Рішення № 94318075, 14.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5156/20Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУРБОСТАЛЬ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС"

про стягнення 2570059,94грн., з яких:

- 791871,45грн. за договором №01/12-2016 від 01.12.2016, у тому числі 533698,91грн. основної заборгованості; 212992,67грн. пені; 28893,59грн. трьох процентів річних; 16286,28грн. інфляційних втрат.

- 1350917,65грн. за договором постачання №02/08-2019 від 02.08.2019, у тому числі 1187942,40грн. основної заборгованості; 118794,24грн. пені; 28150,46грн. трьох процентів річних; 16030,55грн. інфляційних втрат.

- 427270,84грн. за договором №20/01-2020 від 20.01.2020, у тому числі 380454,96грн. основної заборгованості; 16412,77грн. пені; 26631,85грн. штрафу; 3771,26грн. трьох процентів річних, з урахуванням позовної заяви від 09.10.2020 за вих.№б/н (уточненої)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУРБОСТАЛЬ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 255541,28грн., з яких:

- 777352,79грн. за договором №01/12-2016 від 01.12.2016, у тому числі 533698,91грн. основної заборгованості; 201553,60грн. пені; 28045,29грн. трьох процентів річних; 14054,99грн. інфляційних втрат.

- 1350917,65грн. за договором постачання №02/08-2019 від 02.08.2019, у тому числі 1187942,40грн. основної заборгованості; 118794,24грн. пені; 28150,46грн. трьох процентів річних; 16030,55грн. інфляційних втрат.

- 427270,84грн. за договором №20/01-2020 від 20.01.2020, у тому числі 380454,96грн. основної заборгованості; 16412,77грн. пені; 26631,85грн. штрафу; 3771,26грн. трьох процентів річних.

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Щодо питання забезпечення позову.

Одночасно з позовною заявою надійшла заява від 11.09.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову.

12.10.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов лист від 09.10.2020 за вих.№б/н з доданою до нього заявою від 09.10.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову (уточненою).

Ухвалою від 15.10.2020 у задоволенні заяви позивача від 09.10.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову відмовлено.

Щодо питання відкриття провадження у справі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5156/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020.

Ухвалою від 23.09.2020 позовну заяву та заяву від 11.09.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову залишено без руху; позивачу рекомендовано усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі обґрунтованого розрахунку пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

12.10.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов лист від 09.10.2020 за вих.№б/н з доданою до нього позовною заявою (уточненою) в якій просить стягнути 2570059,94грн., з яких:

- 791871,45грн. за договором №01/12-2016 від 01.12.2016, у тому числі 533698,91грн. основної заборгованості; 212992,67грн. пені; 28893,59грн. трьох процентів річних; 16286,28грн. інфляційних втрат.

- 1350917,65грн. за договором постачання №02/08-2019 від 02.08.2019, у тому числі 1187942,40грн. основної заборгованості; 118794,24грн. пені; 28150,46грн. трьох процентів річних; 16030,55грн. інфляційних втрат.

- 427270,84грн. за договором №20/01-2020 від 20.01.2020, у тому числі 380454,96грн. основної заборгованості; 16412,77грн. пені; 26631,85грн. штрафу; 3771,26грн. трьох процентів річних та заявою від 09.10.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову (уточненою).

Ухвалою від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 18.11.2020.

16.11.2020 (електронною поштою) та 17.11.2020 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 13.11.2020 за вих.№201113-С1Т у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 18.11.2020 відзив від 13.11.2020 за вих.№201113-С1Т прийнято до розгляду.

16.11.2020 (електронною поштою) та 17.11.2020 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 13.11.2020 за вих.№201113-С2Т про проведення процедури врегулювання спору в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Ухвалою від 18.11.2020 заяву відповідача від 13.11.2020 за вих.№201113-С2Т про проведення процедури врегулювання спору задоволено.

17.11.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 17.11.2020 за вих.№б/н у якому просить суд на виконання ухвали від 19.10.2020 долучити до матеріалів справи установчі документи товариства. Ухвалою від 18.11.2020 клопотання позивача від 17.11.2020 за вих.№б/н задоволено. Установчі документи позивача долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 18.11.2020 підготовче засідання відкладено на 16.12.2020.

17.11.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від 25.11.2020 за вих.№б/н в якій позивач наголошує, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню. Ухвалою від 16.12.2020 відповідь на відзив від 25.11.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.

15.12.2020 (електронною поштою) та 17.11.2020 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли дві ідентичні заяви від 14.12.2020 за вих.№14/12-20 про відкладення підготовчого засідання у яких просить суд відкласти розгляд справи №904/5156/20, який призначено на 16.12.2020 о 12год. 15хв. на іншу дату. Ухвалою від 16.12.2020 у задоволенні заяви відповідача від 14.12.2020 за вих.№14/12-20 про відкладення підготовчого засідання відмовлено.

Ухвалою від 16.12.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 14.01.2021.

11.01.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від б/д за вих.№б/н у яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та застосувати до вимог позивача в частині стягнення пені за договором №01/12-2016 від 01.12.2016 за період з 14.05.2019 по 08.09.2020 наслідки спливу позовної давності і відмовити в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Оглянувши заперечення від б/д за вих.№б/н, господарський суд констатує їх направлення на адресу позивача і доходить висновку про їх прийняття до розгляду.

06.01.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 04.01.2021 за вих.№б/н про розгляд справи за відсутності позивача в якій просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності в судовому засіданні, яке відбудеться 14.01.2021 позивача.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Аналізуючи фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що неучасть представника позивача у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судове засідання, яке відбулося 14.01.2021, учасники процесу не забезпечили явку представників.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.01.2021, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.01.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, складено вступну та резолютивну частину рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

1. Між сторонами укладено договір поставки №01/12-2016 від 01.12.2016 (далі - договір №01/12-2016).

Позивач стверджує, що на виконання вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 5869205,55грн.

Відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару виконав частково. Залишок заборгованості складає 533698,91грн.

Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаного результату.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 14.05.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 212992,67грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 14.05.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 28893,59грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 14.05.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 16286,28грн.

2. Між сторонами укладено договір поставки №02/08-2019 від 02.08.2019 (далі - договір №02/08-2019).

Позивач стверджує, що на виконання вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1187942,40грн.

Відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав.

Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаного результату.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 02.11.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 118794,24грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 02.11.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 28150,46грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 02.11.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 16030,55грн.

3. Між сторонами укладено договір №20/01-2020 від 20.01.2020 (далі - договір №20/01-2020).

Позивач стверджує, що на виконання вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 380454,96грн.

Відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав.

Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаного результату.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 05.05.2020 по 08.09.2020 на загальну суму 16412,77грн.;

- штраф у розмірі 26631,85грн.

- три проценти річних за загальний період прострочення з 05.05.2020 по 08.09.2020 на загальну суму 3771,26грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач наголошує, що станом на 01.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем складає 2855641,31грн.

За період з 01.02.2020 по 13.11.2020 відповідач сплатив на користь позивача 1400000,00грн., водночас в лютому 2020 року позивач на користь відповідача здійснив поставку товару на загальну суму 380454,96грн.

Відповідач стверджує, що станом на 13.11.2020 у нього перед позивачем обліковується заборгованість в загальній сумі 1802096,27грн.

Відповідач наголошує, що позивачем не надано копій рахунків на поставлений товар доказів їх отримання відповідачем. Саме отримання рахунків відповідачем, на думку останнього, є підставою для здійснення оплати заборгованості.

Відповідач звертає увагу суду, що позивач не надав жодних первинних документів, які б підтверджували факт поставки товару.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач стверджує, що ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою оплати товару.

Позивач наголошує, що до матеріалів справи долучено копії первинних документів, які свідчать про поставку товару відповідачу.

Крім цього, позивач зазначає, що у видатковій накладній №РН-23 від 24.09.2019 в рядку "Замовлення" допущено помилку у номері та даті договору, а саме замість "№02/08-2019 від 02.08.2019" помилково вказано "№01/12-2016 від 01.12.2016". Найменування, кількість та вартість товару, що був поставлений за видатковою накладною №23 від 24.09.2019 повністю відповідає найменуванню, кількості та вартості товару.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

1. Відповідач заперечує заборгованість за договором №01/12-2016 у сумі 533698,91грн. і стверджує, що його заборгованість за вказаним договором становить 233698,91грн., з урахуванням того, що у вересні 2020 року відповідачем на користь позивача сплачено 300000,00грн., а саме 16.09.2020 - 100000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №173 від 16.09.2020; 17.09.2020 - 100000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №183 від 17.09.2020; 22.09.2020 - 100000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №202 від 16.09.2020.

Відповідач дійшов висновку, що у разі неправильно вказаної суми основної заборгованості неправильно визначено і розмір пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Крім цього, відповідач не дотримався вимог статті 232 Господарського кодексу України.

З огляду на те, що вимоги позивача про стягнення пені за договором №01/12-2016 від 01.12.2016 розраховано за період з 14.05.2019 по 08.09.2020, а частина періоду (з 14.05.2019 по 21.09.2019) виходить за межі строку спеціальної позовної давності, відповідач просить суд її застосувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

2. Позивач звертався до відповідача з претензією за вих.№12 від 07.04.2020 про сплату заборгованості, що виникла за договором №02/08-2019. Вказана претензія отримана відповідачем 14.04.2020.

Таким чином, відповідач робить висновок, що строк оплати заборгованості є таким, що настав 20.04.2020, а не з 02.11.2019, як вказав позивач.

3. Заборгованість за договором №20/01-2020 не визнається через відсутність рахунків-фактур.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування пені та штрафу. 6. Правомірність застосування позовної давності. 7. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

1. Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №01/12-2016 від 01.12.2016 (далі - договір №01/12-2016).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується передати у власність покупцю матеріали та комплектуючі для виготовлення обладнання (далі - товар) згідно Додатків до договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється у відповідності з доданими до нього Додатками-Специфікаціями. Зміни загальної суми договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Додатків-Специфікацій на додаткові партії товару (пункт 4.2 договору).

Строк. Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020. У випадку, якщо на момент закінчення договору у сторін залишаться невиконані зобов`язання, договір продовжує діяти до їх остаточного виконання - до спливу строку гарантії (пункт 10.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 14.12.2017).

2. Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір постачання №02/08-2019 від 02.08.2019 (далі - договір №02/08-2019).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити обладнання, далі - товар, за ціною і в кількості вказаних у специфікації, рахунку-фактурі і видатковій накладній, які є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Сума договору визначається згідно з сумою специфікацій по договору (пункт 2.3 договору).

Строк. Договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2021 (пункт 9.1 договору).

3. Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір №20/01-2020 від 20.01.2020 (далі - договір №20/01-2020).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується передати у власність покупцю матеріали та комплектуючі для виготовлення обладнання (далі - товар) згідно Специфікацій до договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється у відповідності з доданими до нього Додатками-Специфікаціями. Зміни загальної суми договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Додатків-Специфікацій на додаткові партії товару (пункт 4.2 договору).

Строк. Даний договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2023. У випадку, якщо на момент закінчення договору у сторін залишаться невиконані зобов`язання, договір продовжує діяти до їх остаточного виконання - до спливу строку гарантії (пункт 10.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору №01/12-2016, договору №02/08-2019 та договору №20/01-2020.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір №01/12-2016, договір №02/08-2019 та договір №20/01-2020 у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладені між сторонами договори №01/12-2016, №02/08-2019 та №20/01-2020 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладені між сторонами договори №01/12-2016, №02/08-2019 та №20/01-2020 за своєю правовою природою є договорами поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договорів поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

1. Щодо поставки за договором №01/12-2016.

Датою поставки товару вважається дата приймання товару покупцем, яка вказана у видатковій накладній (пункт 3.6 договору №01/12-2016).

До договору №01/12-2016 підписано такі Специфікації:

1. Специфікацію №10 від 07.11.2018 загальна сума поставки за якою складає 452736,00грн.

2. Специфікацію №11 від 07.11.2018 загальна сума поставки за якою складає 101052,00грн.

3. Специфікацію №12 від 07.11.2018 загальна сума поставки за якою складає 458028,00грн.

4. Специфікацію №13 від 30.11.2018 загальна сума поставки за якою складає 177120,00грн.

5. Специфікацію №14 від 18.01.2019 загальна сума поставки за якою складає 232827,00грн.

6. Специфікацію №15 від 18.01.2019 загальна сума поставки за якою складає 108627,00грн.

7. Специфікацію №16 від 18.01.2019 загальна сума поставки за якою складає 15390,00грн.

8. Специфікацію №17 від 18.12.2019 загальна сума поставки за якою складає 12699,00грн.

9. Специфікацію №18 від 18.01.2019 загальна сума поставки за якою складає 408747,53грн.

10. Специфікацію №19 від 11.02.2019 загальна сума поставки за якою складає 1209600,00грн.

11. Специфікацію №20 від 25.06.2019 загальна сума поставки за якою складає 71103,00грн.

12. Специфікацію №21 від 02.07.2019 загальна сума поставки за якою складає 290304,00грн.

13. Специфікацію №22 від 11.07.2019 загальна сума поставки за якою складає 53706,24грн.

14. Специфікацію №22/1 від 11.07.2019 загальна сума поставки за якою складає 40467,67грн.

15. Специфікацію №23 від 16.07.2019 загальна сума поставки за якою складає 329697,96грн.

16. Специфікацію №24 від 16.07.2019 загальна сума поставки за якою складає 131312,51грн.

17. Специфікацію №25 від 22.07.2019 загальна сума поставки за якою складає 372168,00грн.

18. Специфікацію №26 від 01.08.2019 загальна сума поставки за якою складає 68868,72грн.

19. Специфікацію №27 від 13.08.2019 загальна сума поставки за якою складає 364003,68грн.

20. Специфікацію №28 від 16.08.2019 загальна сума поставки за якою складає 52416,00грн.

21. Специфікацію №29 від 16.08.2019 загальна сума поставки за якою складає 179429,47грн.

22. Специфікацію №30 від 19.09.2019 загальна сума поставки за якою складає 2383933,80грн.

23. Специфікацію №31 від 20.09.2019 загальна сума поставки за якою складає 85848,00грн.

24. Специфікацію №32 від 23.12.2019 загальна сума поставки за якою складає 285563,14грн.

Загальна сума поставки за вказаними специфікаціями складає 6696712,72грн.

На виконання умов укладеного між сторонами договору №01/12-2016 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 5869205,55грн., що підтверджується:

1. Видатковою накладною №РН-6 від 09.11.2018 на суму 98527,20грн.

2. Видатковою накладною №РН-7 від 09.11.2018 на суму 514807,66грн.

3. Видатковою накладною №РН-8 від 13.12.2018 на суму 175680,00грн.

4. Видатковою накладною №РН-1 від 14.01.2019 на суму 452736,00грн.

5. Видатковою накладною №РН-2 від 21.01.2019 на суму 233625,60грн.

6. Видатковою накладною №РН-3 від 21.01.2019 на суму 109072,32грн.

7. Видатковою накладною №РН-4 від 21.01.2019 на суму 15390,00грн.

8. Видатковою накладною №РН-5 від 21.01.2019 на суму 12699,00грн.

9. Видатковою накладною №РН-6 від 21.01.2019 на суму 411800,26грн.

10. Видатковою накладною №РН-7 від 24.06.2019 на суму 1209600,00грн.

11. Видатковою накладною №РН-8 від 01.07.2019 на суму 71103,00грн.

12. Видатковою накладною №РН-9 від 12.07.2019 на суму 36795,67грн.

13. Видатковою накладною №РН-10 від 12.07.2019 на суму 53706,24грн.

14. Видатковою накладною №РН-11 від 12.07.2019 на суму 285465,60грн.

15. Видатковою накладною №РН-12 від 16.07.2019 на суму 3672,00грн.

16. Видатковою накладною №РН-13 від 19.07.2019 на суму 350278,86грн.

17. Видатковою накладною №РН-14 від 24.07.2019 на суму 372168,00грн.

18. Видатковою накладною №РН-15 від 31.07.2019 на суму 49150,32грн.

19. Видатковою накладною №РН-16 від 02.08.2019 на суму 69974,64грн.

20. Видатковою накладною №РН-17 від 06.08.2019 на суму 131312,51грн.

21. Видатковою накладною №РН-18 від 19.08.2019 на суму 372473,88грн.

22. Видатковою накладною №РН-19 від 19.08.2019 на суму 178545,12грн.

23. Видатковою накладною №РН-20 від 04.09.2019 на суму 52416,00грн.

24. Видатковою накладною №РН-21 від 24.09.2019 на суму 238192,80грн.

25. Видатковою накладною №РН-22 від 24.09.2019 на суму 85927,80грн.

26. Видатковою накладною №РН-24 від 28.12.2019 на суму 284085,07грн.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару на загальну суму 5869205,55грн. за договором №01/12-2016 визнається підтвердженим.

2. Щодо поставки за договором №02/08-2019.

До договору №02/08-2019 підписано Специфікацію №1 від 02.08.2019 загальна сума поставки за якою складає 1187942,40грн.

На виконання умов укладеного між сторонами договору №02/08-2019 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1187942,40грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-23 від 24.09.2019 на суму 1187942,40грн.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару на загальну суму 1187942,40грн. за договором №02/08-2019 визнається підтвердженим.

3. Щодо поставки за договором №20/01-2020.

До договору №20/01-2020 підписано такі Специфікації:

1. Специфікацію №1 від 03.02.2020 загальна сума поставки за якою складає 154795,68грн.

2. Специфікацію №2 від 07.02.2020 загальна сума поставки за якою складає 92456,88грн.

3. Специфікацію №3 від 13.02.2020 загальна сума поставки за якою складає 128158,08грн.

Загальна сума поставки за вказаними специфікаціями складає 375410,64грн.

На виконання умов укладеного між сторонами договору №20/01-2020 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 380454,96грн., що підтверджується:

1. Видатковою накладною №РН-1 від 04.02.2020 на суму 160279,80грн.

2. Видатковою накладною №РН-2 від 11.02.2020 на суму 92301,48грн.

3. Видатковою накладною №РН-3 від 17.02.2020 на суму 127873,68грн.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару на загальну суму 380454,96грн. за договором №20/01-2020 визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

1. Щодо існування заборгованості за договором №01/12-2016.

Пунктом 5.1 договору №01/12-2016 визначено, що оплата товару покупцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків/рахунків-фактур, які виставлялися постачальником, на умовах, вказаних у Додатках-Специфікаціях до договору.

Господарський суд встановив, що Специфікаціями №10 від 07.11.2018; №11 від 07.11.2018; №12 від 07.11.2018; №13 від 30.11.2018; №14 від 18.01.2019; №15 від 18.01.2019; №16 від 18.01.2019; №17 від 18.12.2019; №18 від 18.01.2019; №20 від 25.06.2019; №21 від 02.07.2019; №22 від 11.07.2019; №22/1 від 11.07.2019; №23 від 16.07.2019; №24 від 16.07.2019; №25 від 22.07.2019; №26 від 01.08.2019; №27 від 13.08.2019; №28 від 16.08.2019; №29 від 16.08.2019; №30 від 19.09.2019; №31 від 20.09.2019; №32 від 23.12.2019 визначено строк оплати: 100% оплата протягом 90 календарних днів з дати підписання Специфікації.

Специфікацією №19 від 11.02.2019 визначено такий строк оплати:

300000,00грн. - до 13.05.2019;

168000,00грн. - до 30.05.2019;

560160,00грн. - до 17.07.2019;

181440,00грн. - до 31.07.2019.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Господарський суд констатує, що строк оплати товару отримано за договором №01/12-2016 є таким, що настав.

Позивач зазначає про часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості і існування заборгованості у розмірі 533698,91грн.

В якості доказів часткового погашення заборгованості перед позивачем за договором №01/12-2016 відповідач надав платіжне доручення №173 від 16.09.2020 на суму 100000,00грн., платіжне доручення №183 від 17.09.2020 на суму 100000,00грн. та платіжне доручення №202 від 22.09.2020 на суму 100000,00грн. з призначенням платежу: "згідно договору №01/12-2016 від 01.12.2016".

