Вирок № 94319482, 22.01.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6923/20

Провадження № 1-кп/204/728/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Некрасова О.О.,

секретаря судового засідання - Трошиної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020040680001207 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, уродженця м. Зугдіді, Грузія, маючого середню освіту, не зареєстрованого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-

за участю: прокурора – Степанова М.Л., захисника – Горб Ю.В., обвинуваченого – ОСОБА_2 , перекладача – Мікадзе М.Т.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановленим досудовим розслідуванням час та місці, виник прямий, корисливий, злочинний умисел на заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у сховище за наступних обставин.

25 серпня 2020 року близько 11 години 20 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 77 розташованого на пр. Пушкіна в м. Дніпро (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), побачив автомобіль марки Chevrolet Aveo чорного кольору, номерний знак – НОМЕР_1 , який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, ОСОБА_3 , маючи прямий, злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у сховище, маючи умисел на заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи її настання, підійшов до автомобіля марки Chevrolet Aveo чорного кольору, номерний знак - НОМЕР_1 та невстановленим досудовим розслідуванням предметом відчинив двері з боку водійського сидіння і проник в салон вищезазначеного автомобіля.

В подальшому ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у сховище, маючи умисел на заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи її настання, перебуваючи в середині салону автомобіля Chevrolet Aveo чорного кольору, номерний знак – НОМЕР_1 , побачив чоловіче портмоне чорного кольору, дослідивши котре, виявив та взяв грошові кошти, а саме одну купюру номіналом 200 грн., дві купюри номіналом 20 грн. кожна, дві купюри номіналом 2 грн. кожна, 1 грн., на загальну суму 245 грн., а також на передньому пасажирському сидінні виявив планшет Lenovo TB-X505L чорного кольору imei НОМЕР_2 вартістю 3909 грн. 15 коп. (згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 2949 від 02 вересня 2020 року), котрий визначив для себе, як об`єкт злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_3 , доводячи свій прямий злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у сховище, до кінця, тримаючи в руках раніше виявлене вищезазначене майно, побачив, що до автомобіля Chevrolet Aveo чорного кольору, номерний знак – НОМЕР_1 , повертається потерпілий ОСОБА_4 , та останній помітив його протиправні дії та почав кричати щоб ОСОБА_3 зупинився, після чого дії ОСОБА_5 стали відкритими, усвідомлюючи, що його дії є викриті, ігноруючи зауваження зупинитись, котрі надав потерпілий, вийшов з салону автомобіля та перетнувши пр. Пушкіна в м. Дніпро, зник з місця вчинення правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4154 грн. 15 коп. (чотири тисячі п`ятдесят чотири гривні п`ятнадцять копійок).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. В судовому засіданні надав показання, що він 25 серпня 2020 року близько 12 години проник до автомобіля, в автомобілі знаходились партмоне, в якому були грошові кошти та планшет, які він забрав з собою. Коли він брав речі то почув, що його почав хтось окликати, він почувши це почав тікати. Коли тікав то по дорозі викинув партмоне та планшет.

Від потерпілого ОСОБА_4 на адресу суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду.

Інші докази, здобуті в ході досудового розслідування не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та обсягу дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обставини вчиненого кримінального правопорушення ніким не оспорюються.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії ОСОБА_7 , що виразилися у відкритому заволодінні чужим майном (грабіж), поєднаним з проникненням у сховище, вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 186 КК України.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 75 КК України обов`язковою умовою прийняття судом рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є наявність обставин, які б переконливо свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання. Такі обставини мають давати підстави для висновку, що передбачені статтею 76 КК України наглядові та соціально-виховні заходи будуть ефективними й достатніми для досягнення вищевказаної мети.

При призначенні покарання обвинуваченому згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, раніше не судимого, є громадянином іншої держави, не має місця постійного проживання і реєстрації на території України, немає посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України, тобто в порушення діючого законодавства України перебуває на території України нелегально, не працює та не має доведеного джерела доходу, не одруженого, на утриманні нікого немаючий, тобто немає міцних соціальних зв`язків, не перебуваючого на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра. Судом також враховуються обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, які пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визначає: щире каяття обвинуваченого.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв`язків та місця роботи, не маючого місця постійного проживання і реєстрації на території України, в порушення діючого законодавства України перебуваючого на території України нелегально, у сукупності з конкретними фактичними обставинами цього кримінального провадження, свідчить про його потенційну суспільну небезпеку та неможливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин обмеження порядку реалізації кримінальної відповідальності наглядовими та соціально-виховними заходами буде очевидно недостатнім для реальної корекції соціальної поведінки ОСОБА_3 та запобігання продовженню злочинної діяльності.

Таким чином, покарання у вигляд позбавлення волі з іспитовим строком, є занадто м`яким та недостатнім для його виправлення, не сприятиме попередженню скоєння нових злочинів засудженим.

Відповідальність за попередження злочинів, у тому числі у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, покладено на правоохоронні органи, а достатнє покарання, яке сприятиме виправленню засуджених – на суд.

Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ст. 75 КК України, яка застосовується лише у тому разі, коли для цього є умови і підстави, на які слід посилатися у судовому рішенні. При вирішенні зазначених питань суд має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Окрім того, на підтвердження даної позиції Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України у виді реального позбавлення волі. Цей захист примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості засудженого, нейтралізує негативні наслідки та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини. Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Між тим, враховуючи щире каяття обвинуваченого, суд вважає можливим призначити покарання в розмірі його нижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 186 КК України, що, на думку суду, буде достатнім та необхідним для досягнення основної мети покарання.

Судом встановлено, що згідно протоколу затримання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано 25 серпня 2020 року о 11 годині 50 хвилин.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 11 години 50 хвилин 23 жовтня 2020 року. В подальшому, судом було продовжено строк дії запобіжного заходу.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 72 КК України, слід зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 25 серпня 2020 року по день набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь держави судові витрати за проведення по справі: судової експертизи зброї № 19/104-7/1/914 від 09 вересня 2020 року у розмірі 980 грн. 70 коп.; судово-дактилоскопічної експертизи № 19/104-7/3/1260 від 10 вересня 2020 року у розмірі 980 грн. 70 коп. Також з обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь судового експерта Нос Євгена Олександровича витрати за проведення по справі судово-товарознавчої експертизи № 2949 від 02 вересня 2020 року згідно наданого звіту.

На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 349, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити попереднім – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 25 серпня 2020 року по день набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи зброї № 19/104-7/1/914 від 09 вересня 2020 року у розмірі 980 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави фактичну вартість проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 19/104-7/3/1260 від 10 вересня 2020 року у розмірі 980 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь судового експерта Нос Євгена Олександровича (свідоцтво № 1847 від 25.11.2016 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, вул. 5-го Грудня, 27 м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000 р/р НОМЕР_3 , МФО 323583, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 в АФ «Приватбанк», м. Олександрія) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3543 від 22 жовтня 2020, у сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- ніж, що знаходиться в експертному сейф-пакеті № 5359967, який зберігається в камері схову речових доказів при Чечелівському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 2938 – знищити;

- планшет марки Lenovo TB-X505L чорного кольору imei НОМЕР_2 , грошові кошти купюрами – 200 грн., дві купюри по 20 грн., дві купюри по 2 грн., одну купюру номіналом 1 грн., на загальну суму – 245 грн., які були передані потерпілому ОСОБА_4 відповідно до зберігальної розписки – залишити потерпілому ОСОБА_4 ;

- два сліди пальців рук, які відкопійовані на дві липкі стрічки з поверхні екрану планшету Lenovo, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- диск з медіа файлом відеозаписом «IMG_5802», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.О.Некрасов