Ухвала суду № 94319260, 22.01.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/239/21

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» (04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, буд. 4-В, приміщення 295, код 37633636)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (01054, місто Київ, вул. Леонтовича, будинок 7, код 38825424)

про визнання недійсними договору та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» (надалі – позивач/ТОВ «Спецбуд-Моноліт» /заявник) до товариства з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (надалі – відповідач/ТОВ «Оілсі»), в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 13.01.2021, зареєстрований в реєстрі за № 45, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Оілсі»;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56136334 від 13.01.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовим Д.В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 13.01.2021, згідно якого ТОВ «Оілсі» придбало у ТОВ «Спецбуд-Моноліт» нерухоме майно – павільйон «Овочі-Фрукти» оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239,1 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, ціна договору становить 60187040,00 гривень. Однак, як зазначає позивач, вчинений правочин з боку покупця підписано представником без належних на те повноважень. Адже, як стверджує позивач, пп. 14 п. 3 Статуту ТОВ «Оілсі» передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить попереднє затвердження договорів (угод), що укладаються одноразово на суму, що перевищує 100000,00 гривень або її еквівалент в іноземній валюті за курсом НБУ, в межах одного правочину (в т.ч. договору, контракту, угоди, додаткової угоди) та/або в межах декількох взаємопов`язаних правочинів (в т.ч. договорів, контрактів, угод, додаткових угод) з одним і тим же контрагентом протягом 2 (двох) календарних місяців, що сумарно перевищують цю суму, при цьому згідно п. п. 3.26. Статуту директор Товариства має право, зокрема, вчиняти (підписувати) від імені Товариства будь-які правочини, за винятком правочинів, які віднесені до компетенції Загальних зборів учасників Товариства згідно з п. 3.3 даного Статуту та/або віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників чинним законодавством України. Проте, під час вчинення правочину відповідного рішення загальних зборів щодо попереднього ухвалення вчиненого договору відповідачем надано не було, що свідчить про те, що особа, яка підписала договір з боку ТОВ «Оілсі», діяла всупереч вимогам Статуту товариства та із перевищенням своїх повноважень. А тому укладений позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 13.01.2021 має бути визнаний судом недійсним.

Ухвалою суду від 21.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/239/21 за правилами загального позовного провадження; проведення підготовчого засідання призначено на 17.02.2021.

21.01.2021 на адресу суду від ТОВ «Спецбуд-Моноліт» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1842648032224, павільйон «Овочі-Фрукти» оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 та який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (код 38825424);

- заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проводити, в тому числі скасовувати, будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1842648032224, павільйон "Овочі-Фрукти" оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 та який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (код 38825424).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що об`єкт нерухомого майна, який є предметом договору купівлі-продажу від 13.01.2021, жодним чином не обтяжений та під арештом не перебуває, а відтак ТОВ «Оілсі» може вільно розпоряджатися вказаним нерухомими майном та відчужувати його на користь третіх осіб, що свідчить про можливість вчинення відповідачем дій спрямованих на реалізацію об`єкту нерухомого майна, який є предметом спірного договору.

Заявник переконаний, що є обґрунтовані та достатні підстави вважати, що відповідачем буде вчинено ряд дій по відчуженню нерухомого майна, яке є предметом договору купівлі-продажу від 13.01.2021, що може мати наслідком повної втрати позивачем можливості ефективно захистити та відновити свої права в межах одного судового провадження. Адже невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком подальшого відчуження об`єкта нерухомого майна на користь третіх осіб.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі.

Необхідною умовою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Як вбачається з матеріалів справи метою звернення позивача до суду є захист його прав та охоронюваних законом інтересів, як продавця майна, яке належало йому на праві власності, однак після вчинення правочину позивачем встановлено, що договір з боку покупця підписано всупереч Статуту ТОВ «Оілсі», що стало підставою для звернення до суду із вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.01.2021.

На думку суду імовірність відчуження об`єкта нерухомого майна, яке є предметом оскаржуваного договору на користь інших осіб, що не є учасниками цієї справи може в значній мірі ускладнити поновлення порушених прав заявника, у випадку встановлення судом під час розгляду справи такого порушення, адже відсутність арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії може призвести до постійної зміни їх власників.

Судом перевірено та оцінено можливі ризики від застосування тих засобів забезпечення позову, які пропонуються позивачем для відповідача з огляду на повідомлені суду обставини справи, долучені до матеріалів справи докази.

На думку суду цілком співмірним, виправданим та необхідними є саме застосування заходів забезпечення позову ніж не застосування їх, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для позивача ніж для відповідача у справі. Оскільки у випадку визнання судом недійсним спірного правочину, предмет оскаржуваного договору підлягатиме поверненню у власність продавця. Разом із цим, у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, в процесі розгляду справи можлива імовірність зміни власника майна, яке є предметом спірного договору, яким наразі є ТОВ «Оілсі», то у такому випадку ТОВ «Спецбуд-Монтаж» буде змушений звертатись з низкою вимог до третіх осіб з метою захисту свого права щодо об`єкта нерухомого майна.

Крім того, вжиття заявлених заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки вказані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача.

При цьому, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Суд вважає, що станом на час розгляду справи, наслідком якого можуть стати висновки про визнання недійсним оскаржуваного правочину, буде виправданим призупинення можливості розпорядження об`єктом нерухомого майна, що є предметом оскаржуваного договору, та подальшої зміни власника цього майна.

При цьому вжиття запропонованих заходів забезпечення позову не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для власника майна та майнових прав, адже наслідком їх вжиття є лише призупинення можливості розпорядження предмета оскаржуваного договору строком на час розгляду цієї справи.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у цьому питанні, зазначені обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідача, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

Отже, розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про наявність достатніх, обґрунтованих підстав для її задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1842648032224, павільйон "Овочі-Фрукти" оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 та який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (код 38825424);

3. Заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проводити, в тому числі скасовувати, будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1842648032224, павільйон "Овочі-Фрукти" оптового ринку сільськогосподарської продукції загальною площею 7239,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, літера "А", який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 та який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (код 38825424).

Стягувачем за ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» (04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, буд. 4-В, приміщення 295, код 37633636).

Боржником за ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Оілсі» (01054, місто Київ, вул. Леонтовича, будинок 7, код 38825424)

Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2021 про забезпечення позову у справі № 911/239/21 до виконання до 22.01.2024.

Відповідно до частини 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Київської області від 22.01.2021 про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала складена та підписана 22.01.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Р.М. Колесник