Рішення № 94319112, 21.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021Справа № 910/15535/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" м. Києва

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 34709,35 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 19184/5-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17 квітня 2018 р., додаткова угода від 1 листопада 2018 р., згідно з умовами яких він зобов`язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній - оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом грудня 2018-липня 2020 років питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 49585,12 грн., заборгувавши йому 27817,13 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 335,27 грн., три проценти річних з простроченої суми 695,20 грн., пеню 3080,04 грн., штраф 2781,71 грн., а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому порядку. Подав заяву про застосування позовної давності в частині вимог про стягнення штрафних санкцій до часу звернення позивача в суд з указаним позовом. Також зазначав, що позивач нарахував пеню та штраф без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 квітня 2018 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 19184/5-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За умовами договору позивач зобов`язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній - оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість поданої води згідно п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4. договору передбачено визначати за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем. Обсяг наданої води для поливу та на інші власні потреби споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб споживача може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

Зняття показів з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку, кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-ох місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 діб. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини постачальника подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання, а при їх відсутності, згідно нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невід`ємною частиною договору.

Кількість стічних вод згідно п. 2.1.5. договору визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Строк оплати за договором відповідно до умов п.п. 2.2.2, 2.2.4 встановлений п`ять днів з дня направлення позивачем платіжних документів до банківської установи відповідача. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 7 договору встановлений на один рік з моменту його підписання. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Також встановлено, що 1 листопада 2018 р. між сторонами по справі укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, згідно з умовами якої позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта споживача за адресою вул. Сиваська 1 у м. Києві, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливо приймачі та люки каналізаційних колодязів в період дощів та сніготанення в порядку передбаченому Правилами користування, Правилами приймання та даними гідрометеослужби.

Згідно п. 1 додаткової угоди вартість послуг розраховується постачальником щомісячно за попередній календарний місяця від об`ємів відведених стічних вод, визначених згідно даних заяви споживача та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановленими уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України і величини рівня атмосферних опадів за даними гідрометеорологічного центру України.

Вказані обставини підтверджується наявною у справі копіями вищевказаних договору та додаткової угоди.

Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, поданим його розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі актів зняття показань з приладу обліку №№ 4-329-2 за грудень 2018 р., 4-329-2 за січень 2019 р., 4-329-2 за лютий 2019 р., 4-329-2 за березень 2019 р., 4-329-2 за квітень 2019 р., 4-329-2 за липень 2019 р., 4-329-2 за серпень 2019 р., 4-329-2 за травень 2019 р., 4-329-2 за червень 2019 р., 04-329-002 за вересень 2019 р., 04-329-002 за жовтень 2019 р., 04-329-002 за листопад 2019 р., 04-329-002 за грудень 2019 р., 04-329-002 за січень 2020 р., 04-329-002 за лютий 2020 р., 04-329-002 за березень 2020 р., реєстром надходження грошових коштів стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом грудня 2018-липня 2020 років послуг водопостачання та водовідведення вартістю 49585,12 грн., а також оплати відповідачем одержаних послуг у розмірі 21767,99 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 27817,13 грн. боргу (49585,12-21767,99), 335,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 695,20 три проценти річних з простроченої суми.

Відповідно до умов п. 4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги про стягнення передбаченої п. 4.2. договору пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2126,88 грн. з урахуванням встановленого сторонами у договорі строку нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання (рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано), тобто за жовтень 2019-жовтень 2020 року, а не з серпня 2019 року, з чого виходив позивач у поданому ним розрахунку.

Відповідно до вимог п. 4.7. договору за не оплату виставленого постачальником згідно з цим договором рахунку, вимоги чи іншого документу щодо оплати отриманих послуг, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє споживача від обов`язку оплатити рахунок, вимогу чи інший документ щодо оплати отриманих послуг.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся в суд з указаним позовом 6 жовтня 2020 р., тобто з пропуском встановленого ст. 258 ЦК річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу, за порушення, які мали місце до 6 жовтня 2019 р., про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Враховуючи наведене позов у цій частині відповідно до вимог ст. 624 ЦК України підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача належить до стягнення 2294,29 грн. штрафу.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 27817,13 грн. боргу, 335,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 695,20 три проценти річних з простроченої суми, 2126,88 грн. пені, 2294,29 грн. штрафу, 2014,76 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар