
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2020 Справа №607/26727/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого – судді Базана Л.Т.
при секретарі с/з – Заєць М.Ю.
під час судового розгляду в залі суду кримінального провадження №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України,
за участю: прокурора – Смередчука О.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
встановив:
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії обов`язків, визначених обвинуваченому ОСОБА_1 , а саме: з`являтися за першою вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання прокурору свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не відвідувати с.Байківці та с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, носити електронний засіб контролю, на 2 місяці з підстав продовження існування ризиків, визначених за ухвалою суду, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено клопотання: про скасування арешту на майно, а саме: грошові кошти в сумі 200 доларів США, ключі від квартири із брелоком від домофону, ключі Елхер, що був накладеним за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у ході досудового розслідування з підстав необґрунтованості та того, що у даному арешті відпала необхідність на даний час, про зміну обсягу покладених на нього обов`язків, а саме виключення обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки останній вже тривалий час, більше ніж 1 рік, носить електронний засіб контролю, що створює незручності у повсякденному житті та жодного разу не порушував вказаного обов`язку, а також – про тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у ТРВП ТВП ГУНП в Тернопільській області, а саме: Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за період з 28 по 30 грудня 2017 року та Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених за період з 28 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року, з можливістю провести їх виїмку, яке мотивується тим, що, на думку обвинуваченого, вказані документи мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні №12017210180000244.
Суд, заслухавши клопотання, пояснення учасників, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що клопотання, які стосуються продовження терміну дії обов`язків, визначених обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 17 квітня 2019 року, з урахуванням їх зміни ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, прокурора слід задовольнити частково та обвинуваченого – повністю, обвинуваченого про скасування арешту на майно, а також по тимчасовий доступ – частково, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року, з урахуванням зміни ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, обвинуваченому ОСОБА_1 було встановлено обов`язки, які неодноразово продовжувались судом, включно до 09 липня 2020 року, а саме: з`являтися за першою вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання прокурору свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не відвідувати с.Байківці та с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За ст.178 КПК України, окрім інших, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, включаючи ризики, зазначені у ст.177 цього Кодексу, які зобов`язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
А тому, зважаючи на наведене, а також на те, що обвинувачений ОСОБА_1 має високий рівень соціальних зв`язків, постійне місце проживання, раніше не судимий, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, санкція кожного з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що дає суду підстави вважати, що за відсутності будь-якого запобіжного заходу, а також відповідних обов`язків, обвинувачений матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу.
Зважаючи на наведене, належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , відсутності фактів порушень покладених на нього судом за вищевказаними ухвалами суду обов`язків, тривалість носіння електронного засобу контролю, а саме з травня 2019 року, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи зменшення обсягу ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення продовження належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , суд вважає, що слід продовжити строк дії обов`язків, визначених обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 17 квітня 2019 року, з урахуванням їх зміни ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, до 07 вересня 2020 року, а саме: з`являтися за першою вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання прокурору свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не відвідувати с.Байківці та с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, виключивши із їх переліку обов`язок носити електронний засіб контролю.
Крім цього, за ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так, згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Таким чином, зважаючи на клопотання, відсутності заперечень в прокурора, що стосується можливості скасування арешту на наступні речові докази, а саме: ключів від квартири із брелоком від домофону, ключів Елхер, що був накладеним за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2018 року, а також, що тривалим зберіганням вказаних речових доказів в сторони обвинувачення фактично обмежуються права обвинуваченого, а тому суд приходить до висновку про необхідність передати речові докази у кримінальному провадженні, зокрема: ключі від квартири із брелоком від домофону, ключі Елхер, що знаходяться на зберіганні в сторони в обвинувачення, на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 до прийняття кінцевого рішення по суті, без вирішення питання про їхню долю, скасувавши повністю накладений на вказане майно арешт згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2018 року.
Що стосується речових доказів, а саме 2 купюр, номіналом по 100 доларів США, то суд вважає, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування накладеного на них арешту необхідно відмовити, оскільки в судовому засіданні останнім не надано доказів про належність вказаних грошових коштів йому, зважаючи також на заперечення прокурора з поясненням про те, що вказані грошові кошти належать потерпілому ОСОБА_2 .
Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Згідно ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі, у тому числі, ухвали суду.
За ч.1 ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що документи, про тимчасовий доступ до яких клопоче обвинувачений, не входять у перелік, передбачений ст.161 КПК України, та можуть містити відомості, що матимуть істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне надати обвинуваченому ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий доступ до документів, а саме: Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за період з 28 по 30 грудня 2017 року та Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених за період з 28 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року, що знаходяться у володінні ТРВП ТВП ГУНП в Тернопільській області, що в м.Тернополі по вул.Степова, 45, із можливістю виготовлення копій із них, оскільки обвинуваченим ОСОБА_1 згідно ч.7 ст.163 КПК України не доведено в судовому засіданні те, що без вилучення оригіналів документів існує реальна загроза їх зміни або знищення або, що таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до документів.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170-174, 331, 333, 350 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання, які стосуються продовження терміну дії обов`язків, визначених обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 17 квітня 2019 року, з урахуванням їх зміни ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, прокурора – задовольнити частково та обвинуваченого – повністю, обвинуваченого про скасування арешту на майно, а також по тимчасовий доступ – частково.
Продовжити строк дії обов`язків, визначених обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду від 17 квітня 2019 року, з урахуванням їх зміни ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, до 07 вересня 2020 року, а саме: з`являтися за першою вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання прокурору свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не відвідувати с.Байківці та с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області.
Передати речові докази у кримінальному провадженні, зокрема: ключі від квартири із брелоком від домофону, ключі Елхер, що знаходяться на зберіганні в сторони в обвинувачення, на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 до прийняття кінцевого рішення по суті, без вирішення питання про їхню долю, скасувавши повністю накладений на вказане майно арешт згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2018 року.
Надати обвинуваченому ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий доступ до документів, а саме: Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за період з 28 по 30 грудня 2017 року та Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених за період з 28 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року, що знаходяться у володінні ТРВП ТВП ГУНП в Тернопільській області, що в АДРЕСА_1 , із можливістю виготовлення копій із них.
Строк дії ухвали в частині тимчасового доступу встановити протягом місяця з дня її постановлення.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положенням Кримінального процесуального кодексу України з метою відшукання та вилучення вказаних речей та документів.
Контроль за виконанням ухвали в частині заходів забезпечення кримінального провадження покласти на прокуратуру Тернопільської області.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України
Головуючий суддяЛ. Т. Базан
Судове рішення № 94309272, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 09.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/26727/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: