Ухвала суду № 94313201, 21.01.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/345/21

2/357/1612/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, про визнання права власності у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , шляхом направлення поштою 18.12.2020 року, в якій просить визнати за ним право власності у порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову

Згідно ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування, однак, оцінку вартості вказаного будинку станом на день подачі позову до суду не надано.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 908 грн. та не більше 11350 грн.).

Позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, оскільки відсутня об`єктивна можливість визначити розмір судового збору внаслідок відсутності звіту про оцінку нерухомого майна. У свою чергу, звіт про оцінку нерухомого майна неможливо зробити без правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Також, зазначає, що наразі точну ціну позову визначити неможливо (внаслідок відсутності документів на нерухоме майно), тому, суд має попередньо визначити розмір судового збору з наступним його стягненням з позивача.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (частина друга статті 176 ЦПК України).

Суд повинен вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Від правильного вирішення питання про розмір судового збору залежить, у тому числі, можливість особи його сплатити, забезпечивши їй доступ до правосуддя. Така правова позиція висловлена ВС у справі № 381/1425/19-ц від 09.09.2020 року.

Отже, оскільки суд зобов`язаний вказати чітку суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу, - суд попередньо визначає розмір судового збору – 1816 грн. Одночасно, суд пропонує позивачу належно визначити ціну позову для подальшого уточнення розміру судового збору Суд звертає увагу, що позивач міг визначити вартість майна, виходячи із середньоринкової ціни аналогічного майна.

Суд не вбачає підстав для відстрочки сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

А тому, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, про визнання права власності у порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Ярмола