Рішення № 94318141, 20.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5638/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 557 084 грн. 53 коп. за договором на підготовку та проведення технологічних випробувань корпусу 94.7894.0200.0000.00.0 № 2TRS202.13 виробу "Taurus-II"

Представники:

від позивача: Челапко І.С., довіреність №14/24 від 19.01.2021, представник; Цебратенко К.В., довіреність 14/20 від 18.01.2021, представник;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 13.10.2020 № 24/137, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" заборгованість у розмірі 557 084 грн. 53 коп., з яких: 482 561 грн. 22 коп. - основний борг, 45 639 грн. 53 коп. - інфляційні втрати, 28 883 грн. 78 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору на підготовку та проведення технологічних випробувань корпусу 94.7894.0200.0000.00.0 № 2TRS202.13 виробу "Taurus-II".

Також позивач просить суд в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України зазначити в рішенні про нарахування 3% річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 19.11.2020.

18.11.2020 відповідач подав до суду клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що договір про надання правової допомоги позивачем із адвокатським об`єднанням укладено лише 16.11.2020, у зв`язку із чим у представника відповідача не було достатньо часу для підготування відзиву на позов, строк встановлений судом закінчився 19.11.2020. Відповідач зазначає, що бажає скористатися своїм правом на надання заперечень та доказів на їх підтвердження, у зв`язку із чим просить суд продовжити строк на надання відзиву до 03.12.2020. Крім того, зазначає, що представник відповідача адвокат Малик А.С. на даний час перебуває на самоізоляції через виявлення позитивного результату коронавірусу COVID-19 у особи, що мешкає разом, у зв`язку із чим просить суд визнати причину неявки представника у призначене підготовче засідання поважною та відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2020 клопотання Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" про продовження строку для надання відзиву та відкладення розгляду справи задоволено; продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву до 03.12.2020; підготовче засідання відкладено на 08.12.2020.

03.12.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 03.12.2020. в якому зазначив, що позивач безпідставно посилається на момент виникнення зобов`язання з оплати договору саме на факт підписання акту, оскільки спірним договором чітко передбачено виникнення зобов`язання з оплати з моменту пред`явлення рахунку. Проте, позивач рахунок відповідачу не пред`явив, що свідчить про те, що станом на 03.12.2020 у відповідача не виник обов`язок з оплати робіт за договором. Крім того, повідомив суд, що між сторонами ведуться переговори щодо мирного врегулювання спору, погодження заходів взаємозаліку. Просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У підготовчому засіданні 08.12.2020 оголошено перерву до 22.12.2020.

15.12.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив від 14.12.2020 № 24/163, в якій зазначив, що рахунок направлений відповідачу разом з актом здачі-приймання робіт, який підписаний відповідачем без заперечень; мотивована відмова від прийняття робіт або щодо відсутності документів від відповідача не надходила. Крім того, не підтвердив посилання відповідача на проведення переговорів щодо мирного врегулювання спору. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

21.12.2020 відповідачем до суду надані письмові пояснення від 21.12.2020, в яких зазначає, що сторонами у спірному договорі погоджений певний порядок виконання договору, а саме пред`явлення і отримання рахунку, та подальша сплата коштів протягом 10 банківських днів після пред`явлення рахунку. Отже, саме факт проед`явлення рахунок є підставою для відліку часу виконання зобов`язання з оплати послуг. Проте, рахунок позивачем пред`явлено не було. Крім того, зазначає, що переговори щодо погодження заходів взаємозаліку ведуться між сторонами давно. Але на даний час через смерть генерального директора ДП "Конструкторське бюро" Південне" ОСОБА_1 врегулювання таких заходів затягується у часі.

Того ж дня відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів від 21.12.2020, мотивоване неможливістю забезпечити явку представника відповідача у призначене підготовче засідання через зайнятість в іншому судовому процесі.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 20.01.2021.

У призначене судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 22.12.2020 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 22.12.2020 або конверт із вказаною ухвалою на адресу господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підтвердження направлення відповідачу ухвали суду від 22.12.2020 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням від 04.01.2020 № 5 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого станом на 20.01.2021 на сайті наявна інформація про вручення поштового відправлення адресату 20.01.2012.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд наголошує, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За змістом ст..ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З огляду на обізнаність відповідача про наявність у провадженні суду даної справи, останній не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За вказаних обставин, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 20.01.2021 позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2018 між Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (замовник) та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (виконавець) укладено договір на підготовку та проведення технологічних випробувань корпусу 94.7894.0200.0000.00.0 № 2TRS202.13 виробу "Taurus-II" № 4/18 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з підготовки та проведення технологічних випробувань корпусу 94.7894.0200.0000.00.0 № 2TRS202.13 виробу "Taurus-II", код послуги 30.30.5, відповідно до ДК 016:2010.

Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт за договором встановлюється відповідно до протоколу погодження договірної ціни в сумі 402 134,35 грн., крім того ПДВ 20% - 80 426,87 грн., всього – 482 561,22 грн.

За умовами п. 3.2 договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% від суми договору у десятиденний строк після отримання рахунку від виконавця. Виконавець має право не починати виконання робіт до отримання авансу. При цьому строки, зазначені у додатку № 1, переносяться на відповідний період затримки.

Остаточна оплата вартості проведення технологічних випробувань здійснюється замовником за рахунком виконавця, наданим із додатком приймально-передавального акту, протягом 10 банківських днів після пред`явлення рахунку (п. 3.3. договору).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються за договірною ціною (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору замовник в строк, вказаний у відомості виконання, поставляє у відділ № 104 ДП «КБ» Південне» матеріальну частину за товарно-транспортною накладною із оформленням акту приймання-передачі, в якому зазначає номенклатуру, кількість та заставну вартість кожного найменування.