Проаналізувавши Акт звірки взаєморозрахунків на 01.02.2020 між позивачем та відповідачем за договором №01/12-2016 і розрахунок ціни позову (уточнений), господарський суд не виявив відображення проплат на загальну суму 300000,00грн., здійснених 22.09.2020, 17.09.2020 та 16.09.2020. Відтак, господарський суд враховує вказані проплати.

Господарський суд бере до уваги, що провадження у справі №904/5156/20 відкрито 19.10.2020, а отже проплати на загальну суму 300000,00грн., здійснені до відкриття провадження у справі №904/5156/20 і заявлені до стягнення не правомірно.

Таким чином, за договором №01/12-2016 стягненню з відповідача підлягає основна заборгованість у розмірі 233698,91грн., в решті слід відмовити.

2. Щодо існування заборгованості за договором №02/08-2019.

Специфікацією №1 від 02.08.2019 врегульовано умови оплати:

- 50% - оплата впродовж 90 календарних днів з дати підписання специфікації №1 від 02.08.2019.

- 50% - оплата впродовж 90 календарних днів з дати повідомлення покупця.

Господарський суд констатує, що строк оплати товару отримано за договором №02/08-2019 є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 1187942,40грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1187942,40грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

3. Щодо існування заборгованості за договором №20/01-2020.

Пунктом 5.1 договору №20/01-2020 визначено, що оплата товару покупцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків/рахунків-фактур, які виставлялися постачальником, на умовах, вказаних у Додатках-Специфікаціях до договору.

Господарський суд встановив, що Специфікацією №1 від 03.02.2020 та Специфікацією №2 від 07.02.2020 визначено строк оплати: 100% оплата протягом 90 календарних днів з дати поставки товару. Специфікацією №3 від 13.02.2020 визначено умови оплати: 100% оплата протягом 90 календарних днів з дати підписання даної Специфікації.

Господарський суд констатує, що строк оплати товару отриманого за договором №20/01-2020 є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 380454,96грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 380454,96грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені та штрафу.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо пені.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо стягнення пені за договором №01/12-2016.

У пункті 6.2 договору узгоджено, що покупець несе відповідальність за прострочку оплати товару у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки платежу.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 14.05.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 212992,67грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, відтак правомірним розміром пені є 211322,87грн.

6. Правомірність застосування позовної давності.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини 1 статті 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову.

До вимог про стягнення пені за договором №01/12-2016 відповідач просить суд застосувати позовну давність.

Господарський суд встановив, що позивач з даною позовною заявою звернувся до суду 16.09.2020, що підтверджується відміткою пошти на конверті в якому позовну заяву отримано господарським судом.

Відтак, стягненню підлягає пеня розрахована за попередній рік до дня подання позову.

Проаналізувавши розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку, що позовна давність застосовується до вимог про нарахування пені до 16.09.2019.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня за договором №01/12-2016 у розмірі 189965,03грн.

Щодо стягнення пені за договором №02/08-2019.

Сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем термінів сплати (пункт 3.1), відносно доплати залишкових сум обумовлених даним договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше 10% від суми постачання (пункт 7.3 договору №02/08-2019).

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 02.11.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 118794,24грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд відхилив заперечення відповідача та вказав, що отриманий товар підлягає оплаті в силу норми прямої дії - статті 692 Цивільного кодексу України, а саме після прийняття товару. Положення статті 530 Цивільного кодексу України носять загальний характер, а тому спеціальна норма статті 692 Цивільного кодексу України має пріоритет.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені та штрафу за договором №20/01-2020.

Сторони у пункті 6.2 договору узгодили, що покупець несе відповідальність за прострочку оплати товару у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. За прострочку платежу більше 30 календарних днів стягується штраф у розмірі 7% від недоотриманих грошових коштів.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 05.05.2020 по 08.09.2020 на загальну суму 16412,77грн.

Позивач нарахував штраф у розмірі 26631,85грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд відхилив заперечення відповідача та вказав, як зазначено Верховним Судом у справі №908/771/19, рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №918/537/18, від 29.08.2019 зі справи №905/2245/17, від 26.02.2020 зі справи №915/400/18, від 29.04.2020 зі справи №915/641/19.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором №01/12-2016.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 14.05.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 28893,59грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку інфляційних втрат за договором №01/12-2016.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з 14.05.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 16286,28грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його таким, що містить помилки, відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 14824,66грн.

Щодо розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором №02/08-2019.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 02.11.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 28150,46грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку інфляційних втрат за договором №02/08-2019.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з 02.11.2019 по 08.09.2020 на загальну суму 16030,55грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його таким, що містить помилки, відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 13022,73грн.

Щодо розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором №20/01-2020.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 05.05.2020 по 08.09.2020 на загальну суму 3771,26грн.

Відповідач вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 33639,52грн., з урахуванням того, що 87,26% позовних вимог позивача судом задоволено.

Судовий збір за розгляд заяви позивача від 09.10.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 194, 220 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУРБОСТАЛЬ" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61146, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ПРАЦІ, будинок 32 Б, квартира 76-77; ідентифікаційний код юридичної особи: 24479409) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СТЕПАНА ТІЛЬГИ, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 32410750) про стягнення 2570059,94грн., з яких: 791871,45грн. за договором №01/12-2016 від 01.12.2016, у тому числі 533698,91грн. основної заборгованості; 212992,67грн. пені; 28893,59грн. трьох процентів річних; 16286,28грн. інфляційних втрат; 1350917,65грн. за договором постачання №02/08-2019 від 02.08.2019, у тому числі 1187942,40грн. основної заборгованості; 118794,24грн. пені; 28150,46грн. трьох процентів річних; 16030,55грн. інфляційних втрат; 427270,84грн. за договором №20/01-2020 від 20.01.2020, у тому числі 380454,96грн. основної заборгованості; 16412,77грн. пені; 26631,85грн. штрафу; 3771,26грн. трьох процентів річних, з урахуванням позовної заяви від 09.10.2020 за вих.№б/н (уточненої) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СТЕПАНА ТІЛЬГИ, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 32410750) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУРБОСТАЛЬ" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61146, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ПРАЦІ, будинок 32 Б, квартира 76-77; ідентифікаційний код юридичної особи: 24479409) 233698,91грн. (двісті тридцять три тисячі шістсот дев`яносто вісім грн. 91 коп.) основної заборгованості; 1187942,40грн. (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок дві грн. 40 коп.) основної заборгованості; 380454,96грн. (триста вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят чотири грн. 96 коп.) основної заборгованості; 189965,03грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 03 коп.) пені; 118794,24грн. (сто вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири грн. 24 коп.) пені; 16412,77грн. (шістнадцять тисяч чотириста дванадцять грн. 77 коп.) пені; 26631,85грн. (двадцять шість тисяч шістсот тридцять одна грн. 85 коп.) штрафу; 28893,59грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто три грн. 59 коп.) трьох процентів річних; 28150,46грн. (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят грн. 46коп.) трьох процентів річних; 3771,26грн. (три тисячі сімсот сімдесят одна грн. 26 коп.) трьох процентів річних; 14824,66грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 66 коп.) інфляційних втрат; 13022,73грн. (тринадцять тисяч двадцять дві грн. 73 коп.) інфляційних втрат; 33639,52грн. (тридцять три тисячі шістсот тридцять дев`ять грн. 52 коп.) судового збору.

Судовий збір за розгляд заяви від 09.10.2020 за вих.№б/н про забезпечення позову покласти на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУРБОСТАЛЬ" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61146, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ПРАЦІ, будинок 32 Б, квартира 76-77; ідентифікаційний код юридичної особи: 24479409).

В частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВМШ ПЛЮС" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СТЕПАНА ТІЛЬГИ, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 32410750) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТУРБОСТАЛЬ" (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61146, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ПРАЦІ, будинок 32 Б, квартира 76-77; ідентифікаційний код юридичної особи: 24479409) 300000,00грн. основної заборгованості; 23027,64грн. пені; 1461,62грн. інфляційних втрат; 3007,82грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 22.01.2021.

Суддя І.В. Петренко