Ухвала суду № 94318605, 13.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.01.2021Справа № 910/14434/20За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя: Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники учасників:

від боржника - Хіміч Б.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було залишено без руху, встановлено заявнику строк сім днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

09.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 24.09.2020, залучено до матеріалів справи належні докази.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2020 № 910/14434/20 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 11.11.2020, визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Боднарчука С.Я., Шапілова С.А. та Шишлова О.М. зобов`язано подати заяви про участь у справі.

19.10.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. про участь у справі про неплатоспроможність.

19.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Шишлова О.М. про участь у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 65472 від 17.11.2020р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуюючого Боднарчука Станіслава Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 24.07.2013 № 1189). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 13.01.2021 р.

01.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на суму 132 700,00 доларів США.

07.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на суму 100 000,00грн.

15.12.2020 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати розгляду заявлених вимог кредиторів.

16.12.2020 до суду надійшло повідомлення по справі від Державної прикордонної служби України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2020 прийнято заяву ОСОБА_3 про визнання кредитором боржника на суму 100 000,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 13.01.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2020 прийнято заяву ОСОБА_2 про визнання кредитором боржника на суму 132 720,00 доларів США, розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 13.01.2021

21.12.2020 до суду надійшло повідомлення по справі від Головного управління ДПС у м. Києві.

06.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи за відсутності її представника.

11.01.2021 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі.

11.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Боднарчука С.Я. про виплату винагороди.

У судовому засіданні 13.01.2021 судом проведено попереднє засідання та встановлено наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:

ОСОБА_3

Так, із заяви ОСОБА_3 вбачається, що у боржника існує заборгованість у розмірі 130 000,00 грн.

01.08.2020 між ОСОБА_3 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір позики, відповідно до п. 1 якого Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникові гроші в сумі 100 000,00 грн.

Пунктом 2 Договору визначено, що сторони домовились про те, що договір позики є безпроцентним, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 20.09.2020.

Згідно з п. 4 Договору при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 20.09.2020) Позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати тридцяти відсотків від простроченої суми.

Відповідно до п. 6 Договору після повернення боргу Позикодавцем буде видано Позичальнику власноручну розписку про одержання грошей. Без зазначеної розписки борг вважається таким, що не повернутий.

Згідно з розпискою від 01.08.2020 ОСОБА_1 отримав у борг за Договором позики від 01.08.2020 від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. із зазначенням строку повернення позики - 20.09.2020.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України, Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, договір позики є двостороннім правочином. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, позикодавець та позичальник є сторонами договору позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг, оскільки саме факт передання коштів повинен бути підтверджений розпискою позичальника (частина друга статті 1047 ЦК України).

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Тому, досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суди для визначення факту укладення договору, його умов та його юридичної природи повинні виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс13.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В той же час, заперечень боржника проти отримання коштів за вказаним договором до суду не надходило, грошові вимоги ОСОБА_3 за вказаним договором та відповідною розпискою керуючим реструктуризацією визнані у повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, ОСОБА_3 підлягає визнанню кредитором боржника на суму 130 000,00 грн. боргу, з віднесенням 100 000,00 грн. до другої черги (основне зобов`язання) та 30 000,00 грн. до третьої черги задоволення (штрафна санкція у вигляді 30 % від простроченої суми боргу).

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 204,00грн.

ОСОБА_4

ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання кредитором ОСОБА_1 на суму 132 720,00 доларів США.

20.12.2010 між ОСОБА_4 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір позики, відповідно до п. 1 якого Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникові грошові кошти у сумі 800 000,00 грн., що на день передачі грошей відповідає еквівалентові суми 100 000,00 доларів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками міста Києва.

Пунктом 1 Договору визначено, що передачу грошей було здійснено в момент підписання цього Договору, про що Позичальник власноручно написав Позикодавцю розписку про одержання грошей.

Згідно з п. 2 Договору сторони домовились про те, що договір позики є безпроцентним. Остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 20.12.2019. При цьому повна сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 100 000,00 доларів США за середнім курсом продажу комерційних банків міста Києва (за вибором Позикодавця) на день передачі грошей.

Пунктом 4 Договору встановлено, що при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 20.12.2019) Позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати тридцяти відсотків від простроченої суми.

Відповідно до п. 6 Договору після повернення боргу Позикодавцем буде видано Позичальнику власноручну розписку про одержання грошей.

Згідно з розпискою від 20.12.2010 ОСОБА_1 отримав у борг за Договором позики від 20.12.2010 від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн., що на день передачі грошей еквівалентно 100 000,00 доларів США, зазначено строк повернення позики - до 20.12.2019, вказано, що сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквіваленту суми 100 000,00 доларів США ща середнім курсом продажу комерційних банків міста Києва на день передачі грошей.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України, Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, договір позики є двостороннім правочином. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, позикодавець та позичальник є сторонами договору позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг, оскільки саме факт передання коштів повинен бути підтверджений розпискою позичальника (частина друга статті 1047 ЦК України).

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Тому, досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суди для визначення факту укладення договору, його умов та його юридичної природи повинні виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс13.

Перерахувавши заявлену вимогу в частині основного боргу на день звернення із завою про визнання кредитором (27.11.2020) у гривневому еквіваленті, її розмір складає 2 844 280,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Перерахувавши заявлену вимогу в частині неустойки на день звернення із завою про визнання кредитором у гривневому еквіваленті, її розмір складає 853 284,00 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що у ОСОБА_4 не виникло право на нарахування інфляційних втрат, оскільки грошове зобов`язання ОСОБА_1 за Договором позики від 20.12.2010 визначено у іноземній валюті - а саме у доларах США.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Отже можливість нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов`язання (у даному випадку - на суму заборгованості за Договором позики), визначеного в іноземній валюті, виключається. Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 916/4693/15 від 18.09.2020.

За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_4 у визнанні кредитором ОСОБА_1 на суму 77 364,42 грн.

В той же час, заперечень боржника проти отримання коштів за вказаним договором до суду не надходило, грошові вимоги ОСОБА_4 за вказаним договором та відповідною розпискою керуючим реструктуризацією визнані частково - у визнанні нарахованої інфляційної складової боргу останнім відмовлено.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, ОСОБА_4 підлягає визнанню кредитором боржника на суму 3 697 564,00 грн. боргу, з віднесенням 2 844 280,00 грн. до другої черги (основне зобов`язання) та 853 284,00 грн. до третьої черги задоволення (штрафна санкція у вигляді 30 % від простроченої суми боргу).

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 204,00грн.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/14434/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 134 204,00 грн., з яких 4 204,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 100 000,00 грн. - вимоги другої черги, 30 000,00 грн. - вимоги третьої черги задоволення;

- ОСОБА_4 з грошовими вимогами на суму 3 701 768,00 грн., з яких 4 204,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 2 844 280,00 грн. - вимоги другої черги задоволення, 853 284,00 грн. - вимоги третьої черги задоволення.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 27.01.21.

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 12.02.2021 подати до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.03.21 о 12:00. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 5 (корпус Б).

6. Відмовити ОСОБА_4 у визнанні кредитором на суму 77 364,42 грн.

7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 20.01.2021

Суддя Д.В. Мандичев