Рішення № 94319094, 21.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021Справа № 910/14963/20

За позовом Фізичної особи-підприємця Подлесної Марини Миколаївни м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ-Столиця" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 37128,99 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2020 року Фізична особа-підприємець Подлесна Марина Миколаївна звернулася в суд з указаним позовом.

Позивачка зазначала, що між нею та відповідачем був укладений договір суборенди нерухомого майна № 180513/О-1 від 6 травня 2019 р., згідно з яким відповідач (орендодавець) передав, а вона (орендар) прийняла у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 70,8 м2, у т.ч. місця загального користування 11,8 м2, розташовані на третьому поверсі в адміністративній будівлі з вбудованими приміщеннями (каб. 303) по вул. Кирилівській, 121-А у м. Києві.

Всупереч умов указаного договору відповідач після закінчення строку дії договору та повернення орендованого приміщення 14 травня 2020 р. відповідач не повернув їй суму забезпечувального платежу у розмірі 24780 грн., який був сплачений нею при укладанні указаного договору.

Також зазначала, що на виконання умов договору суборенди вона перерахувала відповідачу в рахунок оренди приміщення за березень 2020 року 24780 грн.

При цьому, через запровадження карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вона протягом 17 березня-13 травня 2020 року була позбавлена можливості користуватись орендованим приміщенням.

З цих підстав просила задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 36770,33 грн. боргу (24780 грн. гарантійного платежу + 11990,33 грн. частини сплаченої орендної плати за період 17-31 березня 2020 р., протягом якого не користувалася об`єктом оренди), а також понесені нею по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав в частині стягнення 11990,33 грн. Заперечив проти стягнення 24780 грн. гарантійного платежу, оскільки указану суму було зараховано в погашення експлуатаційних витрат понесених ним за 55 календарних днів погодженого періоду звільнення орендаря від сплати орендної плати. Зазначав, що орендоване приміщення на підставі акту-приймання передачі йому повернуто не було. Поданий же позивачем акт прийому-передачі приміщень від 14 травня 2020 р. з його боку не був підписаний уповноваженою особою.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 6 травня 2019 р. між сторонами по справі був укладений договір суборенди нерухомого майна № 180513/О-1, згідно з яким відповідач (орендодавець) зобов`язався передати позивачці (орендарю) в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 70,8 м2, у т.ч. місця загального користування 11,8 м2 розташовані на третьому поверсі в адміністративній будівлі з вбудованими приміщеннями (каб. 303) по вул. Кирилівській, 121-А у м. Києві, а позивачка - прийняти вищевказане приміщення та сплачувати за його користування орендну плату, комунальні послуги та забезпечувальний платіж.

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору ціна договору розраховується як сума усіх платежів, які зобов`язаний сплатити та уже сплатив орендар за період дії даного договору, у т.ч. фіксованих платежів, які орендар сплачує безпосередньо за саме право використання приміщенні незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (надалі орендна плата та/або орендний платіж), а також інших платежів, що виникають з умов договору.

Розрахунок розміру орендної плати здійснюється шляхом множення вартості оренди одного квадратного метра на площу орендованого приміщення 70,8 м2.

Розмір орендної плати з одного квадратного метра становить 350 грн. за один місяць, відповідно з об`єкта оренди в цілому орендна плата становить 24780 грн. за один місяць без урахування ПДВ.

Згідно п.п. 5.1. договору орендар починаючи з дати підписання акту передачі за цим договором повинен щомісяця відшкодовувати витрати на комунальні послуги (за послуги з електро- та теплопостачання) на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, не пізніше 10-ти календарних днів після отримання відповідних рахунків.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявною у матеріалах справи копією вищевказаного договору.

Заявлені позивачкою вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку повернути гарантійний платіж у розмірі 24780 грн. та частини сплаченої орендної плати за період 17-31 березня 2020 р. у розмірі 11990,33 грн.

Відповідно до умов п.п. 4.4., 4.5. договору орендар протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору зобов`язаний сплатити забезпечувальний платіж та орендну плату за перший місяць оренди. Забезпечувальний платіж сплачується у розмірі орендної плати за один місяць оренди.

Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 13 травня 2019 р., платіжним дорученням № 712 від 7 травня 2019 р. стверджується факт передачі відповідачем позивачу орендованого майна в оренду, а також сплати останньою 24780 грн. забезпечувального платежу згідно договору.

