Вирок № 94316956, 22.01.2021, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 704/984/19

Провадження № 1-кп/698/66/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 р.смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю: секретаря Триліс Я.О.,

прокурорів Каневського В.В., Прудівуса О.А.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Кочеткова Г.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції з Смілянським міськрайонним судом та СІЗО № 30 м. Черкаси, в залі суду в селищі Катеринопіль, Черкаської області кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин, Черкаської області, який зареєстрований та фактично проживає АДРЕСА_1 , роми, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого:

-12.11.1998 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 229-6 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років;

-29.01.2001 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна;

-15.10.2003 року Богуславським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

-13.07.2007 року Лисянським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 1200 грн.;

-26.11.2008 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 213 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.;

-19.08.2009 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-12.03.2013 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 186, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців;

- 08.07.2014 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 8 місяців;

- 03.04.2019 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки ;

- 12.06.2019 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 11.08.2020 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці, який згідно вироку Черкаського апеляційного суду від 27.10.2020 року скасовано в частині призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України із призначенням на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяця; щодо якого застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до внесення застави, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 10.07.2019 року близько 16 год. 00 хв., перебуваючи на території домоволодіння потерпілої ОСОБА_1 , що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , з метою викрадення чужого майна, через незамкнені вхідні двері, проник в будинок потерпілої ОСОБА_1 , звідки умисно, таємно, повторно, викрав 650 грн., які знаходилися у внутрішній кишені піджака який висів на вішаку у кімнаті спальні вказаного будинку та, які на праві власності належать ОСОБА_1 .. Будучи поміченим потерпілою ОСОБА_1 , не бажаючи змінювати свого злочинного наміру щодо заволодіння викраденим майном, усвідомлюючи, що потерпіла розуміє протиправний характер його дій, уникаючи затримання зник з місця злочину з викраденим майном, завдавши ОСОБА_1 шкоди на суму 650 грн..

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винуватість у вчиненні злочину за вказаних в обвинувальному акті обставин, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив про обставини вчинення злочину так, як вони встановлені даним вироком. Зокрема, пояснив, що разом з особами, які скуповували горіхи 10.07.2019 року післяобідньої пори прибув с. Мошурів, Тальнівського району. Зайшов на подвір`я домоволодіння ОСОБА_1 , де з метою придбання горіхів погукав господарів, які не відгукнулися. Після чого, виявив, що вхідні двері у будинок не замкнені, та вирішив зайти до будинку. Зайшов до будинку та, проходячи через кімнати побачив сплячу жінку похилого віку. В одній з кімнат на вішаку побачив одяг, з кишені якого дістав 650 грн., які забрав собі. Маючи намір, таємно залишити домоволодіння вийшов в коридор, де побачив господиню, яка вже прокинулася та почала кричати про пограбування. Після чого, не бажаючи повертати викрадене, уникаючи господині, залишив домоволодіння, але згодом був затриманий працівниками поліції.

Дослідження інших доказів судом визнано недоцільним на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

На підставі викладеного, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 186 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, яка за місцем проживання характеризується посередньо, позицію потерпілої, яка стверджує про відшкодування заподіяній їй шкоди та стверджує про відсутність претензій до обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

На підставі викладеного вище, з урахуванням відомостей, що містяться у досудовій доповіді згідно яких ОСОБА_2 має дуже високий рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий рівень небезпеки для суспільства, а також обставин справи відповідно до яких ОСОБА_2 , будучи раніше неодноразово судимою особою, вчинив новий тяжкий умисний злочин, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення, та схильність до вчинення злочинів, суд визнає необхідним, та достатнім для виправлення обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що виправлення останнього можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд також враховує, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.08.2020 року останнього було засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці, який згідно вироку Черкаського апеляційного суду від 27.10.2020 року скасовано в частині призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, із призначенням на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяця. Оскільки злочин за цим вироком скоєно до постановлення вказаних вироків, то підлягають застосуванню правила ч. 4 ст. 70 КК України згідно яких при визначенні остаточного покарання суд визначає його шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, зважаючи на те, що під час перебування під дією запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив новий злочин, що, зокрема встановлено вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.08.2020 року, а отже, порушив, покладені на нього процесуальні обов`язки, суд визнає, що кошти, внесені у якості застави за обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають зверненню в дохід держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України грошові кошти у сумі 650 гривень, які перебувають на зберіганні у власника ОСОБА_1 , підлягають залишенню останній за належністю, із звільненням її від зобов`язання за зберігальною розпискою; автомобіль марки ВАЗ модель 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні у власника ОСОБА_3 , підлягає залишенню останньому за належністю, із звільненням його від зобов`язання за зберігальною розпискою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (Шість) років 4 (Чотири) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та покарання за вироком Черкаського апеляційного суду від 27.10.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_2 до відбуття 6 (Шість) років 5 (П`ять) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70,72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 : 1) час попереднього ув`язнення на підставі ухвали слідчого судді Тальнівського районного суду від 11.07.2019 року з 11.07.2019 року до дня внесення застави 05.08.2019 року (включно); 2) час попереднього ув`язнення за вироком Смілянського міськрайонного суду від 11.08.2020 року з 04.06.2020 року по 26.10.2020 року; 3) покарання відбуте частково за вироком Черкаського апеляційного суду від 27.10.2020 року з 27.10.2020 року по 21 січня 2021 року (включно).

Початок строку відбування покарання за даним вироком ОСОБА_2 обчислювати з 22 січня 2021 року.

Звернути в дохід держави кошти застави, внесені за обвинуваченого ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Черкаській області в сумі 50 000 грн., зарахувавши їх до спеціального фонду Державного бюджету України й використавши в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Речові докази: грошові кошти у сумі 650 гривень, які перебувають на зберіганні у власника ОСОБА_1 , залишити останній за належністю, звільнивши її від зобов`язання за зберігальною розпискою; автомобіль марки ВАЗ модель 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні у власника ОСОБА_3 , залишити останньому за належністю, звільнивши його від зобов`язання за зберігальною розпискою.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України. Апеляційна скарга на вирок подається до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд, протягом 30 днів, з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у такий же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя О.І.Баранов