Рішення № 94318823, 22.01.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/923/20

Провадження № 2/172/393/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.06.2007 року ОСОБА_1 підписав заяву з метою отримання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банком на підставі договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 21600,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, пеню на умовах, передбачених договором.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, на порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 30.06.2020 року утворилася загальна заборгованість за кредитом з урахуванням штрафних санкцій у сумі 83058,40 грн. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 20.11.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Гребенюк О.С. надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то розгляд справи здійснювати у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідачем була підписана лише анкета-заява, а не Умови та правила надання банківських послуг. Крім того анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору на суму 21600,00 грн., а також на умовах обумовлених у позові. З наданого банком розрахунку видно, що заборгованість виникла у ОСОБА_1 з 01.02.2008 року, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся 15.09.2020 року, як зазначено у позовній заяві. Тому представник відповідача надав заяву про застосування строку позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_3 надала суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач був обізнаний про умови кредитного договору, зокрема, встановлений кредитний ліміт, сплату відсотків за користування кредитом, неустойки та комісії, оскільки він підписав анкети-заяви від 19.06.2007 та 19.07.2017 року про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку та своїм підписов погодився, що ознайомився у з вказаними Умовами і що дані Умови є складовою частиною договору. Крім того, позивачем доведено, що ОСОБА_1 фактично використовував кредитну карту, частково погашав заборгованість за кредитом. Про що, зокрема, свідчить інформація про рух грошових коштів. Вважає, що позов подано в межах позовної давності, встановленої Умовами і правилами надання банківських послуг в 50 років.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

19 червня 2007 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якої виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну карту – кредитка «Універсальна» 55 днів пільгового періоду» із зазначенням кредитного ліміту в сумі 5000,00 грн. та сплатою базової процентної ставки за кредитом 1,9 % на місяць на залишок заборгованості.

У заяві зазначено, що відповідач ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому у письмовому вигляді.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником станом на 30.06.2020 року становить 83058,40 грн. і складається із: заборгованості за кредитом – 4996,16 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 71022,36 грн., заборгованості за комісією - 1400,80 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 5639,08 грн.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 до певного часу належним чином виконував умови кредитного договору, а крім того 19.07.2017 року підписав анкету-заяву про приєднання до нових Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, тому позичальник двічі був ознайомлений з вказаними Умовами, що свідчить про його обізнаність стосовно умов нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки та комісії, а також щодо збільшення строку позовної давності. Окрім того, позивач зазначає, що ОСОБА_1 активно використовував кредитну картку, а також частково сплачував заборгованість за кредитом, що також свідчить про його обізнаність з вищевказаними Умовами і правилами.

Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк»надав ОСОБА_1 кредитну картку, яка була відкрита банком 19.06.2007 року з терміном дії до 06/2011.

З виписки по рахунку, наданого позивачем, видно, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, починаючи з 05.07.2007 року і до 20.12.2008 року (операції щодо видачі готівки), однак з вказаного часу він припинив фактично користуватися кредитною карткою і, як видно з виписки, банком здійснювалися лише операції по автоматичному списанню відсотків за користування кредитом та списанню штрафів.

Таким чином, з матеріалами справи встановлено, що відповідач підписав анкету-заяву на отримання банківських послуг, отримав кредитну картку зі встановленим строком дії, фактично користувався кредитним коштами, частково сплачував заборгованість за кредитом.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно зі ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі

З матеріалів справи видно, що згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» відповідачу було надано кредитну картку, яка була відкрита банком 19.06.2007 року і яку відповідач отримав 03.07.2007 року, як зазначено в анкеті-заяві від 19.06.2007 року, з терміном дії до 06/2011, а позивач звернувся до суду лише 07.10.2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Разом з тим, позивач зазначає у відповіді на відзив, що строк позовної давності був збільшений до 50 років на підставі п. 1.1.7.31 Умов і правила надання банківських послуг і позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав в межах строку позовної давності. Однак, долучені до позову Умови і правила надання банківських послуг в ПриватБанку (в двох різних за часом редакціях) не містять підпису позичальника, а позивачем, при цьому, в порушення вимог вичнного законодавства не долучено до позову письмового договору про збільшення позовної давності.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідача ОСОБА_2 по справі заявлено про застосування позовної давності.

Зі свого боку позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.

Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 261, 266, 267, 525, 526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк