. надійшли письмові пояснення з приводу судових витрат, у яких зазначає, що представником Запаскіним М.Р. до першої заяви по суті спору - відзиву на позовну заяву, поданого 26.11.2020р. не було додано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, що, відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК, є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та додані до заяви про ухвалення додаткового рішення матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана представником відповідача ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» 20.02.2021р., тобто, в межах строків, передбачених ч.8 ст.141 ЦПК України.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України, у відповідності до ч.ч.1,2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду від 15.01.2021р. у задоволенні позову відмовлено.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом частини 3 стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 15.04.2020р. у справі № 199/3939/18-ц, у постанові від 09.06.2020р. у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.20р. у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до наданих представником ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» документів, 03.11.2020р. за № 81 між Адвокатським об`єднанням «Арбітрум Ліберум» в особі керуючого партнера Запаскіна Максима Романовича та державним підприємством «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» в особі в.о. директора ОСОБА_2 укладено Договір-доручення про надання правничої (правової) допомоги.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 24.12.2020р. до договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги № 81 від 16.11.2020р., вартість представництва становить 1500грн. за одну годину, але не менше 1500грн. за одне засідання.

Відповідно до Акту № 20/81/01-09 від 24.12.2020р. витрати з надання послуг професійної правничої допомоги по договору № 81 від 16.11.2020р. складають 12000 гривень, які сплачені ДП «Неполоковецький комбінатом хлібопродуктів» по рахунку № 20/81/01-08 від 24.12.2020р. Адвокатському об`єднанню «Арбітрум Ліберум» згідно платіжного доручення № 126 від 30.12.2020р.

Авдокат Запаскін М.Р. діяв як представник ДП «Неполоковецький КХП» з 17.11.2020р. і ним, на підтвердження своїх повноважень у розгляді даної справи, була надана лише копія Ордеру від 16.11.2020р.

27.11.2020р. адвокатом Запаскіним М.Р. було подано відзив на позовну заяву, до якого, зокрема додано належним чином завірені копії Ордера від 16.11.2020р. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2844 від 12.02.2008р.

Рішення у даній справі ухвалено судом 15.01.2021р.

До 20.01.2021р. ані суду ані іншим учасникам про наявність Договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги № 81 від 03.11.2020р.,

додаткової угоди № 1 від 24.12.2020р. до Договору-доручення № 81 від 16.11.2020р.

Проте, самого Договору-доручення № 81 саме від 16.11.2020р. суду надано не було. Про існування таких договорів та ознайомлення з ними стало можливим після ухвалення судом рішення по суті.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Тобто, представник відповідача ДП «Неполоковецький КХП» повинен був надати до суду разом з першою заявою по суті спору (відзивом) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у строки визначені законом.

Однак, у поданому 27.11.2020р. представником ДП «Неполоковецький КХП» відзиві на позовну заяву не зазначено про очікувані витрати та д відзиву на позовну заяву не додано попереднього (орієнтованого) розрахунку суми витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Представником ДП «Неполоковецький КХП» лише 15.01.2021р. заявлено клопотання, що протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі будуть надані докази понесених витрат на правничу допомогу без орієнтовного розрахунку цих витрат, та й тоді ж були подані письмові пояснення, які не є заявою по суті спору, в розумінні статті 174 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019р. у справі № 904/4494/18, Суд дійшов висновку, що невиконання стороною у справі свого обов`язку щодо повідомлення суд у першій заяві по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог такої сторони про відшкодування витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів», третьої особи - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.І.Нерушка