Відповідно до умов розділу 3 договору строк дії договору оренди встановлений з моменту його підписання і діє протягом 12 календарних місяців з дня підписання акту прийому-передачі приміщення. Строк оренди закінчується, якщо він не буде продовжений сторонами шляхом укладення письмової угоди чи достроково припинений відповідно до умов цього договору через 12 календарних місяців з початку обліку періоду оренди, але не раніше фактичного повернення приміщень та підписання акту повернення приміщень.

Отже, з урахуванням того, що орендоване приміщення було передано позивачу 13 травня 2019 р., то строк дії спірного договору закінчився 13 травня 2020 р.

Відповідно до умов п. 7.2.7. договору орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю у встановлений цим договором строк і в належному стані.

Актом прийому-передачі приміщень від 14 травня 2020 р., поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, підтверджується факт повернення позивачем відповідачу орендованого майна.

Доводи відповідача про те, що позивач після закінчення строку дії договору не звільнив орендоване приміщення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки суперечать зібраним доказам, зокрема, поданому з позовом відеозапису з об`єкта оренди від 14 травня 2020 р.

Виходячи з наведеного позивачка набула права вимагати від відповідача повернення 24780 грн. гарантійного платежу.

Також поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи рахунком на оплату № 70 від 2 березня 2020 р., платіжним дорученням № 962 від 18 березня 2020 р. підтверджується факт сплати позивачем на користь відповідача в рахунок оренди приміщення за березень 2020 р. платежу у розмірі 24780 грн.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 р. на всій території України установлено карантин.

Відповідно до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційну до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до умов п. 1.3. договору орендар зобов`язується використовувати приміщення виключно за його цільовим призначенням, а саме розміщення орендарем на об`єкті оренди офісу для здійснення своєї господарської діяльності.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що підприємницька діяльність позивача пов`язана з діяльністю туристичних агентств.

Відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 290-р від 16 березня 2020 р. на усій території України з 12 березня-24 квітня 2020 року встановлено карантин та тимчасово закрито з 17 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення.

З урахуванням наведеного підприємницька діяльність позивачки з використанням спірного майна протягом 17 березня-13 травня 2020 року, була обмежена.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Поясненнями позивачки, викладеними у позовній заяві, відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, наявним у матеріалах справи листом № 200331/2 від 31 березня 2020 р. вбачається, що відповідач на період з 17 березня 2020 р. до закінчення карантинних заходів у м. Києві звільнив позивачку від сплати орендної плати за договором.

Отже, обставини неможливості використання позивачкою орендованого нею приміщення протягом заявленого строку є доведеними, та не заперечуються сторонами.

Тому сплачена нею частина орендної плати у розмірі 11990,33 грн. за період 17-31 березня 2020 р. одержана відповідачем безпідставно.

Листом № 13052020/1 від 13 травня 2020 р. позивачка пред`явила відповідачу вимогу про повернення суми частини сплаченої орендної плати за період 17-31 березня 2020 р. у розмірі 11990,33 грн., а також забезпечувального платежу у розмірі 24780 грн.

Доказів повернення відповідачем позивачці вказаних сум суду не надано.

Суду не надано достовірних доказів наявності у позивачки заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг за березень 2020 рік за спірним договором, тому посилання відповідача про зарахування забезпечувального платежу в рахунок погашення понесених ним експлуатаційних витрат у березні 2020 року є безпідставними.

З наявних у матеріалах справи рахунку на оплату № 74 від 31 березня 2020 р., платіжного доручення № 963 від 10 квітня 2020 р. позивачкою було сплачено на користь відповідача передбачені п. 5.1. договору комунальні послуги (за послуги з електро- та теплопостачання) за березень 2020 року у розмірі 883,56 грн.

Вимоги про оплату комунальних послуг у більшому розмірі суперечать умовам договору між сторонами, тому є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив зобов`язання з повернення грошових коштів, з нього на користь позивачки відповідно до вимог ст.ст. 622, 625, 1212 ЦК України підлягає стягненню 36770,33 грн. боргу (24780+11990,33), 358,66 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Фізичної особи-підприємця Подлесної Марини Миколаївни м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ-Столиця" (04201, м. Київ, вул. Бережанська, 12Б, код 40668604) на користь Фізичної особи-підприємця Подлесної Марини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 36770,33 грн. боргу, 358,66 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2102 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар