Ухвала суду № 94317492, 19.01.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1211/21

Номер провадження 1-кс/760/512/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., при секретарі Каліш С.В., за участю прокурора Литвиненка Д.В., захисника Доманського А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві Ільюченко В.Ю. у кримінальному провадженні №12021100170000002 від 17.01.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Луганської області, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, 10.12.2020 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 186, ч.2 ст.187 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021100170000002 від 17.01.2021 р. відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному та захиснику копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Підозрюваний доставлений під вартою до суду.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим 10.12.2020 Приморським районним судом м. Одеси до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за таких обставин.

Так, 17.01.2021 р., приблизно о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні касового залу № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, знаходячись біля банківського терміналу, за яким розміщуються розетки для підзарядки мобільних телефонів, помітив раніше незнайомого чоловіка, яким в подальшому виявився потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який хотів відійти на деякий час та довірив ОСОБА_1 власний мобільний телефон марки «Realme», зеленого кольору. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна діючи таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відійшов на деякий час, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 таємно викрав мобільний телефон марки «Realme», зеленого кольору із сім-картою «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_1 , вартістю близько 4000 грн., ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із серійним номером НОМЕР_4 , який залишив йому на зберігання ОСОБА_2 , поклавши його собі до кишені та направився до виходу із Центрального залізничного вокзалу ст. «Київ-Пасажирський». Після чого ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 4000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

17.01.2021 р. о 16.36 год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

18.01.2021 р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та у зв`язку з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Під час судового розгляду прокурор Литвиненко Д.В. підтримав подане клопотання та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Захисник Доманський А.О. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надано зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема заява потерпілого ОСОБА_2 від 17.01.2021 р. про скоєння кримінального правопорушення; показання потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 від 17.01.2021 р.; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 від 17.01.2021 р.; показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом затримання ОСОБА_1 від 17.01.2021 в порядку ст.208 КПК України; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 18.01.2021 р. та інші матеріали кримінального провадження. Відповідно до рапорту поліцейського СП ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 було затримано о 16:30 17.01.2021 року та вилучено майно потерпілого.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

В ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування на ряду з ризиком вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення аналогічних умисних злочинів проти власності та після звільнення з місць позбавлення волі лише 15.12.2020 року знову підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд звертає увагу на те, що підозрюваний не має майна, місця реєстрації та постійного місця проживання, ніде не працює. Суду не надано даних про його соціальні зв`язки, він не має родини та утриманців.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішенні ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджатиме кримінальному провадженню, зокрема здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. В ході допиту та в суді ОСОБА_1 повністю підтвердив обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше судимий, його майновий та сімейний стан, вік та сан здоров`я, а також ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює та не зайнятий суспільно-корисною працею, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам та буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього, обов`язків.

За таких обставин, до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 45400 (сорока п`яти тисяч чотириста) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17 січня 2021 року з 16 години 30 хвилин.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 закінчується о 16 годині 30 хвилин 17 березня 2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 20-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5-ти днів з моменту оголошення, а підозрюваним, - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Солом`янського районного суду

м. Києва Бурлака О.В.