Строк проведення технологічних випробувань складає 30 робочих днів з моменту надходження виконавцю матеріальної частини, а також отримання авансу відповідно до п. 3.2.

За умовами п. 4.4 договору протягом 15 наступних днів після закінчення проведення технологічних випробувань, виконавець здійснює запис в супровідній документації до вузла та оформлює акт здачі-приймання робіт.

Замовник у 5-ти денний строк після отримання акту здачі-приймання робіт направляє виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.6 договору матеріальна частина та документація за результатами випробування вузла передаються замовнику протягом 10 днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, при цьому матеріальна частина передається за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі із зазначенням її заставної вартості.

Відповідно до п. 9.1 договору термін дії договору встановлюється з моменту підписання по 28.06.2019.

На виконання умов договору позивачем за вих. № 104/5077 від 11.09.2018 на адресу відповідача направлений акт здачі-приймання № 104-222 та рахунок на оплату № 188 від 06.09.2018.

Факт отримання направлених позивачем документів підтверджується відміткою відповідача у правому нижньому куті вказаного листа «вх. 3229 от 11.09.18» (а.с. 20, 21-22)

27.09.2018 замовником підписано та 28.09.2018 повернуто листом за вих. № 124-Д/1191 від 27.09.2018 акт здачі-приймання НТП за договором від 19.06.2018 № 4/18 на проведення технологічних випробувань виробу «Таурус ІІ» на суму 482 561 грн. 22 коп. (а.с. 23).

Позивач зазначає, що в порушення умов договору, відповідач не здійснив розрахунок за надані позивачем послуги, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 482 561 грн. 22 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 45 639 грн. 53 коп. за період з 08.10.2018 по 05.10.2020 та 3% річних в сумі 28 883 грн. 78 коп. за вказаний період.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, наявність часткової оплати послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати послуг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору на підготовку та проведення технологічних випробувань корпусу 94.7894.0200.0000.00.0 № 2TRS202.13 виробу "Taurus-II", є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору позивачем виконані роботи на суму 482 561 грн. 22 коп. та передані замовнику. Слід зазначити, що будь-які претензії та зауваження щодо якості, обсягів та строків виконання вказаних робіт замовником не висловлювалися. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Доказів оплати заборгованості замовник не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Натомість матеріали справи місять підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2020, за змістом якого відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за спірним договором у розмірі 482 561 грн. 22 коп. (а.с. 24).

У п. 3.3. договору сторони визначили строк остаточної оплати вартості проведення технологічних випробувань, а саме протягом 10 банківських днів після пред`явлення замовником рахунку на оплату.

Господарський суд констатує, що іншого порядку остаточної оплати наданих послуг, зокрема, з дати підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт тощо, умовами спірного договору не передбачено.

З урахуванням умов п. 3.3 договору строк оплати наданих послуг є таким, що настав 25.09.2018.

При цьому, господарський суд звертає увагу позивача на помилковість його тверджень щодо настання строку оплати послуг 07.10.2018, оскільки умовами п. 3.3 договору строк оплати встановлений у банківських, а не календарних днях та починає свій перебіг з дати отримання замовником рахунку на оплату.

Водночас, судом враховано, що рахунок на оплату отримано відповідачем 11.09.2018, про що свідчить відмітка відповідача у правому нижньому куті листа позивача від 11.09.2018 № 104/5077 (а.с. 20).

Оскільки відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, суд вважає позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 482 561 грн. 22 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Викладене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18).

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду нарахування вказаних нарахувань. Як вище встановлено судом строк оплати вартості наданих послуг настав 25.09.2018, тобто прострочення оплати слід рахувати з 26.09.2018. Проте, позивач нараховує 3% річних та інфляційні з 08.10.2018.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Разом з тим, господарський суд позбавлений права виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Пред`явлення вимог у меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

Заперечення відповідача щодо не направлення позивачем рахунку на оплату, судом відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи, оскільки рахунок № 188 від 06.09.2018 отримано відповідачем 11.09.2018, про що свідчить його відмітка у правому нижньому куті листа позивача від 11.09.2018 № 104/5077 (а.с. 20).

При цьому, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від прийняття виконаних позивачем робіт або будь-яких заперечень чи звернень щодо відсутності передбачених договором документів, зокрема, рахунку на оплату.

Натомість, наявність несплаченої заборгованості за спірним договором підтверджена відповідачем шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2020 (а.с. 24).

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 482 561 грн. 22 коп. основного боргу, 28 883 грн. 78 коп. 3% річних, 45 639 грн. 53 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача покладаються на відповідача.

Розглянувши викладене у позовній заяві клопотання позивача про нарахування 3% річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення, суд зазначає таке.

За приписами ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Отже, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються 3% річних та інфляційне збільшення, суд зазначає про нарахування 3% річних з 06.10.2020, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 05.10.2020 до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 у справі №904/5638/20 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 482 561 грн. 22 коп. з 06.10.2020 до моменту виконання цього рішення, за формулою:

С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308368) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 03, код ЄДРПОУ 14308304) 482 561 грн. 22 коп. (чотириста вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят одну грн. 22 коп.) основного боргу, 28 883 грн. 78 коп. (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 78 коп.) 3% річних, 45 639 грн. 53 коп. (сорок п`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять грн. 53 коп.) інфляційних втрат, 8 356 грн. 27 коп. (вісім тисяч триста п`ятдесят шість грн. 27 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 у справі №904/5638/20 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 482 561 грн. 22 коп. з 06.10.2020 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 22.01.2021

Суддя І.А. Рудь