Рішення № 94318074, 19.01.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 січня 2021 року Справа № 903/856/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лого-Транс"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 24980грн. 72коп.

без виклику сторін

встановив: позивач - ТОВ "Лого-Транс" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 24980,72грн., в тому числі 19802,22грн. заборгованості за поставлений товар, 709,69грн. - 20% річних, 82,56грн. інфляційних втрат, 425,81грн. пені та 3960,44грн. штрафу. Також, просить стягнути з відповідача 2102грн. судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору №11360 поставки товару від 26.06.2020, укладеного між ТОВ "Лого-Транс" та ФОП Бундою О.А. та видаткових накладних №РОВ-041007 від 15.08.2020, №РОВ-041006 від 15.08.2020, №РОВ-042731 від 22.08.2020 та №РОВ-042956 від 25.08.2020, в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 20.11.2020 про відкриття провадження у справі, що неодноразово надсилалась на адресу місця проживання відповідача - ОСОБА_1 , поверталася на адресу суду із зазначенням причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи закінчення строку розгляду справи та те, що відповідач не отримує ухвали суду за своїм місцем проживання, суд дійшов висновку про проведення розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

26.06.2020 між ТОВ «Лого-Транс» (Постачальник) та ФОП Бундою Оленою Миколаївною (Покупець) було укладено Договір поставки товару № 11360 .

Згідно п.1.1 Договору Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Постачальника до Покупця.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.3 Договору).

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що сума заборгованість Покупця за поставлений/отриманий товар згідно Договору не має перевищувати 10 000 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію товару протягом (але не пізніше) 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Згідно п.4.1 Договору поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями відповідно до заявок Покупця, виходячи з наявного товару на складі Постачальника.

Згідно п.п. 5.3, 5.5 Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу, та, окрім того, 20% річних. В разі порушення умов п.3.5 цього Договору на Покупця накладається штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26.06.2022, а у фінансовій частині до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначає позивач, на виконання умов даного договору він поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №РОВ-041007 від 15.08.2020 на суму 9108,84грн., №РОВ-041006 від 15.08.2020 на суму 7403,52грн., №РОВ-042731 від 22.08.2020 на суму 1626грн. та №РОВ-042956 від 25.08.2020 на суму 1663,86грн., підписаними сторонами без зауважень та заперечень. Всього було поставлено товару на суму 19802,22грн.

Позивач зазначає, що отриманий товар по даних накладних відповідач, в порушення п. 3.3 Договору, не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за отриманий товар на загальну суму 19802,22грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів також визначений у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У підпункті 2.5 пункту 2 Положення передбачається, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

У пункті 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" вказано, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що договір поставки товару №11360 від 26.06.2020р. укладений між ТОВ «Лого-Транс» та ФОП Бундою Оленою Миколаївною.

Водночас, позивач звертається з позовом до ОСОБА_1 , яка не є стороною договору, а тому посилання позивача на договір №11360 від 26.06.2020р. є безпідставним.

Крім цього, як на доказ отримання товару позивач посилається на видаткові накладні №РОВ-041007 від 15.08.2020 на суму 9108,84грн., №РОВ-041006 від 15.08.2020 на суму 7403,52грн., №РОВ-042731 від 22.08.2020 на суму 1626грн. та №РОВ-042956 від 25.08.2020 на суму 1663,86грн. Всього на суму 19802,22грн.

Як вбачається з видаткових накладних №РОВ-041007 від 15.08.2020 на суму 9108,84грн. та №РОВ-041006 від 15.08.2020 на суму 7403,52грн., в графі отримання проставлено лише підпис невідомої особи, без зазначення прізвища та ініціалів, посади, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Видаткові накладні №РОВ-042731 від 22.08.2020 на суму 1626грн. та №РОВ-042956 від 25.08.2020 на суму 1663,86грн. також підписані іншою особою - Главадським, без зазначення та посилання на довіреність.

Таким чином, видаткові накладні, на які посилається позивач, не містять необхідних реквізитів документа, які повинні відповідати вимогам встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не засвідчують встановлений факт здійснення господарських операцій саме з відповідачем - ОСОБА_1 . Інших доказів позивачем суду не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають до задоволення. А тому в позові слід відмовити

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. В позові відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.01.2021

Суддя О. Г. Слободян