Вирок № 94314865, 22.01.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1838/20

№ 1-кп/183/570/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

за участю:

секретаря Гамаскової Н.А.,

прокурора Шаповала А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12019040350002204 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, військовослужбовця за контрактом, працюючого водієм у військовій частині Т032, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2019 року приблизно о 19 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Daewoo Nexia», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 100 км/год. по автодорозі, розташованій по вул. Сучкова м. Новомосковська Дніпропетровської області, зі сторони вул. Спаська в напрямку вул. Гетьманська, де в цей час в районі будинку № 68 по вул. Сучкова, діючи необережно, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміні, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життю та здоров`я громадян, перевищуючи максимально дозволену швидкість руху 50 км/год. в населених пунктах, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перетинав проїзну частину дороги зліва направо по відношенню руху автомобіля «Daewoo Nexia», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Своїми діями, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, а саме: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил», що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у виді забійної рани в лобній області голови зліва, саден на обличчі, тулубі та кінцівках, струсу головного мозку, переломів 1,2-го ребер справа зі зміщенням відламків та попаданням повітря у праву плевральну порожнину (пневмоторакс) та під шкіру правої половини грудної клітини (підшкірна емфізема), розриву лонного зчленування (симфізу) тазу, які у своїй сукупності по ступеню тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює, але винним визнає себе частково. Так, ОСОБА_1 пояснив, що дійсно, 18 грудня 2019 року він рухався на своєму автомобілі у районі підприємства «Нафтобаза» в м. Новомосковську у темну пору. Рухався зі швидкістю 50 – 60 км/год., снігу, дощу та ожеледиці не було, однак дорога була мокра. Також додав, що пішохода під час руху він не бачив, а побачив вже перед самою машиною. Намагався його об`їхати, але зачепив правою стороною свого автомобіля. Також вказав, що з висновком експерта він не згоден, а саме з вказаною експертом швидкістю руху, з якою він рухався, оскільки на тій ділянці дороги рухатися зі швидкістю більше 50 км/год. не можливо. Вважає, що правила дорожнього руху не порушував, а провина за те, що сталося частково лежить також і на потерпілому, оскільки останній переходив дорогу у невстановленому місці у темний час. У скоєному щиро кається, не хотів би щоб склалася така подія.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що він 18.12.2019 року приблизно о 19.00 годині зайшов до магазину на зупинці «Нафтобаза» в м. Новомосковську, скупився і, вийшовши з нього пішов додому. На вулиці сіріло. На шляху додому йому потрібно було перейти дорогу. Він дійшов до дороги, після цього нічого не пам`ятає. Додав, що того дня він був у центрі міста, де випив трохи пива. Відкрив очі на третій день після реанімації. Також пояснив, що обвинувачений в рахунок відшкодування шкоди надав йому 10 000,00 грн. Претензій до обвинуваченого не має, на суворому покаранні не наполягав;

- показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що в грудні 2019 року приблизно о 19.00 годині він разом зі своїм приятелем ОСОБА_1 їхали в автомобілі. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_1 керував автомобілем. Вони рухалися по вул. Сучкова зі сторони клуба Кірова в сторону м. Новомосковська. Попереду них рухався червоний автомобіль. В районі «Нафтобази» цей автомобіль зробив маневр, з`їхавши на обочину, а потім повернувся назад на полосу. ОСОБА_4 спочатку пригальмував, а потім різко загальмував. При цьому його засліпило світло фар зустрічного автомобіля, а потім він побачив, як пішохід рухався через дорогу зі сторони «Нафтобази» на протилежну сторону дороги. Потім він відчув удар і ОСОБА_1 зупинився. Зіткнення з пішоходом відбулося під час гальмування. ОСОБА_1 побіг викликати швидку, а потерпілий лежав непритомний. На вулиці було темно, фари були ввімкненні, опадів на момент ДТП не було, але дорога була мокра. Вони рухалися з невеликою швидкістю, приблизно 50-60 км/год. Він побачив пішохода, коли ОСОБА_1 вже почав гальмувати. За дорогою він не спостерігав, оскільки був пасажиром. Наїзд був здійснений правою передньою стороною автомобіля. На зустрічній смузі їхав автобус, але їх засліпив інший автомобіль, який рухався позаду автобуса. Також додав, що гальмування було різке, ОСОБА_1 перебував у тверезому стані;

- показами свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні показав, що в грудні 2019 року він керуючи автобусом по «205» маршруту, рухався зі сторони пам`ятника «Літак» в сторону м. Дніпро. Рухався він повільно, оскільки в районі «Нафтобаза» в м. Новомосковську утворилась пробка. Самої ситуації він не бачив, бачив лише, як зліва вже стояв легковий автомобіль, якого кольору він не пам`ятає. Також додав, що погодні умови були нормальні, було сухо, чисто, ні опадів, ні ожеледиці не було. В районі ДТП було темне освітлення. ДТП було за пішохідним переходом. Ніяких автобусів він не бачив. Чи був пішохідний перехід на момент ДТП він не пам`ятає;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040350002204 від 19.12.2019 року, згідно з яким 18.12.2019 року приблизно о 19.10 годині водій ОСОБА_1 2000 р.н., керуючи автомобілем «Daewoo Nexia» д/н НОМЕР_1 рухався по автодорозі розташованій по вул. Сучкова м. Новомосковська зі сторони вул. Спаська в напрямку вул. Гетьманська, де в районі будинку № 86 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 1979 р.н., який перетинав проїзну частину дороги з ліва на право по відношенню руху автомобіля. В результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження (а.п. 47);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.12.2019 року – ділянки місцевості по вул. Сучкова, 68 м. Новомосковська Дніпропетровської області (а.п. 48-52) та схемою з фототаблицями до нього, на якій зафіксовано місце ДТП (а.п. 53-58);

- речовим доказом, а саме автомобілем «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 , який відповідно до розписки від 02.01.2020 року отриманий на зберігання ОСОБА_1 (а.п. 59, 60);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2020 року зі схемою та фототаблицями до нього, за участю ОСОБА_1 , під час якого останній розповів про обставини ДТП, які мали місце 18.12.2019 року і показав на місці ДТП, яким чином він рухався на автомобілі «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 , яким чином вказаний автомобіль був розташований на проїзній частині дороги в момент роз`їзду з зустрічним автобусом, а також вказав на місце наїзду на пішохода ОСОБА_2 та траєкторію руху останнього. Також, в ході проведення слідчого експерименту на проїзній частині автодороги по вул. Сучкова, поблизу будинку № 68 в м. Новомосковську Дніпропетровської області були відображені сліди гальмування автомобіля «Daewoo Nexia» д/н НОМЕР_1 . (а.п. 51-65);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2020 року зі схемою та фототаблицями до нього, за участю свідка ОСОБА_3 , під час якого останній розповів про обставини ДТП, та показав на проїзній частині автодороги по вул. Сучкова, поблизу будинку № 68 в м. Новомосковську Дніпропетровської області сліди гальмування автомобіля «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 , лінію роз`їзду зустрічних транспортних засобів, автомобіля «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 , та зустрічного автобусу, та вказав місце наїзду автомобілем «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 , 18.12.2019 року на пішохода ОСОБА_2 , а також лінію його руху по проїзній частині дороги (а.п. 66-69);

- висновком експерта № 113/3 від 12.03.2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лобній області голови зліва, садна на обличчі, тулубі та кінцівках, струсу головного мозку, переломів 1,2-го ребер справа зі зміщенням відламків та попаданням повітря у праву плевральну порожнину (пневмоторакс) та під шкіру правої половини грудної клітини (підшкірна емфізема), розриву лонного зчленування (симфізу) тазу, які у своїй сукупності, по ступеню тяжкості, відносяться до тяжких як небезпечні для життя. Усі тілесні ушкодження заподіяні тупими твердими предметами можливо внаслідок наїзду автомобілю на потерпілого, можливо 18.12.2019 року, що підтверджується даними медичної карти стаціонарного хворого №11241\1274 (а.п. 70-71);

- висновком експерта № 19/104-9/2/402 від 20.03.2020 року, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Daewoo Nexia» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 12.2, 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Daewoo Nexia» ОСОБА_1 , рухаючись з допустимою швидкістю (50.0 км/год), мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода при фактичних діях для уникнення пригоди, зупинивши автомобіль «Daewoo Nexia» на відстані 41.9 -14.0 = 27.9 м до місця наїзду (а.п. 72-81).

Щодо показань обвинуваченого в частині невизнання факту перевищення швидкості, суд оцінює їх критично, оскільки вони спростовуються висновком експерта № 19/104-9/2/402 від 20.03.2020 року.

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що рухався зі швидкістю 40-50 км/годину. Аналогічні показання він давав і під час досудового розслідування. І саме ці дані були використані експертом автотехніком під час проведення дослідження (Варіант 1 і Варіант 2 ДТП), в результаті чого експерт зробив висновок про те, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Daewoo Nexia» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 12.2, 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Daewoo Nexia» ОСОБА_1 , рухаючись з допустимою швидкістю (50.0 км/год), мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода при фактичних діях для уникнення пригоди, зупинивши автомобіль «Daewoo Nexia» на відстані 41.9 -14.0 = 27.9 м до місця наїзду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зазначення у Витязі з єдиного реєстру досудових розслідувань будинку № 86, замість № 68, в районі якого сталося ДТП, суд вважає помилковим, оскільки дана обставина спростовується іншими доказами по справі, зокрема протоколом огляду місця події; протоколами проведення слідчих експериментів з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, доведена в повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Разом з тим, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває. Зокрема, суд враховує думку потерпілого, який в судовому засіданні зазначив, що претензій до обвинуваченого він не має, шкода йому відшкодована в повному обсязі, просив суворо не карати обвинуваченого.

Тому, з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, за наявності обставини, яка пом`якшує покарання та за відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також враховуючи думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Також, враховуючи сьогоденну ситуацію на автошляхах України, яка залишається вкрай складною та викликає суспільний інтерес, а також те, що обвинуваченим не надано суду доказів, окрім його особистих пояснень, того, що професія водія є єдиним джерелом доходу для нього, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки не призначення обвинуваченому цього додаткового покарання буде суперечити та не відповідати інтересам суспільства, а також принципам справедливості, законності та індивідуалізації призначення покарання.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 1256,08 грн. (висновок експерта за результатами проведення судово-автотехнічної експертизи № 19/104-9/2/402 від 20.03.2020 року).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ, а саме автомобіль марки «Daewoo Nexia», д/н НОМЕР_1 , який передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 , залишити за належністю обвинуваченому ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1256 гривень 08 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Березюк