Рішення № 94309312, 18.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2021 Справа №607/16570/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідачів ОСОБА_2 , Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, у якому просить визнати право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, що складається з трьох членів, головою якого був ОСОБА_3 та його членами: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Відтак, кожному належало по 1/3 частині вказаного будинковолодіння. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , спадщину після якої прийняв але не оформив своїх спадкових прав її чоловік - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт в його користь, заповівши позивачу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_3 . До складу спадкового майна, яке залишилось після померлого ОСОБА_3 входить 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_3 , з яких: 1/3 частина належала спадкодавцеві ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності та 1/3 частина успадкована ним після померлої дружини ОСОБА_4 , спадщину після якої він прийняв, але не встиг оформити спадкових прав. Він у встановлений законом строк звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_3 . Однак, постановою нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_3 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок. У зв`язку із наявністю самочинних добудов, позивач просить визнати за ним право власності на будинковолодіння за винятком самочинно побудованих будівель, вказуючи, що спірне будинковолодіння складається із: житлового будинку під літ. «А», прибудови під літ. «а», хліва під літ. «Б», цокольного поверха під літ. «(Б)Ц.п», літньої кухні під літ. «Г», підвала під літ. «(Г)Пд», прибудови під літ. «г», вбиральні під літ. «Д», септика під літ «С», огорожі «3», воріт «4». Хвіртки «5». Відповідно до експлікації приміщень до плану житлового будинку літ.А з прибудовою літ. а загальна площа приміщень становить 68,4 кв.м., житлова - 41,7 кв.м. З цих підстав, позивач позбавлений можливості у нотаріальному порядку реалізувати свої спадкові права, тому змушений звернутися до суду із позовом.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, однак його представник - адвокат Вітер Л.А. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, надіславши 11 січня 2021 року до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Від відповідача - Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради,у якій також зазначено, що Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області не заперечує щодо и задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом установлено:

Згідно свідоцтва на право особистої власності, виданого 30 березня 1989 року виконкомом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів №81 від 29 березня 1989 року, цілий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_3 дійсно належить колгоспному двору, що складається із трьох членів, головою якого є ОСОБА_3 .

Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №449, виданої 20 липня 2016 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 19 липня 2016 року по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_3 рахується за: 1/3 - ОСОБА_3 ; 1/3 - ОСОБА_4 ; 1/3 - ОСОБА_2 . Раніше будинковолодіння рахувалося по АДРЕСА_4 . Загальна площа житлового будинку становить 147 кв.м., житлова площа - 97,2 кв.м. У будинковолодінні наявні самочинно побудовані будівлі, а саме: житлова прибудова: літ. «А1», загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею - 55,5 кв.м., прибудова «а», загальною площею 23,10 кв.м. Станом на 01 січня 2013 року право власності на майно було зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Тернопільською районною радою 30 березня 1989 року на підставі рішення виконкому №81 від 28 березня 1989 року.

Інформаційною довідкою №816, виданою 08 серпня 2017 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації стверджується, що за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстровано за головою колишнього колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності виданого Тернопільською районною радою 30 березня 1989 року на підставі рішення виконкому №81 від 28 березня 1989 року та записано в реєстрову4 книгу №1 за реєстровим №26.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що складено актовий запис №24 виконкому Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яким 07 грудня 1998 року видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Як убачається із довідки №1509, виданої 12 липня 2016 року Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_4 , яка проживала і була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , разом із нею був зареєстрований ОСОБА_3 - чоловік. Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,21 га не приватизована.

Відповідно до інформації по спадковій справі ОСОБА_4 , наданої Тернопільською районною державною нотаріальною конторою за №656/01-21 від 21 вересня 2019 року, ОСОБА_3 29 липня 1999 року звернувся із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 . 22 липня 1999 року ОСОБА_2 подав у нотаріальну контору заяву про відмову від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №06 Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, якою 22 березня 2011 року видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки №997 виданої 20 квітня 2016 року Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_3 , який проживав і був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , разом із ним за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 - син; ОСОБА_5 - невістка; ОСОБА_1 - онук; ОСОБА_6 - онук, які зареєстровані по даний час в АДРЕСА_3 .

Згідно заповіту, складеного 17 червня 2005 року у с Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, посвідченого секретарем виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Чорномаз Ольгою Михайлівною та зареєстрованого у реєстрі за №16, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_3 , а також земельну ділянку для ведення сільського господарства, площею 2,26 га, що належить йому на праві приватної власності на землю та розташована на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Як убачається із наданих Тернопільською районною державною нотаріальною конторою матеріалів спадкової справи №619/2015, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори №3142/02-31 від 03 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

У вказаній постанові нотаріуса зазначено, що вказаний житловий будинок є колгоспним двором, який складається із трьох членів, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв, однак не оформив своїх спадкових прав ОСОБА_3 .

19 липня 2016 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_3 . Замовником технічної інвентаризації у вказаному технічному паспорті зазначено ОСОБА_1 .

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд дане будинковолодіння складається із: А - житловий будинок, 1962 року побудови; А1 - житлова прибудова, 2010 року побудови; а - прибудова, 1990 року побудови; а1 - прибудова, 2010 року побудови; Сх - сходи; Б - хлів, 1964 року побудови; (Б)Ц.п. - цокольний поверх, 1964 року побудови; Г - літня кухня, 1964 року побудови; Г(Пд) - підвал, 1964 року побудови; г - прибудова, 1964 року побудови; Д - вбиральня, 1964 року побудови; С - септик, 1964 року побудови; 3 - огорожа, 1964 року побудови; 4 - ворота, 1964 року побудови; 5 - хвіртка, 1964 року побудови.

Як слідує із експлікації приміщень до плану житлового будинку, загальна площа житлового будинку становить 147 кв.м., житлова площа 97,2 кв.м.

При цьому, з урахуванням Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №449, від 20 липня 2016 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, житлова прибудова під літ. «А1», загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею - 55,5 кв.м., та прибудова «а», загальною площею 23,10 кв.м. є самочинно побудованими будівлями.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК України в редакції 1963 року, які були виключені з кодексу у 1993 році (Закон від 16 грудня 1993 року № 3718-XII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 18 січня 1994 року).

Відтак, у вказаній частині підлягають застосуванню норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Частиною 1статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно зі ст.120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

За змістомст.123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності`судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-145цс13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Як установлено судом, після 15 квітня 1991 року, із вступом в силу Закону України "Про власність" майно вказаного колгоспного двору не змінилося.

Судом установлено, що житловий будинок АДРЕСА_3 станом на 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого був ОСОБА_3 , та членами якого були: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Доказів того, що спірний житловий будинок станом на 15 квітня 1991 року було переведено до іншої суспільної групи, матеріали цивільної справи не містять.

Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належало по 1/3 частині вказаного будинковолодіння.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що після смерті ОСОБА_7 належну їй 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_3 успадкував її чоловік ОСОБА_3 , як такий, що був зареєстрованим та проживав разом із нею на момент її смерті, однак не оформив своїх спадкових прав.

Відтак, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_3 , з яких: 1/3 частина належала спадкодавцеві ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності та 1/3 частина успадкована ним після померлої дружини ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1216-1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У ст.1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Таким чином, оскільки померлий ОСОБА_3 не набув права власності на самочинні добудови,які позначені у технічному паспорті під літ. «А1», загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею - 55,5 кв.м., та прибудова «а», загальною площею 23,10 кв.м., відповідно відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцем права власності на вказані приміщення, а тому позивачем підставно заявлені вимоги про визнання права власності на будинковолодіння, яке складається із: житлового будинку під літ. «А», прибудови під літ. «а», хліва під літ. «Б», цокольного поверха під літ. «(Б)Ц.п», літньої кухні під літ. «Г», підвалу під літ. «(Г)Пд», прибудови під літ. «г», вбиральні під літ. «Д», септика під літ «С», огорожі «3», воріт «4». хвіртки «5», не включаючи самовільно збудовані добудови під літ. «А1», загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею - 55,5 кв.м., та прибудова «а», загальною площею 23,10 кв.м.

Відтак, за винятком самочинних добудов, житлова площа будинку АДРЕСА_3 , на 2/3 якого слід визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом становить 68,4 кв.м., з огляду на таке: 147 кв.м. (загальна площа житлового будинку - 55,5 кв.м. (прибудова під літ. «А1») - 23,10 кв.м. (прибудова під літ. «а»); житлова площа будинку становить 41,7 кв.м., зокрема: 97,2 кв.м. (житлова площа - 55,5 кв.м. житлова площа прибудови під літ. «А1»).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються та беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 82, 258, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , та складається із: житлового будинку під літ. «А», прибудови під літ. «а», хліва під літ. «Б», цокольного поверха під літ. «(Б)Ц.п», літньої кухні під літ. «Г», підвалу під літ. «(Г)Пд», прибудови під літ. «г», вбиральні під літ. «Д», септика під літ «С», огорожі «3», воріт «4». ввіртки «5», в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 18 січня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.

Байковецька сільська рада Тернопільського району, Тернопільської області, адреса місцезнаходження - вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394846.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження - вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка